1.3. Предмет вивчення БЖД, її цілі та методи


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Предмет вивчення - це будь-які елементи природи (люди, рос-лини, тварини), або її явища, фактори, властивості, які існують не-залежно від людини і які потрібно встановити, описати, щоб вико-ристати для практичних потреб. В даному випадку такий предмет не один - це насамперед людина і все те з чим вона взаємодіє - зна-ряддя праці (машини, механізми - техніка), середовище в якому відбувається діяльність - виробниче, побутове, природне, психічне, соціальне. Отже, поняття «Середовище» - складне, тому і предмет вивчення БЖДЛ дуже складна сг/стелш - «людина-машина(техніка)-середовище» (ЛМС). Об’єкт вивчення - це окремі сторони, характе-ристики певного предмета. Отже, предмет вивчення БЖД - моделі безпеки, зокрема людини та суспільства, об'ект (лат. - направляти взір вперед, кидати) освітянського напрямку БЖД людини, суспіль-ства - безпека як явище.

Комплексно її вивчає ергономіка та ергологія - основні розді-ли сучасного вчення про безпеку життєдіяльності людини, а окре-мо - різноманітні науки: про людину (біологічні, медичні, хімічні, фізичні), про машини (теорія машин і механізмів, кібернетика, ін-форматика), про стан природи (екологія), про соціальні проблеми (соціологія та політологія).

Аналіз системи «людина-машина-середовище» проводить на-ука - ергономіка. Системи, які можуть функціонувати тільки з учас-тю людини-оператора, називають ергастичними і всі елементи в ній тісно пов’язані. Такі системи набувають властивостей, які відсутні в окремих її елементах - це ефект системності, або синергізму, який зумовлений дією закону переходу кількісних відношень в якісні.

Перед усім людина (Л) постійно взаємодіє з середовищем (С) -природним, побутовим, виробничим, соціальним, але і середовище обов’язково впливає на людину - формуються прямі (Пз) та зворот-ні (Зз) (або реактивні) зв’язки, за схемою:

Пз

Л<-> С

Зз

Якщо в процесі праці використовують машини, то у схему вво-дять третій елемент - машину (М), або техніку і кількість зв’язків збільшується, система ускладнюється: Розділ 1. Основи теорії безпеки життєдіяльності людини та суспільства

71 Л *-

М <-> С

Процес праці характеризується не тільки тим, що виробляється, але і як, в якій послідовності, тобто із застосуванням певних тех-нологій (Т) і тоді схема ще ускладнюється і з^являються додаткові зв’язки між всіма елементами, які потрібно враховувати, щоб забез-печити безпеку:

^Т,

М <        > С

Методична основа курсу БЖД - науковий аналіз безпечних умов життєдіяльності у побуті, природі, виробництві, хоча остання сфера є також предметом вивчення курсів “Охорона праці” та “Охо-рона праці в галузі”.

Умови діяльності людини в цій сфері багатофакторні, але діють вони єдиним комплексом. Це виробничі умови та обставини, які тісно пов’язані з екологічними параметрами довкілля; економічні -тривалість робочого дня, якість обладнання та технологічних про-цесів, оплата праці та її умови відновлення робочої сили; соціальні, суспільно-політичні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні харак-теристики.

Предмет дослідження ергономіки - закони взаємодії, взаємозв’язки між елементами системи “Людина (оператор)-Машина (техніка)-Середовище” і функціонування техногенних систем, що забезпечують безпеку у всіх сферах діяльності людини - виробничій, побутовій, соціальній, природній та всебічний духовний, фізичний розвиток людини. Велике значення у безпеці людини мають вироб-нича та побутова сфери діяльності, які мають майже однакову струк-туру небезпек. Треба добре розуміти структуру середовища та знати небезпеки, які можуть в ньому виникнути, що представлено в табл. 2.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Таблиця 2

Структура небезпек в різних середовищах

Середовище        Небезпеки

Природне:   атмосфера,   гідросфера, літосфера та космічне

Екологічні (забруднення – хіміч-ні, фізико-хімічні, біологічні, зміна погодно-кліматичних умов, наростан-ня сейсмічної активності), космічні не-безпеки – падіння метеоритів, болідів

Виробниче: промисловість, сільске господарство, освіта

Техногенні – аварії, катастрофи (забруднення – фізичні, хімічні, біологічні, психічні) та соціальні – низька якість підготовки кадрів

Побутове: хатня праця, відпочинок

За структурою дуже близькі до ви-робничого

Соціальне: науки – фундаментальні, прикладні, гуманітарні, освіта, куль-тура, політика – внутрішня, зовнішня

Недостатнє фінансування – зни-ження рівня науки, освіти, культу-ри, моралі, життя.

Психічне – основні індивідуальні психічні якості як основа безпеки людині – память, мова, мислення, емоції, рефлекси.

Хворобливий стан нервової систе-ми (причини різні), сторонній не-гативний психічний вплив.

Для мінімізації впливу небезпечних факторів у будь-якій сфері діяльності слід дотримувати певних принципів безпеки, які змен-шують рівень небезпеки.

Питання

Що є предметом вивчення БЖД?

Які основні розділи сучасного вчення про БЖД

Які системи називають ергастичними?

Що є предметом вивчення ергономіки

Чим і як пов’язані у систему елементи вивчення БЖД?

Охарактеризуйте структуру небезпек у різних середовищах?