1.2.2 Класифікація методів економічного аналізу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

Загрузка...

До основних методів і прийомів економічного аналізу на-лежать:

1.         Порівняння.

2.         Прийом виділення “вузьких місць” і провідних ланок.

3.         Угрупування.

4.         Деталізація.

5.         Узагальнення.

6.         Балансовий прийом.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

7.         Прийоми елімінування: повних ланцюгових підстано-вок, абсолютних і відносних різниць.

8.         Інтегральний метод.

9.         Індексний метод.

 

10.       Прийоми участі на паях і пропорційного розподілу.

11.       Прийом перерахування показників (спосіб приведення показників у порівнянний вид).

12.       Ряди динаміки.

13.       Графічні методи.

14.       Економіко-математичні методи.

Прийом порівняння

Порівняння (зіставлення) — це один зі способів пізнання, у процесі якого невідомі явища й предмети порівняються з відомими, раніше вивченими, для того, щоб виявити загальні риси або відмінності між ними.

Прийом порівняння — один з основних прийомів еко-номічного аналізу, що дозволяє розглядати економічні показ-ники в порівнянні, давати оцінку виконання планових за-вдань, визначати досягнутий рівень і темпи економічного роз-витку, виявляти розмір і причини розходжень у використанні ресурсів, дозволяє виявити внутрішні резерви.

Розрізняють наступні види порівнянь.

1.         Порівняння даних звітного періоду з даними минулих років для визначення тенденцій розвитку аналізованого об'єкта.

2.         Порівняння звітних даних з даними плану для оцінки виконання планових завдань.

3.         Порівняння звітних даних з даними нормативів для по-шуку внутрішніх резервів виробництва.

4.         Порівняння різноманітних варіантів управлінських рішень із метою вибору оптимального з них.

5.         Порівняння результатів діяльності підприємства до й після зміни якого-небудь фактору при оцінці його впливу й розрахунку резервів росту ефективності.

 При використанні методу порівняння найчастіше застосо-вують табличну форму. Наприклад, проаналізуємо випуск продукції за два суміжних періоди.

Таблиця 1.1 — Дані про випуск продукції

 

Показник        Базисний рік (план)  Звітний рік (факт)      Відхилення    Співвід-ношення

даних

звітного

року з

даними

базисного

року (виконан-ня плану), %

 

           

           

            Абсолют-не, (+, -)    Відносне, %  

 

Обсяг

випуску

продукції

(О), тис.

грн.     500      550      +50      10        110

Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначається як різниця значень порівнюваної характеристи-ки й базової величини.

А=Звіт - База

(1.1)

АО = 03-0Б

За даними таблиці абсолютне відхилення даних звітного року від даних базисного року становить:

АО - 550 - 500 = 50 тис. грн.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Тобто, у порівнянні з базисним роком обсяг випуску про-дукції зріс на 50 тис.грн.

Відносне відхилення це відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, що характеризується темпом зрос-тання (зниження) і темпом їхнього приросту.

Темп росту (зниження) визначається за формулою:

ТР =    100%   (1.2)

База

Темп росту (зниження) характеризує темп зміни звітного показника щодо базового.

Темп приросту визначається за формулою:

ТПР = Звіт .100%_100%       (13)

База

або      Т ПР =            100%

База

 

Темп приросту характеризує відносна зміна показника. За даними таблиці темп росту складе:

ТР = -З -100% = — -100% = 110%

ОЗ•100% = 550

ОБ       500

 

Тобто, у звітному році обсяг випуску становить 110% від обсягу випуску базисного року. Темп приросту становить:

ТПР=^-100% -100% = — • 100% -100% = 10%

ОБ       500

або

Ò

 

A0

ÎÁ

            100%

 

 

50 500

 

•100% = 10%

 

Тобто, у звітному році обсяг випуску продукції зріс на 10 %.

Найчастіше під відносним відхиленням мають на увазі темп приросту показника, а темп росту виділяється в окремий стовпчик.

Відхилення може бути як позитивним, так і негативним. Залежно від досліджуваного явища виявлене позитивне відхилення характеризує позитивну тенденцію, наприклад ріст продуктивності, фондовіддачі, якості; або негативну — ріст витрат на одну гривню товарної продукції, фондоємності.

При порівнянні фактичних даних із плановими в колонку даних базисного року заносяться дані плану, а в колонку да-них звітного року дані факту.

Розглянемо докладніше деякі види порівнянь.

Порівняння даних звітного періоду з даними минулих років дає можливість оцінити темпи зміни досліджуваних по-казників і визначити тенденції й закономірності розвитку еко-номічних процесів.

Наприклад, розглянемо динаміку основних показників роботи підприємства.

Таблиця 1.2 — Динаміка основних показників

 

Рік       Обсяг випуску продукції      Чисельність працівників      Продуктивність одного працівника

 

            тис.грн.          % до

базисного

року    чол.     % до

базисного

року    тис.грн. /чол. % до

базисного

року

1-й (база)       6000    100      80        100      75        100

2-й      6500    108      76        95        85        113

3-й      6300    105      73        91        86        114

4-й      6750    112      71        88        95        126

5-й      6900    115      70        87        98        130

23

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Для характеристики динаміки показників використову-ються базисні індекси зміни, які визначаються відношенням значення показника кожного наступного періоду до значення показника періоду, обраного за базу.

За даними таблиці 1.2 можна зробити наступний висно-вок: обсяг випуску продукції підприємства має тенденцію до підвищення. За 5 років він зріс на 15%. Причому цей приріст обумовлений підвищенням продуктивності праці при змен-шенні чисельності працівників.

Порівняння фактичних даних із плановими дозволяє су-дити про ступінь виконання плану за аналізований період (місяць, квартал, рік).

