Розділ 14 ОРГАНІЗАЦІЯ I ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БУХГДЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ 14.1. Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії досудового слідства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах за-конності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.

Гарантії незалежності судового експерта і правильності його висновків забезпечуються:

—        процесуальним порядком призначення судового експерта;

—        забороною під погрозою передбаченою законом відповіда-льності втручатися будь-кому у виробництво судової експертизи;

—        існуванням установ судових експертиз, незалежних від ор-ганів дізнання і досудового слідства;

—        створенням необхідних умов для діяльності експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

—        кримінальною відповідальністю судового експерта за давн-ня свідомо помилкового висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

—        можливістю призначення повторної експертизи, присутніс-тю учасників процесу, у передбачених законом випадках, при проведенні судової експертизи.

Судово-бухгалтерська експертиза може бути призначена як на стадії досудового слідства, так і при розгляді справи в суді в кар-ному, цивільному і господарському процесах. Причому, згідно зі статтею 22 КПК України, призначення судово-бухгалтерської експертизи не є обов'язковим навіть при розслідуванні господар-ських злочинів. Слідча і судова практика показує, що при якісно-му проведенні ревізії за участю фахівців-бухгалтерів може бути зібрана необхідна кількість доказів за всіма обставинами злочи-ну, що розслідується. Таким чином, судово-бухгалтерська експе-ртиза не підміняє собою ревізії, що призначається за вимогою правоохоронних органів, хоча і має багато загального. Насампе-ред, вони ґрунтуються на використанні спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяль-ності. Як ревізія, що призначена за вимогою правоохоронних ор-

ганів, так і судово-бухгалтерська експертиза застосовуються для розслідування господарських правопорушень у сфері економіки. Разом з тим між ними існують важливі розбіжності процесуаль-ного характеру, що постійно необхідно враховувати при розслі-дуванні і розгляді справ у суді.

На стадії досудового слідства бухгалтерська експертиза, від-повідно до статті 76 КПК, призначається у тих випадках, коли без застосування спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку слідчий не може вирішити істотні конкретні питання, що виник-ли по справі.

Слід зазначити, що у випадку, коли слідчий володіє визначе-ними пізнаннями з бухгалтерського обліку, він може їх застосу-вати (іноді за участю фахівця-бухгалтера) у процесі огляду і за-лучення до справи бухгалтерських документів і реєстрів, що містять фактичні дані, на основі яких можна встановити наяв-ність чи відсутність корисливих правопорушень і інших обста-вин, які мають значення для правильного вирішення справи, без висновку бухгалтера-експерта.

Слідчий має право вирішувати по справі лише такі питання, для з'ясування яких досить загальновідомих знань у сфері бухга-лтерського обліку. Наприклад, розрахунок матеріального збитку від нестач цінностей може виконати сам слідчий чи з його дору-чення — ревізор або бухгалтер організації що перевіряється.

На стадії досудового слідства судово-бухгалтерська експерти-за може призначатися тільки за порушеною кримінальною спра-вою. Призначення експертизи є процесуальною дією, що містить: визначення підстав для проведення експертизи, формулювання запитань, що підлягають вирішенню експертами, вибір експертів, складання постанови про призначення експертизи, ознайомлення з цією постановою обвинувачуваного і роз'яснення йому його прав.

Призначення експертизи також пов'язане з вирішенням ря-ду організаційних питань: вибір місця і часу проведення екс-пертизи, визначення вихідних даних і матеріалів, з якими слід ознайомити експерта тощо. Момент призначення експертизи визначає слідчий, виходячи з особливостей кожної конкретної справи.

Визнавши необхідним проведення експертизи по справі, суб’єкт, що призначає експертизу, виносить мотивовану постано-ву. Закон не встановлює структури постанови про призначення експертизи. на практиці вона складається з трьох частин: вступ-ної, описової і резолютивної.

У вступній частині вказується дата і місце складання поста-нови; посада, звання, прізвище та орган, де працює особа, що ви-несла постанову; найменування кримінальної справи, за якою призначається експертиза.

