Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_c3574e83533351e17cd70d8ad3bdd969, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2. Зміст, обсяг та види понять : Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

2. Зміст, обсяг та види понять


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Зміст поняття — це сукупність ознак, які мисляться у даному понятті. Обсяг поняття — це сукупність елементів, які мисляться у даному понятті.

Між обсягом і змістом існує таке співвід ношення: із збільшен-ням обсягу зменшується зміст поняття і навпаки, із зменшенням об-сягу, збільшується зміст. Тобто зміст і обсяг поняття перебувають в оберненому відношенні. У цьому суть закону оберненого відношен-ня між обся гом і змістом понять.

Якщо складові обсягу поняття містять один елемент, то вони на-зиваються індивідуумами, а якщо декілька— видами.

Гранично загальні поняття називаються категоріями. У них най більший обсяг і найменший зміст. Приклади категорій: «сут-ність», «форма», «свідомість», «буття», «простір», «час», «рух». Це основ ні філо софські категорії, але в окремих науках існують терміни: «живий організм» у біології, «молекула» у фізиці, «фі гура» в геоме-трії тощо. У рамках філософії категорії менш загаль ної філософської теорії можуть бути видовими відносно категорій більш загальної фі-лософської теорії. Наприклад, буття і суспільне буття, свідомість і суспільна свідомість.

З філософських категорій для формальної логіки найбільше зна чення мають категорії «річ», «зміст», «відношення». Катего рія «річ» уособлює в собі сукупність властивостей, а останні знахо-дяться в тих самих просторових межах, у яких існує сама річ. Річ може втрачати ту чи іншу властивість, продовжуючи самостійно іс-нувати в ролі особливого об’єкта, але зовсім без властивостей речей не існує.

Річ може бути позбавленою окремих відношень з іншими реча-ми, залишаючись сама собою. Що стосується зв’язку властивостей і відношень, то слід зазначити те, що властивості речей проявляють-ся у відношеннях речей між собою або у відношеннях однієї частини речі до іншої.

У змісті понять можуть мислитися або ознаки однієї категорії ре-чей, явищ дійсності, або ознаки предметів інших категорій, наприк-лад категорій, властивості, відношення, часу, простору і т.д. За лежно від цього, а також від ступеня загальності поняття поділя ються на такі види.

Реєструючі й нереєструючі. Основою цього поділу є наяв ність або відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які від-повідають на запитання: «де?», «коли?», «якого роду індиві дуум?». Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на названі запитан-ня, то вони називаються реєструючими, а в зворотному ви падку — не-реєструючими. Приклади реєструючих понять: «арифметична дія», «море», «Т. Г. Шевченко», «студенти Слов’янського державного педа-гогічного університету». Поняття цього виду визначені не тільки якіс-но. За допомогою частини ознак їх змі сту визначається, так чи інак-ше, і чисельність мислимих предметів, які виділяються із загального

числа предметів, що мають якісну ви значеність, представлену голов-ною частиною цього поняття.

Нереєструючі поняття — це поняття, що визначаються лише якісно: у них немає ознак, які виділяють у класі предметів певну які-сну означеність будь-якої її частини шляхом фіксування просторо-вих або часових меж чи шляхом посилання на одиничність предме-та. Тому ці поняття іноді називаються відкритими, на відміну від реєстраційних понять, які часто називають закритими. Приклад не-реєстраційних (відкритих) понять: «людство», «квіти», «рослини», «відданість», «слово» і т.п.

Будь-яке реєструюче поняття за допомогою логічної операції може бути перетворене на одиничне поняття, а саме відкрите поняття при довільному його обмеженні не може стати одиничним. Відкриті поняття можуть відрізнятися одне від одного рівнем загальності, а значить і рівнем абстрактності і рівнем складності, але ніколи не можуть бути одиничними. Для перетворення відкритого поняття на реєструюче (закрите) зміст першого необхідно мислити у єдності з ознаками поняття «одиничний предмет» або з ознаками поняття «скінчена множина предметів».

По відношенню до реєструючих понять елементами обсягу вис-ту пають індивіди в логічному значенні слова, а по відношенню до від-критих — види понять, на які підрозділяється дане поняття, що ха-рактеризується більшим ступенем загальності в порівнянні з кож ним із наявних видів.

За ступенем загальності відкриті (якісні) поняття, у свою чергу, поділяються на більш загальні і менш загальні. Більш загальні ма ють назву всезагальні, а менш загальні — особливі (часткові). Всезагальні відносяться до деяких інших понять як рід до виду, а особ ливе понят-тя може й не поділятися на види. Воно може належати лише до мно-жини дійсних або тільки мислимих предметів, тобто ін дивідуумів. Приклади всезагальних понять: «органічний світ», «гео метрична фі-гура», «час», «рідина» і т.п. Відповідно приклади особ ливих понять: «рослина», «коло», «метан», «вода».

Пусті і непусті поняття. Пустими називаються поняття, яким не відповідає жоден предмет в предметній області. Наприклад, ідеаль-на дружина є пустим. Але непусти ми є поняття «числа N > 2 та N < 3 в області «раціональні числа».

Конкретні й абстрактні поняття. Перші з них — це понят-тя про конкретні предмети (стіл, кінь, рослина тощо), а другі — про властивості і відношення предметів (мужність, хоробрість, білизна, темрява тощо).

Абсолютні і відносні поняття. Абсолютне поняття виражає повний, незалежний від інших предметів зміст. Відносне поняття має ту ознаку, що фіксує відношення одного предмета до іншого (батько-син, вчитель-учень і т.п.), а у змісті абсолютного (безвідносного) по-няття така ознака відсутня (наука, культура, мис тецтво та ін.).

Позитивні і негативні поняття. Позитивне — це таке понят-тя, яке сформоване в результаті узагальнення наявних оз нак. У не-гативних поняттях узагальнення проводиться при відсу тності ознак, мислиться не заперечення ознак співвідносного по зитивного понят-тя, а тільки відмінність видової ознаки першого від видової ознаки другого за наявності однієї родової ознаки у двох понять. Наприклад, «люди» — «нелюди», «ссавці» — «нессавці».



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_c3574e83533351e17cd70d8ad3bdd969, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0