7.4. Форми бухгалтерського обліку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Раціональна організація обліково-аналітичної роботи на під-приємстві передбачає застосування ефективної форми бухгалтер-ського обліку, його технічної оснащеності.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бух-галтерського обліку.

Кожне підприємство самостійно вибирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарсь-кої діяльності і технології опрацювання облікових даних. Вибір форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю, наявністю кваліфікованих систем обробки даних, об-числювальної техніки.

Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну техноло-гію облікового процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання вста-новленої послідовності їх відображення, порядок записів в регістрах синтетичного і аналітичного обліку, складення та представлення облікових даних у вигляді звітності для потреб користувачів.

Основними відмінними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, бу-

дова і кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хроно-логічного і систематичного обліку, синтетичного і аналітичного обліку; послідовність і техніка облікової реєстрації.

Розвиток форм бухгалтерського обліку має свою історію. Ко-жен етап розвитку господарської діяльності характеризується відповідним рівнем стану обліку, певною формою його ведення. Спочатку форми обліку базувалися на книгах-журналах, які вва-жалися головними обліковими регістрами, що призначалися для ведення як систематичного, так і аналітичного обліку. Пізніше для ведення аналітичного обліку почали застосовувати картки. Подальший розвиток обліку, необхідність розподілу праці між працівниками бухгалтерії зумовили широке використання в облі-ку окремих листків. В умовах використання ПЕОМ з’явилися но-ві регістри і новітня технологія збору і обробка облікових даних.

Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам:

—        забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій;

—        забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;

—        забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів в цілому по підприємству і за кожним структурним під-розділом;

—        забезпечення необхідними даними процес складання звіт-ності, здійснення контролю і економічного аналізу;

—        забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях в Україні є Журнал-Головна, ме-моріально-ордерна та журнально-ордерна форма обліку.

Форма обліку Журналу-Головної є найпростішою формою бу-хгалтерського обліку. Назва форми походить від назви головного регістра, в якому поєднується хронологічний запис із системати-чним. У цьому реєстрі поєднано журнал реєстрації операцій і Го-ловну книгу. Кожна господарська операція одночасно реєстру-ється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з них відводиться подвійна графа — для запису дебето-вих і кредитових оборотів. Досить легко можна щодо кожної операції контролювати дотримання подвійного запису. Форма книги Журналу-Головної наведена на схемі 4.

Журнал-Головну, як основний регістр, відкривають на поточ-ний рік.

Спершу записують сальдо на початок місяця в розрізі синте-тичних рахунків. Після відображення всіх господарських опера-цій за місяць підраховують обороти за рахунками та виводять са-льдо на початок наступного місяця — сума оборотів по кредиту всіх рахунків, а також підсумку графи «Сума обороту». Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при перерахунку підсумків.

Аналітичний облік за цієї форми ведуть на картках або в кни-гах. За допомогою оборотних відомостей встановлюється взаємо-зв’язок між синтетичними та аналітичними рахунками. Підсумки оборотних відомостей по аналітичних рахунках звіряють з обо-ротами та сальдо за відповідними синтетичними рахунками. Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках за цією формою недоцільно, оскільки підсумки оборотів по дебету і кре-диту рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у Журналі-Головній. За даними книги Журналу-Головна складають бухгалтерський баланс.

Схема форми бухгалтерського обліку Журналу-Головної на-веденау схемі 3.

Схема 3

Форми бухгалтерського обліку Журналу-Головної

Документи                 >\ Реєстри аналітичного обліку

Журнал-Головна      Г*        *1        Оборотні відомості

за аналітичними рахунками

 

Баланс

Інша звітність

Вибірки і додаткові розрахунки для складання звітності

Умовні позначення:

            >■ Записи поточного обліку

            ■>■ Звірка записів

> Складання звітності

Ця форма досить широко застосовувалася у сільськогосподар-ських підприємствах, споживчій кооперації, бюджетних устано-вах. Зараз ця форма обліку застосовується малими підприємства-ми, оскільки кількість використовуваних ними синтетичних рахунків незначна. Проте при використанні великої кількості син-тетичних рахунків (більше 20) ця форма втрачає наочність запи-сів. Однак в умовах комп’ютерної обробки даних застосування цієї форми бухгалтерського обліку ефективне.