Наприклад, оцінимо виконання плану росту продуктив-ності праці й середньої зарплати на підприємстві, використо-вуючи дані таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 — Співвідношення темпів росту продуктивності праці й середньої заробітної плати

 

Показник        Попе-редній рік         Звітний рік     Відно-шення плану звітного року до попе-ред-нього року, %            Відно-шення факту звітного року до попе-редньо-го року, %    Вико-нання плану у звітному році, %

 

           

            План   Факт  

           

           

 

1          2          3          4          5          6          7

Середньорічна продуктив-ність одного працівника, тис. грн. /чіл.       81        82        84        101,2   103,7   102,4

Середньорічна зарплата одного працівника, тис. грн.    12,2     12,3     12,5     100,8   102,4   101,6

 

1          2          3          4          5          6          7

Співвідношен                                               1,004   1,012   1,007

ня темпів                                                                 

росту продук-                                                                      

тивності праці                                                                     

й середньої                                                              

зарплати                                                                  

З таблиці 1.3 видно, що фактична середньорічна продук-тивність на підприємстві перевищує плановий рівень.

Цей вид порівняння дозволяє визначити ступінь виконан-ня плану за місяць, квартал, рік і служить для оцінки діяль-ності підприємства щодо виконання його планів.

Користуючись цим же прийомом, можна перевірити обґрунтованість планових показників. Для цього фактичні дані минулих років порівнюють із планом поточного року. Дані, наведені в таблиці 1.3, інформують про те, що план по се-редньорічній продуктивності недостатньо напружений. Пла-нові показники поточного року відрізняються від аналогічних торішніх на 1,2%.

Прийом порівняння можна використати й для виявлен-ня резервів виробництва. Для цього фактичні дані оцінюва-ного показника порівнюють із плановими. Якщо план за по-казником не виконаний, то мають місце невикористані ре-зерви збільшення виробництва. Знаючи вплив аналізовано-го фактору на узагальнюючий показник діяльності (напри-клад, випуск продукції), можна визначити «недодану» про-дукцію.

У таблиці 1.3 представлений ще один вид порівняння — порівняння змін різних показників фінансово-господарської діяльності між собою. Це порівняння темпів росту середнь-орічної продуктивності одного працівника й темпів росту се-редньорічної заробітної плати одного працівника. За даними таблиці 1.3 маємо виконання закономірності перевищення темпів росту середньорічної продуктивності над середнь-орічною заробітною платою.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

У практиці аналізу діяльності підприємств широко вико-ристовується також порівняння із затвердженими нормами витрати ресурсів (матеріалів, сировини, палива, енергії, води й т.д.). Таке порівняння необхідно для виявлення економії або перевитрати ресурсів на виробництво продукції, для оцінки ефективності їхнього використання в процесі виробництва й визначення загублених можливостей збільшення випуску продукції й зниження собівартості.

Виконуються також порівняння із кращими результатами, тобто із кращими підприємствами, передовим досвідом, кращи-ми зразками, новими досягненнями науки й техніки. При цьому середній рівень показників підприємства порівнюється з показ-никами передових ділянок, бригад, робітників. Проводяться міжгосподарські порівняння даних аналізованого підприємства з показниками провідних підприємств або підприємств, що вхо-дять у концерн. Зіставляються результати діяльності аналізова-ного підприємства з даними підприємств-конкурентів.

У ході економічного аналізу, використовуючи прийом порівняння, виконують наступні види порівняльного аналізу: горизонтальний, вертикальний, трендовий, одномірний, бага-томірний.

Горизонтальний порівняльний аналіз призначений для визначення відхилень (абсолютного й відносних) фактичного рівня аналізованих показників від базисного (планового, ми-нулого періоду, середнього й ін.) рівня. Цей вид аналізу нази-вають тимчасовим (просторовим).

Вертикальний порівняльний аналіз дозволяє судити про структуру аналізованого показника й впливу факторів на узагаль-нюючий показник після зміни окремого відповідного фактору.

Трендовий порівняльний аналіз застосовують при вив-ченні темпів росту й приросту аналізованого показника за ряд років до рівня базисного року.

При одномірному порівняльному аналізі порівняння ве-дуть по одному або декількох показниках одного підприємства або групи підприємств за одним показником.

 Проведення аналізу діяльності групи підприємств із ши-роким спектром показників здійснюють за допомогою бага-томірного аналізу.

Прийом виділення «вузьких місць» й «провідних ланок»

Дозволяє встановити, які ділянки або які недоліки ресурс-ного забезпечення обмежують ефективність фінансово-госпо-дарської діяльності, перешкоджає виконанню планових за-вдань.

Виділення «вузького місця» дає можливість кількісно визначити й мобілізувати резерви після усунення цього «вузь-кого місця». Наприклад, у результаті аналізу виявлено, що зростання продуктивності праці стримується низьким рівнем його організації праці. Усунення цього «вузького місця» мож-ливо, наприклад, шляхом впровадження відрядної оплати праці.

«Провідна ланка» це основний елемент діяльності підприємства, що визначає його можливості підвищити ефек-тивність виробництва. Наприклад, оптимальне завантаження виробничих потужностей підприємства часто служить «провідною ланкою» у зниженні собівартості продукції.

Прийом угрупувань

Угруповання — це розподіл маси аналізованої сукупності об'єктів (показників) на однорідні групи за певними ознаками.

Цей прийом використовують в аналізі для виявлення зв'язку між окремими економічними явищами з метою вив-чення структури, складу й динаміки розвитку, визначення се-редніх величин й їхнього змісту.

