1. Загальна характеристика судження


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Судження — це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів, або виражається зв’язок між предметом та його властивостями, чи відношення між предметами.

Судження бувають прості і складні. У простих судженнях два терміни — суб’єкт S і предикат Р пов’я зані за допомогою зв’язки є чи не є. У складних судженнях пов’язані два і більше простих суджень за до помогою логічних сполучників кон’юнкції, виключаючої і не-виключаючої диз’юнкції, імплікації та еквівалентності. Природною мовою ці спо лучники виражаються за допомогою граматичних спо-лучників «і» (або «та»), «або ... або», «або» («чи»), «якщо..., то» «тоді і тільки тоді, коли».

Прості судження поділяються на:

1)         екзистенціальні (судження існування), у яких виражається сам факт існування предмета, що відображається в думці: а — а;

2)         відносні судження, у яких роль предмета, що виражає відно-шення між двома іншими елементами судження, виконують інші поняття: a R в, або R (а, в);

3)         атрибутивні судження, у яких стверджуються або заперечу-ються певні властивості, що належать предмету: S є Р, S не є Р. Ці судження називаються ще категоричними (див. табл. класифікації суджень).

У логіці існує поділ суджень за кількістю та якістю. За кількістю судження бувають загальними, частковими, одиничними за лежно від того, чи мова йде про весь клас предметів, його частину, чи про один предмет у суб’єкті:

а)         загальні судження — «всі S є (не є) Р»;

б)         часткові судження — «деякі S є (не є) Р»; вони можуть бути

визначеними і невизначеними. Кванторами визначених суд-

жень ви ступають терміни: «тільки деякі», «більшість», «мен-

шість», «нема ло», «не всі», «майже всі», «декілька». Кван-

тором невизначених су джень виступає термін «деякі»;

в)         одиничне судження — «це S є (не є) Р».

За якістю судження бувають ствердними та заперечними.

Ствердними називаються такі судження, у яких стверджується на-лежність до предмету певної ознаки. Судження, які виражають від-сутність у предмета певної ознаки, називаються заперечними.

В логіці прийнято користуватися об’єднаною характеристикою суджень за їх кількістю та якістю:

Судження:

А — загальноствердні (всі S є Р).

Е — загальнозаперечні (жодне S не є Р).

І — частковоствердні (деякі S є Р).

О — частковозаперечні (деякі S не є Р).

Відношення між судженнями та їх класифікація за якістю й кількістю.

Логічні відношення між судженнями можна подати у формі «ло-гічного квадрата».

А

Е

протилежність

Примітки.

(часткова збіжність)

1.         Лінії квадрата по вертикалі ві-дображають відношення підпорядко-ваності між судженнями А та І, Е та О, де А, Е — підпорядковуючі су д-ження, а Е та О — підпорядковані.

2.         Лінії квадрата по діагоналі ві-дображають відношення суперечнос-ті (контрадикторності) між суджен-нями А і О, Е та І.

3.         Лінія квадрата по верхній го-ризонталі відображає відношення

контрарності (протилежності) між судженнями А та Е.

4. Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткові збіжності) між судженнями І та О.

Розподіленість термінів у судженні. Розподіленим називається такий термін, який в даному суджен ні повністю включений у обсяг ін-шого терміна, або повністю виключений з нього. Нерозподіленим нази-вається такий термін, який частково включений у обсяг іншого терміна.

У загальноствердних судженнях (А) суб’єкт (S) по винен бути розподіленим, а предикат (Р) нерозподіленим.

У загальнозаперечних судженнях (Е) суб’єкта (S) та предикат (Р) завжди є розподіленими.

У частковоствердних судженнях (І) суб’єкт (S) і предикат (Р) за-вжди не розподілені.

У частковозаперечних судженнях (О) суб’єкт (S) зав жди є не-розподіленим, а предикат (Р) — розподіленим (див. табл. класифіка-ції суджень і схему взаємозв’язків суджень у тради ційній логіці).

ТАБЛИЦЯ КЛАСИФІКАЦІЇ СУДЖЕНЬ

 

Поділ суджень за структурою

Прості Складні

            s          p          Безумовні       Умовні

 

           

           

            Катего-ричні Розділові       

Загально-       +          -          Кон’юнкції     Строгої           Імпліка-

ствердні                                             диз’юнкції      цій пі

Загально-       +          +                     Нестрогої       Еквіва-

заперечні                                           диз’юнкції      ленції

Частково-       -          -                                 

ствердні                                                       

Частково-       -          +                                

заперечні