Схема 4

Кііига Журналу-Головної за 200     рік

 

a a       Дата і

№ доку

мента  Зміст опе-рації           Сума, грн       10. Основні засоби   30. Каса          31. Рахунки в банку  20. Вироб-ничі запаси    63. Розрахунки з постачальниками            66. Розрахунки з оплати праці        Інші pro-pax.

 

           

           

           

            д          к          Д         к          д          к          д          к          д          к          д          к         

 

Сальдо на 01.01.       205 100           30 000             20 000             110 000                      40 000                        70 000                  35 000

1          02 01 №4        Надійпши

від поста-

чальників

основні

засоби 15 000 15 000                                                                                               15 000                       

2          05 01

№8      Одержано

готівкою 3

поточного

рахунки          40 000                        40 000                        40 000                                                                      

3          07 01

№12    Видана заробітна плата пра-цівникам       35 000                                    35 000                                                                       35 000            

4          10 01

№14    Оприбут-

ковано матеріали від поста-чальників       55 000                                                                       55 000                         55 000                       

5          12 01

№17    Перерахо-вано по-стачаль-никам за

матеріали       25 000                                                            25 000                        25 000                                   

Оборот за місяць       170 000           15 000             40 000 35 000             65 000 55 000             25 000 70 000 35 000                 

Сальдо на 01.02.                                                                                                                                                               

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку характе-ризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Суть меморіально-ордерної форми полягає в тому, що на підставі оформлених перевірених докумен-тів (первинних або згрупованих за повною ознакою) складають меморіальні ордери в яких вказують короткий зміст і підставу здійснення господарської операції, кореспондуючі рахунки за да-ною операцією та суму. Меморіальний ордер має таку форму (табл. 2).

Таблщя 2

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № _

«          »          200      р.

 

№ п/п  Короткий зміст операції і їі підстава           Кореспонденція рахунків     Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1

2          Видана заробітна плата (платіжна ві-домість № 9)

Видано в підзвіт на відрядження Сте-ценко І.П. (видатковий касовий ордер № 143)

Сума обороту            66

372      30 30   91 320,00 900,00

 

           

                                   92 220,00

            Додаток на 3 аркушах                                 

Бухгалтер      

(підпис)

Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на са-мому документі, якщо на ньому в реквізитах відтворена форма ордера. Меморіальні ордери реєструються у хронологічному ре-гістрі меморіальних ордерів (реєстраційному журналі). У цьому журналі відображаються дані за кожним меморіальним ордером із зазначенням його загальної суми. Загальний підсумок цього журналу відбиває обсяг господарської діяльності підприємства і використовується для контролю повноти відображення операцій на синтетичних рахунках. Він повинен дорівнювати дебетовому і окремо кредитовому обороту за всіма синтетичними рахунками і Головною книгою. Журнал реєстрації операцій має таку форму (табл. 3).

Таблиця 3

РЕ______________ЖУР__АЛ

за         200      р.

 

Номер меморіальних ордерів          Дата складання         Сума за меморіальним ордером, грн

1          2          12 400

2          5          3700

3          7          21 900

.           іт. д.

Разом              38 000

Реєстраційний журнал служить також для контролю за збере-женням меморіальних ордерів та поданих до них документів. Ре-єстраційний журнал можна відкривати на рік з 1 січня по 31 гру-дня з суцільною або помісячною нумерацією меморіальних ор-дерів. Якщо за меморіальними ордерами закріпилися постійні номери для відображення операцій на певній ділянці облікової роботи (наприклад, прибуток каси, видаток каси, заробітна плата з нарахуваннями, банк, витрати тощо) то доцільною є місячна нумерація меморіальних ордерів.

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Голо-вну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у ви-гляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахун-ків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспонду-ючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахун-ків синтетичного обліку.

У Головній книзі для кожного рахунка виділяють окрему сто-рінку. У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суму оборотів по дебету і кредиту рахунка в роз-різі кореспондуючих рахунків. Форму Головної книги подано у таблиці 4.

Форма Головної книги свідчить, що кожний запис на дебеті ра-хунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий раху-нок по кредиту і, навпаки, запис на кредиті рахунка — кореспон-дуючий рахунок по дебету. Тому кожен запис у Головну книгу

роблять двічі: один раз на дебеті, другий раз — на кредиті відповід-них рахунків. Після закінчення місяця по кожному рахунку під-раховують обороти по дебету і кредиту, визначають залишки і складають оборотну відомість. Така побудова Головної книги дозволяє складати оборотну відомість як простої, так і шахової форми.

Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, коли для кожного рахунка передбачено окрему картку. Щодо касових операцій, то їх ведуть у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первин-них документів, доданих до меморіального ордера. У кінці місяця на підставі аналітичних рахунків складають оборотну відомість, підсумки якої звіряють з оборотами і залишками відповідних син-тетичних рахунків. Цим досягається взаємна перевірка достовір-ності записів на рахунках синтетичного а аналітичного обліку. Після взаємної звірки записів за даними синтетичних рахунків складають баланс, вибірки додаткових розрахунків, і на основі аналітичного обліку складають інші форми фінансової і податко-вої звітності.

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку наведена на схемі 5.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунту-ється на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових реєстрів - - журналів-ордерів, допо-міжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми є журнали-ордери. Це комбіновані реєстри синтетичного, а в багатьох випадках і аналітичного обліку. В них суміщені хронологічний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються у хронологіч-ному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів ордерів за кореспондуючими рахунками змінюють собою ме-моріальні ордери).

Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою: всі го-сподарські операції відображають по кредиту даного синтетич-ного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Креди-тову ознаку взято в основу будови журналів-ордерів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здій-снюваних операцій. Така будова регістрів з використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублю-вання записів і розкрити суть операції, виявити помилкові за-писи. При цьому операції відображаються на кредиті і дебеті

кореспондуючих рахунків лише однієї суми, тобто за один ро-бочий прийом.

Схема 5

Схема меморіально-ордерної форми обліку

Документи

н™=""

Реєстраційний журнал

Me„Z'™'

Регістри аналітичного обліку (картки, книги)

 

Головна книга

Регістри аналітичного обліку

 

Головна книга

Оборотні відомості по аналітичних рахунках

 

4

Оборотна відомість по синтетичних рахунках

 

Баланс

Інші форми звітності

Вибірки і додаткові

розрахунки для складання звітності

 

Умовні позначення: —>- Записи поточного обліку

            >■ Звірка записів

^^ Складання звітності

Таблиця 4

ГОЛОВНА КНИГА Рахунок 30 «Каса»

Дебет  Кредит

 

ч          о и о я

A

о s о    Кредит рахунків        ч          о и о я

A

о s о    Дебет рахунків

 

           

            н я       37 Розрахун-ки з різними

дебеторами    'З"

ч-| Я 3

О 0J

ч&

О.З Г- ffl         н          Е о 3

Рч       

           

            н я

^ я

CO VO           Н id

ю о      92 Адмініст-

ративні

витрати          н          Е о 3

Сальдо на 1.01          150                                                                           

3.01     1          19 500                                    19 500 7.01     3          1200                                       1200

4.01     2                                 7800                7800    10.01   7                                 300                  300

12.01   9                      900                             900      14.01   12                    19 000                        19 000

                                                                                  18.01   13                               7500                7500

                                                                                                                                                        

                                                                                                                                                        

                                                                                                                                                        

                                                                                                                                                        

Оборот           19 500 900      7800                28 200                        1200    19 000 7800                28 000

Сальдо 1.02                                                  350                                                                           

За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредито-вих записів його балансового рахунка, операції по якому обліко-вуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок запи-сів залежить від характерних особливостей операцій, що обліко-вуються. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспон-денція рахунків. Кожен журнал-ордер має постійний номер. У журналі-ордері може вміщуватися від двох до декількох одно-рідних синтетичних рахунків. Це дозволяє зосередити облік за всіма синтетичними рахунками лише в незначній кількості жур-налів-ордерів. Схематично форма журналу-ордера має такий ви-гляд (табл. 5).

Таблщя 5

ЖУРНАЛ-ОРДЕР №           

ту рахунка № _ в деб^ахунків

 

Номер запису            Підстава

для запису

(назва та

№ документа)            У дебет рахунків       Разом по кредиту

 

           

            №        №        №        №       

 

                                                                      

                                                                      

                                                                      

До журналів-ордерів відкривають окремі відомості за дебетом рахунків, відомості аналітичного обліку до рахунків даного жур-налу-ордера. Так, наприклад, з метою посилення контролю за ру-хом і збереженням грошових коштів поряд із журналом-ордером за кредитовою ознакою ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків. Оскільки в журналах-ордерах ведуть тільки синте-тичний облік, то для потреб аналітичного обліку за рахунком да-ного журналу-ордера відкривають окремі відомості аналітичного обліку.

