7.2. Теоретичні передумови визначення соціально-економічного рівня заробітної плати


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

В ринкових умовах для більшої частини сімейних бю-джетів заробітна плата, що виступає у формі ставки заробітної

™нал=д^7сД^^^^     бЛИЗЬК° Ш

Основною метою при аналізі заробітної плати є:

1)         знайти механізм встановлення загального рівня ставок за-робітноїплати;

2)         показати, як визначаються ставки заробітної плати в конк-

3)         проаналізувати вплив профспілок на структуру і рівень за-робітн’їплати;

4)         ;ясувати соціально-економічну роль мінімуму заробітної

^5)пояснити диференщащю заробітної плати.

У багатьох літературних джерелах, особливо в США і Захід-

ній Європі, заробітна плата як її ставка визначається у вигляді ці-

ни, виплачуваної за використання праці. Економісти часто засто-

совують термін «праця» у широкому розумінні, включаючи

1)         робітників у звичайному розумінні цього слова (найрізно-

2)         різнопрофільних; фахівців — юристів, лікарів, стоматологів, викладачів і т.д.

вшці в США, „іж у Китаї чи Індії; також вищі „а півночі і сході США, ніж на півдні країни; водопровідники одержують більше, ніж збирачі бавовни. Лікар А може заробити вдвічі білвше, ніж лікар Б за таку ж кілвкіств годин роботи в іншій місцевості. Ста-вки заробітноі плати також диференціюються за статтю і расови-ми ознаками.

Загальний, або середній, рівень заробітної плати, як і загаль-

і регіонах. Статистикою відзначено, що загальний рівень реаль-ної заробітної плати в США - один із найвищих у світі. Лопч-ним поясненням цього є той факт, що в Сполучених Штатах Аме.ики попит на працю вищий по відношенню до його пропо-

Тоняття заробітної плати застосовується щодо осіб, які пра-цюють по найму й одержують за свою працю винагороду в роз-мірі заробітної плати. Звідси заробітна плата розглядається як елемент доходу найманого робітника, форма економічної реалі-защї права власності на належний йому ресурс праці.

Для роботодавця праця найманих робітників є одним із еле-ментів затрат виробництва. Звідси заробітна плата може розгля-датися як цша праці, що відповідає вартості предметів споживан-ня і послуг, які забезпечують відтворення працездатності насе-лення, задУ„воль„яю,„ фіі™ і духов'н, потреР6„ людини і члешв ії сім'ї. 3 переходом до ринку виникають і нові відносини з при-

^оГнГнХГмеГзаробітної плати - ставка заробітної плати не враховує індивідуальних розходжень у здібностях працівни-ків, їх фізичної сили і витривалості і т.д.

Перемшна частина - відбиває розходження в шдивідуальних результатах трудової діяльності (премії, надбавки, відрядний приробіток І Т.Д.).

У сукупності заробітна плата і всі шші види доходів можна розглядати як трудовий доход працівника.

Структура доходу працівника представлена на рис. 7.2.

Доходи працюючих

 

1 1

Трудові Інвестиційні

1 1 1 1

Ї5ЙГ

заробітної       Доляучаст: коЗілву    Ж        He пов'язані

1 ^ 1 1

 

Оплата праці Дивіденди

                       

 

            *         

 

            Затрати підприємства         

 

Рис. 7.2. Структура доходів працівників

Яким же чином найманий робітник може перевищити свій до-ход від власності на належний йому ресурс праці?

1.         Збільшити кількість ресурсу, який він продає.

Обмеження:

а)кількістьгодинудобі;

б) фізіологічні особливості працівника; в^таршнялюдини.

2.         Збільшити якість пропонованого ресурсу праці (квашфіка-

щя, додаткове навчання). Обмеження: потрібні «швестищї» у

людський каштал, початковий рівень освіти і т.д.

Отже, головним джерелом збільшення доходу власника ресур-су праці є шдвищення цши на ресурс — ставка заробітної плати.

Нижня межа ставки зарплати визначається економічними ін-тересами найманого робітника.

Верхня межа ставки —арплати визначається економічними ін-тересами роботодавця скорочення загальних витрат, у тому чисш за рахунок найбільш низьких цш на ресурси.

3 урахуванням балансу економічних штересів суб’єктів ринку праці, ринкова ціна одиниці праці даної якості складеться під впливом сшввідн(шення попиту та пропозищї на ринку праці.

^?Z££££VS^плати) впливає щла низка v-

діляє роботодавець на ці цілі. Однак основою заробітної плати є вартість споживчих благ, необхідних для відтворення працездат-ності людини, що виражає вартість робочої сили.

Тому розмір оплати праці не може бути нижчим за державний мшшальний розмір оплати праці, що визначається розміром прожиткового мшшуму, необхідного для нижньої межі відтво-рення працездатності людини. Ця величина повинна відповідати споживчому кошику. Кількісна визначеність цієї міри залежить

За визначенням МОП, основною метою встановлення мініма-

льно-трудових відносин у суспільстві. Так, вона є шструментом ринку праці, головним регулятором відносин між продавцями і покупцями робочої сили. Ціна робочої сили в умовах рівноваж-ного ринку, визначається вартістю необхідних працівнику і його

І^^^Ц^^&^І^Г^^

Заробітна платаРинкові

Неринкові

Рис. 73. фактори формуванш заробітної плати На макроекономічному рівні заробітна плата виступае як пе-

^^^^-zst^=^ ™™його

У той же час заробітна плата є частиною національного дохо-ду, вираженою в грошовій формі, 1 надходить за встановленими

нормами в особисте споживання працівників відповідно до кіль-кості і якості затраченої ним праці.

