4.1.1. Хімічні фактори небезпеки в оточуючому середовищі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Сучасне довкілля – природне, техногенне: промисловість, сіль-ське господарство, побут надзвичайно насичені хімічними речови-нами різних класів небезпеки, часто першого та другого. Це ставить проблему розробки виробничих технологій, які б убезпечували лю-дину – працівника.

Щоб забезпечити належну безпеку людям, які працюють в умовах шкідливого виробництва, необхідно зменшити, а краще виключити мож-ливість їх контакту із шкідливими речовинами, наприклад за допомогою комплексної механізації, автоматизації виробничих процесів. Велике зна-чення має впровадження нових технологій, що виключають використання шкідливих речовин – заміна шкідливих речовин менш токсичними.

Зниженню надходження у повітря робочої зони шкідливих ре-човин сприяє щільна герметизація устаткування, ведення процесів у вакуумі, застосування замкнутих технологічних циклів, заміна за-старілого обладнання більш сучасним, прогресивним, своєчасний і якісний ремонт технологічного устаткування. Зменшенню пилови-діленню сприяє заміна сухих способів переробки матеріалів мокри-ми, випуск кінцевих продуктів у формах, які не утворюють пилу, що може знизити пилоутворення від 5 до 10 разів. Але навіть най-сучасніші технології, використання засобів безпеки – колективних, індивідуальних не можуть повністю виключити негативний вплив хімічних речовин на здоров’я працівника. В останні роки помічаєть-ся все більше фактів, які свідчать про те, що сполуки свинцю, ртуті, хрому, нікелю, кадмію, сірковуглецю, викликають різноманітного роду пухлини, серцево-судинні захворювання.

Дуже небезпечними є агрохімікати – пестициди, добрива, які розкладаючись, вступають у численні хімічні реакції і часто утворю-ються вторинні небезпечні речовини – канцерогени. Природно, що для профілактики фахових злоякісних новоутворень насамперед необхідно вилучити канцерогени із виробництва. Розділ 4. Класифікація забруднень, наслідки їх впливів на людину

Одним із небезпечних наслідків деяких інтоксикацій є різнома-нітні пороки розвитку і каліцтва, що виникають як від безпосеред-нього впливу отрути на статеві залози, так і від розладу внутрішньо-утробного розвитку.

До речовин, що діють в цьому напрямку (тератогени) токси-кологи відносять бензол і його похідні, які широко застосовують у малярному виробництві та побуті, а також сірковуглець, сполуки ртуті (медичний термометр), свинцю (автомобільний акумулятор, мисливський дріб), марганцю (медичний препарат у побуті, звароч-ні аерозолі у виробництві). Отже, сучасне виробництво, побут наси-чені небезпечними речовинами і ще у 19 столітті виникла необхід-ність дослідження дії речовин, які використовують, або виникають як побічні у промислових умовах.

Ряд процесів супроводжуються значним виділення пилу. Пил, який знаходиться у повітрі називають аерозолем, а скупчення осіло-го пилу – аерогелями. Отруйні пили можуть можуть розчинятися в біологічних середовищах організму та викликати отруєння. Шкід-ливість впливу залежить від кількості вдихуваного пилу, від ступе-ня його дисперсності та форми порошин, їх хімічного складу.

За фізіологічним впливом виділяють групи шкідливих речовин: 1) дратівливі, котрі уражають дихальні шляхи, шкіру, слизуваті обо-лонки (кислоти, луги, сірчисті сполуки, аміак, хлор і ін.); 2) задуш-ливі (інертні гази, вуглекислий газ, метан, азот і ін.); 3) отрути, що пошкоджують внутрішні органи, кровоносні судини, нервову систе-му (спирти, ефіри, бензол, фенол, пил таких токсичних металів, як олово, свинець, ртуть, марганець); (4) летючі наркотики (ацетилен, летючі вуглеводні, ацетон); 5) пил (інертний, або такий, що викли-кає алергійні реакції).

Слід пам'ятати, що джерелами шкідливих хімічних факторів є не тільки виробництво – промисловість, сільське господарство, ав-томобільний транспорт, але і побутова сфера. Наприклад, при спа-люванні органічних речовин – опалого листя, полімерних матеріа-лів – пляшок, кульків виділяються у великих кількостях надотруйні речовини – бензопирен (ГДК дорівнює від 10-6 до 10-9) та диоксини (ГДК від 10-9 до 10-12), для яких притаманні чітко виражені канце-рогенні, тератогенні та мутагенні властивості. В особливо великих кількостях такі речовини виникають у вогнищах, які утворюють ба-гато диму при підвищенній вологості – це смог, який саме їх і міс-тить.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Великою проблемою є деструкція (руйнування) полімерних ма-теріалів, яка відбувається в довкіллі, хай і повільно, але постійно, навіть при звичайній температурі. Проблемою для здоров’я людини, всього живого є ті полімерні пляшки, кульки, які розкидані по всіх усюдах.

Отже, правий був великий хімік М.В. Ломоносов коли казав, що широко простирає хімія руки свої в діла людини, ніби п редбачаючи не тільки позитивні, але і негативні наслідки хімізації життя, при-роди. Тому і виникла потреба у розвитку галузі науки на стику хімії, біології, медицини – промислової токсикології, основна мета якої – вказати джерела і дію токсичних речовин на людину.

Питання

Класифікуйте забруднювачі, вказавши їх походження.

Як впливають хімічні джерела забруднення на людину, при-родне середовище?

Як класифікують речовини за результатами їх дії?

Як класифікують речовини за їх фізіологічною дією?

Що таке канцерогени?

Що таке тератогени?

Охарактеризуйте речовини мутагенної дії.

Охарактеризуйте групи шкідливих речовин.