6.3. Тактика проведення інвентаризації за завданням слідчого


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Стаття 66 КПК України надає право особі, що проводить діз-нання, слідчому, прокурору та суду вимагати проведення ревізії. Питання про проведення інвентаризації в кримінально-про-цесуальному порядку ще не вирішено, а посадові особи, які проводять дізнання і розслідування, при призначенні інвентари-зації використовують вимоги КПК, що сформульовані стосовно ревізії.

Слідчий за наявністю підстав має право вимагати проведення як первинної, так і повторної або додаткової інвентаризації.

Підставою для проведення первинної інвентаризації є необ-хідність встановлення по справі таких фактів та обставин, для виявлення яких необхідно перевірити всю діяльність або частину діяльності підприємства чи посадової особи (наприклад, при ви-явленні крадіжок, які здійснені шляхом складання безтоварних накладних; встановлення виробітку продукції з не оприбуткова-ної сировини і відпуску її до торговельної мережі тощо).

Проведення інвентаризації грошових коштів і товарно-матері-альних цінностей необхідне також з метою збирання та отриман-ня нових доказів по справі, у випадках перевірки за документами руху цінностей та відповідність їх фактичної наявності, досте-менності свідчень обвинувачуваних, свідків тощо.

Підставою для проведення повторної чи додаткової інвентари-зації може бути відсутність при проведенні інвентаризації заціка-влених матеріальновідповідальних осіб (за винятком тих випад-ків, коли вони ухиляються від участі в інвентаризації), не-правильне відображення фактичних залишків у випадках, коли:

інвентаризаційна комісія не врахувала обґрунтованих знижок; не проведені зарахування нестач і надлишків, що утворилися вна-слідок пересортування; інвентаризаційна комісія не врахувала деяких прибуткових чи видаткових операцій, які треба було б врахувати (наприклад, виробничі запаси, які обліковуються за документами бухгалтерського обліку як такі, що знаходяться на складі, надійшли у виробництво безпосередньо, обминаючи склад, тобто транзитом); бухгалтерський облік даної організації зане-дбаний і покладатися на дані бухгалтерського обліку не можна.

Проведення інвентаризації за завданням слідчого подовжує терміни розслідування, тому інвентаризацію слід призначати у випадках дійсної необхідності. До призначення інвентаризації необхідно ретельно встановити і вивчити за матеріалами справи ті прийоми і способи, які застосовували звинувачувані для роз-крадання матеріальних цінностей та приховування їх в період ін-вентаризації. Щоб найбільш повно виявити здійснені злочини, необхідно визначити, які операції (документи) слід перевірити особливо ретельно; доцільно консультуватися з досвідченими обліково-бухгалтерськими працівниками. При зверненні до кері-вника вищої організації з приводу призначення інвентаризації слідчий повинен взяти від нього підписку про нерозголошення даних попереднього слідства (ст. 181 КК України), встановити строк і порядок проведення інвентаризації, склад інвентаризацій-ної комісії. Вимога про проведення інвентаризації оформляється постановою слідчого. У мотивованій постанові слідчий вказує на необхідність проведення повної чи часткової інвентаризації, ста-вить перед інвентаризаційною комісією конкретні, чітко сформу-льовані завдання, що випливають з обставин справи. В постанові вказуються строки закінчення інвентаризації.

При проведенні інвентаризації за завданням слідчого необхід-на його чітка взаємодія з головою інвентаризаційної комісії. Для швидкого проведення розслідування і скорочення термінів про-ведення інвентаризації слідчий може знайомити голову інвента-ризаційної комісії (необхідно попередити його про відповідаль-ність і взяти від нього підписку про нерозголошення даних попереднього слідства чи дізнання) з матеріалами справи, в яких вказані способи здійснення крадіжок та приховування їх в доку-ментах, облікових реєстрах, а також з іншими матеріалами, які мають відношення до фактів, що перевіряються.