Залежно від призначення розрізняють угруповання:

—        типологічне;

—        структурне;

—        аналітичне. Прикладом типологічного угруповання може служити

об'єднання підприємств за формами власності й т.п.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Структурне угрупування припускає угрупування якісно однорідних економічних явищ по ознаці подібності їхньої еко-номічної природи, тобто вся сукупність первинних даних ста-тистичного дослідження ділиться на однорідні групи.

Структурне угруповання широко використовується для вивчення складу аналізованих показників. З його допомогою можна вивчити склад робітників по професіях, стажу роботи, ви-конанню норми продуктивності. Воно дозволяє виявити передо-вих, середніх і відстаючих робітників, визначити напрямок по-шуку прихованих резервів використання праці на підприємстві.

Часто угруповання виконується у вигляді таблиць на ос-нові первинних даних і дозволяють класифікувати аналізовані об'єкти й показники за складом, структурою, змістом, тен-денціями, факторами і причинами. Наприклад, структура працівників підприємства відповідно до класифікації персона-лу може бути представлена таким структурним співвідношен-ням: робітники — 40%, фахівці — 30%, керівники — 10%, технічні службовці — 20%.

Аналіз терміну служби устаткування може бути проведе-ний за допомогою таблиці 1.4.

Аналітичне угруповання застосовують із метою виявлен-ня взаємозв'язку між аналізованими показниками. Це угрупо-вання виконується за якісними або кількісними ознаками. На-приклад, установлюється залежність рівня плинності кадрів на підприємстві від рівня середньої заробітної плати.

Таблиця 1.4 — Аналіз терміну служби устаткування

 

Вид устатку-вання    Термін служби, років            Усього

 

            До 5    5-10    10-15  15-20  Понад 20       

 

Токарські верстати    6          15        11        4          1          37

Свердлильні верстати          -          2          4          2          2          10

Усього            6          17        15        6          3          47

 Прийом деталізації

Деталізація — дозволяє всебічно розглядати зміст еко-номічних явищ, визначати й вимірювати ступінь впливу ос-новних факторів на узагальнюючий результуючий показник.

Розрізняють деталізацію за часом і місцем виникнення господарського явища.

Деталізація за часом (за хронологічними періодами -місяцями, днями, годинами) дозволяє визначити тенденції розвитку, динаміку й ритмічність виробництва.

Деталізація за місцем виникнення господарського явища (цех, служба, відділ, робоче місце) дає можливість визначити значення й ступінь участі кожного окремого підрозділу в ре-зультатах діяльності всього підприємства й визначити ступінь відповідальності.

Величина узагальнюючого результуючого показника зале-жить від впливу багатьох факторів, що діють одночасно, різно-направлено й з різною силою. При цьому залежність може бу-ти або імовірнісною, або детермінованою.

У випадку імовірнісної залежності вплив однієї величини (випадкової) на зміну іншої (випадкової і невипадкової) може мати можливий (імовірнісний) характер. Наприклад, за-лежність вироблення продукції в одиницю часу розраховуючи на одного працюючого від його кваліфікації, стажу роботи, віку.

В умовах детермінованої (функціональної) залежності на зміну узагальнюючого показника кожен значущий фактор впливає однозначно. Тобто кожному значенню фактора-аргу-мента відповідає одне єдине значення узагальнюючого показ-ника (цільової функції).

Детермінований зв'язок припускає існування наступних типів моделей в економічному аналізі:

а) адитивний тип

A = a + b + c,  (1.4)

де А — узагальнюючий (результуючий) показник; a, b, c -фактори.

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Економічним прикладом адитивного типу моделі може служити сума витрат на виробництво продукції по еко-номічних елементах і собівартості одиниці продукції за стат-тями калькуляції.

б)         мультиплікативний тип

А = а-Ь-с        (1.5)

Наприклад, залежність обсягу випуску продукції від числа одиниць устаткування, бюджету часу одиниці устаткування й середньогодинної продуктивності одиниці устаткування.

в)         кратний тип

a

А =      (1.6)

Ь

Наприклад, залежність фондовіддачі основних виробни-чих фондів від випуску товарної продукції й середньорічної вартості виробничих фондів.

г)         комбінований (змішаний) тип

a

і           (1.7)

с + а

Наприклад, показник рентабельності підприємства, що являє собою відношення чистого прибутку підприємства до суми середньорічної величини основних коштів і середніх за-лишків нормованих оборотних коштів.

Прийом деталізації застосовується також для подовження розрахункової формули. Наприклад, середньорічна продуктивність одного робітника (Вгод) може бути представлена моделлю:

п«* -°

-~7'     (1.8)

Ч

 де О річний обсяг випуску продукції, грн.; Ч — число робітників, чол.

Уведемо в модель додаткові фактори:

1)Людино-дні           число відпрацьованих днів всіма

робітниками за рік;

2) Людино-години — число годин, відпрацьованих всіма робітниками за рік.

У формулі (1.8) вихідні фактори помножимо й розділимо на додаткові фактори й перегрупуємо їхній у такий спосіб:

год О Чол. - дні Чол. - години

В =      =

Ч Чол. - дні Чол. - години

Чіл. - дні Чол. - години        О         ( . )

=          = Д ■ Т • П,

Ч         Чол. - дні Чол. - години

де Д — кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік (кількість робочих днів у році), дні; Т — тривалість робочого дня в годинах; П — середня продуктивність (виробіток) одного робітни-ка, грн./година.

Тобто кратна модель була перетворена в мультиплікативну.

