7.1. Безпека нації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Це такий стан взаємозв’язків нації, населення з оточуючим се-редовищем – природою, іншими народами, який дозволяє нації збе-регти свої якісні, системні характеристики. Отже, нація підпадає під дію законів Всесвіту, цивілізації і вона є біосоціальним феноменом, для якого характерні основні види діяльності: спілкування, пізнання, перетворення довкілля, постійна переоцінка досягнутого. Націю, як будь-яку систему можна розглядати як біогеоценоз, до якого можна застосувати певні закони біосфери, екології. Важливою функцією будь-якої живої системи є здатність збільшувати ступінь упорядко-ваності системи. При цьому зростає впорядкованість середовища, а міра хаосу (ентропії) зменшується і навпаки. Поняття ентропії було запропоновано Р. Клаузіусом у 1865 р. для характеристики термо-динамічних (енергетичних) процесів. Завдяки цілеспрямованій ді-яльності суспільства ентропія зменшується і час його існування за-лежить від його ентропійної стійкості.

Ентропія характеризує кількість енергії, що використовуєть-ся для підвищення рівня високої самовпорядкованості. При цьо-му система набуває більш високої організації, структурованості, ніж оточуюче середовище. Ентропію (S), а отже стійкість системи можна визначити рівнянням Шеннона (1948 р.): S = – PklnPk, де: k – кількість елементів-носіїв інформації; P – вірогідність явища. Чим менше значення S, тим більша стійкість системи в часі і просторі. З точки зору законів розвитку рівень ентропії, а отже стійкості будь-якої системи визначається кількістю отриманої енергії, інформації.

З цього слідує загальний закон розвитку природи – абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий, тому що будь-яка природна система може розвиватися тільки за рахунок обміну ре-човинами, енергією (енергоносіями), інформацією. Отже, розвиток нації можливий тільки при взаємодії з іншими націями і тому про-цеси глобалізації, об’єднання країн в союзи цілком необхідні для по-дальшого розвитку.

Згідно закону Вернадського–Бауера: будь-яка біологічна систе-ма, а отже і нація, яка розвивається, збільшує свій тиск на довкілля. Це проявляється ознаками деградації довкілля, кризами суспільства, що негативно впливає на подальший розвиток нації, загрожує її іс-нуванню. Згідно закону Дансеро (1957) або двостороннього зв'язку при взаємодії людини з біосферою, будь-яка зміна в природі викликає

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

відповідні реакції. Наприклад, вирубування лісів у Месопатамії при-звело до змін у кліматі та появи пустелі, будівництво зрошувальних систем – до засолення земель; сучасне забруднення атмосфери – до виникнення парникового ефекту, утворенню кислотних опадів, руй-нуванню озоносфери.

Для будь-якої нації характерні певні ступені: зародження, ста-новлення, функціонування, розвитку, розквіту, упадку, загибелі. Щоб запобігти останньому необхідним є, за В.І. Вернадським, пере-творення біосфери в ноосферу (1944).

В результаті розумової, раціональної взаємодії людини з біосфе-рою обов’язково виникає ноосфера (гр. ноос – розум), коли люди, суспільство, цивілізація в цілому, користуючись розумом, як ко-лективним інструментом для зменшення ентропії (хаосу), знімають протиріччя у взаємодіях з Природою, довкіллям, у взаєминах між собою. Основні ознаки ноосфери, за Вернадським: розумне відно-шення до природи, її ресурсів, об’єднання людства (глобалізація), зникнення расових забобонів, передумов для війн, високий рівень освіти у всього людства.

Безпека нації полягає у комплексній матеріально-енергетичній, інформаційній, екологічній діяльності, яка зменшує ентропію (хаос). В разі порушення законів виникають небезпечні стани – загрози: екологічні, антропогенно-техногенні, техніко-технологічні, біогене-тичні, соціальні (культурні, навчально-виховні, духовні). Щоб запо-бігти цим загрозам слід виділити основи національної безпеки.

Перша – гармонійність взаємодій нації з Природою, її елементів – людей друг з другим. Це – підґрунтя для уникнення біогенетичної загро-зи. Друга – моральна, яка полягає у збереженні сталості позитивних від-ношень між націями, між окремими людьми нації. Третя – духовність, яка є основою колективного розуму нації, її освіченості, культури (рівень розвитку науки, мистецтва).

Користуючись методами системного аналіза можна проаналі-зувати всі види загроз. Загальна – коли реалізується одна, або всі з вище названих загроз. Часткова, або місцева – коли загроза реалізу-ється на частині території держави.

Клас загрози – вказує на її джерело: природні – стихійні ката-строфи фізико-механічного походження (землетруси, урагани, па-діння космічних тіл), біологічного (епідемії, епізоотії, пандемії); соціокультурні – нестачі, неточність знань про природу, соціум. Звідси техногенні, політичні, внутрішні, зовнішні загрози.

Розділ 7. Соціально-політичні небезпеки

Категорії та групи загроз, які визначаються формою та характе-ром прояву – латентні (скриті), явні – акти збройного, економічно-го, політичного, психічного насилля. Род загроз класифікує цілі на які вони спрямовані – екологічні (небезпека цілісності біосфери), соціальні (небезпека нації), державно-політичні (небезпека існую-чому соціально-політичному ладу), техніко-технологічні (небезпе-ка матеріальній базі держави).

Виділяють види та підвиди загроз. Вид загрози – конкретні цілі, на які вона спрямована: природна (зникнення тварин, рослин), со-ціокультурна (безграмотність, відсталість наукова, культурна, тех-нічна).

Можна виділити різновиди, які класифікують за особливостями її прояву – біогенетичні, нестача продовольства через низьку про-дуктивність сільського господарства, що пов’язано з природними, економічними факторами; кримінальна – загроза матеріальна, інте-лектуальна, інформаційна. Одним з видів загроз є вірусні інфекції, зокрема через появу генетично модифікованих мікроорганізмів.

Питання

Що таке безпека нації, як її оцінити?

Які закони природи зумовлюють безпеку нації?

Охарактеризувати всі види загроз нації.

Яка роль ноосфери у забезпеченні національної безпеки?

Як повязана національна безпека з безпекою середовища?