4.3.2. Шумо-звукові, вібраційні небезпеки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Серед фізичних факторів одним з небезпечних і розповсюдже-них є звук. Це поширення коливань в середовищі – звукова хвиля, для якої характерний звуковий тиск (Р), що вимірюється у Паскалях (Па). Звуковий потік має енергію, яка характеризує інтенсивність звуку (I), вимірюється у Вт/м2. Рівень звукового тиску – енергія, одиниця виміру якої – Бел (на честь винахідника телефону – чесь-кого вченого О. Бела). Це дуже велика кінетична енергія і тому на практиці використовують децибел (дБ) – десята частина одного Бела. Силу звука, його інтенсивність вимірюють шумовимірювача-ми і оцінюють за державним стандартом ГОСТ 12.1.003-83 «Систе-ма стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки».

Важливою характеристикою є частота коливань ( ), яку вимірюють герцами (Гц) та характеристика гучності звука – фон (Ф). Один фон – звук із частотою 1000 Гц і рівнем сили 1 дБ. З фоном пов’язана сона (S), яка характеризує суб’єктивне сприйняття гучності шуму, звука. Гучність визначається формулою сони: S=2(Ф-40)/10, де Ф – рівень гучності або фон. Наприклад, порівняємо за гучністю 2 звуки з рівнем гучності (Ф)

Розділ 4. Класифікація забруднень, наслідки їх впливів на людину

60 і 80 фон: S1=2(60-40)/10=4 і S2=2(80-40)/10=8. Отже, другий звук у 2 рази гучніший, чим перший.

Шум – сполучення множини звуків, різноманітних за частотою і силою. Звукові коливання, які спостерігаються у середовищі (напри-клад у повітрі), виникають при порушенні його стаціонарного стану під впливом дії різних сил. Частки середовища починають колива-тися щодо стану рівноваги. Швидкість цих коливань (коливальна швидкість) значно менше швидкості поширення звукових хвиль – швидкості звуку (344 м/сек при t=20о C). Вона залежить від пружних властивостей середовища і його щільності, температури.

Шум – це звукові, механічні коливання повітря з визначеною частотою, які сприймаються слуховим апаратом людини і виклика-ють негативні реакції в його нервовій системі. Шум, в якому звукова енергія розподілена по всьому спектру частот, називається широко-полосним. Якщо в ньому прослуховується звук певної частоти – то-нальний, а коли тільки окремі імпульси, удари – імпульсний.

Людина чує шепіт (1–20 дБ), голосну промову (60–70 дБ), шум на вулиці 70–80 дБ, шум реактивних двигунів 130–140 дБ, шум у 150 дБ нестерпний для людини, а при 180 дБ спостерігається втома металу, 190 дБ вириває заклепки з металу. На робочому місці рівень звуку понад 80 дБ неприпустимий. У приміщеннях для конструк-торських, теоретичних, навчальних робіт – не більше 50, робочих кімнатах до 60 дБ.

Постійний шум дуже шкідливо впливає на нервову систему лю-дини, знижує її імунітет, погіршує самопочуття, викликає втому. В Україні діє закон, що забороняє після 22 години всі шумові ефекти, вимагає зниження шуму у виробництві.

Частота коливань, які сприймає вухо людини – від 16–20 до 16– 20 тис. Гц – звукові коливання, менше 16 Гц – інфразвукові (дозву-кові), більше 20 тис. Гц – ультразвукові. Інфразвукові та ультраз-вукові коливання людина не відчуває, але це не означає, що вони не діють на її організм.

Дуже шкідливі інфразвукові коливання, тому що в цьому діапа-зоні коливаються внутрішні органи людини: серце, грудна клітка – 5 Гц, головний мозок – 20, очні яблука – 60, центральна нервова сис-тема – 25 Гц. Частота загальних коливань тіла людини, яка сидить знаходиться в межах від 4 до 8 Гц. Зовнішні коливання з кратними частотами можуть викликати резонансні явища в організмі і призво-дити до ушкоджень внутрішніх органів, іноді смертельних. В природі

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

інфразвукові коливання виникають при катастрофах – землетрусах, виверженнях вулканів, появі цунамі, торнадо, при різкому погіршен-ні погоди, а також в результаті техногенної діяльності людини, напри-клад поблизу великих промислових об’єктів. Такі коливання можуть відчувати деякі тварини, наприклад плазуни.

В ультразвуковому діапазоні коливань спілкуються кажани, дельфіни. Штучний ультразвук використовують в спеціальних при-ладах для діагностики стану внутрішніх органів.