Прийом узагальнення

Узагальнення — прийом, зворотний деталізації. Припус-кає наступну послідовність операцій аналізу:

а)         ознайомлення з об'єктом аналізу;

б)         деталізація (розкладання) об'єкта аналізу на складові

частини: кількісні і якісні;

в)         вивчення всього складового узагальнюючого показника

діяльності підприємства: виділення основної провідної ланки,

визначення “вузьких місць”, виявлення й визначення (вимір)

резервів кожного елементу цілісної системи;

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

г) узагальнення (возз'єднання частин) на новій основі з урахуванням мобілізації виявлених резервів.

Балансовий прийом

Балансовий (або сальдовий) прийом застосовується для виміру впливу факторів -- аргументів на узагальнюючий показник при їх адитивній, строго функціональній залежності. В його основі лежить складання базових (планових) і звітних балансів, що являють собою аналітичну формулу рівності підсумків його правої й лівої сторін. У ході аналізу проводить-ся порівняння балансів по відхиленнях, а також визначається вплив факторів на рівень ефективності виробництва. Прийом широко використовується при визначенні забезпеченості підприємства ресурсами всіх видів. Тобто становлять баланс, у якому співвідносять розрахункову потребу ресурсів з їхньою фактичною наявністю.

Балансовий метод також використовується для перевірки правильності аналітичних розрахунків. Так, алгебраїчна сума відхилень по факторах повинна відповідати сумі абсолютного відхилення узагальнюючого показника. У противному випад-ку говорять про неповний облік впливу факторів або про по-милки в розрахунках.

У практиці економічного аналізу даний прийом часто ви-користовується для розрахунку обсягу реалізованої продукції підприємства. Із цією метою складають товарний баланс підприємства за певний період його діяльності.

Формула товарного балансу підприємства являє собою за-лежність:

ТП + N'CKJI = РП + N"KJI ,            (1.10)

де ТП — готова товарна продукція підприємства за рік, грн.; РП — реалізована продукція за рік, грн.; N'KJ, ^СКЛ — залишки товарної продукції на складі підприємства відповідно на початок і кінець року, грн.;

 З формули товарного балансу можна одержати формулу для визначення обсягу реалізованої продукції:

РП = N'CKJI + 7П - N"KJI , (1.11)

Розглянемо приклад аналізу товарного балансу підприємства (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5 — Товарний баланс підприємства

 

Складового товарного балансу підприємства      План   Звіт     Абсолютне відхилення (±)

1. Залишки товарної продукції на складі на початок року (Жкл),тис. грн.        500      480      -20

2. Товарна продукція підприємства (ТП), тис. грн.          20000  20090  +90

3. Залишки товарної продукції на складі на кінець року (^Гкл), тис. грн.          750      790      +40

4. Реалізована продукція (РП), тис. грн.    19750  19780  +30

Розрахуємо обсяг реалізованої продукції за планом: РП т = 500 + 20000 -750 = 19750 тис.грн.

за звітом

РПт =480 + 20090-790 = 19780 тис.грн.

Результати розрахунків зведені в пункт 4 таблиці 1.5. З таблиці видно, що план реалізації продукції перевиконаний за рахунок збільшення її випуску (п. 2). Негативний вплив на об-сяг продажів зробили наступні фактори: зменшення залишків готової продукції на складах підприємства на початок року (п. 1) і збільшення їх на кінець року (п.3). Тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

на складах підприємства й розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції й одержанню виторгу.

Балансовий метод використовується також для складання матеріальних балансів і балансів виробничих потужностей. Приклад складання балансу виробничих потужностей пред-ставлений у таблиці 1.6. У правій частині записується на-явність потужностей, у лівій — їхнє використання.

Таблиця 1.6 — Баланс виробничих потужностей

 

Наявність виробничих потужностей         Сума, млн.грн.          Використання вироб-ничих потужностей            Сума, млн.грн.

1. Придбані виробничі потужності 1          1. Вибулі виробничі потужності у зв'язку із закінченням строку корисної експлуатації           0,009

2. Виробничі

потужності, передані безоплатно в користування підприємству           0,01     2. Вибулі виробничі потужності у зв'язку із продажем або передачею в інші підрозділи       0,501

3. Виробничі

потужності власного виготовлення           0,4       3. Виробничі потужності, що перебувають у тимчасовому ремонті           0,1

                        4. Виробничі потужнос-ті в експлуатації   0,8

Разом  1,41     Разом  1,41

Матеріальний баланс підприємства складається із двох частин: перша частина містить у собі матеріали, що надійшли, на підприємство (наприклад, матеріал А, Б, В), друга частина характеризує розподіл цих матеріалів, що надійшли, по підрозділах. Тобто матеріальний баланс відображає потребу підприємства в окремих видах матеріалів і джерелах їхнього покриття.

 Крім того, на підприємствах можуть складатися баланси трудових ресурсів, що характеризує потребу підприємства в робітниках й джерелах її формування; баланс часу роботи устаткування, що дозволяє зіставляти плановий час роботи устаткування з фактичним часом його використання. Складання балансів дозволяє виявити невикористані резерви виробництва.

Прийоми елімінування

У перекладі з латині термін «elimino» означає усунення або вилучення чогось через певні причини. Елімінування — як прийом економічного аналізу припускає ізольоване вивчення впливу безлічі різноманітних факторів на узагальнюючий аналізований показник.

В основі цього прийому лежить той факт, що всі фактори змінюються незалежно один від іншого: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два, потім три й т.д. при незмінних інших. Це дає можливість виз-начити вплив кожного фактору на величину досліджуваного результуючого показника окремо.

Розрізняють наступні види прийому елімінування:

—        спосіб повних ланцюгових підстановок;

—        спосіб скорочених ланцюгових підстановок або абсо-лютних різниць;

—        спосіб відносних різниць.