По рахунках, які охоплюють велику кількість об'єктів, що об-ліковуються (основні засоби, виробничі запаси, розрахунки по

оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку — на картках або в книгах.

Записи в журнали-ордери здійснюються безпосередньо на під-ставі перевірених документів в міру їх надходження і опрацю-вання. При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери. Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсум-ки зроблених записів. Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного обліку.

Після закінчення місяця журнали-ордери і відкриті до них ві-домості підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів пере-носять у Головну книгу, про що роблять відповідні відмітки. Го-ловна книга є системним регістром синтетичного обліку, де уза-гальнюються дані поточного обліку, проводиться взаємна перевірка записів. У Головній книзі для кожного синтетичного рахунка відводять окрему сторінку. Головна книга при журналь-но-ордерній формі має таку будову (табл. 6).

Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу пере-носять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспон-дуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері): дебетові обороти записують окремими сумами із різних жур-налів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обо-роту). Отже, журнали-ордери і Головна книга взаємно допов-нюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка. Тому склада-ти оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку недоцільно.

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Голов-ної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський ба-ланс, а за даними окремих журналів-ордерів і їх відомостей скла-дають інші форми фінансової та податкової звітності. Після скла-дання балансу журнали-ордери складають в окрему місячну папку і здають до поточного архіву бухгалтерії.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку наведена на схемі 6.

Таблиця 6

ГОЛОВНА КНИГА

рахунок 30 «Каса»

 

Місяці Обороти за дебетом Обороти

за креди-

том

разом  Залишок         Місяці

 

            3 кредиту

рахунка № 81

за журналом № 1      3 кредиту

рахунка№ 37

за журналом № 3      3 кредиту

рахунка № 66

за журналом № 5      іт. д.    Разом 

            Дебет  Кредит          

 

на 1.01.200 _р.          4000               

Січень 60 000 13 000 227 000                                  30 0000           6000                Січень

Лютий                                                                                                          Лютий

Березень                                                                                                       Березень

                                                                                                         

                                                                                                         

                                                                                                         

Разом                                                                                               

Схема 6

♦ЇГ^ІЇ^ГЖІЇу

Документи

Відомості накопичувальні та групувальні

 

Журнали-ордери

Дебетові відомості    Аналітичні відомості

Регістри

аналітичного

обліку

 

Головна книга

Баланс

Оборотні

відомості

за аналітичними

рахунками

Інші форми звітності

Журнально-ордерна форма порівняно з попередніми має та-кі переваги: скорочується обсяг облікової роботи шляхом усу-нення проміжних облікових ланок (наприклад, складання ме-моріальних ордерів та їх реєстрації), уникнення багатора-зовості і дублювання записів в облікові регістри; певна регла-ментація порядку ведення обліку шляхом застосування журна-лів-ордерів із заздалегідь надрукованим переліком кореспон-дуючих рахунків; прискорюється складання фінансової і податкової звітності, оскільки потрібна інформація міститься в журналах-ордерах і їх відомостях.

Оскільки журнально-ордерна форма найбільш поширена у ви-користанні підприємствами і організаціями в Україні, детальніше розглянемо систему регістрів нині діючої журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку та методичні засади її викорис-тання.

Застосовувана форма бухгалтерського обліку ґрунтується на методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів бухгал-терського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356. Ці Методичні рекомен-дації передбачають застосування таких регістрів бухгалтерського обліку (табл. 7).

Таблиця 7

РЕЄСТРИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

Номери          Найменування та призначення регістрів   Формат бланка

Журналів        Відомостей   

           

 

1          2          3          4

Облік грошових коштів та грошових документів

1                      Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33 на 4 сторінках формат А4 х 1,5

            1.1.      Відомість за дебетом рахунка 30    

 

            1.2.      Відомість за дебетом рахунка 31    

 

            1.3.      Відомість за дебетом рахунка 33    

 

Облік довгострокових та короткострокових позик

2                      Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60       на 4 сторінках формат А4

Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань

3                      Розділ I Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, ін-ших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34,36,37,38,51,62,63,68)    на 1 сторінці фор-мат А4 х 1,5

