ПОЛІТИКАДОХОДІВ I ОПЛАТИ ПРАЦІ В РИНКОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ 7.1. Рівень життя і сукупний доход сім’ї 


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Стратепчною метою політики держави із сощально орієнтованою ринковою економікою є забезпечення гідного рівня життя своїх громадян. Рівень життя визначається ступенем задо-воленості потреб населення за його основними параметрами: ха-

Ступенем задоволення потреб людей характеризується якість їх-нього життя. У конкретний перюд розвитку держави вирішення щєї проблеми забезпечується економічними можливостями гос-подарських структур і держави в цілому. Для цього враховуються такі умови:

а) наявність економічних і правових норм, що стимулюють

•«^3=23=5. У р1ИП «

різних груп працюючих і пенсіонерів;

в) встановлення адресності надання економічної підтримки

^ЗЇЇЙЖЬ ^, ._ „a m Ре,

ламентування прожиткового мшшуму;

ж) встановлення раціональної залежності між оплатою праці, його ефективністю і суспільним визнанням праці на ринку праці та ін.;

Визначальним компонентом рівня життя є реальні доходи, що є являють собою частину валового національного продукту, який йде на споживання і нагромадження матеріальних щнностей і ду-ховних благ.

Основне місце в реальних доходах належить реальній заробіт-ній платі, визначальним моментом якої є номінальна заробітна плата і рівень цін на споживчі товари.

В оцінці життєвого рівня населення або працюючої його час-тини важливо не тільки знати середній його вік, а й ступінь ди-ференщащї населення за рівнем доходів, яка встановлюється на основі балансів грошових доходів і витрат, статистики, праці і заробітної плати, сощального забезпечення, освіти, дослідіення

Узагальнюючим вартісним показником рівня життя населення прийнято вважати:

- загальне споживання матеріальних благ і послуг;

також з урахуванням послуг. Складовою частиною реальних до-ходів є реальна заробітна плата. Вона визначається шляхом ді-лення номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін то-варів і послуг.

Лінія абсолютної рівності100 _

80 60 40 20 0

Зона абсолютної рівності

Зона абсолютної нерівності

20

 

40 60

80

100 Частка сімей, %Рис. 7.1.КриваЛоренца

Якщо кожна група сімей буде одержувати рівну частку доходу (у даному прикладі 20 %), то на графіку це буде виражено пря-мою лшією рівного розподілу доходів. Чим ближче крива до прямої, тим вищий ступінь рівномірності розподілу доходу, і на-

методи господарювання і нові форми власності на засоби вироб-

доході гім’ї, що в умовах соціалістичного сектора господарюван-

новним джерелом є доход від цього виду діяльності. Розширю-ються види доходів і з'являються нові — відсотки на вкладений каштал у вигляді прибутку, дивіденди за акщями, відсотки по цінних паперах, доходи від індивідуальної трудової діяльності та послуг.

До сукупного доходу можуть бути віднесені також сощальні

:====;=—-™

-          ме™аРдопомога та шки;

-          відпустка і вихідні дні;

-          ^^^^^^^ащвшшв фірми;

-          страхування життя працівників фірми і членів їхніх родин;

 

-          членство в клубах (спортивних, професійних та ш.); -заміськіпоїздкитапікніки;

-          консультування з юридичних, фінансових та інших проблем;

 

-          інші витрати; '

-          відрахування шдприємства в пенсійні фонди. Дивіденди і доход від зростання курсової вартості акщй скла-

дають значну частину загального доходу вищого керівництва ко-рпорацій. У багатьох фірмах досить істотною є оплата діяльності менеджерів через опціони.

Державна сощальна поштика України грунтується на принци-пах заохочення трудових доходів і гальмування нетрудових. В умовах сощально-орієнтованої економіки повинні бути створені

системи оплати праці і матеріального стимулювання, що забезпе-

одержуваного ними доходу.

Зазначені види доходів мають бути віднесені до трудових до-ходів, що одержуються законним шляхом.

В оцінці рівня життя важливо враховувати не тільки різні ви-ди доходів, але й вартість життя та рівень споживання.

Під вартістю життя розуміється об'єктивно сталий рівень за-трат, що забезпечує життєво необхідні матеріальні і духовні пот-реби людей при визначеному рівні цш і тарифів.

пенсіонери, школярі). При цьому застосовуються методи розра-

Для розрахунку оцінки зміни рівня життя здійснюється розра-хунок відповідного індексу (I):

I = SPigo / SP0go,       (7.1)

де РоіРг- цша покупки відповідно в базовому і звітному перюді;

qo — обсяг покупки мінімального набору товарів і послуг у базовому періоді.

Розрахункові дані одержують на основі дослідження бюджет-них даних сімей різних груп населення, потш відбираються тор-говельні точки, де вивчається зміна цін на товари-представники і визначається набір цих товарів.

Більш точні дані можна одержати від заздалегідь установле-них респондентів, що фіксують у записах дохідну і видаткову статті сімейного бюджету за встановлений період.

У різних країнах набір товарів коливається від декшькох деся-тків до тисячі. В умовах розбалансованості ринку краще викори-стовувати для аналізу індекс споживчих цін.

Динаміка рівня життя, зумовлена коливаннями ринкових цін, шфлящєю, потребує здійснення компенсащйних заходів (компе-нсації й індексації заробітної плати), що є вираженням політики регулювання доходів населення.

Але ця політика залежить від економічної кон'юнктури.

Механізм індексації різний:

а)         індексація всіх видів доходів в однаковій пропорції;

б)         шдексащя тільки фіксованих доходів;

в)         індексація доходів низькооплачуваних (що мають доходи,

нижчі від прожиткового мінімуму);

г) індексація в залежності від кількості дітей, які приходяться на одного працівника.

Важливим показником оцінки рівня життя є відповідність ве-личини споживчого бюджету родини прожитковому мінімуму.

Прожитковий мшімум є показником обсягу і структури спо-живання матеріальних благ мінімально допустимого рівня.

У світовій практиці при формуванні прожиткового мінімуму відомі такі підходи:

-          статистичний, який встановлюється з доходів 10—20 % не-заможних категорій;

-          комбшовании, витрати на харчування визначаються за норма-

Але показник прожиткового мшімуму не може тривалий час визначати потреби людей, еквівалентні вартості робочої сили.

Більш повно відображає вимоги сощальних нормативів мші-мальний споживчий бюджет. В ідеалі співвідношення прожитко-вого мшшуму і мшшального прожиткового бюджету складає 1 : 2. Вш забезпечує на мшімальному рівні нормальне відтворен-ня робочої сили і рівноцшний розміру споживчого кошика.

Завдання відповідності мінімальної заробітної плати мініма-льному споживчому бюджету ставиться для періоду досягнення стшкого економшного росту, у перюд же економшного шдйому стоїть завдання зближення мшшальної зарплати і мшшального споживчого бюджету.