Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d004bc5a90f4152a20b322f556ba6d7c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1. Загальна характеристика понять : Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

1. Загальна характеристика понять


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

За давньою усталеною традицією людство виділяє два основні джерела знання та пізнавального процесу: відчуття (або чуття) та мислення. Але їхня взаємодія у процесі пізнання виявляється досить складною. Зокрема, визна но, що людські чуття ніколи не бувають «чистим чуттям», бо їх неодмінно, в певній мірі, «завантажують» ро-зум, мислення, міркування, тобто у людини не існує простого біопси-хічного чуття, воно визначене предметно, ціннісно, інтелектуально.

Першим, вихідним рівнем пізнання, поза яким неможливе фор-мування знання, є чуттєве пізнання: це фіксація окремих властивос-тей та ознак речей органами чуття людини відпові дно до їх внутріш-ніх можливостей.

Чуттєвий рівень пізнання ще не творить знання (наприк лад, по-бачити річ — ще не значить її пізнати або зрозуміти), але дає пізнан-ню такий його компонент, поза яким пізнання немож ливе. Навіть у занадто раціоналізованих концепціях гносеології чуттєвий рівень розглядають принаймні як імпульс до пізнання. Чуттєве пізнання здійснюється у таких формах:

•          відчуття /фіксу ють окремі властивості речей (холодне, світ-ле, гладке та ін.)/;

•          сприйняття /постають поєднанням відчуттів та створенням пев ного образу або певної проекції речей/;

•          уявлення /постають відтворенням образу без безпосередньо-го контакту з річчю/.

Слід наголосити, що, вже на рівні відчуття, у діяльність чут тя втручаються розумові операції, бо з’єднувати елементи відчуття у сприйнятті можна по-різному. Основне ж полягає у тому, що чуттєве

пізнання не може задовольнити людину, бо воно має цілу низку оче-видних недоліків: відчуття мають свої межі, тобто далеко не все ми мо жемо бачити, відчувати й т.ін.; відчуття мінливі, нестійкі, віднос-ні; самі відчуття не дають нам надійного критерію для роз межування суттєвого та несуттєвого. Уявлення завжди одиничне й конкретне, це так би мовити, «мислення у картинках», але щоб від нього перейти до справжнього мислення, потрібно вживати поняття, які вже є певним ступенем абстрактності.

Отже, названі недоліки надолужуються подальшим рівнем піз-нання: раціонально-логічним (або абстрактним) мисленням. Фор-ми аб страктного мислення досить чітко виражають його особливості:

•          поняття — це слова (терміни), що фіксують суттєві ха ракте-ристики класу предметів (але інколи — і окремих унікальних предметів);

•          судження — це речення, які зв’язують між собою понят тя так, що хід мислення у суттєвих моментах збігається з про цесами реальності;

•          умовиводи — сукупність речень (суджень), пов’язаних між собою законами логічного виведення.

Зауважимо, перш за все, що при переході до абстрактного мис-лення (раціонального пізнання) відбувається зміна об’єкту пізнання: якщо чуттє ве пізнання фіксує окремі ознаки та властивості предме-тів, то абстрактне мислення постає спрямованим на виявлення та до-слідження зв’язків, функцій та відношень між речами (або всередині окремих речей). Завдяки тому, що абстрактне мислення відокремлює певні прояви речей від самих речей і розгля дає їх окремо, завдяки тому, що на перший план виходить дослідження зв’язків, функцій та відношень, абстрактне мислення фіксує суттєві (стійкі, сталі) харак-теристики та ознаки цілих класів предметів.

Тому абстрактне мислення виходить за межі як окремих пред-метів, так і певних органів чуття. Воно, рухаючись з усвідомленням власних актів, є ста більним, упорядкованим, отже, таким, що здатне відділяти суттєве від несуттєвого. Але водночас воно також має пев-ні недоліки. В основі їх лежить те, що надає абстрактному мисленню переваги: дистанціювання від наявної ре альності. Через це положен-ня абстрактного мислення не можуть бути безпосе редньо застосовані до реальних речей, подій, явищ. Коли ми, наприклад, каже мо «стіл», «дерево», то вказуємо не на якісь конкретні столи або дерева, а на

«столи» та «дерева» як такі; тобто ці поняття фіксують дещо суттєве, прита манне будь-яким столам та деревам (зокрема й таким, яких ми ще ніколи не ба чили).

