9.1. Класифікація та загальні характеристики надзвичайних ситуацій


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Загрузка...

Всі відомі НС за причинами їх походження можна розділити на групи: 1) стихійні лиха; 2) техногенні аварії; 3) антропогенні та екологічні катастрофи; 4) соціально-політичні конфлікти. Стихійні лиха, промислові аварії, катастрофи на транспорті, застосування су-противником у випадку війни різноманітних видів зброї створюють ситуації, небезпечні для життя і здоров’я великій кількості людей. Часто самі люди стають причиною надзвичайних ситуацій техно-генного характеру, з-за недостатності знань, навичок. Це основні причини зростання НС техногенного характеру.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Украї-ні найчастіше трапляються: –    геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки

земної поверхні); –    метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні сніго-пади, сильний град, ожеледь); –    гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення

рівня грунтових вод та ін.); –    пожежі лісових та хлібних масивів;

Надзвичайні ситуації природного походження ділять на групи: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі тощо.

Розділ 9. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайної ситуації

Їх виникненню сприяє ряд факторів, зокрема, особливості гео-графічного положення України, атмосферні процеси, наявність гір-ських масивів, підвищень, близькість теплих морів та ін. Також, як не прикро це визнавати, величезною «рушійною силою» природних стихійних явищ є людська діяльність.

За умови високого ступеня антропогенізації території України, з перевищенням техногенного навантаження на природне середови-ще у 5–6 разів, порівняно з іншими розвинутими країнами, окремо виділяється група природно-техногенних небезпечних явищ. Вони пов'язані з експлуатацією гребель, водосховищ, проведенням захо-дів з меліорації і водопостачання, гірничих видобувних робіт.

З іншого боку, завжди є загроза дії стихійних явищ на різні про-мислові об'єкти, споруди тощо.

Руйнування чи пошкодження таких об'єктів з небезпечними ви-робництвами може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпеч-них речовин, затоплення територій, радіоактивного забруднення. Стихійні лиха можуть призводити до аварій на транспорті, в елек-троенергетичних спорудах.

Відомо, що існує кореляція між динамікою зростання кількос-ті НС техногенного характеру та природного, бо часто ініціатором останніх теж є людина, суспільство.

Кожна НС має фізичну сутність, свої, тільки їй властиві причи-ни виникнення, рушійні сили та характер розвитку, свої особливості впливу на людину і середовище. Виходячи з цього всі НС можна класифікувати за рядом ознак.

За швидкістю поширення небезпеки всі НС ділять на рапто-ві – землетруси, вибухи, виверження вулканів, транспортні аварії, стрімкі – пожежі, гідродинамічні аварії з утворенням хвилі прори-ву, аварії з викидом газоподібних сильно діючих отруйних речовин, повільні – з невеликою швидкістю поширення – посухи, епідемії, аварії на промислових, очисних об’єктах, забруднення води шкідли-вими хімічними речовинами.

Найважливіша ознака НС – масштабність, яка характеризує не тільки розміри території, яка піддалася впливу вражаючих чинни-ків, але і можливі непрямі наслідки. Вони можуть викликати сер-йозні порушення економічних, соціальних, природних, організацій-них та інших зв’язків у суспільстві та природі.

Ці ознаки враховують тяжкість наслідків, які при малій площі прояву, можуть сприяти дуже значним і трагічним загальним ре

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

зультатам. Тому, для визначення категорії масштабності НС необ-хідно оцінити одночасно результативність первинних та вторинних наслідків, їх непрямі результати, а також їх вагу, яка залежить від масштабності сил і ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків.

Ця комплексна ознака складається з п’яти типів: локальні (об’єктні), місцеві, регіональні, національні та глобальні НС.

При локальних (об’єктових) НС наслідки обмежуються розмі-ром об`єкта народного господарства – промислового або сільсько-господарського і можуть бути усунуті за рахунок сил та ресурсів підприємства.

