3.7.3. Методи добору кадрів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Застосування наукових методів при доборі кадрів сприяє змен-шенню загальної небезпеки, збільшує психічну стійкість колективу, окремого працівника. Це важливо для здійснення моніторингу про-фесійно важливих якостей, для отримання комплексної картини функціонального стану людини-оператора, кількісної оцінки ступе-ню напруги її адаптаційних можливостей і співвіднести дані моніто-рингу з психофізіологічними вимогами до професії.

Психофізіологічний моніторинг, тобто неперервне спостережен-ня за станом людини, може також виконувати експертну функцію. Його результати можуть бути використані для контролю успішнос-ті виробничої та побутової стратегії діяльності людини. Для цього в Україні існує певна нормативно-правова, методична база. На дер-жавному рівні цьому слугує Закон «Про охорону праці» (ст. 19), який регламентує професійний добір. Важливість цієї проблеми ві-дображає постанова від 20.04.2000 року №1659-III Верховної Ради України «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан ви-конання законодавства з питань охорони праці».

Проблема людського фактора у виробництві розглядається в по-станові №64 від 27.01.93 року Кабінету Міністрів «Про заходи для виконання Закону України «Про охорону праці». Постанова №1320

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Кабінету Міністрів «Про затвердження Національної програми по-ліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 2001–2005 роки» затвердила відповідну Національну програму. Не-обхідним для формування професійного психофізіологічного добо-ру кадрів є ряд спеціальних наказів Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету з нагляду за станом безпеки праці. Це наказ від 23.09.94 р. № 263/121 «Про затвердження Переліку ро-біт, де необхідний професійний добір» і наказ № 102/85 від 06.06.95 р. «Про внесення змін у Перелік робіт, де необхідний професійний добір». На міжнародному рівні діє Директива №89/391/ЄЕС Ради Європейського Економічного Співтовариства від 12.06.89 року «Про проведення заходів з метою поліпшення безпеки і захисту здоров'я робітників під час роботи». Пункт 2 ст. 6 цього документа підкрес-лює необхідність прийняття до уваги людського фактора в роботі, а пункт 3б пропонує прийняти до уваги придатність робітника до роботи, з огляду на його безпеку і збереження здоров'я.

Проведення обов’язкового професійного психофізіологічного добору передбачено для наступних видів робіт: всі види підземних робіт; робота в кесонах; барокамерах; замкнутому просторі; водо-лазні роботи; роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи зв'язані з підйомом на висоту; роботи з обслуговування діючих електроус-тановок; роботи із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- і вогненебезпечних виробництвах; роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї; аварійно-рятувальні роботи і роботи з гасіння пожеж; роботи зв'язані з нервово-емоційною на-пругою (авіадиспетчери, диспетчери на залізничному транспорті; оператори енергетичних систем); роботи з технічного обслугову-вання та експлуатації компресорних нафтоносних і газорегулятор-них станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів; роботи зв'язані з бурінням, видобутком і переробкою нафти, газу, конденсату і підготовкою їх до транспортування та збереження; ро-боти, безпосередньо зв'язані з виробництвом чорних і кольорових металів.

Інженерна психологія вивчає діяльність людини у взаємодії з машиною, тобто систему «Людина-техніка-середовище», психічні якості, процеси, які супроводжують діяльність людини–оператора у всіх сферах діяльності. Основу інженерної психології складають ін-телектуальні властивості людини – мислення, пам'ять, увага, емоції, воля та інші психічні якості людини.

Розділ 3. Небезпечні становища. Ризик – оцінка небезпеки

Важлива функція людини-оператора – опрацювання інформації. Для цього необхідні такі функції як об’єм оперативної пам’яті, здат-ність до інтерполяції та коригування помилок. Пам’ять дозволяє людині використовувати досвід минулої діяльності. Але крім цьо-го потрібно враховувати ще ряд психічних характеристик, без яких професійний відбір буде неефективним. Під час добору виявляють психічні якості, пов’язані з нейрофізіологічними особливостями людини, її потенційною здатністю оволодіти необхідною системою знань, вмінь та навичок, вольовими здібностями. Професійний відбір можна здійснювати різними методами: стихійний, медичний, кон-курсний та інженерно-психологічний.

Стихійний відбір кандидатів на посаду оператора – коли з групи претендентів відбирають необхідну кількість претендентів без ура-хування їх індивідуальних здібностей. Така група людей може бути працездатною, але для неї буде характерним високий рівень ризику травматизму, аварій і навіть створення надзвичайних ситуацій.

Медичний відбір враховує лише один фактор – стан здоров’я, як правило фізичний. Такий відбір часто використовують для вико-нання низькокваліфікованої або короткочасної роботи.

Конкурсний відбір – проводять за результатами перевірки ін-дивідуальних здібностей шляхом іспитів або конкурсу документів. Найбільш ефективний – інженерно-психологічний, або професій-ний відбір.

Інженерно-психологічний відбір найбільш повно враховує антро-пологічні, фізіологічні, психічні дані. В основі цього методу лежать два основних принципи: активність та етапність добору. Активність добору означає подальше навчання кандидатів на посади з наступ-ною перевіркою засвоєних знань, врахування їх пропозицій з удо-сконалення методів навчання та управління майбутнім об’єктом.

Важливим у цьому методі є використання тестів (Айзенка, Ан-фімова). Етапність відбору дає можливість за допомогою таких, або інших тестів, перевірок виділити найперспективніших претенден-тів на дану посаду Для формування емоційної стійкості в колективі при розподілі функціональних обов’язків на відповідальні посади потрібно призначати людей, які мають найвищу емоційну стійкість. По можливості в складі групи потрібно мати декілька операторів з високою емоційною стійкістю.

Результат професійного добору – вміння відібраного персона-лу ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати їх просторові та

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

часові координати, прогнозувати можливість прояву небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів на людину. Суттєвим у професій-ному доборі працівників є знання ними нормативно-правової бази безпечної життєдіяльності, вміти планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов для праці та відпочинку людини в сучас-ному середовищі життя. Особливо важливим для керівного складу є уміння використовувати в своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на за-безпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності людини.

При доборі кадрів для створення ефективно працюючого колек-тиву велике значення має людський та особистісний фактори. Пер-ший пов’язаний з працездатністю системи «Л–М», а другий визна-чає індивідуальні характеристики людини безвідносно до технічних властивостей машини. Ці фактори мають вирішальне значення у раціональній організації діяльності колективу і вони передбача-ють аналіз його структури. При цьому треба враховувати характер спілкування між членами колективу та розподіл функціональних обов’язків між ними, інтелектуальні якості кожного працівника. Але часто виникає необхідність корекції поведінки, професійної ді-яльності людини. Для цього розроблені методи психофизіологічна реабілітація як фактор підтримки професійної працездатності.

Згідно ДСТУ 2293-93 «Професійна реабілітація» – це віднов-лення здібностей працівника до праці за своєю професією і кваліфі-кацією або за іншою адекватною професією. Психофізіологічна ре-абілітація складається з декількох понять – превентивна, клінічна, функціональна, психологічна, соціально-професійна. Реабілітація повинна проводитися на основі дотримання принципів законності, гуманності, прав людини, добровільності, доступності, необхіднос-ті, достатності здійснюваних заходів відповідних сучасному рівню знань

Питання

Що таке професійний психофізіологічний добір?

Для яких професій необхіден психофізіологічний добір?

Що таке психологія праці?

4.             Які методи професійного добору використовують, охарак-

теризуйте їх?

5.             Що таке психофизіологічна реабілітація,її види та цілі?

Розділ 3. Небезпечні становища. Ризик – оцінка небезпеки