Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_1804b60c4021e2afc3ab6af8fb238832, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4. Істина, умови й шляхи її досягнення : Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

4. Істина, умови й шляхи її досягнення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Проблема істини є однією з центральних у гносеології. Це зумов-лено тим, що складний і суперечливий характер пізнання дійсно сті висуває проблему оцінки знань з точки зору їхньої адекватності чи неадекватності змісту відповідних об’єктів. Істина і хиба — основ-ні характеристики відношення пізнавального образу до об’єкта піз-нання.

Головною метою процесу пізнання є глибоке проникнен ня люд-ського розуму в сутність предметів і явищ, тобто осягнення істини.

Істина — це адекватне відображення в свідомості людини об’єк-тивної реальності.

Основними характеристиками істини є її об’єктивність за зміс-том, відносність і абсолютність, конкретність і зв’язок з практикою.

Об’єктивною істиною є такий зміст людських знань, який не за-лежить від суб’єкта, тобто не залежить ні від людини, ні від людства.

Істину прийнято (починаючи від Гегеля) розглядати як склад-ний, внутрішньо суперечний процес, що перебуває в постійному пе-реборенні заблуджень. Наука — це комора готових і вичерпних істин, а процес їх досягнення — це рух від знань неточних, приблизних до знань дедалі точніших і визначеніших. Тому істину і вважають від-носною. Це означає, що мислення відображає об’єкт не повністю, а в певних межах, відно шеннях, умовах, які постійно змінюються. До того ж кожен об’єкт має безліч властивостей, зв’язків тощо. Як ві-домо, теорії, що передували сучасним, тлумачаться вченими в системі найновіших досягнень науки як відносні істини.

Разом з тим не можна абсолютизувати відносність людсь ких знань, бо це веде до релятивізму.

У міру прогресу пізнання людство дедалі більше і більше перебо-рює відносність істини, хоча, зрозуміло, і не може досягти абсолютної адекватності знань об’єктивній дійсності.

У кожній відносній істині, оскільки вона об’єктивна, міститься момент абсолютної істини. Абсолютна істина — це таке знання, що є тотожним за змістом відповідному об’єктивному аналогу і не може бути спростованим при подальшому розвитку пізнання. Вона є ре-зультатом пізнання окремих сторін предметів, що вивчаються; за-вершеним знанням певних аспектів дійсності; тим змістом відносних істин, який зберігається в процесі подальшого пізнання. Під абсолют-ною істиною розуміють і повне знання про світ, тобто ідеал пізнання,

до якого прямує людство. Абсолютна істина скла дається із діалектич-ної суми (нескінченної суми!) відносних істин.

Суттєвим для наукової теорії пізнання є визнання конкретної іс-тини. Істина завжди конкретна, абстрактної істини немає. Це означає, що істина перебуває у зв’язку з тими умовами, в яких знаходиться об’єкт пізнання, відображає чітко визначені сторони цього об’єкта та ін. Вищий рівень конкретності істини полягає у всебічному пізнан-ні об’єкта із врахуванням усіх істотних моментів у їх діалектичному взаємозв’язку на відміну від механістичного підходу чи еклектичного змішування всіх сторін і ознак пізнаваних явищ.

Оскільки істина виражається в логічних формах (судженнях, умовиводах), то доводиться говорити про конкретність суджень, умо-виводів, міркувань.

Іноді говорять про «вічні» істини. Проте ці істини є такими лише в певних межах, зокрема в розумінні застосування їх до обмеженої предметної сфери, кордони якої можуть у подальшому розсовуватися чи звужуватися. Розвиток таких істин відбувається шляхом включен-ня у відповідні судження (якими виражаються ці істини) повніших і точніших вказівок на необхідні умови їх істинності. Твердження про об’єктивність і конкретність істини, єдність відносної й абсолютної істин підтверджується всією історією науки і практики

5. Практика — критерій істини

Критерій істини тривалий час вбачали або в свідомості (одні — в чуттях, інші — в розумі), або в об’єкті, що пізнається. Оскільки іс-тина передбачає певне пізнавальне відношення суб’єкта до об’єкта, то в цьому розумінні істина відноситься не тільки до суб’єкта, а й до об’єкта. Звідси випливає, що критерій істини повинен становити со-бою певне відношення, що і відрізняється від процесу пізнання, і вод-ночас перебуває з ним у тісному взаємозв’язку. Тому зрештою було встановлено, що таким відношенням є суспільна практика, яку й по-трібно розглядати як критерій істини.

Та чи інша теорія є істиною, якщо на основі її рекомендацій люди здатні здійснити поставлені ними цілі. Таке розуміння критерію іс-тини лише зовнішньо нагадує прагматичне твердження, згідно з яким істинним є корисне. Корисність знань не причина, а лише наслідок їхньої істинності.

Існує декілька способів практичної перевірки істинності те-оретичних положень: через активне спостереження; з допомогою екс-перименту, який відтворює досліджуване явище увідносно чистому вигляді; шляхом перевірки життям наукових припущень тощо. Та під практикою у філософському її ро зумінні потрібно мати на увазі не спостереження і навіть не окремі експерименти, спроби реалізувати теоретичні плани, а тривалий, фактично нескінченний історичний процес життєдіяльності людини, в якому лише й може відбутися від-сів усього помилкового, хибного від справді істинного. Ігнорування такого розуміння практики давало можливість оголо шувати абсо-лютними істинами, нібито вже доведеними практикою, утопічні, а то й маячні ідеї деяких політичних діячів.

Не можна ототожнювати спосіб обґрунтування істини з її пере-віркою, оскільки спосіб доведення значною мірою входить у процес формування істини, а перевірка істин, у кінцевому підсумку, завжди має практичний характер. У процесі формування істини можна до-сягти несуперечності, послідовності знань, проте їх відповідність дій-сності залежить не лише від логічної досконалості доведення, а й від істинності вихідних положень, засновків, які можуть виявитися хиб-ними. Іншими словами, формально-логічні засоби перевірки істини відіграють підпорядковану роль, а справді надійним критерієм істини є суспільна практика.

Запитання та завдання для самоконтролю

1.         Визначте основні форми чуттєвого пізнання.

2.         Визначте основні форми раціонального пізнання.

3.         Визначте специфіку пізнання.

4.         Дайте визначення понять «агностицизм», «спектицизм».

5.         Охарактеризуйте об’єктивну істину.

Теми для написання рефератів

1.         Оптимізм як філософське вчення.

2.         Діалектика суб’єкта та об’єкта пізнання.

3.         Проблема істини у гносеології.

4.         Сучасна західна філософія.

5.         Теорія пізнання як філософська наука.

Література

1.         Лосева И. Н. Миф и религия в отношении к рациональному позна-нию // Вопросы философии. — 1992. — № 7.

2.         Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. — М., 1991.

3.         Ильин В. В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. — М., 1991.

4.         Микешина Л. А., Опенков М. Ю. Новые образы познания и реальнос-ти. — М., 1997.

5.         Кант И. Критика чистого разума. — М., 1994.

6.         Философия: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 519 с.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_1804b60c4021e2afc3ab6af8fb238832, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0