9.5. Безпека населення в надзвичайній ситуації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Ефективність захисту населення у НС може бути досягнута тільки на основі усвідомленого урахування принципів забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях і ефективному використанні всіх засобів і способів, що послаблюють її негативні впливи та збільшу-ють безпеку населення. Принципи забезпечення безпеки в умовах НС за ознаками їх реалізації умовно ділять на три групи.

Перша – це завчасна підготовка і накопичення засобів захисту (колективних та індивідуальних) від небезпечних і шкідливих чин-ників, забезпечення їхньої готовності для використання населенням, а також підготовка до проведення заходів щодо евакуації населення з небезпечних зон (зон ризику).

Друга – диференційований підхід у забезпеченні повного обсягу захисних заходів в залежності від виду джерел небезпечних і шкід-ливих чинників, а також від місцевих умов.

Третя – комплексне ефективне застосування засобів і спосо-бів, які забезпечують надійний захист від наслідків НС, узгоджене здійснення усіх заходів, що гарантують безпеку життєдіяльності в сучасному техносоціальному середовищі.

Основний засіб захисту населення в надзвичайних ситуаціях – це евакуація населення, його укриття в захисних спорудах, напри-клад у бомбосховищах, використання засобів індивідуального за-хисту і медичної профілактики.

Захисні споруди – це інженерні об’єкти, спеціально призначені для захисту населення від фізичних, хімічних, біологічно небезпеч-них і шкідливих чинників. В залежності від захисних властивостей їх ділять на захисні і протирадіаційні укриття (ПРУ), які повинні відповідати будівельним нормам і правилам (СНіП 2.01.51–90).

Крім цього колективного способу захисту, важливі засоби ін-дивідуального захисту (ЗІЗ) населення від потрапляння всередину

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

організму, на шкірні покрови та одяг радіоактивних, отруюючих ре-човин і бактеріальних засобів.

Важливу роль в цьому відіграють медичні засоби індивідуаль-ного захисту, які призначені для профілактики і надання медичної допомоги населенню, постраждалому у НС. З їх допомогою можна зберегти життя, попередити або значно зменшити ступінь розвитку поразки людей, підвищити стійкість організму людини до впливу деяких небезпечних і шкідливих чинників (іонізуючих випроміню-вань, токсичних речовин і бактеріальних засобів). До них відносять-ся радіопротектори (наприклад, цистамін, що знижує ступінь впливу випромінювань), антидоти (речовини, що попереджують або посла-блюють дію токсичних речовин), протибактеріальні засоби (антибі-отики, інтерферони, вакцини, антитоксини), а також засоби частко-вого санітарного опрацювання (індивідуальний перев’язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет).

Велике значення для забезпечення безпеки життєдіяльності на-селення у НС має завчасне здійснення заходів, адекватних виниклої ситуації. Для цього необхідно навчити населення, робітників діям у НС, організувати своєчасне оповіщення про загрозу виникнен-ня НС, проведення радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвід-ки, а також дозиметричного і лабораторного (хімічного) контролю; проведення профілактичних протипожежних, протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів, створення запасів матеріальних за-собів для проведення рятувальних невідкладних аварійних робіт (РНАВР), які необхідно провести після аварії.

Для зменшення негативних наслідків аварії на підприємстві важливим є порядок оповіщення. При аварії, масштаби якої не ви-ходять за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) об`єкту сповіщають-ся чергові зміни аварійних служб, невоєнізована охорона, цехи, які потрапляють в зону хімічного зараження, керівний склад та штаб ЦЗ об`єкту, керівництво підприємства, установи, організації, в тому числі тих, які розташовані поблизу СЗЗ.

Оповіщення про аварію проводиться черговим диспетчером по об’єктовій системі оповіщення з використанням гучномовців та електросирен. Черговий диспетчер повинен доповісти черговому по відділу з надзвичайних ситуацій (НС) підприємства та міста (об-ласті).

Якщо масштаби аварії виходять за межі СЗЗ об`єкту черговий диспетчер в першу чергу сповіщає чергову зміну аварійно-технічних

Розділ 9. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайної ситуації

служб, керівництво цехів, які потрапляють в зону хімічного, біоло-гічного, радіаційного зараження. Необхідно сповістити керівний склад та штаб ЦЗ об`єкту, органи державної адміністрації, чергових по відділу з НС міста (області) та по відділу внутрішніх справ. Це необхідно для швидкого оповіщення підприємств, установ, органі-зацій (в першу чергу дитячі заклади і школи) та населення. Текст звернення до працівників і службовців та населення повинен бути розроблений завчасно і затверджений начальником цивільної обо-рони міста (району, області).

Своєчасне попередження населення про виникнення надзвичай-них ситуацій здійснюється за допомогою сирен, гудків промислових підприємств, що означає: «Увага всім!». За цим сигналом всі повинні включити радіотрансляційні точки, радіо-, телеприймачі і прослуха-ти повідомлення. Щоб орієнтуватися у власних діях, необхідно зна-ти зміст сигналів, характерних для НС на кожному небезпечному об’єкті і виконувати суворо визначені дії. Всі повідомлення штабу ЦО повторюють на протязі 5 хвилин.

Питання

Від чого залежить ефективність захисту населення в НС

В чому полягають принципи забезпечення безпеки в умовах НС?

Що таке захисні споруди?

Які медичні препарати повинні бути в аптечці на випадок НС

Охарактеризуйте засоби індивідуального захисту.

Які Ваші дії в разі повідомлення про НС?