Спосіб повних ланцюгових підстановок дозволяє визна-чити вплив зміни окремих факторів на зміну результуючого показника. Розрахунки в цьому методі проводяться у два ета-пи. На першому етапі виконується поступова заміна базисної величини кожного фактору в обсязі результуючого показника на величину фактору у звітному періоді. При цьому дотриму-ються правила ланцюгових підстановок: фактори, які вже про-аналізовані, у тому числі й аналізовані, підставляються за зна-ченням звіту, ті фактори, які ще не проаналізовані — підстав-ляються за базовим значенням.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

У результаті таких замін одержуємо ряд умовних величин результуючого показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, допускаючи, що інші фактори є незмінними.

На другому етапі розраховується вплив конкретного фак-тору на результуючий показник шляхом вирахування з умов-ної величини результуючого показника після заміни фактору результату до заміни.

Алгоритм обчислень у способі повних ланцюгових підста-новок представлений у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 — Структурне подання способу повних

ланцюгових підстановок на прикладі мультиплікативної

й кратної моделі

 

Порядок дій   Мультиплікативна модель 77 = Ф1-Ф2 • Ф3        Кратна модель

77 = Ф1 /Ф2

1          2          3

1. Розрахунок по-казників

а)         базисний показ-

ник

б)         перелічені по-

казники з посту-

повою заміною ба-

зисних значень

факторів на звітні

в)         звітний показ-

ник      ПБ = Ф1Б • Ф2Б • Ф3Б

цусл1 _ ф^ ф2^ ф3^

яусл2 = Фю ■ Ф20 ■ Ф3Б

Пп = Ф1г, 'Фтп 'Ф3п

U \(J 2(J i(J      7L = 1 г /2„

цусл1 _ ф Іф

Ш / 2 Е

Пп = Ф1ПІФ2^

2. Розрахунок впливу зміни факторів на зміну результу-ючого показника       Л77ф1 = 77усА - ПБ М1ф2 = 11 -11 А77ф3 = П0 - Пусл2        Л77ф1 = 771 - 77£ Л77ф2 = 770 - 771

 

1          2 3

3. Балансова пе-ревірка       MI = По - ПБ

MI = МІФ1 + МІФ2 + МІт

Д77 = А77 ~~ розрахунок виконаний вірно

Умовні позначки: П — узагальнюючий показник;

Ф1, Ф2, Ф3 — фактори, що впливають; «Б» — базисне значення фактору; «ОБ» — звітне значення фактору.

Спосіб повних ланцюгових підстановок використовується для всіх типів моделей. Однак при його застосуванні не-обхідно дотримуватися певної схеми:

1)         на основі логічних міркувань установлюють взаємо-зв'язок факторів й узагальнюючого показника (складають факторну модель);

2)         фактори в моделі ранжуються: спочатку йдуть кількісні фактори, далі структурні й в останню чергу — якісні. Якщо кожних з цих факторів декілька, то спочатку основні, а потім другорядні;

3)         здійснюється підстановка: ізольований вплив кожно-го фактору на узагальнюючий показник визначається при заміні базисного значення фактору на його звітне значення, при цьому інші фактори в моделі залишаються без зміни (базисні).

4)         число підстановок завжди перевищує кількість фак-

торів у моделі на одиницю.

Розглянемо застосування способу повних ланцюгових підстановок на прикладі аналізу впливу ряду різноманітних факторів на узагальнюючий показник, а саме — на річний об-сяг випуску продукції. Факторами виступлять:

Ч — середня чисельність робітників, чол.;

Д — середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік (кількість робочих днів у році), день;

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Т — середнє число годин, відпрацьованих за день одним

робітником (тривалість робочого дня), година; П — середня продуктивність (виробіток) одного

робітника, грн./година Узагальнюючий показник — обсяг випуску продукції — по-значимо буквою «О». Тоді факторна модель буде мати вигляд:

О = Ч • Д -Т • П        (1.12)

Слід зазначити, що формула (1.12) отримана з формул (1.8) і (1.9). За формулою (1.8) річний обсяг випуску визна-чається в такий спосіб:

О = Ч ■ Вгод

Підставляючи з формули (1.9) вираження середньорічної продуктивності одного робітника, одержимо формулу (1.12).

У таблиці 1.8 приведемо вихідні дані для розрахунку й аналізу.

Таблиця 1.8 — Вихідні дані для аналізу обсягу випуску

продукції

 

Показники     Базові  Звітні  Абсолют-не відхи-лення від бази (+/-)      Відносне відхилен-ня від бази, %   Темп

зміни

звіту до

бази, %

1          2          3          4          5          6

1. Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (ПРО)           76800  78800  +2000  +2,6     102,6

2. Середня чи-сельність робіт-ників (Ч), чіл.        900      890      -10      -1,2     98,8

3. Загальне число відпрацьованих робітниками людино-днів, тис.      204,3   200,25 -4,05   -2        98

 

1          2          3          4          5          6

4. Загальне число відпрацьованих робітниками людино-годин, тис.   1552,68           1501,87           -50,81 -3,3            96,7

5. Середня кіль-кість робочих днів, відпрацьо-ваних одним робітником за рік (Д), дн. (п. 3 п. 2)    227      225            -2        -0,9     99,1

6. Середнє число годин, відпра-цьованих за день одним робітником (Т), година. (п. 4 п. 3)           7,6       7,5            -0,1     -1,3     98,7

7. Середньо-го-динна продук-тивність одного робітника (П), грн. /чол. (п.1(п.4)      49,46   52,46   3          6,1            106,1

Здійснимо підстановку факторів і розрахуємо ряд умов-них величин результуючого показника:

0Б=ЧБ-ДБ-ТБ-ПБ = 900 • 227 • 7,6 • 49,46 = 76795,5

Оусл = Ч0 ■ ДБ ■ Т = Ч0•Д0• 1

тис.грн.

