7.3. Чинники підвищення продуктивності праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Чинники підвищення продуктивності праціI

IЗовнішні

ВнутрішніСтан науково-технічного прогресу

ТехнологічніОрганізаційні умови виро-бництваРівень освіти та кваліфіка-ція робітників

Рівень кооперації, спеціалі-зації тощоЗміна рівня цін і рівня ін-фляції

ЕкономічніРівень конкуренції

Прогресивність норм виро-бітку, форми оптимізації ви-користання робочого часуРезереи підеищення продуктшності праці це невикористані мож-ливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи ін-ших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробниц-тва та праці тощо)

Резервипідвищення продуктивності праціЗа часом використання

!=>

. Поточні резерви можуть бути реалізовані в найближчій час і не потребують значних одно-

ї~пектиТшре3ерви потребують перебудо-ви виробництва, впровадження новітніх техно-логій, додаткових капітальних вкладень, знач-них строків здійснення робітЗа сферами виникнення

1=>

Загальнодержавні Регіональні резерви Міжгалузеві резерви Галузеві резерви Внутрішньовиробничі резервиВнутрішньовиробничі резервиJ

IЗниження трудомісткості продукції

Поліпшення використання робочого часуАПП = ——х 100 -100 , ДЕЧ

 

(Тм -Тп)хР ФхК1) зростання про-

!>

де АПП — величина підвищення продуктивності пра-

ці, %;

Тм, Тп — минула та нова трудомісткість на опера-

цію або виріб;

АЕЧ — економія чисельності робітників:

Р — кількість виробів або операцій;

Ф — реальний фонд робочого часу одного робітника:

К— коефіцієнт виконання норм.

ІХ

2) зростання про-

ня використання ро-бочого часу (змен-Г шенняйоговтрат) \

1ГІТТ (100-В 1x100  (В,-Вп)х100

ДПП = -j         £          або ДПП = -*—?      ——v—

[100 —B6J-100          (100-B6J

де В6 втрати робочого часу в базовому періоді: Вп — втрати робочого часу в поточному періоді3) зростання про

ГТ\МЇ"ПТТЇТТО{""Т1 ТТТІЯ ТІ1

за рахунок змін у структурі кадрів

I = InXld,

де / — індекс загальної продуктивної праці;

In — індекс продуктивності праці основних робіт-

ників;

Id — індекс зміни частки основних робітників у за-

гальній кількості робітників у поточному періоді

порівняно з базовим, обчислюється за формулою:

Id

dn d6

де dn — частка основних робітників у поточному

періоді;

о?б — частка основних робітників у базовому

періоді.їИ4сеНлГоУсВТГ^^^а„:^„ПаЛапГдУ„Вра„^сТВі

Нормування праці визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу

Норми праціHz:

„X»

oec^L»

J5SS-,Норма

У>

тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робітНч = Тосн +ТД + Т0б + Тв +Тпер +ТПЗ,

Де Тош — основний час;

Тд — допоміжний час;

Т0б — час на обслуговування робочого місця;

Тв — час на відпочинок і особисті потреби;

ТПЄр — час перерв з оргтехнічних причин;

Тш — підготовчо-заключний час.„Х% j=>

кількість продукції, що повинна бути ви-готовлена одним працівником (брига-дою) за одиницю часугТ

вир

т

н

Дде Тд — дійсний фонд робочого часу;

Нч — установлена норма часу на одиницю про-

дукціїssm

встановлена норма кількості одиниць уста-ткування (робітників місць, квадратних ме-трів плоші), яка обслуговується одним ро-бітником або бригадою протягом зміни

Но6сл =

 

д

Т

абслДе ^обсл — норма часу на обслуговування устат-кування

3

чисеТьності

необхідна для виконання визначеної боти чисельність персоналуПланова чисельність персоналу

IПланова чисельність виробничого персоналу

Планова чисельність невиробничого персоналу"TSSSSSSS^"-

 

Чзаг =——     - + А4,

100

Де Чзаг— загальна чисельність промислово-

виробничого персоналу;

Чбаз — чисельність промислово-виробничого

персоналу за базовий період;

К3 — коефіцієнт зміни обсягів виробництва

розрахункового періоду відносно базового:

АЧ — сумарні зміни чисельності за пофактор-

ним розрахунком можливої зміни продуктив-

ності праціТ

2. Метод розра-

хунків на основі

повної трудоміст-

кості виготовлен-

ня продукції

і=>

 

Чос =

сум

Фд хКв

де Тсум — сумарна трудомісткість робочої про-

грами;

Фд — дійсний фонд часу роботи одного сред-

ньооблікового працівника;

Кв — середній коефіцієнт виконання норм по

підприємству3. Метод підсумовування

і=>

Чзаг =ЧН + Чнн + Чдоп + Чслуж ,

де Чн— чисельність працівників, зайнятих на

роботах, які нормуються;

Чнн — чисельність працівників, зайнятих на

роботах, які не нормуються;

Чдоп — чисельність працівників (переважно допо-

міжних), для яких неможливо встановиги норми

обслуговування та розрахувати трудомісткість;

ЧСЛуж — чисельність службовців, ІТП, управ-

лінського персоналу.Чисельність працівників,

зайнятих на роботах,

які нормуютьсяЧн =

N

ФдхКвхНвярде N — планова кількість виробів, нат. од.

Нвир — годинна норма виробітку одного працівника, нат. од.

Фд — дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника:

Кв — середній коефіцієнт виконання норм по підприємству

Чисельність працівників,

зайнятих на роботах,

які не нормуютьсяч„„ =

яхЗхКсі Нде п — загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується:

3 — кількість змін роботи устаткування;

Ксс — коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення

явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності:

Н0 — норма обслуговування на одного працівника

Планова чисельність

допоміжних працівників,

для яких не встановлені

184

норми праці