3.4. Поняття про травми, нещасні випадки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Травма (гр. – пошкодження, поранення) – результат порушен-ня анатомічної чи цілісності фізіологічних функцій тканин, органів людини, викликана раптовим впливом – зовнішнім або внутрішнім. На виробництві, як і в побуті, природі травма, як правило виявля-ється раптово, як результат впливу на людину небезпечного факто-ра при виконанні певних обов'язків, завдань.

За походженням виділяють групи травм: механічні (забиті міс-ця, переломи, рани), теплові (опіки, обмороження, теплові удари), хімічні (хімічні опіки, гострі отруєння, задуха), електричні, комбіно-вані, фізико-хімічні – викликані іонізуючим випромінюванням. За ступенем прояву виділяють легкі, важкі, смертельні травми. Крім того, травми можуть бути груповими (2 і більше працівників).

Для запобігання травмування люди повинні знати причини травм, результати їх проявів та методи усунення. Виділяють техніч-ні – 50% від усіх нещасних випадків, організаційні – 25%, санітарно-гігієнічні – 10-12% та психофізіологічні.

Повторення певної групи травм на певному місці – виробничо-му, побутовому, в природі називається травматизмом. Отже – трав-матизм – це процес, який вимагає виявлення причини кожної окре-мої травми в її зв’язку з оточуючим середовищем і діями людини та ліквідації умов проявлення травм.

Травматизм – систематичне повторення сукупності травм, які виникають і повторюються серед певних груп населення, яке пере-буває в однакових умовах діяльності, життя.

Рівень травматизму визначається вагою травматизму (Вт), яка дорівнює відношенню числа людино–днів непрацездатності (Л) до загального числа нещасних випадків (Н): Вт=Л/Н.

Показник ваги травматизму (Кт) характеризує середню трива-лість непрацездатності (Т), яка припадає на один нещасний випадок: Кт=Т/n, де: Т – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках за звітний період (n). Важливим є коефі-цієнт технічної безпеки (Ктб.) – відношення кількості безпечних опе-рацій (Кб) до загального числа всіх операцій (Ко): Ктб.=Кб /Ко.

Для запобігання небезпечних ситуацій, важливі комлексні кри-терії оцінки умов праці – параметри: освітлення, загазованість, за-пиленість, шум, вібрація, електромагнітні поля. Їх вплив визначає коефіцієнт безпеки КБ=Св/Сс, де Св та Сс відповідно значення, яке

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

вимірюється (Св) та стандартне (Сс) (нормативне). Щоб запобіга-ти травматизму його треба передбачати і знати основні методи його прогнозування. Одним з показників безпечної діяльності є крите-рій безпеки (Р), або вірогідність (Р) безпечної роботи, яку визначає формула: Р=[1-t/NТ]n , де: t – проміжок часу для якого обчислюють значення Р; T – проміжок часу за який вже відбулися випадки; N – число бригад, ділянок; n – число зафіксованих нещасних випадків, захворювань, травм за весь час обліку (О). Результати достовірні, якщо вірогідність (Р) більше 0,95. Наприклад, за 3 роки (Т=12 квар-талів) у 4 бригадах (N=4) відбулося 12 нещасних випадків (n=12). Визначити їхню вірогідність повторення на протязі двох наступних кварталів (t=2 квартала). Знайдемо Р: Р=(1–2/4×12)12=0,597. Та-ким чином Р=0,597, що менше 0,95. Отже, у найближчі 2 квартали нещасні випадки маловірогідні. За допомогою цієї формули можна спрогнозувати час (Т) за який у майбутньому може статися хоча б один такий випадок, тобто треба обчислити Т при Р=0,95. Отже, ризик, як першооснову надзвичайної ситуації можна передбачити і запобігти. Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти і ваги нещасних випадків. Ви-користовують показник частоти травматизму (Кч), який визначає кількість нещасних випадків, що приходяться на 1000 працюючих за певний період: Кч=1000n/p, де: n – число нещасних випадків за кон-кретний період (крім важких і смертельних), р – середньосписочна кількість працюючих. За міжнародною класифікацією травматизм ділять на виробничий (промисловість і сільське господарство), не-виробничий (побутовий, вуличний, транспортний), спортивний та дитячий. При навчанні в школі, технікумі, інституті майбутні фа-хівці лише епізодично стикаються з питаннями попередження ви-робничої небезпеки. Такі питання потребують більшої уваги, чим їм приділяють, тому що це важливо для будь-якого фахівця – від робітника до керівника.

Питання

Що таке травма, травматизм?

Охарактеризуйте групи травм, їх причини?

Що таке травматизм, як його визначають?

Що таке показник ваги і частоти травматизму, чим вони зумовлені?

Розділ 3. Небезпечні становища. Ризик – оцінка небезпеки