Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ : Безпека життєдіяльності людини та суспільства : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

магниевый скраб beletage

А

Аварія – небезпечна подія техногенного походження, що спри-чинила загибель, травмування людей та створює на об’єкті чи окре-мій його території загрозу життю та здоров’ю людей, довкіллю, ви-кликає руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних систем, порушення виробничо-технологічних процесів.

Акваторія (лат. аква, лат. викр. терра – площа, територія) – вод-ний простір водойми – озера, моря, океану, обмежений природни-ми, штучними або умовними кордонами.

Акліматизація (лат. ак – до, лат. клімат) – пристосування ор-ганізму до кліматичних умов. Це навмисне пересення організму до ареалу, в якому раніше він не перебував. Проходить у три фази – ін-тродукція, адаптація до нових умов та натуралізація – заняття нової екологічної ніші.

Антициклон – зона підвищенного тиску в атмосфері, формує посушливу погоду.

Атмосфера ( гр. атмос – пар та гр. сфера – шар) – газова обо-лонка Землі масою 5,15·1015 т. Склад: азот – 78,09%, кисень – 20,93, аргон – 0,93%, диоксид вуглецю – 0,03% та інші гази природного та антропогенного походження. Виникла еволюційним шляхом.

Б

Бактерія (гр. бактеріон – паличка) – група мікроскопічних, одноклітинних організмів. За типом дихання ділять на аеробні та анеробні, за типом живлення – на автотрофні та гетеротрофні. При-ймають участь у кроговороті речовин у біосфері, виконують роль редуцентів.

Безпека екологічна – стан, при якому вірогідність здійснення негативного ризику при взаємовідносинах з природними системами, компонентами мінімальна.

Безпека радіаційна – система організаційно-технічних заходів, принципів, нормативів, правил, виконання яких є обовязковою нор-мою у політиці держави, спрямованої на забезпечення протирадіа-ційної безпеки людини, населення

Біомаса (гр. біос та лат. – маса – ком, кусень) – кількість речо-вини, яка утворюється організмами на одиниці пощі або об’єму аре-алу. Вимірюється у одиницях: г/м3, кг/га, г/м2 або у енергетичних одиницях (калоріях). Сумарна вага сухої речовини біомаси складає 85-100 млрд т.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Біосфера (гр. біос та гр. сфера) – шар життя, яке розповсюдже-но до певних глибин у літосфері, гідросфері та атмосфері. Кордони біосфери – від глибини 10-12 км у літосфері до 25-35 км в атмосфері і до дна Світового океану. Перші уявлення про біосферу сформулю-вав у 1802 році французький біолог Ж.Б. Ламарк. Термін запропо-нував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс, а вчення про будо-ву, властивості Біосфери створив у 1926 році український вчений академік В.І. Вернадський. Біосфера – це сукупність взаємодіючих біогеоценозів.

В

Вірулентний (лат. – отруйний) хвороботворний організм, здат-ний викликати захворювання.

Вода питна – вода, яка за органолептичними властивостями, хі-мічними, бактеріальними, радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству

Г

Ген (гр. генос – рід, породжувати) – перша складова багатьох термінів.

Гео- (гр. Земля) – перша складова багатьох термінів.

Гербіциди (лат. херба – трава, лат. викр. цедере – вбивати) – група пестицидів для винищення трав’янистих бур’янів.

Гідросфера (гр. гідро, гр. сфера) – водна оболонка планети, серед-овище гідробіонтів. Її маса складає 1,5 млн куб. км (1куб. км – 1 млрд т). Маса прісної води не більше 3% і займає 71% поверхні Землі.

Гранично допустиме рекреаційне навантаження – відношення кількості відпочиваючих на певній площі до часу знаходження на ній, коли не спостерігається руйнування природних біоценозів, ви-снаження природних ресурсів.

Грунт (нім. грюнд – основа) – сільськогосподарські угіддя, пло-дородні поверхні землі.

Гумус (лат. хумус – перегній, плодородна земля) – складна ор-ганічна речовина, що утворюється в результаті біохімічних реакцій при розкладі рослинних і тваринних залишків, накопичується у верхньому шарі грунту.

Д

Безпеки декларація – документ, який визначає комплекс за-ходів, що вживаються субєктом господарської діяльності для запо-бігання аваріям, забезпечення готовності до локалізації, ліквідації наслідків аварій, катастроф.

Словник термінів

Джерела забруднення дифузні джерела потенційного надхо-дження забруднюючих і біогенних речовин до водного об'єкта шля-хом їх змиву з водозбірної площі.

Джерела забруднення точкові – джерела надходження до вод-ного об'єкта забруднюючих і біогенних речовин, спричиненого їх локально визначеним скиданням.