Оплата праці як економічна категорія відображає виробничі відносини в сфері виробництва, присвоєння розподілу і спожи-ва„„я. Вона еУодно'го боку, голо'вним джер'елом доходлв „ра-цівників і підвищення життєвого рівня, а з іншого — засобом матеріального стимулювання росту продуктивності праці, че-рез що п рівень має бути досить вагомою величиною, яка до-зволяє працівникам задовольняти свої матеріальні і духовні потреби.

Саме тому важливого значення набуває встановлення держа-вою гарантованого мінімального рівня заробітної плати. Він є вихідним абсолютним рівнем оплати праці, відштовхуючись від якого визначається рівень працівників, зайнятих різними видами праці.

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений

пенсаційні виплати.

вої винагороди, яка виплачується працівникові відповідно до кількості і якості затраченої праці. Однак номінальна заробітна плата сама по собі ще не є показником рівня життя, який зале-жить також від діючих цін на товари і послуги. Критерієм за-безпеченості працюючих може бути лише реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата - це кількість матеріальних і культу-рних благ, а також послуг, які може придбати працюючий на свою заробітну плату. Рівень і темпи росту реальної заробітної

плати, цін на споживчі товари і темпами росту продуктивності праці.

Залежність між реальною і номшальною заробітною платою та цінами на товари виражається наступною формулою:

/р.з/пл=/н.з/пл//ц,      (7.2)

де /рз/пл - шдекс реальної заробітної плати; /нз/пл — індекс номінальної заробітної плати; /ц — індекс цін.

Реальні доходи працюючих, крш реальної заробітної плати, враховують виплати і пільги, одержувані від держави через фон-ди суспільного споживання.

Заробітна плата в ринкових і неринкових моделях має свої ві-дмітні риси. У країнах сощалістичного виробництва робоча сила не має товарного характеру і цши. Зміст зарплати, відповідно, ви-значався як доля працівника у фонді споживання суспільства, обумовлена кількістю і якістю праці при планомірній участі пра-щвниківупроцесіпраці.

У формалізованому вигляді закон розподілу по праці (ЗГҐ) ви-ражається рівністю:

ЗГҐ = Г = ХТ, (7.3)

/ = 1, 2, 3, ..., п — кількість продуктів, що надійшли в особисте

При капіталізмі заробітна плата є перетвореною формою ціни (вартості) робочої сили:

ЗПК = 2СІ=ІСІ-ҐІ-= TК,       (7.4)

де ЗІГ - зарплата працівника при кашташ-мі;

—^—^°%£^£^ НЄОбХ1ДНОГ° і = 1, 2, 3, ..., т кількість видів продуктів, що складають на-

бір товарів і послуг, необхідних для відтворення робочої сили

працівника (включаючи сімейне навантаження);

U — кількість суспільної (абстрактної) праці, втіленої в оди-

НT —=5а.- „рац,, BM„-( . ИР„61Т„Ш „ЛаІІ працівника при капіталізмі.

Обидві щ формули при зіставленні мають ідентичний харак-тер, тобто розподіляється обсяг життєвих засобів, що відповідає рівню споживання матеріальних благ в якості плати за працю.

У марксистській літературі цей обсяг називається необхідним продуктом, на відміну від додаткового продукту. У той же час є дві відмінності в розподілі по праці і вартості робочої сили як форми необхідного продукту:

1. В основі цши робочої сили, яка продається на ринку праці, є фонд особистих життєвих засобів, необхідних для відтворення

працівника. В основі ж дош працівника у фонді споживання сус-шльства є фонд життєвих засобів, створений сукупною працею і спрямовуваний суспільством на особисте споживання трудящих.

2.         Ціна робочої сили ніколи не дорівнює вартості фонду осо-бистих жи™их засобів. Під впливом попиту та пропозиції вона відхиляється від нього. Доля ж працівника у фонді споживання суспільства завжди еквівалентна його трудовому внеску, оскіль-ки міра праці і споживання мають тотожні одиниці виміру.

3.         Цша робочої сили визначається на ринку праці до виробни-цтва у вигляді ставки заробітної плати. Доля працівника у фонді споживання сусшльства завжди визначається шсля процесу ви-робництва, за його результатами. Формою необхідного продукту є: заробітна плата, пенсії, допомоги, стипендії, допомога по без-робіттю і т.д. Вони надходять у розпорядження суспільства як у грошовій, так і натуральній формі.

розвитку системи економічних, політичних і соціальних відносин

На відміну від соціальних відносин між державою і працівни-ком при сощалізмі, коли заробітна плата залишалася долею пра-щвника у фонді споживання, ві,носини між підприємством і

плати, надбавки та ін. За державою залишилося регулювання ча-

"'Хн^н^ Т^подарс™ України і „а під„р„ЄмсТві ще „е p„3PoL„P„B мехаУ„,з„ риніого ре'гулюван», зар'обітної „ла-ти як ціни робочої сили і забезпечення оптимального поєднання інтересів роботодавців, працівників і держави.