                        Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, облік довгостро-кових та поточних зобов'язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55,61,64,67,69)           -//-

            3.1.      Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовни-ками       А4 х 1,5

            3.2.      Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами          -//-

Закінчення табл. 7

 

Номери          Найменування та призначення регістрів   Формат бланка

Журналів        Відомостей   

           

 

1          2          3          4

            3.3.      Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та під-рядниками       -II -

            3.4.      Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів  -II -

            3.5.      Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями         -II -

            3.6.      Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом  -II -

Облік необоротних активів та фінансових інвестицій

4                      Розділ I Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних ма-теріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних ак-тивів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19)     на 1 сторінці формат А4

                        Розділ II Журналу 4. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35)    -II -

            4.1.      Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій    -II -

            4.2.      Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій     -II -

            4.3.      Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів   -II -

Облік витрат

5, 5А               Розділ I Журналу 5 і Журналу 5А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і розділ II Журналу 5 і журналу 5А за кредитом рахун-ків із журналів 1, 2, 3, 4, 6 на 1 сторінці формат А4 х 1,5

                        Розділ III Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91      на 2 сторінках формат А4 х 1,5

 

                        Розділ ІІІА Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39,65,66,80,81,82,83,84,91            -II-

                        Розділ ІІІБ Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66 -II -

                        Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5А. Аналітичні дані до рахунка 28 «Товари»  на 1 сторінці формат А4 х 1,5

            5.1.      Відомість аналітичного обліку запасів        на розвороті двох

сторінок формат

А4

Облік доходів і результатів діяльності

6                      Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79      на 2 сторінках формат А4

                        Розділ II «Аналітичні дані про доходи»      -//-

Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань

7                      Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49      на 1 сторінці формат А4

            7.1.      Відомість аналітичних даних рахунка 42 «Додатковий капітал»            -II -

            7.2.      Відомість аналітичних даних рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»       -II -

            7.3.      Відомість аналітичних даних рахунка 47 «Забезпечення майбутніх ви-трат і платежів»        -II -

            8          Відомість позабалансового обліку  на 1 сторінці формат А4

                        Головна книга           аркуш формат А4

                        Реєстр депонованої заробітної плати         на 1 сторінці

формат А5

                        Бухгалтерська довідка          на 1 сторінці формат А6

                        Аркуш-розшифровка на 1 сторінці

формат А5

Як свідчать дані таблиці, журнально-ордерна форма бухгал-терського обліку включає 7 журналів; 3 дебетових відомості; 13 відомостей аналітичного обліку, Головну книгу, різні реєстри, довідки та листки-розшифровки. Розглянемо найбільш принци-пові положення щодо складання окремих регістрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Журнал 1. Облік грошових коштів та грошових документів. Призначений для відображення операцій з грошовими докумен-тами. У цьому регістрі відображаються обороти за кредитом ра-хунків:

—        30 «Каса»

—        31 «Рахунки в банках»

—        33 «Інші рахунки».

Крім того, до журналу відкривають дебетові відомості за вка-заними рахунками. У розділі VII Журналу 1 наводяться аналітич-ні дані щодо дебетових і кредитових оборотів по рахунках: 30, 31, 33 в розрізі видів діяльності і напрямів їх витрачання. Нако-пичена за місяць наростаючим підсумком з початку року і необ-хідна для складання Звіту про рух грошових коштів, економічно-го аналізу та управління.

Журнал 2. Облік довгострокових і короткострокових позик призначений для відображення операцій з довгостроковими і ко-роткостроковими позиками. У цьому регістрі відображаються обороти за кредитом рахунків:

—        50 «Довгострокові позики»

—        60 «Короткострокові позики».

Аналітичні дані до цих рахунків містяться в окремому III роз-ділі, де забезпечується накопичення інформації в розрізі субра-хунків про позикодавців, строки погашення кредиту, рух кредит-ної заборгованості та дані про нараховані суми відсотків за користування позиками (фінансові витрати).

Журнал 3. Облік розрахунків, довгострокових та поточних зо-бов’язань призначений для відображення розрахункових опера-цій, операцій з визнання і погашення довгострокових і поточних зобов’язань. У цьому регістрі відображаються обороти за креди-том рахунків:

Розділ I

—        16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

—        34 «Короткострокові векселі одержані»;

—        36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

—        37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

—        38 «Резерв сумнівних боргів»;

—        51 «Довгострокові векселі»;

—        62 «Короткострокові векселі видані»;

—        63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

—        68 «Розрахунки за іншими операціями».

