Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ : Безпека життєдіяльності людини та суспільства : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

А

Аварія – небезпечна подія техногенного походження, що спри-чинила загибель, травмування людей та створює на об’єкті чи окре-мій його території загрозу життю та здоров’ю людей, довкіллю, ви-кликає руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних систем, порушення виробничо-технологічних процесів.

Акваторія (лат. аква, лат. викр. терра – площа, територія) – вод-ний простір водойми – озера, моря, океану, обмежений природни-ми, штучними або умовними кордонами.

Акліматизація (лат. ак – до, лат. клімат) – пристосування ор-ганізму до кліматичних умов. Це навмисне пересення організму до ареалу, в якому раніше він не перебував. Проходить у три фази – ін-тродукція, адаптація до нових умов та натуралізація – заняття нової екологічної ніші.

Антициклон – зона підвищенного тиску в атмосфері, формує посушливу погоду.

Атмосфера ( гр. атмос – пар та гр. сфера – шар) – газова обо-лонка Землі масою 5,15·1015 т. Склад: азот – 78,09%, кисень – 20,93, аргон – 0,93%, диоксид вуглецю – 0,03% та інші гази природного та антропогенного походження. Виникла еволюційним шляхом.

Б

Бактерія (гр. бактеріон – паличка) – група мікроскопічних, одноклітинних організмів. За типом дихання ділять на аеробні та анеробні, за типом живлення – на автотрофні та гетеротрофні. При-ймають участь у кроговороті речовин у біосфері, виконують роль редуцентів.

Безпека екологічна – стан, при якому вірогідність здійснення негативного ризику при взаємовідносинах з природними системами, компонентами мінімальна.

Безпека радіаційна – система організаційно-технічних заходів, принципів, нормативів, правил, виконання яких є обовязковою нор-мою у політиці держави, спрямованої на забезпечення протирадіа-ційної безпеки людини, населення

Біомаса (гр. біос та лат. – маса – ком, кусень) – кількість речо-вини, яка утворюється організмами на одиниці пощі або об’єму аре-алу. Вимірюється у одиницях: г/м3, кг/га, г/м2 або у енергетичних одиницях (калоріях). Сумарна вага сухої речовини біомаси складає 85-100 млрд т.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Біосфера (гр. біос та гр. сфера) – шар життя, яке розповсюдже-но до певних глибин у літосфері, гідросфері та атмосфері. Кордони біосфери – від глибини 10-12 км у літосфері до 25-35 км в атмосфері і до дна Світового океану. Перші уявлення про біосферу сформулю-вав у 1802 році французький біолог Ж.Б. Ламарк. Термін запропо-нував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс, а вчення про будо-ву, властивості Біосфери створив у 1926 році український вчений академік В.І. Вернадський. Біосфера – це сукупність взаємодіючих біогеоценозів.

В

Вірулентний (лат. – отруйний) хвороботворний організм, здат-ний викликати захворювання.

Вода питна – вода, яка за органолептичними властивостями, хі-мічними, бактеріальними, радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству

Г

Ген (гр. генос – рід, породжувати) – перша складова багатьох термінів.

Гео- (гр. Земля) – перша складова багатьох термінів.

Гербіциди (лат. херба – трава, лат. викр. цедере – вбивати) – група пестицидів для винищення трав’янистих бур’янів.

Гідросфера (гр. гідро, гр. сфера) – водна оболонка планети, серед-овище гідробіонтів. Її маса складає 1,5 млн куб. км (1куб. км – 1 млрд т). Маса прісної води не більше 3% і займає 71% поверхні Землі.

Гранично допустиме рекреаційне навантаження – відношення кількості відпочиваючих на певній площі до часу знаходження на ній, коли не спостерігається руйнування природних біоценозів, ви-снаження природних ресурсів.

Грунт (нім. грюнд – основа) – сільськогосподарські угіддя, пло-дородні поверхні землі.

Гумус (лат. хумус – перегній, плодородна земля) – складна ор-ганічна речовина, що утворюється в результаті біохімічних реакцій при розкладі рослинних і тваринних залишків, накопичується у верхньому шарі грунту.

Д

Безпеки декларація – документ, який визначає комплекс за-ходів, що вживаються субєктом господарської діяльності для запо-бігання аваріям, забезпечення готовності до локалізації, ліквідації наслідків аварій, катастроф.

Словник термінів

Джерела забруднення дифузні джерела потенційного надхо-дження забруднюючих і біогенних речовин до водного об'єкта шля-хом їх змиву з водозбірної площі.

Джерела забруднення точкові – джерела надходження до вод-ного об'єкта забруднюючих і біогенних речовин, спричиненого їх локально визначеним скиданням.

