2.6. Класифікація небезпек та їх системний аналіз


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Небезпеки класифікують за локалізацією (літосфера, гідросфера, атмосфера, космос – клас природних небезпек), за наслідками (стом-лення, стрес, отруєння, аварія, катастрофа, захворювання, смерть – клас антропогенних небезпек), за шкодою (соціальна, технічна, еколо-гічна – соціокультурні небезпеки), за сферами діяльності (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна, військова), за струк-турою (прості, складні, похідні), за характером дії (активні, пасивні). Це типи небезпек, що складають класи, групи.

Серед класу небезпек можна виділити групи небезпек – латентні або скриті та явні – легко проявляються, наприклад насильницькі – по-встання, економічне, психічне насилля. Групи небезпек складаються з їх родів, які утворюють укрупнені цілі – екологічні, соціальні, державно-політичні. Роди небезпек складаються з видів небезпек, для яких харак-терна певна ціль. Наприклад, в класі природних небезпек можна виділи-ти категорію явних небезпек – отруєння довкілля. Категорію складають роди, види екологічних небезпек (наприклад, загроза сукупності тварин, рослин) Можна ідентифікувати вид – небезпека загибелі певному виду тварин. Вид складають підвиди небезпек. Наприклад, голод через змен-шення поголів’я тварин.

Отже, можна навести схему аналізу небезпек. Наприклад, біо-генетична небезпека – тип, який може мати підтип – конкретна небезпека для певного виду тварин або рослин. Цей підтип містить клас небезпеки – наприклад природний, який можуть складати категорії – відкриті або скриті загрози (навмисне знищення рос-лин, тварин або їх занесення до Червоної книги). Півид цієї кате-горії – продовольча криза від порушення гармонії взаємозв’язків у системі «Природа (грунти, води), технології, техніка, людина».

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Головним об’єктом і метою безпеки є: особистість (S1), група людей (S2), суспільство (S3), нація (S4), цивілізація (S5). Понят-тя «Нація» – ієрархічна система, яка складається з таких елемен-тів, підсистем, як «держава» – підсистема управління, «суспіль-ство» – соціальна підсистема, «матеріально-технічна база» держави, «природно-географічне середовище».

До складу будь якої системи входять і взаємозв`язки між всіма елементами системи. Нехай стан системи – S, тоді S1= f(S2;S3), S2= f(S1;S3), S3= f(S1;S2). Зміст символів S1, S2, S3, S4, S5 – полягає у ступені забезпечення колективної безпеки, відповідно – індивіду-альної, колективної, всього суспільства, цивілізації.

Вирішуючи питання безпеки необхідно знайти комплексне ви-рішення проблеми, орієнтуючись не на окремий елемент, а на забезпе-чення стабільності всієї системи, враховуючи надійність зв’язків між її елементами. Для цього застосовують методи оцінки ризику здійснення несприятливої події – теорію вірогідності, принципи системного аналізу, яких виділяють чотири. Перший – процес прийняття рішення залежить від чіткого формулювання кінцевої мети. Другий – наявна проблема яв-ляє собою єдине ціле – систему, в якій необхідно виявити взаємозв’язки, щоб отримати конкретне рішення. Третій – аналіз всіх можливих аль-тернативних шляхів досягнення мети. Четвертий – цілі безпеки окремих елементів не повинні суперечити цілям безпеки всієї системи.

Системний підхід виконує евристичні функції, фіксуючи не-достатність старих, традиційних методів дослідження та дозволяє створювати нові. Його застосовують для підготовки рішень склад-них проблем військового, політичного, соціального, економічного, наукового, технічного напрямків з метою знаходження шляхів їх альтернативного вирішення. Системний аналіз базується на теорі-ях дослідження операцій та черговості, методах експертних оцінок. Його технічною основою є обчислювальні машини, інформаційні системи. Коли існує одна чітка мета, ступінь досягнення якої можна оцінити на основі одного критерію, використовують методи матема-тичного програмування.

Перші методологічні принципи такого підходу до загальної те-орії систем були запропоновані Л. Берталанфі. У 1972 р. у Лаксен-бурзі, поблизу Відня, був створений міжнародний інститут приклад-ного системного аналізу (IIASA), який веде наукові дослідження в галузі міжнародного співробітництва, охорони довкілля, освоєння ресурсів Світового океану.

Розділ 2. Основні поняття про безпеку життєдіяльності людини та суспільства

Системний підхід в аналізі безпеки людини полягає у виявленні причин, що викликають небажані результати, дозволяє передбачи-ти наслідки дії небезпечних і шкідливих чинників у різноманітних сферах діяльності. У будь-якій діяльності формуються дві основні сфери – гомосфера та ноксосфера. Суміщення цих сфер неприпусти-мо, бо це різко підвищує кількість нещасних випадків – травм, ава-рій, катастроф. Їх необхідно обов’язково розділити у часі і просторі за допомогою дистанційного управління процесами – автоматизації, роботизації, певними позначками, умовними знаками. Це дозволяє виключити або, принаймні, зменшити дію небезпечного чинника на людину.

Основна властивість небезпеки – потенційність, тобто скритість, можливість проявитися за певних умов. Проявлення небезпеки – ак-туалізація, яка частіше всього є результатом незнання, необізнаності, недисциплінованості, невихованості. Саме з-за цього люди, знаючи про небезпеку діють невірно, актуалізуючи її, тобто створюють умови для прояву травм, професійних захворювань.

Питання

Які класи небезпек Вам відомі?

Яка існує загальна класифікація небезпек?

Що Ви знаєте проо методи оцінки ризику?

Що таке системний аналіз небезпек, яке його значення?

Яка основна властивість небезпеки та причини її проявлення?