9.3. Техногенні аварії та катастрофи


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Результатом їхньої прояву є раптовий вихід із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утво-ренням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним або біологічним зараженням великих територій, ураженням та загибеллю людей.

До техногенних катастроф відносять аварії на промислових об’єктах, будівництві, а також на залізничному, повітряному, авто-мобільному, трубопровідному і водному транспорті. В результаті часто виникають пожежі, руйнації цивільних і промислових буді-вель, виникає небезпека радіоактивного, хімічного, бактеріального зараження місцевості, відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних (отруйних) рідин по поверхні землі, води та інші наслід-ки, що створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу. Якщо за умовну одиницю прийняти певний рівень техногенного на-вантаження, за яким відбуваються незворотні, катастрофічні зміни, то 80% рівня вже досягнуто у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Івано-Франківській областях та у автономній республіці Крим. Для цих регіонів кожні 5–6 років вірогідні серйозні аварії, катастрофи з великою кількістю жертв.

Велика кількість техногенних катастроф пов’язана з освоєнням та використанням ядерної енергії, як у військових, так і промисло-вих цілях. Так, до 1993 р. всі ядерні держави провели не менше 2146 вибухів: США – 1149, СРСР – 715, Франція – 194, Великобрита-нія – 45, Китай – 42, Індія – 1. Це призвело до підвищення раді-оактивного фону на поверхні планети, розпиленню радіоактивних речовин: у США – 37 випадків, Росії – 103, Китаї – 42, що сприяло збільшенню кількості онкологічних хворих.

Значну небезпеку складають і так звані мирні вибухи. У 1979 р. такий вибух здійснили на шахті в Южнокоммунарську (Україна). В різних регіонах колишнього СРСР було здійснено не менше 120 таких вибухів, в тому числі в Україні – 4. Це не могло не призвести до ініціювання негативних процесів – зсуви, провали, повіні.

Найбільш страшними за наслідками є небезпеки, пов’язані з джерелами атомної енергії. За період із 1951 по 1986 рр. на під-приємствах виробництва атомної енергії в різних країнах офіційно було зареєстровано 20 аварій різноманітного масштабу. У 1954 р., у місті Дніпропетровську стався вибух на хімічному заводі з вики-Розділ 9. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайної ситуації

дом високорадіоактивної речовини на залізничну магістраль Київ– Дніпропетровськ, загинуло більше 200 людей.

У 1957 році – у Великобританії, в 1979 – у США і в колишньому СРСР у 1986 році відбулися найбільші катастрофи. В Уіндскейлі (Великобританія) в результаті аварії в атмосферу потрапило біля 21000 кюрі радіоактивних речовин, в тому числі 20000 кюрі раді-оізотопів йоду-131, 600 кюрі цезію-137. В ядерному центрі тоді загинуло 13 співробітників. Дозиметри зареєстрували рівень ви-промінювання від радіоактивної хмари 4 мР/рік, що в 400 разів пе-ревищувало природний фон.

Величезна аварія відбулася на АЕС у Три-Майл-Айленд (штат Пенсільванія, США). При неправильній експлуатації реактора була зруйнована половина твелів і в реакторному залі опромінення скла-дало 80 Р/час, а в допоміжних приміщеннях – 10 Р/час. Відбулося два викиди радіоактивних ізотопів ксенона і криптона в атмосферу. Крім цього в річку Саксугана потрапило 185 куб м слаборадіоактив-ної води. Доза опромінення жителів склала 0,02 мЗв або 2мР.

Найзначніша атомна аварія 20 століття – на Чорнобильській АЕС, у 1986 р., за 70 км на північний-захід від Києва. Про силу ви-буху можна судити за радіусом розкиду майже 30 кілометрів. По-тім відбулося ще кілька вибухів. В першу добу аварії було викинуто тільки 25 процентів матеріалів, а інші – протягом 9 діб. В реактор, що горів, щоб зменшити поширення радіоактивного зараження, було скинуто з вертольотів 5000 тонн карбіда бору, доломіту, глини, свинцю. За весь період аварії в природне середовище було викинуто 100 млн. Бк різноманітних радіонуклідів.

Після Чорнобильської катастрофи людство стало краще розумі-ти небезпеку енергії, схованої в атомі. На території України зараз працюють Ровенська, Хмельницька, Південно-українська, Запо-різька, – всього 12 атомних блоків. Характер наслідків техногенних катастроф залежить від виду аварії, її масштабів і особливостей під-приємства, на якому вона виникла. Техногенні катастрофи можуть бути наслідком впливу зовнішніх природних чинників, в тому числі стихійних лих, проектно-виробничих дефектів споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації тран-спорту, устаткування, машин, механізмів. Проте найбільш пошире-ними причинами є порушення технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Знання причин можливих аварій, іх всебічна оцінка дає можли-вість попередити їх, зменшити можливі негативні наслідки для ро-бітників та службовців і проживаючого поблизу населення.

Питання

Які ознаки техногенної катастрофи?

Охарактеризуйте техногеннії катастрофи та вкажіть їх причини.

Від чого залежать наслідки техногенних катастроф?

Що Вам відомо про Чорнобильську катастрофу?

Який стан атомної енергетики в Україні?