В описовій частині коротко викладається фабула справи й об-ставини, у зв'язку з якими виникла потреба у спеціальних бухга-лтерських знаннях, а також особливості об’єкта дослідження, що можуть мати значення для давання висновку. Завершується ця частина формулюванням підстав для призначення експертизи з

П°Т^^Ш£^іи^о^^єгьСЯ рід чи вид екс-пертизи; формулюються питання, що виносяться на розгляд екс-перта; призначається експерт чи визначається судово-експерт-не установа, співробітникам якої доручено проведення експерти-зи; наводиться перелік матеріалів, наданих у розпорядження екс-перта.

Бухгалтерська експертиза може бути призначена за матеріа-лами ревізії, а також за документами і обліковими записами, які надані підприємством безпосередньо слідчому. Перед експертом може бути поставлене питання про перевірку правильності мето-дів дослідження ревізорами даних бухгалтерського обліку, а та-кож про те, чи використовував ревізор усі наявні можливості при виконанні конкретного завдання.

Перш ніж призначити судово-бухгалтерську експертизу, слід-чий повинен ретельно вивчити наявні у справі матеріали і лише після цього вирішувати питання про необхідність допиту обви-нувачуваного (підозрюваного) і свідків, особливо з числа обліко-вих працівників і працівників економічних служб, з приводу пи-тань, що підлягають дослідженню експертом-бухгалтером. Одно-часно він вивчає систему обліку і звітності на підприємстві, у якому мали місце зловживання. Якщо на підприємстві не прово-дилася ревізія, рекомендується обговорити з фахівцями необхід-ність її проведення.

Таким чином, бухгалтерська експертиза звичайно признача-ється в тих випадках, коли зібрані всі матеріали по справі, допи-

^flS^^^SS^JS^e собою досшдниць-кий процес з метою збору доказів і пошуку істини в господарсь-ких правовідносинах для правильного їхнього вирішення право-охоронними органами.

Як і будь-який дослідницький процес, проведення експертизи включає такі стадії: підготовчу, організаційно-методичну, дослі-

дницьку і стадію узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

На підготовчій стадії, виходячи з характеру завдань, постав-лених правоохоронними органами, здійснюється підбір експертів і складається завдання на проведення експертизи, провадиться добірка нормативно-правових актів із досліджуваних питань.

Організаційно-методична стадія включає: вивчення змісту і повноти наданих на експертизу матеріалів, розробку методики проведення експертизи, а також складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи, тому що процесуальні норми передбачають визначені терміни розсліду-вання карних і цивільних справ правоохоронними органами.

Дослідницька стадія експертної роботи припускає виконання експертом-бухгалтером конкретних дослідницьких процедур, у тому числі з використанням ЕОМ.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи містить два етапи:

1)         узагальнення результатів — передбачає згрупування недо-ліків фінансово-господарської діяльності, що стали об’єктом екс-пертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідо-вністю; систематизацію результатів дослідження; складання експертного висновку і розробку пропозицій з профілактики гос-подарських правопорушень;

2)         реалізація результатів експертизи — це вручення експерт-ного висновку органу, що призначив експертизу; оцінка його слід-чим, адвокатом і судом; допит експерта на стадії досудового слідства і судовому розгляді; направлення підприємствам і орга-нам управління пропозицій з профілактики правопорушень.

Обсяг матеріалів, наданих експерту-бухгалтеру, повинен бути приблизно таким:

1)         документи, необхідні для встановлення наявності чи відсут-ності фактів корисливих правопорушень, визначення розміру на-несеного збитку, часу його виникнення і кола відповідальних осіб. Це, головним чином, первинні і зведені бухгалтерські документи, записи на рахунках і облікових реєстрах, звітність підприємства і, в окремих випадках, дані оперативно-технічного обліку;

2)         протоколи вилучення документів і постанови про залучення їх до справи, протоколи обшуків і виїмок та інші матеріали, не-обхідні експерту для відповіді на поставлені перед ним питання;

3)         протоколи допитів обвинувачуваних, підозрюваних і свід-ків, що необхідні для визначення обставин, при яких відбувалися визначені операції чи складалися ті чи інші документи;

4) протоколи оглядів тих документів, що визнані доказами по справі, але за тими чи іншими причинами до нього не залучені;

5)висновку фахівців в інших галузях знань, на які повинен спиратися висновок експерта-бухгалтера.