ПБ = 890 • 227 • 7,6 • 49,46 = 75942,3

тис.грн. ПБ = 890 • 225 • 7,6 • 49,46 = 75273,2

тис.грн.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Оусл3 =ЧО,ДО,ТО,ПБ= 890.225. 7,5.4946 = 74282,7

тис.грн. ОО = ЧО-ДО-ТО-ПО= 890 • 225 • 7,5 • 52,46 = 78788,3

тис.грн.

Розрахуємо вплив факторів на обсяг випуску продукції й оцінимо характер дії факторів, що впливають, на зміну резуль-туючого показника, використовуючи метод повних ланцюго-вих підстановок.

АОЧ = Оусл 1 -ОБ= 75942,3 - 76795,5 = -853,2 тис.грн. — не-гативний вплив. Зменшення середнього числа робітників на 10 чол. (Ч= -10 чол.) викликає зниження обсягу випуску на 853,2 тис.грн.

ДОД = Оусл 2 - Оусл 1 = 75273,2 - 75942,3 = -669,1 тис.грн. негативний вплив. Зменшення кількості робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік на 2 дні (Д= -2 дні) викликає зниження обсягу випуску на 669,1 тис.грн.

АОТ = Оусл3 - Оусл 2 = 74282,7 - 75273,2 = -990,5 тис.грн. негативний вплив. Зниження числа годин, відпрацьованих за день одним робітником на 0,1 години ((Т= -0,1 години) викли-кає зниження обсягу випуску на 990,5 тис.грн.

АОП =ОО- Оусл3 = 78788,3 - 74282,7 = 4505,6 тис.грн. — по-зитивний вплив. Зростання средньогодинної продуктивності одного робітника на 3 грн (П= 3 грн.) викликає зростання об-сягу випуску на 4505,6 тис.грн.

Виконаємо балансову перевірку.

АО = ОО-ОБ = 78800 - 76800 = 2000 тис.грн.

 AО = АОЧ + АОД + АОТ + АОП =

= -853,2 - 669,1 - 990,5 + 4505,6 = 1992,8 тис.грн.

2000 ~ 1992,8 — розрахунок виконаний вірно.

Перевірка, або баланс результатів, показала, що розраху-нок впливу факторів виконаний вірно. Невелике відхилення в розрахунках пояснюєтьсяокругленням даних.

3 таблиці 1.8 видно, що відхилення за факторами «Ч, Д, Т» вплинули на узагальнюючий показник негативно, тобто понизили його. Зміна фактору «П» вплинула, тобто завдяки зростанню годинної продуктивності на 3 грн., або на 6,1%, фактичний випуск продукції, з однієї сторони перевищив ба-зисну величину на 2000 тис.грн., або на 2,6%, а з іншого боку - перешкоджав скороченню випуску продукції під дією ви-щенаведених факторів. Якщо підприємство знайде мож-ливість перебороти негативну зміну факторів (плинність кадрів, простої), то воно зможе додатково одержати наступну кількість продукції:

853,2 + 669,1 + 990,5 = 2512,8 тис.грн.

Спосіб скорочених ланцюгових підстановок або абсо-лютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу повних ланцюгових підстановок. Його застосування найбільше ефективне в тому випадку, коли вихідні дані мають абсолютні відхилення за факторними показниками.

Відмінність методу скорочених ланцюгових підстановок від методу повних ланцюгових підстановок полягає в скоро-ченні числа розрахунків. Розрахунки в цьому методі прово-дяться в один етап. У моделі залежності результуючого показника від факторів-аргументів замість аналізованого фактору підставляється його абсолютне відхилення, а далі діють за правилом ланцюгових підстановок: ті фактори, які вже проаналізовані підставляються за звітом, ті фактори, які ще не проаналізовані - за базою.

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Спосіб скорочених ланцюгових підстановок використо-вується тільки для адитивних і мультиплікативних типів мо-делей.

Методика розрахунку впливу зміни факторів на зміну ре-зультуючого показника способом скорочених ланцюгових підстановок для мультиплікативної моделі може бути отрима-на за даними таблиці 1.7.

АПФ1 = Пусл1 - ПБ = Ф1 О ■ Ф2Б ■ Ф3Б - Ф1Б ■ Ф2Б ■ Ф3Б = = (Ф1 О - Ф1Б) • Ф2Б ■ Ф3Б

АПФ2 = Пусл2 - Пусл1 = Ф1 О ■ Ф2О ■ Ф3Б - Ф1 О ■ Ф2Б ■ Ф3Б = = Ф1 О ■ (Ф2О - Ф2Б) • Ф3Б

(1.13) АПФ3 = ПО - Пусл2 = Ф1 О ■ Ф2О • Ф3О - Ф1 О • Ф2О • Ф3Б =

= Ф1 О-Ф2О-(Ф3О-Ф3Б)

Для розглянутого в таблиці 1.8 приклада розрахуємо вплив факторів на обсяг випуску продукції, використовуючи метод скорочених ланцюгових підстановок.

АОЧ = (ЧО - ЧБ ) • ДБ • ТБ • ПБ = = (890 - 900) • 227 • 7,6 • 49,46 = -853,2 тис.грн.

^ОД =ЧО-(ДО-ДБ)-ТБ-ПБ = = 890 • (225 - 227) • 7,6 • 49,46 = -669,1 тис.грн.

ОТ =ЧО-ДО-(ТО-ТБ)-ПБ = = 890 • 225 • (7,5 - 7,6) • 49,46 = -990,5 тисгрн.

