10.1. Антропоохоронне право і безпека людини


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Основу цієї галузі права і безпечної життєдіяльності людини складає Конституція України, яка гарантує безпечні умови життя, роботи, збереження генофонду українського народу. Антропоохо-ронне право спрямоване на охорону здоров’я, життя як окремої лю-дини, так і всього суспільства.

Дія біологічних факторів небезпеки відображена в таких зако-нах як «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя насе-лення». Важливими у цій групі законів є закони «Про екологічну екс-пертизу», «Про відходи», «Про ядерні відходи».

Розділ 10. Правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності

«Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначи-ли правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я громадян України, слугують усуненню факторів, які шкід-ливо впливають на їх здоров’я, попередженню і зниженню захворю-ваності, інвалідності та смертності. Тобто цей закон має пряме від-ношення до курсу безпеки життєдіяльності людини в різних сферах її діяльності – виробничій, побутовій, природній. Це відображено у ст. 4 – про основні принципи охорони здоров’я, статті 6 про право на охорону здоров’я. Стаття 28 вимагає створення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку. Закон гаран-тує, крім вже розглянутих прав, впровадження альтернативної ме-дичної допомоги, можливість людині самостійно обрати експертну організацію та експертів (ст.73).

Закон про санітарне та епідемічне благополуччя населення у статті 1 визначає поняття небезпечного чинника -– це будь-який хі-мічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або про-дукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров’я людини.

Стаття 13 висуває вимоги до ліцензування видів діяльності з потенційною небезпекою для здоров’я людей. В ній перелічені най-більш небезпечні види діяльності: виробництво, переробка та реалі-зація продуктів харчування та харчових добавок, медикаментів, то-варів побутової хімії, роботи з біологічними агентами та хімічними речовинами, джерелами іонізуючих та неіонізуючих випромінювань і радіоактивними речовинами.

Стаття 14 розкриває вимоги державних стандартів та інших нормативно-технічних документів до безпечних умов для здоров’я і життя населення. Розглядаючи повітря, як небезпечний чинник, слід сказати про статтю 19 цього закону, в якій вказано про гігієнічні вимоги до повітря в населених пунктах, у виробничих та інших при-міщеннях.

Вимоги до житлових та виробничих приміщень, територій, засо-бів виробництва та технологій подані у статті 22. Важлива 23 стаття – про забезпечення радіаційної безпеки та статті 24 і 30 про захист насе-лення від шкідливого впливу неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів і запобігання особливо небезпечним, інфекційним хворобам, масовим отруєнням та радіаційним ураженням населен-ня. Слід зазначити, що посадова особа – головний санітарний лікар, лікарі санепідстанцій наділені достатньо вагомими правами, щоб га-Безпека життєдіяльності людини та суспільства

рантувати права інших громадян, наприклад за допомогою штрафних санкцій.

Для захисту прав споживачів на якісні товари, зокрема харчу-вання, послуги в Україні діє закон «Про захист прав споживачів» (20.06.95). Він гарантує державний захист прав споживачів на на-лежну якість товарів, послуг, їх безпечність, на доступну та досто-вірну інформацію про них, вiдшкодування збиткiв, спричинених неякiсними товарами та послугами, звертання до суду та iнших дер-жавних органiв (ст.3).

Згідно із статтею 12 покупець має право вимагати від продавця документи про властивості, якість товару, послуг, робіт та гарантій-ні строки. При виявленні недоліків, фальсифікації якості покупець має право на безоплатне усунення цих недоліків, або заміну товару, або повернення грошей (ст.14).

Конституційні права людини на здорові умови життя, часто за-лежать від її поінформованості про стан довкілля, від одержання достовірної і своєчасної інформації про стан свого здоров’я і всього населення, від участі в обговоренні законопроектів.

Відповідно до Закону України «Про об’єднання громадян» (від 16.06.92) визначено одне з основних прав людини – на утворен-ня об’єднань, що гарантує Декларація прав людини і Конституція України. Важливим є Закон України «Про інформацію», який ре-гламентує дії з отримання інформації, зокрема екологічної, як най-більш важливої ждя здоров’я людей.

Одним з центральних є закон «Про охорону праці» (14.10.92), згідно з яким в державі створено Національну раду при Кабінеті Міністрів з питань безпеки життєдіяльності населення. Його осно-вне завдання – розробка та реалізація державної політики в сфері охорони життя людей у виробництві та побуті, профілактика трав-матизму, створення системи державного управління цією сферою. Сфера дії Закону поширюється на підприємства усіх форм власнос-ті, усіх громадян, які працюють.

Стаття 4 визначила основні принципи державної політики в га-лузі охорони праці – пріоритет життя і здоровя, соціальний захист працівників, встановлення єдиних нормативів з охорони праці, здій-снення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

На підставі статті 7 працівник має право відмовитися від дору-ченої роботи, якщо вона небезпечна для його життя та здоров’я, для

Розділ 10. Правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності

інших людей, природного середовища. Власник повинен забезпечи-ти працівникам безпечні умови праці, у випадку шкоди, нанесеної здоров’ю, життю відшкодувати збитки (ст. 11). Особливій охороні підлягає праця жінок, неповнолітніх та інвалідів (ст.ст. 14, 15, 16).

Працівник також несе відповідальність за свою безпеку. Він зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охоро-ну праці (ст. 18), проходити при необхідності медичні огляди (ст. 19).