Розділ II

—        17 «Відстрочені податкові активи»;

—        52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»;

—        53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»;

—        54 «Відстрочені податкові зо’ов’язання»;

—        55 «Інші довгострокові зобовязання»;

—        61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язан-нями»;

—        64 «Розрахунки за податками і платежами»;

—        67 «Розрахунки з учасниками»;

—        69 «Доходи майбутніх періодів».

Відомості аналітичного обліку (3.1—3.6) як складова частина Журналу 3 ведуться окремо за операціями на рахунках 36, 37, 63, 64, 68, 34, 51, 162, 62. Методичні рекомендації передбачають та-кож ведення окремої відомості аналітичного обліку по операціях на окремих субрахунках, зоьфема для обліку розрахунків з підзвіт-ними особами, за претензіями, за авансами, виданими і отрима-ними, тощо. Аналітичний облік за наведеними рахунками подає інформацію про найменування дебітора чи кредитора, розгорнуту динаміку розрахунків, сальдо на початок і кінець місяця.

Журнал 4. Облік нематеріальних активів та фінансових інвес-тицій призначений для відображення операцій з необоротними активами та фінансовими інвестиціями. В цьому журналі відо-бражаються обороти за кредитом таких рахунків:

Розділ I

—        10 «Основні засоби»;

—        11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

—        12 «Нематеріальні активи»;

—        13 «Знос необоротних активів»;

—        19 «Негативний гудвіл».

Розділ II

—        14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

—        15 «Капітальні інвестиції»;

—        18 «Інші необоротні активи»;

—        35 «Поточні фінансові інвестиції».

До Журналу відкриваються відомості аналітичного обліку ка-пітальних інвестицій, фінансових інвестицій та нематеріальних активів. У відомостях надається інформація щодо руху інвести-

цій за місяць і наростаючим підсумком з початку року та в розрізі напрямів, способів здійснення інвестицій, їх строковістю. Аналі-тичні дані обліку нематеріальних активів відображають їх назву, вид, місце використання, оцінку та рух.

Журнал 5, 5а Облік витрат, призначений для відображення ви-трат виробничої діяльності. Даний журнал-ордер можна вести в двох варіантах: облік виробничих витрат із застосуванням рахун-ків класу 9 «Витрати діяльності» — Журнал 5 і облік виробничих витрат із застосуванням рахунків класів 8 «Витрати за елемента-ми» і 9 «Витрати діяльності». В цих журналах відображаються обороти за кредитом таких рахунків:

—        20 «Виробничі запаси»;

—        22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

—        23 «Виробництво»;

—        24 «Брак у виробництві»;

—        25 «Напівфабрикати»;

—        26 «Готова продукція»;

—        28 «Товари»;

—        39 «Витрати майбутніх періодів»;

—        65 «Розрахунки за страхуванням»;

—        66 «Розрахунки з оплати праці».

Якщо підприємством не застосовуються рахунки класу 8, то облік витрат здійснюється у скороченому Журналі 5, якщо під-приємством використовуються рахунки класів 8 і 9, то облік ви-трат здійснюється у Журналі 5а. В обох журналах містяться аналітичні дані до рахунка 28 «Товари» та відомість аналітич-ного обліку запасів за рахунками чи субрахунками в розрізі за центрами відповідальності (матеріально відповідальними осо-бами, місцями зберігання та місцями витрат). Показники Жур-налів 5 і 5а використовуються при складанні Звіту про фінансо-ві результати.

Журнал 6. Облік доходів і результатів діяльності призначений для відображення операцій з доходами і результатами діяльності. В цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків:

—        70 «Доходи від реалізації»;

—        71 «Інший операційний дохід»;

—        72 «Дохід від участі в капіталі»;

—        73 «Інші фінансові доходи»;

—        74 «Інші доходи»;

—        75 «Надзвичайні доходи»;

—        76 «Страхові платежі»;

—        79 «Фінансові результати».

Журнал 6 містить окремий II розділ «Аналітичні дані про до-ходи», де накопичується інформація про склад інших операцій-них доходів, доходів від участі в капіталі, інших фінансових та інших доходів, доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) за бартерними контрактами, як за поточний період, так і за період з початку звітного року. Ці дані необхідні при складанні приміток до річної фінансової звітності.