Матеріали, надані експерту, попередньо вивчає сам слідчий, з'ясовуючи, чи немає серед них підроблених документів.

У ряді випадків експерт сам вказує, які йому потрібні докумен-ти для давання висновку, яких матеріалів йому бракує, і слідчий вживає заходів для надання їх експерту.

При призначенні і проведенні експертизи закон наділяє обви-нувачуваного широкими правами, що забезпечують йому можли-вість здійснити захист своїх законних інтересів. Слідчий повинен роз'яснити обвинувачуваному ці права при ознайомленні його з постановою про призначення експертизи. Це дозволяє обвинува-чуваному вчасно порушити відповідні клопотання, за результа-тами розгляду яких слідчий складає особливу постанову. Обґрун-товані клопотання підлягають задоволенню, а відмовлення в задоволенні повинні бути мотивовані.

Зокрема, у відповідності до ст. 197 УПК України, при призна-ченні і проведенні експертизи звинувачуваний має право:

1)         заявити відвід експерту;

2)         просити про призначення експерта з числа зазначених ним осіб;

3)         просити, щоб перед експертизою були поставлені додаткові питання;

4)         давати пояснення експерту;

5)         пред'являти додаткові документи;

6)         знайомитися з матеріалами експертизи і висновком експер-та по закінченні експертизи;

7)         заявляти клопотання про призначення повторної чи додат-кової експертизи.

Обвинувачуваний має право заперечувати проти проведення експертизи у визначеному закладі. Шдставами до такого запере-чення можуть бути, наприклад, обставини, що свідчать про осо-бисту зацікавленість посадових осіб цього закладу в результаті справи.

Слідчий за клопотанням обвинувачуваного може дозволити йому бути присутнім при проведенні експертом окремих дослі-джень і давати пояснення. Обвинувачуваний може також просити про зустрічі з експертом з метою давання пояснень.

Зустріч обвинувачуваного з експертом повинна відбуватися у присутності слідчого. При цьому пояснення обвинувачуваного

фіксуються в протоколах допиту, що складаються слідчим. Про присутність слідчого і обвинувачуваного при проведенні дослі-джень вказується також у висновку експерта. Якщо інтереси по-терпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача пов’язані з проведенням експертизи, слідчий може ознайомити їх з постановою про її призначення і врахувати їх клопотання.

Важливою умовою успішного проведення судово-бухгалтер-ської експертизи є точне формулювання слідчим питань, на які повинен дати відповіді експерт. Для цього слідчий не ТІЛЬКИ 30-бов’язаний добре знати матеріали справи, але і точно орієнтува-тись у загальних питаннях бухгалтерської експертизи і легко уявляти її можливості.

За найбільш складними справами слідчому рекомендується проконсультуватись з приводу постановки питань з досвідченим бухгалтером. КПK України допускає, що таким консультантом може бути і майбутній експерт по справі.

Загальні вимоги, які повинні задовольняти поставлені перед експертом запитання:

1)         запитання повинні бути істотними для даної справи і ви-пливати з його матеріалів;

2)         без з’ясування цих запитань справа не може бути правильно вирішена;

3)         для вирішення цих питань необхідні спеціальні пізнання в галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності;

4)         вони не можуть бути вирішені іншими шляхом, крім як шляхом проведення бухгалтерської експертизи;

5)         запитання повинні бути конкретними, ставитися у суворій логічній послідовності і викладатися в редакції, що виключає рі-зне їх тлумачення.

Повнота експертного дослідження і об’єктивність його виснов-ків повинні забезпечуватися закладом у процесі експертизи нау-кових методів дослідження отриманих матеріалів, високою ква-лі’ікацією та об’єктивністю експерта. Критерієм вірогідності і обєктивності експертного висновку є документальна обґрунто-ваність висновків і отриманих доказів по справі.

