12.3. Класифікація судових експертиз


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Всі судові експертизи можна класифікувати за такими ознака-ми: за місцем і послідовністю проведення, обсягом дослідження, складом експертів, характерам застосовуваних спеціальних знань.

За місцем проведення вони поділяються на експертизи, про-ведені в експертних установах і проведені поза експертними установами, оскільки законодавство дозволяє залучати до прове-дення експертиз фахівців, що володіють знаннями, необхідними для вирішення конкретних питань, що виникли по справі. Розмаї-тість розв'язуваних питань найчастіше не дозволяє отримати на них відповіді в рамках експертних установ. Хоча необхідно від-значити той факт, що використання досягнень науково-техніч-ного прогресу значно розширює в сучасних умовах можливості науково-дослідних інститутів у проведенні нових видів експертиз.

У науково-дослідницьких інститутах діють такі підрозділи: — лабораторія судово-почеркознавчих і комп'ютерних дослі-джень;

— лабораторія трасологічних досліджень;

— лабораторія судових балістичних, вибухотехнічних дослі-джень і технічних досліджень документів;

—        лабораторія судових фізичних і хімічних досліджень;

—        лабораторія судово-автотехнічних досліджень;

—        лабораторія судових будівельно-пожежних досліджень;

—        лабораторія судово-товарознавчих досліджень;

—        лабораторія судово-економічних досліджень;

—        сектор науково-технічної інформації і наукова бібліотека. Підставою для проведення експертиз в експертних установах є

передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженим на це особою (постанова слідчого, ухвала суду).

Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриман-ням законів і інших нормативно-правових актів з питань експер-тизи покладаються на керівника експертної установи.

Терміни проведення експертиз встановлюються керівником конкретного структурного підрозділу експертної установи в межах:

—        10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об’єктів і не складних за характером досліджень;

—        1 місяць — за матеріалами з великою кількістю об’єктів чи складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана в зазначений термін, більш тривалий термін встановлюється за узгодженням з органом чи особою, що призначили експертизу, після попереднього ви-вчення експертом наданих матеріалів. Причому, це попереднє вивчення матеріалів не повинно перевищувати п’яти днів.

Однак у термін проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов’язаних з вимогою додаткових матеріалів чи усуненням інших недоліків, допущених особою або

0РТГр^ГЦт= =S експерхизи под_ „а первинні, основні, повторні і ’одаткові. Первинною є експерти-за, під час проведення якої обєкт досліджується вперше. Прове-дення первинної експертизи передбачає виконання всіх потріб-

експертиза, що повністю вирішує поставлені перед нею питання стосовно справи, що розслідується. Повторна експертиза при-значається в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника за наяв-

зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи на вимогу замовника експертизи. Відповідно до ст. 75 КПК чи ст. 61 ЦПК експертиза призначається після розгляду су-дом (слідчим) висновку первинної експертизи, коли з'ясовується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит експер-та неможливо. Неясність висновку полягає в тому, що за ним не можна точно установити, чи є висновок експерта категоричним чи вірогідним. Якщо експерт досліджував не всі надані в його розпорядження об'єкти і документи, а тільки частину з них, чи відповів не на всі поставлені перед ним питання, то така експер-тиза є неповною. Таким чином, додаткова експертиза, в основно-му, призначається для роз'яснення, уточнення і конкретизації ре-зультатів основної експертизи. I тому в більшості випадків вона доручається експерту, що проводив основну експертизу і вже до-бре знайомому з конкретними обставинами справи. Однак для проведення додаткової експертизи може бути призначений і ін-ший експерт.

В постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи необхідно обов'язково вказати, які висновки експерта вважають-ся неповними чи неясними, або які обставини обумовили необ-хідність розширення експертного дослідження.