Демографія (гр. демос – народ, гр. графос – писати) – вчення про народонаселення, процеси які відбуваються на територіях, за-селеними людьми – вивчає структурні, якісні, кількісні, просторові зв’язки між середовищем і народом, який мешкає в ньому, їх вза-ємовпливи.

Дефляція (лат. дефлятіо – видувати, здувати) – вітрова, або ео-лова, ерозія

Дефоліанти (лат. де – віднімати, лат. фоліум – лист) – група речо-вин пестицидної дії, які викликають штучний опад листя. Преважаюча більшість з них сильні отрути, наприклад хлорат магнію – отрута крові.

Доза (гр. дозус – порція, певна кількість) – кількість речовини або випромінення, що визиває відповідну реакцію організму.

Е

Евакуація (лат.) – організоване видаленнч людей, техніки, об’єктів з місцевості для якої існує загроза стихійного лиха, військових дій

Еволюція (лат. поступовий розвиток) – поступовий розвиток всіх організмів з пристосуванням до змінюючихся умов довкілля.

Екологія (гр. ейкос – дім, місце життя, гр. логос – наука, вчення) – синтетичне, інтегроване вчення про взаємовідносини між живими, не-живими об’єктами та середовищем. Сучасна екологія дуже розгалуджена наука, основу якої складають фундаментальні науки – біологічні, хімічні, фізичні, математичні, та гуманітарні – філософські, соціальні.

Ергономіка (гр. ергон – праця та гр. номос – закон) – галузь зна-ння, яка вивчає закономірності трудових процесів з метою створен-ня найкращих, безпечних умов праці.

Ерозія (гр. еродерос – роз’їдати) – процес руйнування поверх-невих структур літосфери – грунтів, гір за рахунок дій вітрів (вітро-ва ерозія), розмивання водами (водна ерозія), рухами льодовиків (льодникова ерозія), під дією хімічних речовин (хімічна ерозія)

Ж

Життя – форма існування матерії, особливістю якої є перетво-рення однієї форми енергії в іншу та здатність накопичувати її до рівня, необхідного для існування живого обєкта у часі і просторі. Життя – це процес зменшення ентропії.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

З

Заповідник – територія, на якій підлягають охороні представни-ки флори, фауни, геологічні об’єкти, ландшафти. На ній обмежуєть-ся господарська діяльність. Це заповідники державного, місцевого значення, урочища, біосферні, національні парки,

Зона (гр. зоне – пояс) частина місцевості з однорідними кліма-тичними, геологічними, флоро-фауністичними характеристиками.

Зона санітарної охорони – територія, акваторія, на якій вво-диться особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою попе-редження погіршення якості воли джерел централізованого госпо-дарського водопостачання

І

Ідіосинкразія (гр. ідіос – своєрідний, гр.. синкразіс – змішування) – підвищено хвороблива чутливість окремих людей до певних речовин лі-ків, харчів, запахам в результаті чого виникають висипання на шкірі, біль.

Ієрархія (гр. хієрос – священний, гр. архе – власть) – система структурної, функціональної залежності між різними багаторівне-вими об’єктами – живими та неживими. Наприклад іерархічна сис-тема: ген, клітина, орган, організм, популяція, спільнота, біосфера. Кожен рівень виконує свої специфічні функції.

Імунітет (гр. іммунітас – вільний від боргу) – механізм, що за-безпечує організму здатність бути вільним від несприятливої дії шкідливих факторів – внутрішніх або зовнішніх. Ефективність дії імунних систем закладена на генному рівні. Виділяють імунітет природного походження, штучний та екологічний, який характери-зує можливість опору екологічної системи, її компонента до дії не-гативних факторів з метою самозбереження.

Інсектицид (лат. інсектум – комаха, викр. лат. цедере – вбивати) – пестицид, призначений для винищення комах.

Інформація (лат. інформатіо – пояснюю, розяснюю) – енергія, що відображує ступінь упорядкованості системи, в екології показ-ник видового розмаїття екосистеми. Це величина, що обратно про-порціональна ступіня вірогідності будь яких подій (об’єктів), про характеристики яких іде мова. Інформація – це ступінь впорядко-ваності системи.

К

Кадастр (фр. кадастре) – систематизована інформація про якіс-ний та кількісний стан будь яких об’єктів, явищ, як результат непе-рервних спостережень та досліджень. Розрізняють водний, земель-

Словник термінів

ний, лісовий, кліматичний, медико-біологічний, ресурсний види ка-дастрів.

Ксенобiотики (гр. ксенос – чужий, бiо – життя) – речовини, чуждs життэвим процесам, частiше всього отруйнi речовини (пести-циди, дiоксини, важкi метали).

Катастрофа – аварія великого мастабу, для якої характерна велика кількість постраждалих людей, масштабні руйнування, не можливість подальшого функціонування об’єкта, системи.