Місцеві НС мають масштаби поширення у межах населено-го пункту, в тому числі великого міста, адміністративного району, кількох районів або навіть області, але і в цьому випадку наслідки можуть бути усунені власними силами.

Регіональні НС охоплюють території кількох областей, тобто проявляються на досить великій площі території держави.

Коли ж наслідки НС охоплюють всю територію однієї або кіль-кох держав, то треба казати відповідно про НС національного або глобального масштабів.

Надзвичайна ситуація, незалежно від походження, масштабу, має чотири характерних стадії: ініціювання, зародження, кульмі-нація, затухання, кожна з яких потребує певних дій, робіт. В стадії ініціювання велику роль відіграє людський фактор, зокрема різні помилки, невірні дії. За статистичними даними так виникають 60% аварій.

На стадії зародження активізуються несприятливі процеси – природні, антропогенні. Проявляються проектно-виробничі де-фекти споруд, об’єктів, з ладу виходять різні пристрої, системи. Цю стадію можна передбачити за допомогою регулярного аналіза статистичних даних кількості неполадок, відхилень у процесах – природних, техногенних.

Кульмінаційна стадія – зовнішня проява НС супроводжується різкими змінами у системі – вибухами, пожежами, отруєнням се-редовища, загибеллю людей, тварин, рослин у великій кількості. Її тривалість порівняно невелика.

Стадія затухання – зменшення активності НС до повного при-пинення явищ і можна приступати до ліквідації наслідків. Іноді три-валість цієї стадії може складати роки, навіть десятиріччя. Ліквіда-

Розділ 9. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайної ситуації

ція наслідків – система дій та заходів, спрямованих на відновлення життєдіяльності території, об’єктів.

Отже, щоб зменшити негативні наслідки НС треба бути завжди готовим до її прояву. Для цього необхідно заздалегідь спланувати дії на випадок виникнення аварії, надзвичайної ситуації. Це осно-вна функція керівництва, центральна ланка у забезпеченні безпеки життєдіяльності. Це дозволяє досягти цілей, які забезпечують змен-шення втрат.

Планування дій на кожній стадії грунтується на наукових про-гнозах обстановки, яка складається на певний момент часу, на все-бічному аналізі та оцінці людських і матеріальних ресурсів, а також на досягнутому рівні розвитку теорії і практики захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

Найбільш поширені надзвичайні ситуації обумовлені природ-ними або антропогенними причинами. Вони виникають в резуль-таті впливу зовнішніх або внутрішніх чинників, що призводять до старіння або корозії матеріалів конструкцій, споруд і зниженню їх міцностних якостей.

Часто причиною НС є проектно-виробничі дефекти споруд – по-хибки ще на початкових стадіях проектування і будівництва об’єкта, низька якість будівельних матеріалів, конструкцій, а також неякісне виконання будівельних робіт. У виробничій сфері НС виникають через відхилення від правил техніки безпеки при будівельних і ре-монтних роботах.

Надзвичайні ситуації виникають в результаті порушень техно-логічних процесів промислового виробництва.

Коли навантаження перевищують допустимі норми, виникають високі температури, вібрації, діють агресивні середовища, можуть спалахнути мінеральні масла, нафтопродукти.

Інша причина – порушення правил експлуатації обладнання, що сприяє вибухам котлів, хімічних речовин, вугільного пилу і мета-ну в шахтах, деревинного пилу на деревообробних підприємствах, пилу на зернових елеваторах.

Дуже небезпечна військова діяльність, особливо у непередба-чених ситуаціях. В результаті виникає надзвичайна ситуація, го-ловною властивістю якої є гостра необхідність у захисті людей від впливу небезпечних чинників. Ефективним засобом проти надзви-чайної ситуації є цивільний захист.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства

Питання

Які групи та ознаки надзвичайних ситуацій Ви знаєте?

Охарактеризуйте стадії надзвичайних ситуацій

Що характерно для техногенних катастроф?

Види техногенних катастроф?

Що є причинами техногенних катастроф.?

Наведіть приклади наймасштабніших техногенних ката-строф