Перед тим, як почати інвентаризацію, слідчому необхідно об-говорити та вирішити з головою інвентаризаційної комісії питан-ня забезпечення фактора несподіваності інвентаризації, прове-

дення інвентаризації одночасно в декількох організаціях, якщо працівники цих організацій знаходяться у злочинному зв'язку, обговорити прийоми та способи, що використовуються злочин-цями, а також основні напрямки роботи інвентаризаційної комі-сії, коло фактів, які цікавлять слідчого і можуть бути вирішені при інвентаризації.

У зв'язку з відсутністю нормативного регулювання проведен-ня інвентаризації матеріальновідповідальні особи позбавлені та-кого важливого процесуального права, як право заявляти відвід тим чи іншим членам інвентаризаційної комісії. 3 метою об'єк-тивного розслідування матеріальновідповідальній особі, у якої проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, слі-дчим повинна бути надана можливість: знайомитися з докумен-тами і записами в облікових реєстрах, що перевіряються, давати повне пояснення, надавати голові інвентаризаційної комісії необ-хідні документи та інші матеріали, просити про перевірку тих чи інших обставин, що мають відношення до інвентаризації, знайо-митись з інвентаризаційним описом і давати за ним вичерпні по-яснення, заявляти слідчому клопотання, що мають відношення до інвентаризації.

Розглянемо деякі найбільш поширені порушення вимог про-ведення інвентаризації і способи приховування нестач і крадіжок при інвентаризації.

Недотримання вимоги про раптовість призводить до передчас-ного оголошення початку інвентаризації, порядку її проведення, до прийняття матеріально-відповідальними особами заходів з приховування крадіжок, включаючи підкуп ревізорів та інвента-ризаторів.

Несвоєчасне опломбування сховищ, які інвентаризуються, призводить до того, що крадії отримують можливість проводити переміщення товарно-матеріальних цінностей з приміщення, яке не перевіряється, в приміщення, що перевіряється, та навпа-ки і таким чином приховувати нестачі або надлишки товарів і матеріалів.

Несвоєчасне складання інвентаризаційного опису використо-вується для приховування і викривлення даних інвентаризації.

Відсутність чіткої нумерації сторінок в інвентаризаційному описі дозволяє здійснювати підробку, вилучати цілі сторінки, вносити необхідні виправлення або замінювати їх новими з необ-хідними для злочинців даними.

Відсутність на сторінках вказівки про кількість заповнених рядків дозволяє крадіям вносити зміни до інвентаризаційного

опису шляхом заповнення вільних рядків записами, що супрово-джуються безтоварними документами, а відсутність підписів всіх членів інвентаризаційної комісії і виправлення, завірені всіма учасниками інвентаризації, ставлять під сумнів правильність ре-зультатів проведеної інвентаризації та вимагає повторної чи до-даткової інвентаризації.

Загальним порушенням є проведення інвентаризації в різні строки у взаємопов'язаних між собою цехах, складах тощо (одні-єї організації); підприємств, організацій, установ (одного міста чи району); підприємств, організацій, установ країни, працівники яких знаходяться у злочинному зв'язку. Це порушення дозволяє злочинцям завчасно домовитись і перекинути товарно-матері-альні цінності, оформити безтоварні документи та вчасно попе-редити спільників про інвентаризацію з метою приховування здійснених зловживань.

Відсутність підпису матеріальновідповідальної особи про пред'явлення нею для інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей вказує або на некомпетентність членів інвентаризацій-ної комісії, або на халатне відношення до виконання своїх обов'яз-ків. Як наслідок цього порушення є подача матеріально-відпові-дальною особою скарги про недотримання правил проведення ін-вентаризації та ускладнення розслідування справи.

Відсутність матеріально-відповідальних осіб, що наполягали на своїй участі в інвентаризації і не були залучені до її проведен-ня, розглядається як суттєве порушення. Вони можуть наполяга-ти на проведенні повторної чи додаткової інвентаризації, що при-зведе до затягування розслідування і повернення справи на дослідування. Основними способами приховування нестач і кра-діжок при інвентаризації є: приписки в інвентаризаційному опи-сі; оформлення безтоварних документів; завищення ціни на това-ри; пред'явлення порожньої тари.