Л

Ландшафт (нім. ландшафт – краєвид) – територія з однотип-ними рельєфом, кліматом, грунтом, біоценозами. Розрізняють при-родні – морські, гірські, степові, лісові, болотяні та штучні – антро-погенні, техногенні, агрогенні.

Літосфера (гр. літос – твердий, кам’яний та гр. сферос) – верхня тверда оболонка планети, товщиною до 100 км на континентах до 1 км на окремих ділянках дна Світового океану.

М

Меліорація (лат. меліоратіо – поліпшення) – сукупнсть організаційно-господарських, технічних заходів, направлених на поліпшення природного середовища, часто негативно зміненого з-за антропогенної діяльності.

Метеорологія (гр. метеора – атмосферні явища, гр. логос) – на-ука, яка вивчає процеси в атмосфері, пов’язані з кліматичними, по-годними явищами.

Моніторинг (англ. моніторинг – спостерігати, надзирати) – комплексна система спостережень та оцінки, прогнозів стану будь якої системи, об’єкта.

Моніторинг вод – система спостережень , збору, обробки, збере-ження та аналіза інформації про стан водних обєктів, прогнозуван-ня їх стану.

Н

Небезпечна речовина – хімічна, токсична, вибухова, горюча, окислювальна, біологічні агенти (біохімічні, мікробіологічні, біотех-нологічні препарати), що формує загрозу виникнення надзвичайної події, ситуації, стану із загрозою життю, здоровю людей, цілісності довкілля

Ноосфера (гр. ноос – розум, гр. сфера) – шар, частини біосфе-ри перетворені діяльністю людини, суспільства, цивілізації завдяки осмисленій, розумовій діяльності. Часто результати такої діяльнос

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

ті протирічать законам природи, що призводить до глибоких про-тирічь між природою і людиною, суспільством. Термін застосував вперше французький вчений Е. Леруа у 1927 р., доповнив у 1930 Тейяр-де-Шарден, а цілісну теорію – ноосферологію створив В.І. Вернадський. Ноосфера – це результати розумової ліяльності лю-дей – промислові, транспортні, сільськогосподарські об’єкти, штуч-ні ландшафти (антропосфера, техносфера, соціосфера) в біосфері.

О

Об’єкт підвищенної небезпеки – об’єкт на якому постійно існує загроза виникнення аварії, катастрофи, виникнення надзвичайної си-туації, надзвичайного стану через виготовлення, переробки, зберіган-ня, використання однієї або кількох небезпечних речовин, джерел .

Озон – молекула, яка складається з трьох атомів кисню, є над-звичайно активним окиснювачем, утворюється з молекулярного кисню в електричних розрядах, під дією жорсткого ультрафіолето-вого (УФ) випромінення.

Озоносфера – частина атмосфери де під дією жорсткого УФ випромінення спостерігається найбільша концентрація озону. Цей шар розташований на висоті 30-50 км від поверхні Землі і захищає все живе від шкідливої дії УФ опромінення.

Оповіщення – доведення повідомлень, певних сигналів до цен-тральних, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, населенню з органів управління безпекою життєдіяльності про за-грозу, виникнення надзвичайної ситуації будь-якого походження – природного, техногенного, антропогенного та прояву – аварії, ката-строфи, епідемії, пожежі.

Організм (лат. – живий) – цілісна жива система, з певною ієрар-хією у будові і функціях.

П

Паразит (гр. паразитос – нахлібник) – організм, який існує за рахунок живильних речовин іншого організму.

Парк (анл.) – територія, ділянка землі з зеленими насадження-ми, комунікаціями, водоймами природного або штучного походжен-ня. Має естетичне, оздоровче, культурно-пізнавальне значення.

Патологія (гр. патос – хвороба, гр. логос – наука) – вчення про хвороби, відхилення від норми.

Педагогіка (гр. – наука про навчання та виховання підростаю-чого покоління).

Пестициди (лат. пестіс – зараза, викр. лат. цедере – вбивати) – речовини, призначені для винищення різних шкідників. Часто дуже

Словник термінів

небезпечні, шкідливі. Виділяють групи – інсектициди, фунгіциди, гербіциди та інші.

Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому можуть фор-муватися і реалізуватися небезпечні стани, що створюють реальну загрозу виникнення аварії, катастрофи

Р

Рекреаційна зона (лат. рекреаціа – відпочинок, гр. зоне) – зона, територія відпочинку – туристичного, інтелектуального, медичного для відновлення здоров’я та працездатності.

Рельєф (лат. релєво, фр. релієф – підняття) – сукупність нерів-ностей на земній поверхні різних за розмірами, походженню, віку, історії виникнення. Складається з узвищ, піднять (позитивні фор-ми) та низовин (від’ємні форми рельєфу). За походженням – при-родний та антропогенний.