Слідчий повинен контролювати хід проведення експертизи, щоб забезпечити всебічне і повне дослідження всіх матеріалів необхідних для давання аргументованого висновку, з дотриман-ням усіх процесуальних норм. Зокрема, слідчий перевіряє план роботи експерта-бухгалтера, з’ясовує прийоми і способи дослі-дження, що має намір використовувати експерт для з’ясування

поставлених перед ним питань, визначає термін проведення екс-пертизи. Слідчий може відсторонити призначеного експерта від подальшої роботи і запросити іншого, якщо в ході експертизи ви-являться підстави для відводу експерта, або з'ясується нездат-ність експерта дати кваліфікований висновок за поставленими питаннями.

Однак при здійсненні зі сторони слідчого контролю за діяль-ністю експерта-бухгалтера повинно цілком виключатися будь-яке втручання в діяльність експерта, а також чинити тиск на нього з метою отримання бажаних висновків. Тому експерт має право оскаржити дії особи, що веде справу, якщо такі дії порушують права експерта.

Експерт-бухгалтер має право давати висновок тільки за ма-теріалами, наданими йому слідчим чи судом. Однак найчастіше вони не мають у своєму розпорядженні таких знань в галузі об-ліку, контролю й аналізу господарської діяльності, що необхідні для визначення повного обсягу матеріалів, необхідних експер-ту-бухгалтеру. Тому експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для давання висновку. У клопотанні повинно бути аргументовано, у зв'язку з якими обставинами і яка конкретно інформація необхідна екс-перту.

В випадку відхилення клопотання експерт у письмовій фо-рмі повинен повідомити про неможливість проведення експер-тизи в цілому чи за окремо поставленими питаннями. Після за-доволення клопотання експерта слідчим чи судом виноситься постанова про доповнення переліку матеріалів, що направля-ються на експертизу.

Чинне законодавство чітко розмежовує процес збору матеріа-лів у справі на основі використання спеціальних бухгалтерських знань і процес доведення, заснований на виявленні нових фактич-них даних за допомогою знань експерта-бухгалтера. Тому існує перелік дій, які не має права робити експерт:

1.         Проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної установи (його структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо після слідчого огляду, у якому він брав участь у якості фахівця, а також експертиз, що проводяться під час судового розгляду.

2.         Самостійно збирати матеріали, що підлягають дослі-дженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експер-тизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неод-нозначно.

3.         Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, що робить дізнання, дані досудового слідства чи дізнання.

4.         Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з будь-якими особами, якщо ці особи прямо чи побіч-но стосуються експертизи.

5.         Зберігати кримінальні, цивільні і господарські справи, а та-кож речові докази і документи, що є об'єктами експертизи, поза службовими приміщеннями.

Зокрема, експерт-бухгалтер не має права:

—        проводити експертизу за матеріалами господарської діяль-ності підприємств і організацій, у яких він перебуває на службі чи раніше працював, або підвідомчих цим організаціям структур-них підрозділів;

—        брати участь у інвентаризації чи ревізії, а також одержува-ти самостійно будь-які дані від обвинувачуваних, потерпілих і інших учасників процесу із справи, що розглядається;

—        збирати нові, відсутні у справі матеріали, хоча вони і необ-хідні, на думку експерта, для давання висновку;

—        досліджувати документи, не зазначені в постанові про при-значення судово-бухгалтерської експертизи;

—        кваліфікувати правопорушення, розглядати питання дове-дення чи недоведення вини, наявності чи відсутності наміру, чи необережності та інші питання, вирішення яких входить до ком-петенції слідства чи суду;

—        залучати до проведення дорученої йому експертизи інших осіб;

—        вирішувати при проведенні експертизи питання, що вихо-дять за межі компетенції експерта-бухгалтера.