Шум є також загальнобіологічним подразником, що впливає на всі органи і системи людини, в першу чергу на нервову систему. Це призводить до фахових захворювань – глухуватість (поступова втрата слуху на обидва вуха), сильний звуковий тиск може призвес-ти до розриву барабанної перетинки. У зв’язку з цим існує Держав-ний стандарт України (ДСТУ) ГОСТ 12.1.003–83 «ССБТ. Шум. За-гальні вимоги безпеки», вимоги якого обов’язкові до виконання.

Найбільш шкідливим для органа слуху є високочастотний шум (1000…4000 Гц). Давно відомо, що під впливом шуму, наступають також зміни в органі зору людини – знижується можливість ясного бачення і контрастність зору, змінюється чутливість до різноманіт-них кольорів, у вестибулярному апараті підвищується кров’яний і внутрішньочерепний тиск. Шум у виробництві, особливо перерив-частий, імпульсний, послаблює увагу, прискорює стомлення, упо-вільнює швидкість психічних реакцій, утруднює своєчасну реакцію на небезпеку, прийом і сприйняття інформації. Все це знижує пра-цездатність і може стати причиною нещасного випадку, аварії.

Треба пам’ятати і про ультразвук, джерелом якого може бути спеціальне устаткування, прилади. Люди, які піддаються його впли-ву відчувають головний біль та швидке стомлення, нервовий розлад. Тому припустимі рівні ультразвуку на робочому місці повинні від-повідати ГОСТу 12.1.001–83 «ССБТ. Ультразвук. Загальні вимоги безпеки».

Крім шуму дуже шкідливі вібрації (лат. – коливання) – механіч-ні коливання матеріальних точок або тіл, які поділяють на місцеві та загальні. Це коливання пружного середовища з амплітудами до де-кількох мм і частотою до 200 Гц. Для вібрації, як і для шуму, харак-терна частота коливання (Гц), амплітуда коливання (м), швидкість (м/с), прискорення коливальних рухів (м/сек2). Вібрації – струси, коливання тіла людини, об’єкта з частотою від 2 до 200 Гц при швид-кості поширення звукової хвилі в межах від 0,45–1 до 4–12 м/с і її

Розділ 4. Класифікація забруднень, наслідки їх впливів на людину

інтенсивності від 99 до 120 дБ. Вібрації, коливання негативно діють на організм людини, тому у виробництві обов’язково повинні здій-снювати запобіжні заходи.

Існує ряд санітарно-гігієнічних документів, направлених на ре-гламентування небезпечної дії вібрацій, зокрема державний стан-дарт 12.1.012–78 «Вібрація. Загальні вимоги безпеки». Наприклад, частоти нижче 35 Гц викликають зміни у нервово-м’язовій системі та кістково-суглобному апараті.

Для людини, яка знаходиться на поверхні, що вібрує, найбільш небезпечні вібрації на частотах від 5 до 12 і від 17 до 25 Гц, а для си-дячого положення – від 4 до 6 Гц і для голови 20-30 Гц.

Відповідно до СанПіН 245–71 забороняється робота з пневма-тичним інструментом при температурі нижче 16о і вологості 40–60%, швидкості вітру більше 0,3 м/с. Не можна допускати вплив вібрації протягом більше 65% робочого часу. Вібрації з частотою 35–250 Гц можуть викликати спазм судин – вібраційну хворобу. Найбільш не-безпечні вібрації в діапазоні 6–10 Гц, які близькі до власних коли-вань внутрішніх органів людини.

Існує перелік професій, пов’язаних із шкідливою дією вібрацій, що забороняють працю жінок, підлітків. Контроль за станом вібра-ційних навантажень проводять за держстандартом 17770–72 і са-нітарними нормами і правилами (СанПіН 626–66). Перевищення норм, вказаних у цих документах не припустимо.

Загальний контроль за станом шуму у виробничому, житловому приміщеннях, місцях загального користування – вулицях, скверах, магазинах та інших об’єктах проводять санітарно-епідемічні станції (CЕС), які зобов’язані вимагати виконання заходів щодо зниження шуму і вібрацій.

Важливим є раціональне планування підприємств і цехів (до-тримання розривів не менше 100 м між виробництвами із гучною технологією), зміна напрямку випромінювання шуму в протилежну сторону від робочого столу або житлового будинку за допомогою різноманітних екранів. Дуже ефективною природною перепоною для шуму і вібрацій є чагарники, дерева – зелені насадження. Жит-лова забудова повинна розташовуватися на відстані не ближче 100 метрів від краю проїзжої частини швидкісних шляхів.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Питання

Що таке шум, чим він шкідливий?

Що Ви знаєте про вібрації, в чому їх небезпека?

Що таке ультразвук, інфразвук, їх дія на людину?

Що Ви знаєте про захист від звукових коливань?