4.3.5. Фізичні небезпеки в побуті


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Безпека в побуті, як і виробництві, може бути забезпечена тіль-ки при суворому дотриманні певних правил безпеки. Мій дім – моя фортеця, кажуть англійці. Але чи така це вже фортеця, яка нас може захистити. Як супротивник в тилу, так і у власній квартирі, наси-ченій всілякими досягненнями сучасної цивілізації, ми стаємо їх заручниками. Екологія житла не менше важлива, ніж екологія при-роди. В нашому приміщенні діють ті ж чинники, що й у виробни-цтві: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні і звісно – соціально-психологічні. І якщо, як ми кажемо, на роботі нас захистять засоби індивідуального, колективного захисту, потурбується профспілкова організація, адміністрація, щоб забезпечити необхідний рівень тех-ніки безпеки праці, то вдома тільки ми самі можемо себе захистити. Та і сам наш сучасний будинок не такий вже і міцний.

По-перше – фізичні чинники: тепло, світло, шум і самий устрій нашого житла далеко не оптимальні. По друге – часто самі стіни по-мешкання можуть бути небезпечними, з-за можливої наявності в них природних радіоактивних матеріалів. Тому і вдома необхідно додержувати техніки безпеки і пам’ятати про побутові небезпеки, які за причинами, змістом та наслідками не поступаються виробни-чим. Це є проблеми архітектурної екології.

Наші міста, будинки – це найефективніша у світі система для опа-лення вулиць і площ, тому що тепло виноситься через щілини, непро-думану систему вентиляції, віконні прорізи, які в першу чергу служать не стільки для освітлення, а більше для видалення тепла з квартир.

Розділ 4. Класифікація забруднень, наслідки їх впливів на людину

Якщо в північній Швеції на опалення одного кв. м житла витра-чають 27 кг умовного палива, то в Україні – 84. Різниця у 57 кілогра-мів саме і «призначена» для опалення вулиць.

Це та енергія, яка повинна була б гріти нас у наших кварти-рах, яка до помешкань просто не доходить – вилітає через труби теплоцентралей, вентиляції. Ще її третина видаляється вже безпо-середньо з квартир – через стіни, вікна і двері, щілини і кватирки. Повітропроникненість наших вікон у 10–100 (!) разів вища, чим у закордонних.

Теоретично, щоб будинок випромінював у простір мінімум тепла, він повинен бути кулеподібним. Наші будинки, особливо багатопо-верхові, ніби спеціально побудовані для найскорішого охолодження.

На зовнішній вигляд вони схожі з ребрами охолодження мотоци-клетного двигуна – довгі і тонкі. Типова ширина двохсотметрового житлового корпуса – 10 метрів. А от якщо збільшити ширину дома вдвічі, то навіть без додаткової теплоізоляції можна знизити втрати тепла на 15 процентів – через зменшення поверхні тепловіддачі. А якщо ще й утеплити будинок трьохшаровими панелями з пористого бетону, то в квартирі з’являться бажані 20–22 градуси за Цельсієм. Не даремно ж ця температура називається кімнатною.

А коли людина спить, краще якщо температура буде 17 градусів – в прохолодному повітрі у сні дихати легше. Хоча частіше тепло (інфрачер-воні промені) видаляється не стільки через щілини, скільки через вели-чезні скляні віконні шибки, які не є перепоною для теплових променів.

Давно вже з’явилася ціла прикладна наука про вікна. Це складні світлопрозорі пристрої, які світло пропускають, а шум поглинають, тепло не випускають. Таке вікно має трьохшарове скло, а саме скло покрите поліефірною плівкою, яка відбиває внутрішнє тепло назад в кімнату – щось на зразок парникового ефекту у біосфері. Іноді між шибками замість повітря напускають аргон, щоб удвічі підвищити тепловий опір вікна. В деяких країнах почали випускати вікна – «ха-мелеони», в яких чутливий фотоелемент керує світло-пропускною спроможністю вікна, як в світлозахисних окулярах.

Просторові параметри житлового приміщення вимагають, щоб в ньому було шість зон: для сну та індивідуального відпочинку, роз-міщення одягу, індивідуальних розумових і аматорських занять, загальносімейного відпочинку та спілкування, розміщення речей культурно-побутового призначення загального користування, блок харчування або кухня, санітарно-гігієнічний блок.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Існує формула, відповідно до якої кількість кімнат у квартирі повинна дорівнювати: Х+1, де Х – число членів сім’ї. У невеличко-му помешканні збільшується концентрація шкідливих чинників – шуму, речовин на кухні, які є небезпечними.

Фізичні чинники небезпеки – це шум у квартирі – від телевізора, комп’ютера, гучномовця, до яких ми здається звикли. Але це тільки здається – нервова система все рівно автоматично все фіксує, пере-напружується і формує стресовий стан.

Фахівці вважають, що якщо середній рівень інтенсивності шуму вдень нижче 50 децибел (дБ), а вночі – нижче 40, то квартира спо-кійна. Для порівняння: шум трамвая на відстані 7,5 м – 83 дБ. Щоб зменшити його шкідливу дію використовуємо звукоізоляцію – ки-лими, портьєри, фіранки, тобто звукопоглиначі.

Шум – один із головних ворогів людини. Приміром, рівень шуму залежить від часу реверберації, тобто часу звучання – луни відбитого сигналу. Наприклад, у 30-метровому порожньому залі ре-верберація складе 5–8 секунд. Але якщо стіни, стеля, підлога мають звукопоглинаючі властивості, шум гасне за секунду.

Зменшити звукопроникненість стін можна за допомогою плит з мінеральної скловати. Вона не горить, має відмінні теплоізолюючі властивості. Гарний протишумний захист – лінолеум. Але не зви-чайний, а термостійкий, створений за новітньою технологією – чо-тирьохміліметровий, на звукопоглинаючій пористій основі. Звукоі-золяція майже як у килима.

Не менш небезпечні джерела електрики – електричний струм та поля, які він породжує – електричне, електромагнітне – змінні або постійні. Небезпечні магнітні та електромагнітні, випромінювання.

Питання

Що таке архітектурна екологія, її проблеми?

Які недоліки характерні для побутових приміщень?

Які небезпечні чинники притаманні побутовим приміщенням?