4. Логічні операції з поняттями


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

1.         Узагальнення понять — логічна операція, що полягає в пере-ході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Наприклад, Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка — університет — вищий навчальний заклад — навчальний заклад — за-клад. Узагальнювати поняття можна до категорій — понять з гра-нично широким обсягом.

2.         Обмеження понять — логічна операція, у процесі якої перехо-дять від понять з більшим обсягом до понять з меншим обсягом. Наприклад, держава — європейська держава — Українська держава. Обмежувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.

3.         Визначення понять.

Визначенням, або дефініцією, називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Студент — людина, яка

навчається уВНЗ або технікумі». Поняття, зміст якого визначаєть-ся, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначува-ного поняття, визначаючим поняттям (definiens — Dfn).

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним (від лат. потіш — ім’я, назва). Якщо ж у ви-значенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називає ться

реальним.

Види визначень і їх правила докладно висвітлювалися в підруч-никах з логіки. Найпоширенішим видом реальних визначень є ви-значення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення студенти мають твердо знати і вміти використову-вати їх на практиці.

Основні правила визначення понять:

1.         Визначення понять повинно бути співрозмірним definiendum (скорочено — Dfd), повинно дорівнювати definiensу — (Dfn);

2.         Визначення понять не повинно містити хибного кола;

3.         Визначення понять по можливості не повинно бути запереч-ним;

4.         Визначення понять повинно бути чітким, не містити двознач-ностей.

4. Поділ понять.

Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поді-лом поняття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діле-ним поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається ос-новою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, — членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ дво-членний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу ви-діляють дихотомію (від грец. dicha — два і tome — поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого понят-тя С на два суперечних поняття — А і не-А: швидкий — не швидкий, збитковий — незбитковий і т.п.

Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істо-тною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце. Прикладом класифікації може служити періодична система хімічних елементів Менделєєва.

Основні правила поділу понять:

1.         Поділ повинний здійснюватися по одній основі;

2.         Поділ повинний бути співрозмірним: обсяг діленого поняття повенен дорівнюватися сукупному обсягу членів поділу;

3.         Поділ повенен бути послідовним, не містити у собі стрибка;

4.         Члени поділу повинні взаємно виключати один одного.

Запитання та завдання для самоконтролю

1.         Структура поняття.

2.         Види понять.

3.         Чим відрізняється поняття і слово?

4.         Які існують операції з поняттями?

5.         Які існують відношення поміж поняттями?

Теми для написання рефератів

1.         Роль поняття в логічній культурі спеціаліста.

2.         Поняття та судження як форма відображення дійсності.

3.         Класифікація понять.

4.         Позитивні і негативні поняття в логічному мисленні.

Література

1.         Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебн. пособие для ВУЗов. — М.: Гуманитарное изд. Центр ВЛАДОС, 1998. — С. 143–159.

2.         Гетманова А. Д. Логика: Учебник для студентов пед. ВУЗов. — М.: Высшая школа, 1986. — С. 24–46.

3.         Горский Д. П. Логика. — М., 1963. — С. 28–56.

4.         Иванов Е. А. Логика: Учебник. — М.: Издательство БЕК, 1998. — С. 69– 97.

5.         Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. — К., 1996. — С. 21–48.