Демографія (гр. демос – народ, гр. графос – писати) – вчення про народонаселення, процеси які відбуваються на територіях, за-селеними людьми – вивчає структурні, якісні, кількісні, просторові зв’язки між середовищем і народом, який мешкає в ньому, їх вза-ємовпливи.

Дефляція (лат. дефлятіо – видувати, здувати) – вітрова, або ео-лова, ерозія

Дефоліанти (лат. де – віднімати, лат. фоліум – лист) – група речо-вин пестицидної дії, які викликають штучний опад листя. Преважаюча більшість з них сильні отрути, наприклад хлорат магнію – отрута крові.

Доза (гр. дозус – порція, певна кількість) – кількість речовини або випромінення, що визиває відповідну реакцію організму.

Е

Евакуація (лат.) – організоване видаленнч людей, техніки, об’єктів з місцевості для якої існує загроза стихійного лиха, військових дій

Еволюція (лат. поступовий розвиток) – поступовий розвиток всіх організмів з пристосуванням до змінюючихся умов довкілля.

Екологія (гр. ейкос – дім, місце життя, гр. логос – наука, вчення) – синтетичне, інтегроване вчення про взаємовідносини між живими, не-живими об’єктами та середовищем. Сучасна екологія дуже розгалуджена наука, основу якої складають фундаментальні науки – біологічні, хімічні, фізичні, математичні, та гуманітарні – філософські, соціальні.

Ергономіка (гр. ергон – праця та гр. номос – закон) – галузь зна-ння, яка вивчає закономірності трудових процесів з метою створен-ня найкращих, безпечних умов праці.

Ерозія (гр. еродерос – роз’їдати) – процес руйнування поверх-невих структур літосфери – грунтів, гір за рахунок дій вітрів (вітро-ва ерозія), розмивання водами (водна ерозія), рухами льодовиків (льодникова ерозія), під дією хімічних речовин (хімічна ерозія)

Ж

Життя – форма існування матерії, особливістю якої є перетво-рення однієї форми енергії в іншу та здатність накопичувати її до рівня, необхідного для існування живого обєкта у часі і просторі. Життя – це процес зменшення ентропії.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

З

Заповідник – територія, на якій підлягають охороні представни-ки флори, фауни, геологічні об’єкти, ландшафти. На ній обмежуєть-ся господарська діяльність. Це заповідники державного, місцевого значення, урочища, біосферні, національні парки,

Зона (гр. зоне – пояс) частина місцевості з однорідними кліма-тичними, геологічними, флоро-фауністичними характеристиками.

Зона санітарної охорони – територія, акваторія, на якій вво-диться особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою попе-редження погіршення якості воли джерел централізованого госпо-дарського водопостачання

І

Ідіосинкразія (гр. ідіос – своєрідний, гр.. синкразіс – змішування) – підвищено хвороблива чутливість окремих людей до певних речовин лі-ків, харчів, запахам в результаті чого виникають висипання на шкірі, біль.

Ієрархія (гр. хієрос – священний, гр. архе – власть) – система структурної, функціональної залежності між різними багаторівне-вими об’єктами – живими та неживими. Наприклад іерархічна сис-тема: ген, клітина, орган, організм, популяція, спільнота, біосфера. Кожен рівень виконує свої специфічні функції.

Імунітет (гр. іммунітас – вільний від боргу) – механізм, що за-безпечує організму здатність бути вільним від несприятливої дії шкідливих факторів – внутрішніх або зовнішніх. Ефективність дії імунних систем закладена на генному рівні. Виділяють імунітет природного походження, штучний та екологічний, який характери-зує можливість опору екологічної системи, її компонента до дії не-гативних факторів з метою самозбереження.

Інсектицид (лат. інсектум – комаха, викр. лат. цедере – вбивати) – пестицид, призначений для винищення комах.

Інформація (лат. інформатіо – пояснюю, розяснюю) – енергія, що відображує ступінь упорядкованості системи, в екології показ-ник видового розмаїття екосистеми. Це величина, що обратно про-порціональна ступіня вірогідності будь яких подій (об’єктів), про характеристики яких іде мова. Інформація – це ступінь впорядко-ваності системи.

К

Кадастр (фр. кадастре) – систематизована інформація про якіс-ний та кількісний стан будь яких об’єктів, явищ, як результат непе-рервних спостережень та досліджень. Розрізняють водний, земель-

Словник термінів

ний, лісовий, кліматичний, медико-біологічний, ресурсний види ка-дастрів.

Ксенобiотики (гр. ксенос – чужий, бiо – життя) – речовини, чуждs життэвим процесам, частiше всього отруйнi речовини (пести-циди, дiоксини, важкi метали).

Катастрофа – аварія великого мастабу, для якої характерна велика кількість постраждалих людей, масштабні руйнування, не можливість подальшого функціонування об’єкта, системи.