Разом з тим хоча експерт не має права самостійно збирати ма-теріали, необхідні для проведення експертизи, він може брати участь у слідчих діях (проведення оглядів, допити і т. п.), метою яких є одержання нових чи уточнення існуючих даних. Однак це повинно бути зафіксовано у протоколах слідчих дій.

14.2. Проведення бухгалтерської експертизи при розгляді кримінальної справи в суді

Згідно зі ст. 310 КПК України, судово-бухгалтерська експер-тиза може бути призначена й у суді, тому що, відповідно до дію-чого законодавства, суд повинен ґрунтувати свій вирок тільки на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні. При цьому якщо бухгалтерська експертиза вже проводилася на стадії досу-

дового слідства, то суд повинен досліджувати обґрунтованість її призначення, дотримання вимог процесуальних норм і повноту висновку експерта.

Вирішення питання про виклик експерта в суд проводиться в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта в суд не є обов'язковим, а проводиться лише в необхідних випад-ках, під якими слід розуміти:

—        висновок експерта є особливо важливим, як доказ по спра-ві, що розглядається;

—        у судовому засіданні необхідно провести додаткову судово-бухгалтерську експертизу;

—        висновок експерта, зроблений на стадії досудового слідст-ва, суперечить іншим матеріалам справи чи має недоліки, що ви-кликають сумніви в його правильності;

—        по даній справі для встановлення тих самих фактів, уже бу-ли проведені дві експертизи й експерти дійшли протилежних ви-сновків;

—        між експертами, що робили комісійну експертизу, виникли розбіжності, і кожен з них склав свій висновок;

—        зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками екс-пертизи і порушили клопотання про виклик експерта в суд;

—        висновок експерта ґрунтується на даних, взятих з показань обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстава думати, що вони можуть бути змінені в судовому засіданні.

Експерт, що проводив бухгалтерську експертизу на стадії до-судового слідства, може бути викликаний для проведення цієї ж експертизи в судовому засіданні, коли суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах експертизи без допомоги самого експерта. Якщо експерт у судовому засіданні не бере участі, на-даний ним висновок під час досудового розслідування може бути самостійно оголошений судом.

Якщо на досудовому розслідуванні висновок експертизи складе-ний декількома експертами одноголосно, то в суд може бути викли-каний тільки один з експертів. Якщо ж частина експертів давала ви-сновок оьфемо за кожним питанням, то викликаються всі ці експерти.

У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасни-ків судового розгляду, чи мають вони клопотання про доповнен-ня доказів, зокрема, чи є необхідність виклику до суду нових експертів, крім тих, що вже викликано. Мотивами клопотання про виклик нового експерта-бухгалтера можуть бути сумніви у кваліфікації експертів, що брали участь у справі на досудовому розслідуванні, чи їх упередженості. Суд заслуховує думку учас-

ників процесу за даним клопотанням, задовольняє його чи вино-сить мотивоване рішення про відмовлення в задоволенні.

Суд, перевіривши особистість нового експерта, роз'яснює йо-му його права й обов'язки, що є такими ж, як і на досудовому розслідуванні.

Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт по-винен ознайомитися з висновком, складеним на досудовому роз-слідуванні. 3 дозволу судді експерт також має можливість зазда-легідь ознайомитися з обвинувачувальним висновком і з додатко-во зібраними матеріалами, яких не було на момент давання ви-сновку під час досудового розслідування. Таке ознайомлення дає можливість експерту зробити визначені висновки про правильно-сті попередньо зробленого висновку.

Суд також визначає, протягом якого часу експерт повинен бу-ти присутнім у залі суду для вивчення обставин, що мають від-ношення до предмета експертизи. Під час судового розгляду екс-перт повинен уважно досліджувати все, що відноситься до предмета експертизи, і виявляти необхідну активність у реаліза-ції своїх прав, передбачених чинним законодавством, у постанов-ці питань підсудним, свідкам, іншим особам.

Доцільно, щоб експерт попередньо записував ті запитання, які він збирається поставити підсудним і свідкам. Якщо запитання, передбачені експертом, будуть раніше поставлені судом чи ін-шими учасниками процесу, то повторювати їх немає сенсу. Ба-жано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точ-ними, короткими і зрозумілими як особам, яким вони ставляться, так і суду і всім іншим учасникам процесу.