ОП = ЧО • ДО • ТО • (ПО - ПБ ) = = 890 • 225 • 7,5 • (52,46 - 49,46) = +4505,6 тисгрн

 Сумарний вплив окремих факторів на узагальнюючий по-казник, або баланс впливів, становить:

(-853,2) + (-669,1) + (-990,5) + 4505,6 = +1992,8 тис.грн.

Розрахунок виконаний вірно, тому що 1992,8 тис. грн. (2000 тис.грн.)

Спосіб відносних різниць. Цей спосіб зручно застосовувати у випадку визначення впливу на результуючий показник вели-кої кількості факторів (5-10). На відміну від попередніх способів домагаємося істотного скорочення кількості розрахунків. Вико-ристовується тільки для мультиплікативних типів моделей.

Спосіб відносних різниць має два підходи здійснення об-числень: табличний і з використанням аналітичних формул.

Приведемо розрахунок за допомогою прийому відносних різниць, використовуючи ті ж вихідні дані (таблиця 1.8) і умовні позначки.

Схема застосування прийому відносних різниць у таб-личній формі наступна:

1.         Визначаємо фактори, що впливають.

2.         Ранжуємо фактори.

3.         Визначаємо показники для розрахунку.

4.         Визначаємо процентне відношення показників.

5.         Визначаємо розмір і напрямки впливу факторів. Результати розрахунків приведемо в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 — Розрахунково-аналітична таблиця визначення впливу факторів на узагальнюючий показник

 

Фак-тори       Показники     База     Звіт     Темп

зміни

звіту до

бази, %           Від-носна різни-ця, в %       Вплив на

результуючий

показник,

тис.грн.

1          2          3          4          5          6          7

Ч         Середня чисельність робітників (Ч), чол.  900      890      98,8     98,8-100 =-1,2           ,л 76800-(-1,2)

ДСч = =

100

-921,6

43

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

 

1          2          3          4          5          6          7

Д         Загальне число від-працьова-них робіт-никами людино-днів за рік, тис. (Ч-Д)         900•

227= 204,3     890• 225= 200,25       98        98-98,8= -0,8 76800-(-0,8) ОД 100 -614,4

Т          Загальне число від-працьова-них робіт-никами людино-годин за рік, тис. (Ч ■ Д -Т)          900•

227•

7,6=

1552,

68        890• 225• 7,5 = 1501, 87       96,7     96,7-98= -1,3 кО 76800 -(-1,3) 1 100

-998,4

П         Зміна обсягу випуску продукції за рік, тис.грн. (Ч ■ Д ■ Т • П)   900• 227• 7,6• 49,46 =767 95,5        890•

225•

7,5•

52,46=

78788,

3          102,6   102,6-96,7=5,9           76800-5,9

АОП =            =

100

+4531,2

Баланс результатів    +1996,8

Баланс результатів показав, що розрахунок виконаний вірно.

Аналіз виляння факторів на результуючий показник обсяг випуску продукції показав, що в результаті зменшення чи-сельності робітників на 1,2%, числа відпрацьованих людино-днів на 0,8% і відпрацьованих людино-годин на 1,3%, обсяг ви-пуску продукції скоротився відповідно на -921,6 тис.грн., -614,4 тис.грн. і на -998,4 тис.грн.

Аналітичні формули розрахунку впливу факторів на ре-зультуючий показник методом відносних різниць для муль-типлікативної моделі таблиці 1.7 мають такий вигляд:

 

АФ, (%) • П R

100

^ПФх =

 

АП

 

ЛФ2(%)-(ПД+ЛПФ1)           (1Л4)

100

 

АФ3 (%) • (П£ + АПФ1 + АПФ2)

Ф3       100

де АФ1(%),АФ2(%),АФ3(%) — відносна зміна факторів, %.

 

АОч=  = -921,6 тис.грн.

Для розглянутого приклада: (-1,2) -76800 100

 

(-0,9)-(76800-921,6)

Too

АОд = = -682'9 тис.грн.

 

^ (-1,3)-(76800-921,6-682,9)

ЬОт =  = -977,5 тис.грн.

6,1-(76800-921,6-682,9-977,5)

ЬОП = ^          = +4527,3 тис.Грн.

Сумарний вплив окремих факторів на узагальнюючий по-казник становить:

(-921,6) + (-682,9) + (-977,5) + 4527,3 = +1945,3 тис.грн. Розрахунок виконаний вірно, тому що 1945,3 тис.грн. (2000 тис.грн.).

Інтегральний метод

У методах елімінування необхідно визначати послідов-ність підстановок, тому що з нею пов'язане кількісне значення

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

факторів. Крім того, доводиться зважати на допущення, що фактори в моделі змінюються незалежно один від іншого. У дійсності вони змінюються одночасно й у взаємозв'язку, тому в результаті розрахунків одержують додатковий приріст (або нерозкладний залишок), що у методах елімінування приєд-нується до останнього фактору.

Інтегральний метод дозволяє виключити недоліки методів елімінування й дає можливість одержати більш точні резуль-тати розрахунку.

Математичний апарат інтегрального методу припускає за-стосування стандартних формул для розрахунку впливу фак-торів на результуючий показник.