Л

Ландшафт (нім. ландшафт – краєвид) – територія з однотип-ними рельєфом, кліматом, грунтом, біоценозами. Розрізняють при-родні – морські, гірські, степові, лісові, болотяні та штучні – антро-погенні, техногенні, агрогенні.

Літосфера (гр. літос – твердий, кам’яний та гр. сферос) – верхня тверда оболонка планети, товщиною до 100 км на континентах до 1 км на окремих ділянках дна Світового океану.

М

Меліорація (лат. меліоратіо – поліпшення) – сукупнсть організаційно-господарських, технічних заходів, направлених на поліпшення природного середовища, часто негативно зміненого з-за антропогенної діяльності.

Метеорологія (гр. метеора – атмосферні явища, гр. логос) – на-ука, яка вивчає процеси в атмосфері, пов’язані з кліматичними, по-годними явищами.

Моніторинг (англ. моніторинг – спостерігати, надзирати) – комплексна система спостережень та оцінки, прогнозів стану будь якої системи, об’єкта.

Моніторинг вод – система спостережень , збору, обробки, збере-ження та аналіза інформації про стан водних обєктів, прогнозуван-ня їх стану.

Н

Небезпечна речовина – хімічна, токсична, вибухова, горюча, окислювальна, біологічні агенти (біохімічні, мікробіологічні, біотех-нологічні препарати), що формує загрозу виникнення надзвичайної події, ситуації, стану із загрозою життю, здоровю людей, цілісності довкілля

Ноосфера (гр. ноос – розум, гр. сфера) – шар, частини біосфе-ри перетворені діяльністю людини, суспільства, цивілізації завдяки осмисленій, розумовій діяльності. Часто результати такої діяльнос

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

ті протирічать законам природи, що призводить до глибоких про-тирічь між природою і людиною, суспільством. Термін застосував вперше французький вчений Е. Леруа у 1927 р., доповнив у 1930 Тейяр-де-Шарден, а цілісну теорію – ноосферологію створив В.І. Вернадський. Ноосфера – це результати розумової ліяльності лю-дей – промислові, транспортні, сільськогосподарські об’єкти, штуч-ні ландшафти (антропосфера, техносфера, соціосфера) в біосфері.

О

Об’єкт підвищенної небезпеки – об’єкт на якому постійно існує загроза виникнення аварії, катастрофи, виникнення надзвичайної си-туації, надзвичайного стану через виготовлення, переробки, зберіган-ня, використання однієї або кількох небезпечних речовин, джерел .

Озон – молекула, яка складається з трьох атомів кисню, є над-звичайно активним окиснювачем, утворюється з молекулярного кисню в електричних розрядах, під дією жорсткого ультрафіолето-вого (УФ) випромінення.

Озоносфера – частина атмосфери де під дією жорсткого УФ випромінення спостерігається найбільша концентрація озону. Цей шар розташований на висоті 30-50 км від поверхні Землі і захищає все живе від шкідливої дії УФ опромінення.

Оповіщення – доведення повідомлень, певних сигналів до цен-тральних, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, населенню з органів управління безпекою життєдіяльності про за-грозу, виникнення надзвичайної ситуації будь-якого походження – природного, техногенного, антропогенного та прояву – аварії, ката-строфи, епідемії, пожежі.

Організм (лат. – живий) – цілісна жива система, з певною ієрар-хією у будові і функціях.

П

Паразит (гр. паразитос – нахлібник) – організм, який існує за рахунок живильних речовин іншого організму.

Парк (анл.) – територія, ділянка землі з зеленими насадження-ми, комунікаціями, водоймами природного або штучного походжен-ня. Має естетичне, оздоровче, культурно-пізнавальне значення.

Патологія (гр. патос – хвороба, гр. логос – наука) – вчення про хвороби, відхилення від норми.

Педагогіка (гр. – наука про навчання та виховання підростаю-чого покоління).

Пестициди (лат. пестіс – зараза, викр. лат. цедере – вбивати) – речовини, призначені для винищення різних шкідників. Часто дуже

Словник термінів

небезпечні, шкідливі. Виділяють групи – інсектициди, фунгіциди, гербіциди та інші.

Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому можуть фор-муватися і реалізуватися небезпечні стани, що створюють реальну загрозу виникнення аварії, катастрофи

Р

Рекреаційна зона (лат. рекреаціа – відпочинок, гр. зоне) – зона, територія відпочинку – туристичного, інтелектуального, медичного для відновлення здоров’я та працездатності.

Рельєф (лат. релєво, фр. релієф – підняття) – сукупність нерів-ностей на земній поверхні різних за розмірами, походженню, віку, історії виникнення. Складається з узвищ, піднять (позитивні фор-ми) та низовин (від’ємні форми рельєфу). За походженням – при-родний та антропогенний.