Важливою є стаття про розслідування та облік нещасних ви-падків, професійних захворювань та аварій, травматизму (ст. 25). Згідно зі ст. 27 на державному рівні ведеться єдина державна статис-тична звітність з питань охорони праці. Тому важливими є статис-тичні дані. Для їх збору, аналізу та усуненню причин травмування або виникнення професійного захворювання існує Положення про розслідування нещасних випадків, затверджене Кабінетом Міністрів України

Згідно цього Положення керівник підприємства, отримавши повідомлення про нещасний випадок, травму наказом призначає комісію з розслідування. Вона складається з керівника або фахів-ця служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного фахівця. У комісію також входять голова профспілкової організації, членом якої є постражда-лий, у випадку гострих фахових отруєнь (захворювань) – фахівець санепідстанції. Якщо постраждалий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з пи-тань охорони праці.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з мо-менту події обстежити місце нещасного випадку, розпитати свідків і осіб причетних до нещасного випадку і, по можливості, одержати пояснення від постраждалого.

Необхідно встановити відповідність умов праці і засобів ви-робництва проекту і паспортам, дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці. Треба обов’язково встановити обставини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо попередження подібних випадків і склас-ти акт за формою Н–1 у п’ятьох примірниках. В ньому необхідно зазначити наявність провини в нещасному випадку підприємства, постраждалого, або іншої (сторонньої) особи і направити його на за-твердження керівнику підприємства.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

До акта за формою Н–1 додаються пояснення свідків та постраж-далого, а також, у разі необхідності паспорти обладнання, схеми, фо-тографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури і т.і.) з переліком небезпечних і шкідливих виробничих чинників, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі постраждалого.

Нещасні випадки, оформлені актом за формою Н–1, реєстру-ються на підприємстві в спеціальному журналі. Керівник підпри-ємства протягом доби після закінчення розслідування затверджує п’ять примірників акта.

Один примірник акту направляється постраждалому або особі, що представляє його інтереси, другий – керівнику цеху або іншого структурного підрозділу (головному фахівцю), де відбувся нещасний випадок, для здійснення заходів щодо попередження подібних випад-ків. Третій екземпляр – державному інспектору по нагляду з охорони праці, четвертий – профспілковій організації підприємства і п’ятий – керівнику (фахівцю) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

Копія акта за формою Н–1 у випадку гострого фахового отруєн-ня (захворювання) направляється також в санепідстанцію.

Акт за формою Н1 разом із матеріалами розслідування підлягає зберіганню в архіві підприємства протягом 45 років. Інші примірни-ки акта і його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них профілактичних заходів, не менше 2-х років. У випадку ліквідації підприємства акти за формою Н–1, що зберігаються 45 років, під-лягають передачі правонаступнику, а у випадку його відсутності – у державний архів для подальшого зберігання.

Нещасний випадок, про який постраждалий не повідомив сво-єму безпосередньому керівнику і втрата працездатності наступила не одразу, розслідується протягом десяти діб з дня подачі заяви по-страждалим або особою, що представляє його інтереси, якщо з мо-менту події пройшло не більше одного року. Питання про прийнят-тя акта за формою Н–1 вирішується комісією з розслідування, що створюється відповідно до закону.

Якщо нещасний випадок, що відбувся на виробництві з робітни-ком іншого підприємства під час виконання завдання свого керівника, розслідується підприємством, де відбувся нещасний випадок, з участю в комісії з розслідування представника підприємст якого є постражда-лий. Нещасний випадок береться до обліку обома підприємствами.

Розділ 10. Правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності

Підприємство, де він відбувся, один примірник затвердженого акта за формою Н–1 залишає у себе для усунення причин даного випадку. Інші чотири направляють підприємству, робітником якого є постраждалий, для обліку, збереження, а також довіреним адреса-там. Профспілковій організації вручається копія акта.

Нещасний випадок, що відбувся з робітником, тимчасово пере-веденим в установленому порядку керівником на інше підприєм-ство, для виконання роботи за сумісництвом, розслідується і береть-ся на урахування підприємством, на яке його перевели або в якому він працював за сумісництвом.

Нещасні випадки з співпрацівниками і студентами навчальних закладів, що відбулися під час проходження ними виробничої, учбо-вої практики або при виконанні робіт на підприємстві, під керівни-цтвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на урахування обома підприємствами. У розслідуванні приймає участь представ-ник учбового закладу. Такий механізм розслідування та обліку не-щасних випадків потрібен для розробки методів профілактики трав-матизму, поліпшення умов праці та здоров’я працюючих.

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку. Спеціальне роз-слідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2–4 особи, проводиться комісією Держнаглядохоронпраці з участю представників виконавчої дирекції Фонду, місцевого органу ви-конавчої влади, роботодавця, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищестоящих профспілкових органів або уповно-важені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки.

Якщо загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, розслідування проводиться комісією, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України. Спеціальне роз-слідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н–5, а також оформляються інші матері-али, в тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєн-ня) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який став-ся внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди. Члени комісії із спеціального роз-слідування мають право одержувати письмові та усні пояснення пра-цівників підприємства та свідків події або проводити їх опитування. Вони повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, до-віреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції з їх вирішення відповідним органом, а також дати роз’яснення потерпілим (сім’ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства.

Таким чином, в Україні існує розгалуджена система природо-охоронного законодавства, що забезпечує основні екологічні права громадян, хоча застосування цих прав у житті не завжди можливо. Це результат низького рівня екологічної самосвідомості, культури, відсутності у більшості населення елементарних екологічних і пра-вових знань, що і є основною перешкодою в реальному здійсненні екологічних прав людини.

Питання

Яке значення антропоронного права в забезпеченні безпеки людини, суспільства?

Охарактеризуйте основний зміст Законів України про без-пеку людини

Охарактеризуйте основні положення про розслідування не-щасних випадків?

Як розслідується та оформлюється нещасний випадок?

Коли призначається спеціальне розслідування нещасного ви-падку?

Як проводиться спеціальне розслідування нещасного випадку?

Коли розслідування проводить Держнаглядохоронпраці, або за спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України?