6.2. Робочий час як об’єкт нормування.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Класифікація і методи його вивчення       

За допомогою робочого часу вимірюється тривашсть живої конкретної праці і п продуктивність. Тому ощадлива затра-та робочого часу у виробництві є економічним законом. У ринко-вому виробництві економія робочого часу дощльна лише тоді, коли у виробників не залежується товар, на який немає попиту.

Тому економія робочого часу дощльна лише там, де усунуті дис-пропорції між виробництвом і споживанням, нагромадженням і збутом товару.

Для виявлення резервів економії робочого часу порівнюється його бюджет за планом і фактичний. Розрахунок і аналіз бюдже-

Ha підставі балансу затрат робочого часу розраховується пла-нова чисельність працюючих.

Найбільш значимий показник робочого часу, використовува-ний при виявленні внутрішніх резервів його економії і розрахун-ку норм, є змінний баланс.

Таблщяб.1

ЗРАЗКОВИЙ БАЛАНС РІЧНОГО ФОНДУ РОБОЧОГО ЧАСУ ОДНОГО РОБІТНИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

№ з/п  Показники     Од. вим.         Фонд робочого часу

 

           

           

            за планом       фактично

1          Календарний фонд часу      дні       365,0   365,0

2          Кількість неробочих днів — всьо-го          дні       114,0   114,0

2.1       В т.ч.: Святкові          дні       10,0     10,0

2.2       Вихідні           дні       104,0   104,0

3          Календарний фонд часу (с. 1 —с. 2)          дні       251,0   251,0

4          Неявки на роботу — всього            дні       32,0     30,0

4.1       В т.ч.:

Чергова і додаткова відпустка         дні       20,0     20,0

4.2       Відпустка на навчання         дні       2,5       2,5

4.3       Відпустка у зв'язку з родами            дні       0,5       0,5

4.4       Хвороба         дні       8,0       8,0

5          Невиконання держобов'язків          дні       0,5       0,5

6          Неявки з дозволу адміністрації        дні       0,5       0,5

7          Прогули (по обліку)  дні       -          0,5

8          Добові простої          дні       -          1,5

Закінченнятабл. 6.1

 

№ з/п  Показники     Од. вим.         Фонд робочого часу

 

           

           

            за планом       фактично

9          К-ть робочих днів у році (с. З^ (с. 5; 6; 7; 8))        дні       219,0   217,0

10        Середня тривалість робочого дня  год.     8,0       8,0

11        Номінальний фонд часу (с. 9 —с. 10)        год.     1752,0 1736,0,6

12        Втрати робочого часу          год.     -          6,0

13        Ефективний фонд робочого часу (с. 11 —с. 12)   год.     1752,0 1730,0

рми часу:

-підготовчо-заключнийчас(Тпз);

добовим завданням.

У нормований робочий час включаються тільки продуктивні

'TldSSS^l^ZSSS час, як„й р„6іТ-ники витрачають на підготовку до заданої роботи і виконання дій, пов'язаних з її закінченням.

тами операції.

Операщя - це частина виробничого процесу, що характери-зується незмінністю засобів праці, робочого місця і виконавців. Зі змшою однієї з умов операщя розчленовується на прийоми, рухи.

Прийом — закінчена дія робітника, що має цільове призна-чення.

Рух - частина прийому, що полягає або в дотику робітника до предмета, або переміщенні робітника з предметом чи без нього.

За способом виконання виробничі операції поділяються на машинні, машинно-ручні, ручні, апаратні.

Машинні операщї - - це операщї, коли всі робочі процеси здійснюються машинами, режим роботи не залежить від фізич-них зусиль робітника. Робітник регулює роботу машини. Сюди ж може бути віднесена робота біля апаратів.

На машинно-ручних процесах певна частина робіт з обслуго-вування машини виконується вручну.

Ручні роботи передбачають виконання робочих операцій без застосування засобів механізації.

До допоміжної роботи належать дії, що забезпечують вико-нання основної роботи. Допоміжні елементи операщї або повто-рюються при кожній основній операщї, або здійснюються періо-дично. У більшості випадків щ роботи виконуються вручну.

Час основної і допоміжної робіт в сукупності складає опера-

ТИВЧасИомаобслуговування робочого місця є час, затрачуваний на

™^=Z£^^ чГнЛ/дпочинок, осо-бистіпотребиіслужбовірозмови.

Часом технолопчних перерв є час вимушеної бездіяльності виконавців і устаткування, зумовлений особливостями технології

^^^^^^^«^HO-xexH^HX причин (просхоїв) е час бездіяльності виконавця або устаткування через організащй-но-технічні неполадки і недогляд. До них належать перебої в по-

Часом перерв, що залежать від робітника, є час бездіяльності виконавця й устаткування з вини самого виконавця (запізнення на роботу, сторонні розмови, перекури, наднормовий відпочинок та ін.).

Час непродуктивної роботи - час роботи, не передбаченої те-хнологічним регламентом (пошуки електрослюсаря, інструмента, усунення поломок устаткування і т.д.).

Час сторонньої роботи — час, що не передбачений для робіт-ника данс/профеі При комплекснш орган^заци праці хаки'й час може бути включений до складу роботи суміжних професій.

У загальному вигляді схема класифікації змінного робочого часу подана на рис. 6.1.

Робочий часНормований (н)

Ненормований (нн)

 

Рис. 6.1. Схема класифікації

нормованого робочого часу при ручних і машинно-ручних процесах

(по відношенню до виконавця)

Затрати робочого часу можуть бути вивчені шляхом спос-тереження і виміру на робочому місці. Виміру шддаються всі витрати робочого часу протягом робочого дня або його час-