9.6. Забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайного стану


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Забезпечення безпечної життєдіяльності у НС базується на комплексі організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя і здоров’я людини у всіх сфе-рах її діяльності. Для цього необхідно: 1) прогнозувати та оцінити можливі наслідки; 2) заздалегідь спланувати заходи із запобігання та зменшення вірогідності виникнення НС і скорочення масштабів прояву результатів НС; 3) організація робіт в умовах НС та ліквіда-ція її наслідків.

Необхідно заздалегідь планувати роботи необхідні для запо-бігання або зменшення можливості їх виникнення та скорочення масштабів наслідків для забезпечення стійкої роботи об’єктів народ

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

ного господарства в умовах НС. Для здійснення цих заходів важли-вим є набуття населенням умінь, навичок поводження в умовах НС, що надалі сприятиме зменшенню негативних результатів, ліквідації наслідків надзвичайної ситуацій. Отже, всі можливі дії у разі виник-нення НС повинні бути заздалегідь чітко сплановані.

Кінцевий результат планування дій є документ – план, який повинен міс тити такі елементи: конкретні показники видів робіт, заходів, які треба провести в умовах НС та терміни виконання цих робіт. Важливим є перелік ресурсів, необхідних для виконання пла-ну та зазначення конкретних обов’язків осіб, відповідальних за ви-конання кожного пункту плану; способи контролю за ходом його виконання.

Текстова частина плану може складатися з двох розділів. В пер-шому наведені висновки з оцінки обстановки, яка може скластися в результаті НС. Другий розділ висвітлює заходи щодо забезпечення безпеки населення при загрозі виникнення НС. В ньому треба вка-зати послідовність дій: 1) порядок оповіщення; організація розвідки і спостереження; підготовка сил і засобів для проведення рятуваль-них та інших невідкладних робіт; 2) заходи щодо попередження і пом’якшання наслідків НС; прискорене проведення робіт, необхід-них для захисту людей і матеріальних цінностей; 3) хід забезпечен-ня медичного, дозиметричного і хімічного контролю; 4) порядок проведення заходів щодо безаварійного припинення виробництва; організація захисту людей і видача населенню ЗІЗ та проведення евакуаційних заходів; 5) керівництво управлінням, порядком і чер-говістю ведення рятувальних та інших невідкладних робіт у реаль-них умовах НС; 6) надання повідомлень у вищі органи ЦЗ, в комісію з надзвичайних ситуацій.

План можна супроводжувати різноманітними довідково-пояснюючими матеріалами (графічні, текстові). План повинен бути реальним, повним за змістом, гранично стислим за викладом, еконо-мічно доцільним і відбивати дійсні можливості об’єкта. Реальність плану перевіряється в ході систематичних тренувань і навчань.

Важливим є прогноз та оцінка можливих наслідків НС, які вини-кають в ході її розвитку і характеру її прояву. Для цього застосовують методи орієнтовного виявлення та оцінки обстановки, яка виникає в результаті стихійних лих, аварій і катастроф, воєнних конфліктів. Складність полягає в тому, що оцінка стану території, характеру і масштабу НС в умовах неповної і ненадійної інформації, дає можли-Розділ 9. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайної ситуації

вість орієнтовно визначити характер і обсяг необхідних робіт з ліквіда-ції її наслідків. На основі цього складають довгостроковий прогноз.

Для техногенних НС можливий тільки короткостроковий про-гноз, за яким приймаються оперативні рішення для забезпечення безпеки населення у всіх сферах його діяльності. Актуальним є по-шуки надійних методів прогнозування процесу формування і по-чатку НС, тобто довгострокового прогнозу. Тепер є реальні можли-вості прогнозувати початок деяких стихійних лих, особливо тих, що пов’язані із змінами погоди.

Прогнозування землетрусів можливе шляхом систематич-них аналізів хімічного складу води в сейсмічних районах, виміром пружних, електричних і магнітних характеристик грунту, спостере-женням за зміною рівня води у криницях, поводженням тварин – плазунів, риб, птахів.

Прогнозування обстановки, пов’язаної з виникненням НС, здій-снюють і математичними методами із застосуванням комп`ютерів. Вихідними даними для прогнозування обстановки є місця потен-ційно небезпечних об’єктів – запаси речовин, джерела енергії, чи-сельність і щільність населення.

Такі прогнози сприяють забезпеченню стійкої роботи об’єктів народного господарства у надзвичайній ситуації .Під стійкістю ро-боти об’єктів народного господарства (ОНГ) розуміють спромож-ність протистояти руйнівному впливу вражаючих чинників НС і випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, за-безпечувати безпеку життєдіяльності робітників та службовців, а також здійснення можливості швидкого відновлення виробництва у випадку ушкодження об’єкта.

Стійка робота об’єкта у НС може бути досягнута шляхом про-ведення комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів. Вони повинні бути тісно пов’язані з підготовкою і проведен-ням рятувальних невідкладних аварійних робіт (РНАВР). Без люд-ських ресурсів і успішної ліквідації наслідків НС проводити заходи забезпечення стійкої роботи об’єкта народного господарства буде практично неможливо.

Крім цього, з точки зору забезпечення безпеки життєдіяльності робітників та службовців, а також населення, що мешкає поблизу об’єкта, важливе місце займають заходи з недопущення виникнення вторинних вражаючих чинників – пожеж, вибухів, які можуть ви-никати як під впливом внутрішніх, так і зовнішніх причин.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Для підвищення стійкості роботи об’єкта у НС необхідно захис-тити робітників, службовців, та обмежити дії вторинних чинників. Для цього завчасно будують захисні споруди на підприємствах, де в технологічних процесах використовують вибухо- та пожежонебез-печні, токсичні і радіоактивні речовини. Важливо заздалегідь розро-бити режими роботи працівників в умовах зараження шкідливими речовинами, навчити персонал об’єкта діяти у НС.

Дуже важливо виключити або обмежити поразки від вторин-них чинників при аваріях – пожежі, вибухи, завали споруд, поява токсичних, радіоактивних та інших шкідливих речовин. Проте в ре-альних умовах НС цих заходів може виявитися недостатньо і тому необхідні додаткові заходи, спрямовані на обмеження впливів вто-ринних небезпечних чинників.

До таких заходів можна віднести скорочення запасів СДОР, ви-бухо- і пожежонебезпечних речовин до мінімуму і зберігання їх у захищених складах; застосування обладнання, яке виключає розлив токсичних, пальних і агресивних рідин. Безпечне розміщення скла-дів деревини, отрутохімікатів, устрій протипожежних розривів і по-жежних проїздів, наявність пожежних водойм і ємностей на об’єктах народного господарства та створення запасів засобів пожежогасін-ня; заглиблення у грунт технологічних комунікацій, ліній електро-постачання – необхідні умови для запобігання проявів вторинних небезпечних чинників.

Питання.

Що   являє   собою   комплекс   організаційних,   інженерно-технічних заходів і засобів?

Яка структура плану дій в умовах надзвичайного стану?

Як забезпечується стійка робота об’єктів в надзвичайній ситуації?

Якими заходами забезпечують безпеку населення?