Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1.1. Історія виникнення та розвитку теорії безпеки життя та діяльності людини : Безпека життєдіяльності людини та суспільства : Бібліотека для студентів

1.1. Історія виникнення та розвитку теорії безпеки життя та діяльності людини


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

магниевый скраб beletage

У другій половині Х1Х століття в країнах Західної Європи, в Росії, США почався інтенсивний розвиток машинного виробництва з усіма його негативними вадами, характерними і для сучасності – недосконалість техніки, технологій і через це – забруднення при-родного середовища відходами, збільшення рівня захворюваності та смертності як загальної, так і пов’язаної з виробничими умовами – смертельні травмування, виробничі хвороби, зменшення тривалість життя людей, народжуваність, активні процеси деградації природи.

Розділ 1. Основи теорії безпеки життєдіяльності людини та суспільства

Все це ми тепер позначаємо єдиним терміном – глобальна еко-логічна криза. Це комплексне поняття, пов’язане з політичними, соціально-економічними умовами життя і діяльності людини в різ-них сферах – природній, яка зумовлює всі інші – виробничу, побу-тову, соціальну, політичну, економічну, психічну. Отже, в цей час виникла необхідність аналізувати, прогнозувати ці явища, від яких залежить безпека людини, суспільства, всієї цивілізації.

Першим, на сучасному науковому рівні, про забезпечення без-пеки людині вказав польський натураліст В. Ястшембовський. В 1857 р. він опублікував роботу «Риси ергономіки», розуміючи під цим науку про безпеку праці, в якій пріоритет надавався машинам, не враховуючи психіку людини-працівника, оператора. Він вважав, що коли машини, механізми, техніка стануть безпечними, то і люди-на, працівник (оператор) будуть у цілковитій безпечності. Але крім технічної сторони потрібно враховувати і психічний стан людини – людський фактор, який може часто змінюватися в залежності від си-туації на що вказував відомий російський вчений В.М. Бєхтєрєв. Він став засновником ергогології – вчення про психічні аспекти безпеки людини в її різних сферах діяльності, перед усім у виробничій.

Слід підкреслити, що приблизно в цей же період розвитку сус-пільства – у 1865 році виникла наука екологія (гр. ейкос – місце жит-тя, гр. логос – вчення). Вона вивчає проблеми взаємодії живих та неживих об’єктів, людини та суспільства з природою, їх взаємовп-ливи одне на одного, проблеми безпечної життєдіяльності людини, суспільства у природі.

Отже, ці дві галузі знання – екологія та безпека життєдіяльнос-ті людини дуже тісно пов’язані, бо мають спільні об’єкти досліджен-ня – людина, природа (біосфера), результати їх взаємодії. Але слід підкреслити, що для БЖД основним об’єктом вивченя є людина та її безпека в залежності від різноманітних факторів, і перед усім які вона сама і створює: антропогенні, техногенні, соціально-політичні – штучні, а також і природні.

Вже в глибокій давнині обговорювали проблеми безпеки лю-дини в процесі трудової діяльності. Наївні, зачаточні поняття про безпеку праці можна зустріти у Гіппократа (460–377 р.р. до н. е.), Аристотеля (384–322 р.р. до н.е.). Вже вони писали про важливість умов, в яких здійснюється трудова діяльність.

У період епохи Відродження відомий лікар Парацельс (1493-1541 р.р.) вивчав небезпеки, пов’язані з гірничорудною справою. Він

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

першим висловив принцип нормування (принцип Парацельса) – усе є отрута, і усе є ліки – все залежить від їх дози, норми. Цей принцип став тепер основою виробничої санітарії, нормування дії гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин на людину. Німецький лікар і металург Агрикола (1494–1555) виклав питання охорони праці у своїй роботі «Про гірничу справу». Італійський лі-кар Рамаццані (1633–1714) заклав основи виробничої гігієни у ро-боті «Про хвороби ремісників».

Необхідно згадати і М.В. Ломоносова (1711–1765), який написав основні роботи з безпеки праці у гірничорудній справі.

Пізніше, у 19 сторіччі, в зв’язку з інтенсивним розвитком про-мисловості, з’являються роботи В.Л. Кирпичова (1845–1913), Д.П. Нікольського (1855–1918), А.А. Пресса (1857–1930), В.А. Левиць-кого (1867–1936), А.А. Скочинського (1874–1960) та інших вчених. Їх праці яких стали основою сучасного вчення про безпечну жит-тєдіяльність людини. Пізніше були розроблені основи системного аналізу безпеки, що дозволяє виявляти небажані події, закладені основи вчення про трудову діяльність, яке є основою сучасної комп-лексної науки – ергономіки.