Респіратор (лат. – дихати) – пристрій для захисту органів ди-хання від дії шкідливих речовин.

Ресурси біологічні (фр. ресоурс – допомiжний засiб) – біологіч-ні компоненти біосфери, що можуть бути використані для отриман-ня людьми матеріальних та інших благ.

Ресурси рекреаційні (лат. рекреацiя – вiдпочинок, вiдновлення, одужання) – об'єкти та явища природного і антропогенного похо-дження, що використовуються для оздоровлення, відпочинку і ту-ризму.

Р

Ризик – ступінь імовірності певної події, частіше негативної, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об-єкта підвищенної небезпеки і/або за його межами.

Ризик прийнятний – ризик, який не перевищує гранично допустимо-го рівня на території обєкта підвищенної небезпеки і/або за її межами

Риф (гол. ріф) – природне вапнякове утворення з колоніальних коралів тропічних, субтропічних морів.

С

Санітарія (лат. санітас – здоров’я) – система заходів, спрямова-них на покращання умов праці, побуту, здоров’я.

Система (гр. система – об’єкт складений з частин) – сукупність елементів, що знаходяться у тісних відношеннях і зв’язках між со-бою. Кожна система пов’язана з оточуючим її середовищем.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Смог (англ. смоке дим та нгл. фог – туман) – токсичний туман, що утворюється при низькотемпературному горінні, при інверсії температури – коли верхній шар повітря тепліший, чим нижній.

Cмуга прибережна – ділянка контакту суші з морем, яка вклю-чає природні комплекси берега та прилеглої морської акваторії.

Т

Транскордонний вплив аварії – шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, катастрофи, шо сталася на території іншої держави

Транскордонне співробітництво – дії, спрямовані на встанов-лення та здійсненя заходів направлених на протидію забрудненню, негативним змінам у довкіллі.

У

Управління ризиком – процес прийняття рішень і здійснення за-ходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику

Тектоніка (гр. тектонікос – те, що відноситься до будівництва) – про-цеси, пов’язані з формуванням структури земної кори, змінами в ній.

Техногенез (гр. техне – мистецтво, майстерність, гр. генез) – процес технічної, промислової діяльності людини в біосфері. Актив-ність техногенезу тепер перевищує будь який природний геологіч-ний процес і як правило шкодить природі.

Транскордонний вплив аварії – шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, катастрофи, шо сталася на території іншої держави

Транскордонне співробітництво – дії, спрямовані на встанов-лення та здійсненя заходів направлених на протидію забрудненню, негативним змінам у довкіллі.

Тропосфера (гр. тропос – зміна, поворот, гр. сфера) – призем-ний шар повітря до висоти 8–10 км на полюсах, 10–12 у помірній зоні та 16–18 км на екваторі, Тут зосереджено 80% маси атмосфе-ри, формуються циклоні, антициклони, які визначають погодно-кліматичні процеси.

У

Ультра (гр. ултра – над, зверх) – перша складова багатьох термі-нів, які означають те, що знаходиться за межами.

Урбанізація (лат. урбаніс – міський) – процес концентрації на-селення у містах, який став значним екологічним фактором з не-гативними наслідками – забруднення всіх шарів біосфери, висна-ження її ресурсів, утворення величезної кількості відходів, здатних

Словник термінів

викликати шкідливі біогеохімічні реакції планетарного масштабу. В результаті – поява нових різновидів вірусів, бактерій, а отже хвороб, зниження народжуваності, збільшення смертності, погіршення ком-фортності життя.

Утилізація відходів (лат. утіліс – корисний) – процес перетво-рення у корисні продукти за допомогою нових технологій їх пере-робки.

Ф

Фактор (лат. фактор – виробляючий, щось роблячий) – речови-ни, явища фізичного, хімічного, біологічного походження, які будь яким чином впливають позитивно або негативно на окрему особину, популяцію або біоценоз. Виділяють три групи факторів: абіотичні – впливи неживої природи на живу; біотичні – впливи живих організ-мів на всю природу – живу та неживу;

Ц

Циклон (гр. киклон – той, що обертається, крутиться) – область атмосфери зі зниженим тиском повітря, інтенсивними опадами – влітку дощі, взимку снігопади. Діаметр циклону від 1 тис. до 3 тис. км і більше, швидкість переміщення 30–40 (іноді 80-100) км за годи-ну. Часто це важливий деструкційний, тобто руйнівний екологічний фактор.

Ш

Шельф (англ. шелф) – прибережне морське, океанічне мілко-воддя на дні до глибини 200-600 м, що відповідає ширині від 18 до 200 морських міль (одна морська міля приблизко 1,8 км) водної поверхні від берегової лінії, сухопутного кордону певної держави. Шельф є економічною зоною всіх прикордоннних до цієї території держав.