Журнал 7. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’я-зань призначений для відображення операційного щодо руху власного капіталу та забезпечення зобов’язань. В цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків:

—        40 «Статутний капітал»;

—        41 «Пайовий капітал»;

—        42 «Додатковий капітал»;

—        43 «Резервний капітал»;

—        44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;

—        45 «Вилучений капітал»;

—        46 «Неоплачений капітал»;

—        47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»;

—        48 «Цільове фінансування і цільове надходження»;

—        49 «Страхові резерви».

До складу Журналу 7 входять три відомості аналітичних да-них щодо додаткового капіталу, нерозподілених прибутків (не-покритих збитків), забезпечень майбутніх витрат і платежів, ін-формація про які накопичується наростаючим підсумком з початку року. Запропонована форма аналітичних відомостей мо-же бути використана і для обліку статутного, пайового, вилуче-ного і неоплаченого капіталу.

Облік об’єктів позабалансового обліку ведуть у спеціальній відомості 8, в якій протягом року відображають за простою сис-темою аналітичний (пооб’єктний, особовий, номенклатурний) облік надходження і вибуття орендованих необоротних активів, активів на відповідальному зберіганні, контрактні зобов’язання тощо.

Розвиток форм бухгалтерського обліку здійснюється шляхом розширення аналітичності, посилення оперативності облікової інформації та підвищення контрольних функцій обліку. Активна роль в цьому належить обчислювальній техніці, яка докорінно технологічний процес обліково-аналітичної роботи, створює умови для використання принципово нових облікових реєстрів. На даному етапі розвитку бухгалтерського обліку в Україні важ-ливе місце посідає автоматизація збору і обробки облікової інфор-

мації. Завдання автоматизації — підвищення якості роботи як бу-хгалтерів, так і всієї бухгалтерії в цілому. Звичайно, найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі перенесення даних з одного регістру в інший, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Використання автомати-зованого обліку дозволяє повністю звільнитися від такого виду помилок, оскільки, як правило, при автоматизованому обліку ве-деться тільки один обліковий регістр, всі інші формуються авто-матично і ризик помилки при перенесенні даних між регістрами дорівнює нулю.

В Україні використовується значна кількість програмних про-дуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш попу-лярними серед них є: «Парус», «Фінанси без проблем», «ІС -Бухгалтерія», «Fin Expert».

Система «Парус» призначена для підготовки і обліку фінансо-во-господарських документів, накопичення інформації про здійс-нення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, одер-жання внутрішньої і зовнішньої звітності підприємства. Викори-стання даної системи дозволяє: готувати платіжні документи; ви-писувати рахунки на оплату і накладні на відпуск товарів; вести облік основних засобів, запасів, дебіторської і кредиторської за-боргованості, грошових коштів тощо; одержувати щомісячну зві-тність щодо руху засобів за відповідними рахунками; одержувати баланс підприємства та інші форми фінансової звітності.

Система «Fin Expert» — це професійна мережна система реаль-ного часу, яка призначена для великих підприємств з великими обсягами даних.

Система «ІС-- Бухгалтерія» є універсальною програмою. Основні можливості цієї програми в тому, що вона дозволяє: ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; можливість ведення кількісного багатоваріантно-го обліку; одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному і аналітичному обліку; повна на-строюваність: можливість доповнювати і змінювати план рахун-ків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналіти-чного обліку, форм первинних документів, форм звітності; можливість автоматичного друку вихідних (первинних) доку-ментів.

Застосування в обліку діалогових режимів спілкування і вида-чі облікової інформації є однією з принципово нових якостей, яка відрізняє нову схему узагальнення. Діалогова форма ведення бух-галтерського обліку характеризується повною автоматизацією

обробки і систематизації облікової інформації. Дані будь-якого рівня розробки можна отримати після відображення в обліку гос-подарських операцій безпосередньо після введення її у базу да-них. Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку передбачає автоматизоване виконання завдань у бухгалтерському обліку як у регламентному, так і в діалоговому режимі. Діалогова форма об-ліку забезпечує обмежений доступ як до первинної, так і до сис-тематизованої інформації, шляхом введення паролів, перевірки повноважень на доступ до інформації.

Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку характери-зується:

—        автоматизованою фіксацією всієї облікової інформації на машинних носіях; автоматизацією документування;

—        систематизацією, узагальненням і відображенням даних бухгалтерського обліку;

—        відображенням даних не тільки у друкованому вигляді, а й у вигляді відеограм;

—        автоматичним контролем вихідної інформації;

—        забезпеченням розшифровки будь-якого результативного показника з наведенням порядку застосованих у машині розраху-нків, і всієї вхідної інформації, використаної для розрахунків;

—        оперативним управлінням фінансовими, трудовими, мате-ріальними ресурсами підприємства;

—        здійсненням аналізу даних за їх введенням.

Останнім часом облік на багатьох підприємствах комп'ютери-зовано. Однак ще зустрічаються і «рукописні» форми обліку через слабку забезпеченість ПЕОМ через те, що бухгалтерським праців-никам важко освоїти комп'ютерні програми і технології, коли роз-виток програмного забезпечення постійно триває. Раніше введення і виведення інформації з комп'ютера зводилося до діалогового за-повнення тих самих регістрів (журналів-ордерів, карток тощо), але на екрані монітора, а не на папері, щоб бухгалтеру було легше адаптуватися. А тепер внесення даних вже більше підлаштовуєть-ся під потреби програми, розробляються нові облікові регістри, які покращують функціонування всієї облікової системи.

Судово-бухгалтерська експертиза може розглядатись як су-міжна галузь юридичної та економічної наук. Теорія бухгал-терського обліку не узагальнює експертну і судово-слідчу

практику та не розробляє на цій базі особливості методики експертизи (тобто часткової методики експертного досліджен-ня, наприклад, по справах про розкрадання на підприємствах легкої промисловості, м’ясної і молочної промисловості тощо), що є важливим завданням наукових і практичних працівників судово-експертних установ.

На відміну від судово-бухгалтерської експертизи в теорії бух-галтерського обліку ширше розглядаються питання фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. Теорія бухгал-терського обліку являє собою наукову дисципліну про завдань, предмет, метод, техніку та організацію бухгалтерського обліку в народному господарстві. її мета — це вдосконалення бухгалтер-ського обліку, зокрема, шляхом впровадження уніфікованих форм облікових документів, нових методів обліку, облікової тех-ніки. Завдання полягає у визначенні принципів організації обліку і контролю у різних галузях господарства. Теорія бухгалтерсько-го обліку як наукова дисципліна про принципи побудови бухгал-терського обліку в господарстві та про методи взаємопов'язаного відображення процесів розширеного відтворення ставить своїм завданням розробку системи показників і методів їх відображен-ня для вивчення процесів розвитку народного господарства, перш за все, в межах окремих підприємств, тобто для вивчення еконо-міки підприємства.

Завдання теоретичних досліджень в галузі судово-бухгалтер-ської експертизи є розробка загальних положень (організаційних, правових, теоретичних) і методик дослідження операцій бухгал-терського обліку у зв'язку з розкраданнями та зловживаннями у різних галузях народного господарства.

Судово-бухгалтерська експертиза і її наукові основи пере-бувають у тісному зв'язку та взаємообумовленості. В процесі практичної діяльності експертів і установ судово-бухгал-терської експертизи накопичується досвід, виробляються пере-дові методи дослідження, узагальнення та систематизація яких збагачує методику проведення судово-бухгалтерських експер-тиз. Введення в практику нових методичних рекомендацій сприяє розповсюдженню передового досвіду, удосконаленню експертної роботи і, таким чином, покращенню якості експер-тних висновків.

Принципова відмінність бухгалтерського обліку і судово-бухгалтерської експертизи полягає в різних завдань, обов'язках і правах головного бухгалтера підприємства, організації, установи та судово-бухгалтерського експерта. Так, основним завданням

головного бухгалтера є: забезпечення організації бухгалтерського обліку і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням вла-сності. Такі завдання експерт-бухгалтер не вирішує. Досліджую-чи стан бухгалтерського обліку, він встановлює точність або від-хилення від загальних вимог, нормативних актів при веденні бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві (організа-ції, установі), визначає наявність або відсутність нестачі чи над-лишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, ви-рішує низку інших питань, важливих для слідчого і суду з метою встановлення істини по справі.

Розділ 8 ЗНАЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