Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_757f318b82467484990705e7c2a3bde8, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
5. Категоріальні елементи і структури свідомості. Самосвідомість і рефлексія : Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5. Категоріальні елементи і структури свідомості. Самосвідомість і рефлексія


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Свідомість людини виконує ряд функцій, з якими пов’язані її основні структури. Як ми вже відзначали, свідомість може бути представлена як універсальна здатність людини здобувати, зберіга-ти, перетворювати і відтворювати знання; забезпечувати регуляцію ціннісних орієнтацій людей; розкриватися за допомогою системної ієрархії різноманітних процесів: почуття (відчуття, сприйняття, по-дання), розсудку (які включають роботу з поняттями, судженнями, умовиводами тощо), емоційних, вольових, мнемонічних (процесів пам’яті), уяви, інтуїції, спогаду і т.ін., а також процесів переживання і віри (сумніву, переконання, радості, пригніченості, бажання тощо). Можна, таким чином, вказати основні структури, компоненти і фор-ми існування свідомості.

Ми також зазначали, що процес виникнення і розвитку свідомос-ті пов’язаний з мовою і культурою. Мова в самому загальному смислі є система знаків, що служить необхідним способом мислення, само-вираження, спілкування і комунікації людей. Її основною властивіс-тю є символізація — здатність образно представляти за допомогою одних почуттєво сприйманих подій інші. Символ є сукупність знаків.

Знакова або символічна функція з’являється тільки на певному етапі розвитку культури. Культура (у перекладі з лат. — оброблення, культивування) у самому загальному сенсі є все те, що створене людиною. То, що створено в матеріальному виробництві, створює матеріальну культуру, у духовному — духовну культуру. Сполучною ланкою між світом природи і світом культури є людина.

Створене людиною в духовному світі є ідеальне, яке є найважли-вішою властивістю і індивідуальної, і суспільної свідомості. Ідеальне є відображення у формах діяльності, свідомості і волі людини зо-внішнього світу; на відміну від матеріального — того, що відобража-ється нашими органами почуттів і існує незалежно від них. Ідеальне є те, що створює людина у світі для задоволення своїх потреб (такий механізм діяльності людини називається об’єктивацією).

У класичній філософії виробився такий спосіб сприйняття на-вколишнього світу, відповідно до якого людина протистоїть приро-ді завдяки своїм духовним і розумних здатностям. Це протистояння духовного і природного було оформлено у вигляді протистояння суб’єкта і об’єкта, які доповнюючи один одного з’явилися найважли-вішою ланкою людського пізнання.

Іншим способом протистояння матеріального і ідеального є дихо-томія (єдність, що припускає взаємозв’язок) мови і мислення. Якщо мислення в самому загальному вигляді можна визначити як процес, що дозволяє оперувати образами предметів, то мова є його матеріаль-ною (застиглою в образах) формою. І хоча кількість різних мов у сучас-ному світі досить велика, кожна з них задає певний спосіб сприйнят-тя світу, який задається регіональними особливостями. Національні мови обумовили природну комунікацію людей, наукові — штучну.

Безсумнівно, найважливішою особливістю свідомості є наяв-ність пам’яті — мнемонічної властивості нервової системи, вираженої в здатності тривалого зберігання інформації про події зовнішнього і внутрішнього світу людини, її психіки. І хоча властивості пам’яті — внутрішня ознака свідомості кожної конкретної людини, завдяки її механізмам вона здатна дізнаватися і ідентифікувати природні і со-ціальні явища, пригадувати події минулого.

Кожна людина здатна домагатися поставленої мети. І єдиний ме-ханізм, що спонукає людину робити кроки для здійснення задуманого, є її воля. Воля є здатність до вибору мети діяльності і сукупність зу-силь, спрямованих на її здійснення. Це особливий акт, який не зво-дить до свідомості, але спонукує її до дії. Воля, визначаючи поведінку людини, формує і її характер.

Одним з найважливіших способів існування людини є процес самопізнання, що був відомий ще в античності. Сократ, який мав на увазі той факт, що саме ціннісне для людини перебуває в її душі, говорив: «Пізнай самого себе». І в пізній античності філософи, які виявили значну активність для пошуку ідеалу мудреця, основні зу-силля направили на внутрішній світ самої людини. Так, кінік Діоген Синопський затверджував, що все, необхідне для щастя, людина має в самій собі, для цього їй не потрібні ні знатність, ні багатство, ні ін-ститути. Ідеалом кініків є людина, занурена у стан автархії (самодос-татності). Коли знаменитий Олександр Македонський, почувши про славу Діогена, відправився до нього, щоб винагородити, то знайшов людину, що живе в бочці. Тоді він казав: «Скажи, що ти хочеш, і я все тобі дам». На що Діоген відповів: «Відійди, не затуляй сонця». Ідеалом епікурейців з’явився мудрець, що перебуває у стані атараксії (само-занурення), ідеалом стоїків — людина, що піддана апатії (що ігнорує пристрасті), а ідеалом скептиків — людина у стані афазії (мовчанні і утриманні від суджень). У всіх цих випадках людина, щоб стати му-дрецем, повинна була утримуватися від проявів зовнішнього світу і займатися самопізнанням. Іншими словами, самопізнання — історич-ний процес, що з’являється на певному етапі розвитку людини, коли вона виділяє себе з природи і шукає своє місце в загальній системі на-вколишніх подій. Але тільки в Новий час Р. Декарт розкрив механізм самопізнання як основний метод. Раціональне самопізнання, зведене Декартом до рангу теорії, з’явилося підсумком раціональних пошуків історичного мислення.

М. Ґайдеґґер затверджував, що свідомість сучасної людини є влаштованою таким же способом, який її показав Р. Декарт, тому він назвав сучасну епоху картезіанською. Але тільки для тих, хто, згідно з Ґайдеґґером, прагне осягти смисл буття, упорядкувати потік власних думок, привести їх у систему, тільки для тих, хто займається само-аналізом, може відкритися сенс існування, тому що цей сенс пере-буває не в навколишній дійсності, а в самій людині. Самопізнання є механізм цілісного сприйняття себе людиною як (розумної) істоти, що почуває і мислить. Але самопізнання властиве і соціальним гру-пам людей (і суспільству в цілому), тому що кожна з них має свою суспільну свідомість.

До різних форм самосвідомості, що розкриваються в процесі ево-люції мислення, можна віднести самовідчування (найпростіший зі

способів виділення себе із природного світу), самокомунікацію (ви-ділення індивідом себе із соціального середовища, усвідомлення себе приналежним до якої-небудь соціальної групи, культури, до певного суспільства), самоздійснення (виділення свого «Я» з безлічі інших «Я» і, як наслідок цього, самооцінка і самоконтроль).

Разом з тим існують два способи розгортання самосвідомості: зо-внішній — предметність, коли свідомість людини спрямована на зо-внішні предмети, і внутрішній — рефлексія, коли предметом аналізу постають механізми свідомості (наприклад, процес мислення, внут-рішні почуття і переживання тощо). Перший з них дозволяє людині розкритися на повсякденному рівні, другий — на теоретичному.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_757f318b82467484990705e7c2a3bde8, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0