При цьому слід мати на увазі, що у випадках, коли виникає не-обхідність проведення дослідження нових об'єктів або інших обста-

винні і повторні. Первинними називаються експертизи, призна-чені за даною справою вперше. Повторною називається експер-тиза, проведена за тими ж об’єктами і вирішує ті ж питання, що і первинна експертиза, висновок якої визнано необґрунтованим чи викликає сумнів. Це можливо в тих випадках, коли при прова-дженні первинної експертизи були допущені порушення проце-суальних норм, що регламентують призначення і проведення су-дових експертиз, якщо висновок не СПІВВІДНОСИТЬСЯ 3 досто-вірними обставинами справи. Істотними, зокрема, можуть бути визнані порушення, що призвели до обмеження прав обвинува-чуваних чи інших осіб при проведенні первинної експертизи. В постанові (визначенні) про призначення повторної експертизи обов'язково вказуються обставини, що викликають сумніви щодо правильності висновку попередньої експертизи. Тому повторна експертиза доручається іншому експерту.

За чисельністю і складом виконавців судові експертизи по-діляються на одноособові і комісійні. Одноособову експертизу проводить один експерт, комісійну — комісія, що складається з двох чи більше експертів однієї спеціалізації.

За обсягом дослідження експертизи поділяються на одно-предметні, що досліджують один вид діяльності, і комплексні, які досліджують питання, що відносяться до різних сфер спеціаль-них знань, але об'єднані однією справою. При проведенні ком-плексної експертизи експерти, що спеціалізуються в різних кла-сах судових експертиз, зайняті спільним вирішенням тих самих питань і формулюванням загального висновку. При цьому виснов-ки, зроблені кожним експертом самостійно, без участі фахівців інших галузей знань, підписуються ними одноосібно. А висновки по загальних питаннях підписуються всіма судовими експертами, що брали участь у проведенні експертизи. При цьому передбача-ється, що кожен з учасників комплексної експертизи, крім вузь-ких спеціальних знань, має знання в суміжних галузях, що необ-хідні для вирішення конкретних поставлених питань. Комплек-сна експертиза може виконуватись одним експертом, якщо він має спеціальні знання в різних сферах діяльності і володіє навич-ками при проведенні різних класів судових експертиз. За харак-тером галузі спеціальних знань, які використовуються в них, су-дові експертизи дуже різноманітні, тому що питання, які вини-кають у ході слідства і судочинства, можуть стовуватися будь-якої галузі спеціальних знань. Експертизи за цією ознакою насті-льки ж різноманітні, як і сфери людської діяльності, тому єдиної класифікації не існує.

Так, Інструкція про призначення і проведення судових експер-тиз, затверджена наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.98 p., наводить таку класифікацію основних видів експер-тиз, які проводять в експертних установах України:

1.         Криміналістичні: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; технічна експертиза мате-ріалів і засобів відеозвукозапису; портретна; трнасологічна; балі-стична; вибухових пристроїв; вибухових матеріалів і продуктів вибуху; матеріалів і речовин.

2.         Грунтознавча.

3.         Біологічна.

4.         Інженерно-технічні: автотехнічна; транспортно-трасологіч-на; пожежно-технічна; будівельно-технічна.

5.         Товарознавча, зокрема, автотоварознавча.

6.         Комп'ютерної техніки і програмних продуктів.

7.         Психологічна.

8.         Бухгалтерська.

Однак в цій же Інструкції вказується, що з метою більш повно-го задоволення потреб слідчої і судової практики експертні уста-нови можуть організовувати проведення і інших видів експертиз.

надані на розгляд експертам. Предмет експертизи визначається тими питаннями, які поставлені органами дізнання, досудового слідства чи суду перед експертами у зв'язку з необхідністю ви-значення та пошуку доказів із застосуванням спеціальних знань у конкретній галузі.

Оскільки більшість порушень фінансово-економічного зако-нодавства знаходить своє відображення в бухгалтерському облі-ку, то для розслідування господарських злочинів, а також розгля-ду господарських суперечок у суді і господарському суді необхід-ні, насамперед, спеціальні знання в галузі бухгалтерського облі-ку. Тому значний клас економічних експертиз, об'єктом яких є бухгалтерські документи і реєстри, традиційно відноситься до судово-бухгалтерських експертиз.