5.5. Система травлення – система енергозабезпечення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Основне її призначення – видобування тепла за рахунок хіміч-них реакцій в процесах перетворення компонентів їжі – жирів, біл-ків, вуглеводів. Велике значення при цьому має ротова порожнина, де їжа подрібнюється (чим дрібніше, тим краще вона засвоюється) і починає перетворюватися під впливом ферментів слини, яка ще й знезаражує їжу, ротову порожнину. За добу виділяється біля 1,5 літра слини і якщо вона не потрапляє до ротової порожнини, напри-клад через спазмування, в її протоках утворюються великі фосфатні камені. Про це сигналізує ранковий наліт на язиці різного кольору і густини. Наліт білого кольору вказує на розлади у роботі шлунку, сірого – підшлункової залози, жовтого – жовчовивідних шляхів. Ін-тенсивне слиновиділення на подушку у сні вказує на глистну інва-зію, особливо у дітей, дисбактеріоз кишечника.

Велике значення має лімфо-гортанне кільце, яке є бар’єром для проникнення інфекції в глибину організму. Саме тут його клітини знешкоджують мікроорганізми з утворенням гною, особливо при Розділ 5. Людина – основний елемент ергономіки

інфекційних хворобах – грип, ангіна. Невеликий біль у горлі, при ковтанні їжі, закладання вух, періодичний нежить свідчать про нега-разди із цим органом. Через це горло набрякає і створюються умови для розмноження бактерій, вірусів, розвитку запальних процесів, що сприяє виникненню назофарингіту, фарингольного риніту, тонзилі-ту, гострих респіраторних захворювань. Їх симптомами є нежить, набряки слизової оболонки носа, збільшення мигдалин, затруднене дихання, болі при ковтанні, підвищена температура. Все це сприяє зсуву кислотно-лужної рівноваги крові в кислу сторону, що стає причиною дисфункцій в організмі – від психічних до соматичних.

Нижче горла, на рівні 6–го шийного хребця починається страво-хід, який закінчується на рівні 9-го хребця. Важливим місцем є зву-ження стравоходу на рівні 6–го хребця. Саме тут можуть виникати дискомфортні стани – затруджене ковтання, дертя, покашлювання та серцебиття при їжі. Ці симптоми вказують на необхідність пере-вірити функцію щитовидної залози, аорти, місце біфуркації, тобто розділення трахеї, стан лівого бронха, серця.

Важливим органом є шлунок, де відбуваються основні процеси травлення – ферментативне розщеплення їжі, утворення амінокислот, з яких організм будує свої тканини. При недостатній кислотності роз-щеплення неповне – починаються шкідливі процеси гниття в товстому кишечнику. Через це тут утворюються отруйні речовини: індол – спри-яє розладам у роботі шлунку, сепсису, субфебрильній температурі та індикан – сприяє розвитку гастриту із зниженою кислотністю, зменш-шує ферментативну активність підшлункової залози. Це призводить до утворення отруйних речовин – аміак, крезол, скатол, фенол, ефіри сірчистих сполук. Якщо кислотний вміст шлунку потрапляє в цибули-ну 12-палої кишки, то тут розвивається запалення, виникає ерозія, ви-разка і ракові захворювання. А саме тут продовжуються процеси роз-щеплення – білків, вуглеводів та жирів.

В тонкому кишечнику довжиною 6,5-8 метрів починаються проце-си всмоктування. Тут міститься власний лімфатичний апарат – пеєрові бляшки, які іноді запалюються і тоді це діагностують як гострий апенди-цит – висока температура, нежить, біль у животі, що найбільше харак-терно для дітей. Далі залишкові речовини потрапляють у товстий (до-вжина біля 2 метрів), де на протязі 12-18 годин всмоктуються вода, солі і за допомогою 400 видів бактерій синтезуються вітаміни, амінокислоти, ензими, гормони. Наприклад, кишкова паличка синтезує 9 вітамінів – В1, В2, В6, В12, К, біотін, пантотенову, нікотинову, фолієву кислоти.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

У здоровому кишечнику бактерії захищають людину, підви-щують, імунітет, здійснюють протираковий захист. Але часто при неправильному травленні у людини утворюються калові камені за-гальною масою від 3 до 20 кг та гниючі маси. Цьому сприяє вживан-ня вуглеводної (картопля, мучні вироби, цукор) та білкової ( м'ясо, ковбасні та молочні вироби, сир, яйця) їжі.

Калові маси часто затримуються в сигмовидній кишці, яка розта-шована у малому тазі. При її запаленні у жінок утворюються спайки з маткою, яєчниками, розвиваються міоми, фіброми матки, кисти яєчників, їх запалення. У чоловіків – застійні простатити, зміни в яєчках та інших статевих органах. При запаленні товстого кишечни-ка розвивається геморой, проктити, варикозне розширення вен ніг, запалення сечового міхура – цистит. Ураження товстого кишечни-ка виявляються зовні ангінами, ринітами, синуситами, запаленням язика, висипанням на губах, тріщини, заїди на кутах рота, бронхі-альною астмою.

Важливими для травлення є підшлункова залоза, яка бере участь у кровотворенні, регулюванні кров’яного тиску та печінка – най-більша залоза, яка виконує більше 70 функцій в організмі. Вона ви-робляє жовч (до 1,5 л на добу), необхідну для розщеплення жирів, сприяє нейтралізації кислот, стимулює перистальтику кишечника, знешкоджує отруйні речовини, розщеплює щодобово по 200 млрд. відмерлих еритроцитів.

Печінка синтезує гліцин, цистеїн – амінокислоти, які виступа-ють проти судомів м’язів, м’язової слабкості, проти раннього ста-ріння, ранньої катаракти, бронхіальної астми, проти хвороб нирок, наднирок, проти кровотеч. При постійному її отруєнні алкоголем, никотином вона цього робити не може і руйнується, з-за чого отру-юється кров, увесь організм. Часто печінка уражується вірусами, які викликають її руйнування – гепатит.

Питання

Охарактеризуйте загальну будову системи травлення, її значення.

Як   функції   кищечника   впливають   на   загальний   стан здоров’я?

Яке має значення печінка для процесів травлення, для за-гального стану організма?

Розділ 5. Людина – основний елемент ергономіки