Поняття — одна з форм раціонального мислення, у якій узагаль-нюється зміст предмета або явища. Елементами змісту поняття ви-ступають істотні для того чи іншо го класу предметів чи явищ їх за-гальні риси, властивості, перетво рені в голові людини, тобто такі, які одержали ідеальну мислену форму існування.

Риси, що виражають подібність або відмінність предметів, нази-ваються їхніми ознаками.

Ознаки, що належать багатьом предметам (класові предмети), називаються загальними. Ознаки, притаманні тільки окремому пред-метові, називаються відмітними.

У загальних і відмітних ознаках можуть фіксуватись як істотні, так і неістотні властивості предметів.

Існування предмета як предмета першого роду неможливе, коли відсутня хоча б одна з таких істотних ознак. Істотні ознаки другого роду, якщо вони беруться у сукупності, достатні для вираження суті предмета, а кожен з них окремо є необхідним для неї.

Ознаки предметів поділяють на основні і похідні, необхідні і ви-падкові.

Основні ознаки — це ті істотні ознаки, в яких виводяться як не-обхідний наслідок інші істотні ознаки. Похідні ознаки — це ознаки, що виводяться з основних. Наприклад, у понятті «рівносторонній трикутник» рівність сторін є основною ознакою, а рівність кутів — вже похідною. Необхідні ознаки — це ті самі істотні ознаки, але взяті у відношенні до тих ознак, які не є ані основними, ані необхід ними висновками з них. Поняття «необхідні ознаки» означає, що без них не може існувати жоден індивідуум даного класу предметів. У са-мих предметів можуть існувати і випадкові ознаки, тобто такі, що належать або тільки деяким представникам класу, або усім предста-вникам, але які не є необхідним наслідком основних ознак. Наприк-лад, світле волосся, високий зріст, знання кількох іноземних мов і тощо — це випадкові ознаки першого роду. Як приклад другого роду випадкових ознак, що характеризують весь клас предметів, можнана-звати чорний колір пір’я у ворон.

Змістом будь-якого складного поняття є синтез елементів, їх єд-ність. Особливість цієї єдності характеризує структуру поняття, у якій

істотним є різниця між родовою ознакою (головною частиною) зміс-ту поняття і видовою ознакою (побічною частиною змісту поняття).

Головна частина відповідає на запитання: «хто?» або «що?», а побічна частина — «який?». Побічна частина може бути близькою або віддаленою, залежно від того, як приєднуються відповідні ознаки до головної частини змісту поняття — безпосередньо чи за допомо-гою інших ознак.

Наведене вище визначення передбачає, що утворення понять пов’язане з певними діями в мисленні, які дозволяють встановлюва-ти загальні ознаки у предметів, виділяючи в них істотні та неістотні ознаки, утворювати з виділених істотних ознак певну єдність.

До таких дій належать:

1)         аналіз — уявне розчленування змісту предмета та його скла-дових властивостей, ознак;

2)         порівняння — встановлення подібності і відмінності між пре-д метами, що розглядаються;

3)         синтез — уявне поєднання ознак та властивостей предмета, які відображаються у змісті поняття;

4)         абстрагування — виділення з усієї сукупності ознак пред-метів єдності найбільш істотних ознак, що становлять зміст поняття;

5)         узагальнення — дія, подібна до абстрагування і пов’язана з ним. Виділення ознак певного роду фактично є абстрагуван-ням сто совно цих виділених ознак. Водночас воно є і уза-гальненням, якщо мається на увазі більш широка сукупність ознак, що їх мають різні види предметів, які відповідають утворюваному поняттю.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d004bc5a90f4152a20b322f556ba6d7c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0