Респіратор (лат. – дихати) – пристрій для захисту органів ди-хання від дії шкідливих речовин.

Ресурси біологічні (фр. ресоурс – допомiжний засiб) – біологіч-ні компоненти біосфери, що можуть бути використані для отриман-ня людьми матеріальних та інших благ.

Ресурси рекреаційні (лат. рекреацiя – вiдпочинок, вiдновлення, одужання) – об'єкти та явища природного і антропогенного похо-дження, що використовуються для оздоровлення, відпочинку і ту-ризму.

Р

Ризик – ступінь імовірності певної події, частіше негативної, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об-єкта підвищенної небезпеки і/або за його межами.

Ризик прийнятний – ризик, який не перевищує гранично допустимо-го рівня на території обєкта підвищенної небезпеки і/або за її межами

Риф (гол. ріф) – природне вапнякове утворення з колоніальних коралів тропічних, субтропічних морів.

С

Санітарія (лат. санітас – здоров’я) – система заходів, спрямова-них на покращання умов праці, побуту, здоров’я.

Система (гр. система – об’єкт складений з частин) – сукупність елементів, що знаходяться у тісних відношеннях і зв’язках між со-бою. Кожна система пов’язана з оточуючим її середовищем.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Смог (англ. смоке дим та нгл. фог – туман) – токсичний туман, що утворюється при низькотемпературному горінні, при інверсії температури – коли верхній шар повітря тепліший, чим нижній.

Cмуга прибережна – ділянка контакту суші з морем, яка вклю-чає природні комплекси берега та прилеглої морської акваторії.

Т

Транскордонний вплив аварії – шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, катастрофи, шо сталася на території іншої держави

Транскордонне співробітництво – дії, спрямовані на встанов-лення та здійсненя заходів направлених на протидію забрудненню, негативним змінам у довкіллі.

У

Управління ризиком – процес прийняття рішень і здійснення за-ходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику

Тектоніка (гр. тектонікос – те, що відноситься до будівництва) – про-цеси, пов’язані з формуванням структури земної кори, змінами в ній.

Техногенез (гр. техне – мистецтво, майстерність, гр. генез) – процес технічної, промислової діяльності людини в біосфері. Актив-ність техногенезу тепер перевищує будь який природний геологіч-ний процес і як правило шкодить природі.

Транскордонний вплив аварії – шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, катастрофи, шо сталася на території іншої держави

Транскордонне співробітництво – дії, спрямовані на встанов-лення та здійсненя заходів направлених на протидію забрудненню, негативним змінам у довкіллі.

Тропосфера (гр. тропос – зміна, поворот, гр. сфера) – призем-ний шар повітря до висоти 8–10 км на полюсах, 10–12 у помірній зоні та 16–18 км на екваторі, Тут зосереджено 80% маси атмосфе-ри, формуються циклоні, антициклони, які визначають погодно-кліматичні процеси.

У

Ультра (гр. ултра – над, зверх) – перша складова багатьох термі-нів, які означають те, що знаходиться за межами.

Урбанізація (лат. урбаніс – міський) – процес концентрації на-селення у містах, який став значним екологічним фактором з не-гативними наслідками – забруднення всіх шарів біосфери, висна-ження її ресурсів, утворення величезної кількості відходів, здатних

Словник термінів

викликати шкідливі біогеохімічні реакції планетарного масштабу. В результаті – поява нових різновидів вірусів, бактерій, а отже хвороб, зниження народжуваності, збільшення смертності, погіршення ком-фортності життя.

Утилізація відходів (лат. утіліс – корисний) – процес перетво-рення у корисні продукти за допомогою нових технологій їх пере-робки.

Ф

Фактор (лат. фактор – виробляючий, щось роблячий) – речови-ни, явища фізичного, хімічного, біологічного походження, які будь яким чином впливають позитивно або негативно на окрему особину, популяцію або біоценоз. Виділяють три групи факторів: абіотичні – впливи неживої природи на живу; біотичні – впливи живих організ-мів на всю природу – живу та неживу;

Ц

Циклон (гр. киклон – той, що обертається, крутиться) – область атмосфери зі зниженим тиском повітря, інтенсивними опадами – влітку дощі, взимку снігопади. Діаметр циклону від 1 тис. до 3 тис. км і більше, швидкість переміщення 30–40 (іноді 80-100) км за годи-ну. Часто це важливий деструкційний, тобто руйнівний екологічний фактор.

Ш

Шельф (англ. шелф) – прибережне морське, океанічне мілко-воддя на дні до глибини 200-600 м, що відповідає ширині від 18 до 200 морських міль (одна морська міля приблизко 1,8 км) водної поверхні від берегової лінії, сухопутного кордону певної держави. Шельф є економічною зоною всіх прикордоннних до цієї території держав.