Істотного розвитку ергономіка набула в працях радянських вче-них у 20–30 х рр. ХХ ст. В 1921 р. на першій Всеросійській конферен-ції з наукової організації праці і виробництва, якою керував академік В.М. Бєхтєрєв, була обгрунтована необхідність створення ергономіки, як системи досліджень трудової діяльності людини для забезпечення її ефективності. В.М. Бехтєрєв став засновником ергології – сучасного вчення про психічні основи трудової діяльності (психологія праці).

Важливою проблемою безпечної життєдіяльності є професій-ний відбір або професійна орієнтація, про що йшла мова ще у 1921 році на Барселонській міжнародній конференції з безпеки праці. Тут були затверджені два терміни – професійний відбір та профе-сійна орієнтація. В професійній орієнтації головним елементом є людина з її індивідуальними психо-фізіологічними особливостями, яку орієнтують на певну професію, для якої підбирається професія і у якій вона виявить найкращі результати.

При професійному доборі головним є професія з її специфічними вимогами, у відповідності до яких підбирається людина. В цьому ви-падку важливими чинниками є здоров’я, спеціальні знання, інтелект, професійні шкідливості. Саме цьому приділяли і приділяють великої уваги в теорії та практиці безпечної життєдіяльності людини.

Розділ 1. Основи теорії безпеки життєдіяльності людини та суспільства

У 1930 році радянський фізіолог М.А. Бернштейн в роботі «Су-часна біомеханіка і питання охорони праці» підкреслив важливість ергономічного підходу до вирішення проблеми безпеки праці. Він розглядав людину, як систему біологічних механізмів, ричагів, які діють згідно законам механіки. Ергономіка (гр. ергон – праця, гр. номос – закон) – вчення про безпеку праці з допомогою машин, механізмів. Це наукова дисципліна, яка комплексно вивчає зако-номірності взаємодії людини з технічними засобами, предметами діяльності і середовищем. Її практичними задачами є підвищення ефективності діяльності людини при збереженні здоров'я і всебіч-ному розвитку особистості.

Основна мета ергономіки – від техніки безпеки до безпечної техніки. Для цього необхідно уміти виявляти і класифікувати не-безпеки, визначати ступінь ризику їхнього прояву, знати принципи безпеки людини. Але на жаль і тепер ця мета у більшості випадків не досягнута. Машини, з-за своєї складності, небезпечні, і особливо для малоосвічених працівників, при порушенні правил професійної орієнтації, законів безпеки.

Основу ергономіки складає комплекс наук, предметом вивчення яких є дослідження зв’язків, взаємодій людини з оточуючим її се-редовищем – виробничим, побутовим, природним, соціальним. Ер-гономіка розвивається в тісній взаємодії з інженерною психологією, кібернетикою, системотехнікою, дослідженням операцій, технічною естетикою, з науковою організацією праці (НОП), художнім кон-струюванням – дизайн.

Проблеми ергономіки, в залежності від поставлених завдань, ви-рішують психологи, фізіологи, медики-гігієністи, антропологи, со-ціологи, економісти, математики, дизайнери, архітектори, інженери різноманітних фахів. Розвиток ергономіки, як самостійної наукової дисципліни, почався після 1949 р., коли К. Марелл на чолі групи ан-глійських вчених організував Ергономічне дослідницьке товариство. З ним пов’язано формування ергономіки як самостійної науки. В 1955 р. в Європі була створена Міжнародна ергономічна асоціація, що об’єднала науковців, які займаються розробкою проблем ергономіки. В 1961 р. в Стокгольмі відбувся перший Міжнародний конгрес з про-блем цієї науки, в кому взяли участь представники більше 30 країн світу. З 1957 р. у Великобританії видається часопис «Ergonomics». Те-пер це офіційний орган Міжнародної ергономічної асоціації, з 1969 р. видаються часописи «Applied Ergonomics», «Еrgonomics Abstracts».

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

В 1969 р. була створена Міжнародна організація з теорії машин та механізмів, яка займається проблемами термінології, стандар-тизації та розробками теорії маніпуляторів, роботів. У Харкові діє Українська спілка фахівців з БЖД та відділення Міжнародної Ака-демії Наук екології та безпеки життєдіяльності. Ця міжнародна на-укова спільнота є навіть асоційованим членом ООН з цих проблем, які стали тепер надзвичайно актуальними.

Активно функціонує в Україні Академія безпеки та здоров’я, співробітники якої досліджують наукові проблеми в галузі безпеки життєдіяльності, освіти, за результатами яких проводяться конфе-ренції, симпозіуми, конгреси. Завдання ергономіки визначаються не тільки необхідністю підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, але і суспільною потребою в збереженні здоров’я і розвитку особистості робітника. От чому в цьому вченні велика увага приділяється теоретичним і практичним проблемам людини, збереженню її здоров’я.

Питання

Чому і коли виникло вчення про БЖД?

Що Ви знаєте про історію виникнення і розвитку БЖД?

Що таке ергономіка, яке її значення?

Як співвідносяться ергономіка та ергологія?

Що ви знаєте про сучасний стан БЖД, її значення?