Запитання не повинні виходити за межі предмета експертизи і кола обставин справи. Корисно, щоб експерт-бухгалтер у судовому розслідуванні сам вів записи показань осіб, що допитуються судом, тому що ці особи можуть використовувати термінологію добре зро-зумілу експерту, але в якій не досить інформовані інші учасники процесу. При цьому інформацію, яку експерт одержує в процесі су-дового розслідування з показань підсудних, свідків і інших осіб та фіксує у своїх записах, повинен звіряти з протоколом судового засі-дання. I якщо при ознайомленні з протоколом експерт-бухгалтер виявляє розбіжності, він повинен заявити клопотання перед судом про доповнення чи виправлення протоколу, тому що у своєму ви-сновку експерт має право посилатися тільки на цю інформацію, що перевірена в судовому розгляді і зафіксована в протоколі засідання.

Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для обґрунтування висновків, експерт-бухгалтер може готуватися

до складання висновку. На час, необхідний експерту для ознайом-лення зі справою і протоколом судового розгляду, а також для наради з бухгалтерами-експертами, що раніше вже давали висно-вок по даній справі, суд повідомляє перерву.

Суд, обвинувач, захисник, підсудний, потерпілий та їх представ-ники вправі поставити запитання експерту-бухгалтеру в письмово-му вигляді. Поставлені запитання повинні бути оголошені і по них повинно бути заслухана думка учасників судового розгляду, а та-кож висновок прокуратури. Суд повинен розглянути ці запитання, відхилити ті з них, що не відносяться до справи чи не входять до компетенції експерта-бухгалтера. На підставі такого розгляду суд виносить постанову про призначення експертизи, у якій, крім пи-тань, що виносяться на розгляд експерта, вказується, які питання були відхилені і які мотиви відхилення. Постанова про призначення експертизи повинна виноситися судом тільки в дорадчій кімнаті та оформлятись оьфемим документом, копія якого видається експерту. He допускається винесення постанови про призначення експертизи в залі засідання чи постановка запитань експерту в усній формі.

Таким чином, експерт відповідає у своєму дослідженні тільки на запитання суду, незалежно від того, хто попередньо їх сфор-мулював. При цьому експерт може висловити свою думку про формулювання окремих питань, а суд може погодитися з припу-щеннями експерта-бухгалтера. Отримавши від суду постанову з поставленими запитаннями, експерт проводить дослідження на-даних йому матеріалів.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт, як правило, робить у приміщенні суду. Суд вправі бути присутнім при проведенні експертизи. Таким же правом наділені й інші учасники процесу, у випадку заяви ними відповідних клопотань. Суд також може дати дозвіл для виконання своїх обов'язків експертом і за межа-ми приміщення суду, якщо для складання висновку не вимага-ються матеріали справи.

Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок чи повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді і ра-зом з ухвалою суду про призначення експертизи додається до справи. Після оголошення експертом-бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі для роз’яснення окремих положень висновку. Однак вони не повинні дублювати питань, поставлених раніше в письмовій формі. Усні відповіді експерта-бухгалтера підлягають занесенню до протоколу судово-го засідання.

Після подання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників процесу та їх представників, суд може звільнити експерта від подальшої при-сутності в суді. У разі поновлення судового розслідування суд може вдруге викликати експертів-бухгалтерів у тому ж складі.

У відповідності до ст. 312 КПК України суд мотивованою по-становою може призначити також додаткову чи повторну експер-тизу

Додаткова експертиза призначається лише в тому випадку, якщо недостатню ясність чи неповноту висновку, зробленого в

сновки експерта суперечать фактичним обставинам справи чи якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові факти, що можуть вплинути на висновки експерта, а також у разі, коли при призначенні і проведенні експертизи були допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства.

Відмова у призначенні додаткової чи повторної експертиз по-винна бути мотивована судом у постанові, що складена в дорад-чій кімнаті.