Для двофакторної мультиплікативної моделі П = Ф1-Ф2:

А/7Ф1 = A01 • Ф2Б Л—АФ1 • АФ2 = — A01 • (Ф2Б + Ф2о)

АЛФ2 = АФ2 -Ф1Б +—A01 -АФ2 =—АФ2 -(Ф1Б +ФЮ). (1.15)

Для трифакторної мультиплікативної моделі П = Ф1Ф2Ф3:

А/7Ф1 = —АФ1 ■ (Ф2Б ■ Ф30 + Ф20 ■ Ф3Б) + —АФ1 ■ АФ2 • АФ3

А/7Ф2 = — АФ2 -(Ф1Б -Ф30 +Ф1о 'Ф3Б) + ~^Ф1 '^Ф2 - ДФ3

(1.16)

А/7Ф3 = — АФ3 • (Ф1Б • Ф2о + Ф1о ' Ф2Б) + ~^Ф1 - ДФ2 ' ^^3

Покажемо виведення формули (1.15) для двофакторной мультиплікативної моделі. При цьому виходять із допущення,

 що значення фактору у звітному періоді виходить шляхом до-датка до значення фактору в базовому періоді деякого збільшення фактору, тобто

Ф0 =ФБ+АФ (1.17)

Загальна зміна узагальнюючого показника має вигляд:

 

А/7 = П0 - ПБ = Фю ■ Ф20 - Ф1Б ■ Ф2Б =

= (Ф1Б + АФ1 ) • (Ф2Б + ЛФ2 ) ~~ Ф1Б ' Ф2Б =

= Ф1Б -Ф2Б+Ф1Б • ДФ2 + АФ1 • Ф2Б +

+ АФ1 • АФ2 - Ф1Б • Ф2Б = АФ1 • Ф2Б + АФ2 • Ф1Б + АФ1 • АФ2 =

= (A01 • Ф2Б +-АФ1 ■ АФ2) +

 

(1.18)

 

+ (АФ2 • Ф1Б Н— АФ1 • АФ2) = АПФ1 + АПф2

Величину додаткового приросту (АФ1•АФ2) можна розкласти між факторами в любій пропорції в залежності від значущості факторів, або порівну, як у формулі (1.18).

Інтегральний метод використовується для мультипліка-тивних, кратних і змішаних моделей.

Розглянемо застосування використання інтегрального методу на прикладі вихідних дані таблиці 1.8. Тому, що застосування інтегрального методу для чотирьохфакторної моделі вимагає складних математичних обчислень, перетворимо чотирьох факторну модель у трьохфакторну модель й застосуємо для обчислень формули (1.16). У таблиці 1.10 наведені вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції за трьохфакторною моделлю, що має вигляд:

0 = Ч-Д-Вдн (1.19)

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

 

Таблиця 1.10 — Вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції за трифакторною моделлю

Показники     Базові  Звітні  Абсолютне

відхилення

від бази (+/-)

1. Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (ПРО)           76800  78800  +2000

2. Середня чисельність робітників (Ч), чол.          900      890      -10

3. Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік (Д), день.         227      225      -2

4. Середнє число годин, відпрацьованих за день одним робітником (Т), година.      7,6       7,5       -0,1

5. Середньогодинна продуктивність одного робітника (П), грн. /чол.  49,46   52,46   3

6. Середньоденна продуктивність одного робітника (Вдн), грн. /чол. (п.4•п.5)          7,6-49,46= 375,9        7,5-52,46= 393,5  17,6

Розрахуємо вплив факторів на узагальнюючий показник інтегральним методом.

 

1

дн

 

           

 

1_

2

 

АЧ-(ДБ-ВдОн + ДО-ВБн) + -АЧ-АД-АВ

3

 

дн

 

           

 

 

1

2

 

• (-10) • (227 • 393,5 + 225 • 375,9) +

 

 

 

+ - • (-10) • (-2) • 17,6 = -869,4тис.грн.

 

 А0Д =-АД-(ЧБ-Во + Ч0 ■ ВБН) + -АЧ■ АД■ АВдн =

= - • (-2) • (900 • 393,5 + 890 • 375,9) + 2

+ - • (-10) • (-2) -17,6 = -688,6тис.грн.

3

АОвдн = — АВдн ■ (ЧБ ■ Д0 + Ч0 • ДБ) + — АЧ■ АД■ АВдн =

= - • 17,6 • (900 • 225 + 890 • 227) + - • (-10) • (-2) • 17,6 =

2          3

= 3560тис.грн.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

(-869,4) + (-688,6) + 3560 = +2002 тис.грн.

Розрахунок виконаний вірно, тому що 2002 тис.грн. (2000 тис.грн.).

Індексний метод

Цей спосіб використовується в економічному аналізі для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом декількох факторів, кожний з яких схильний до динамічних змін.

Класичним прикладом такого об'єкта аналізу є обсяг ре-алізації продукції, що формується під впливом таких фак-торів: обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні й ціна одиниці продукції.

Модель аналізу має такий вигляд:

п

Q = Zjlt 'Pi ,     (1.20)

г=1

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

де Q обсяг реалізації продукції у вартісному вираженні, грн.; q — обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні,

шт.; р — ціна одиниці продукції, грн.

Загальний індекс зміни обсягу реалізації має вигляд:

*о _ х=ї           ,           (1.21)

де qB, q0 — базисні й звітні обсяги реалізації продукції, шт.; РБ, РО — базисні й звітні ціни одиниці продукції, грн.

Цей індекс не дає можливості виділити окремо вплив фак-торів на обсяг реалізації продукції. Індексний метод дозволяє вирішити це завдання за допомогою побудови агрегатних індексів.

Агрегатні індекси — це загальні індекси, у яких з метою елімінування (усунення) впливу окремих факторів на індекс здійснюється фіксування інших факторів на незмінному (ба-зовому або звітному) рівні. Агрегатні індекси будуються за на-ступним правилом: якісні (інтенсивні) фактори, що входять у формулу, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні фак-тори — на звітному рівні.

Агрегатний індекс обсягу реалізації продукції в натураль-ному вираженні:

*q ~ Х^           ,           (1.22)

ZJVB'PB

Агрегатний індекс цін на продукцію підприємства:

 

h =

 

 

(1.23)

 

Агрегатні індекси виходять із загального індексу шляхом за-стосування принципу подовження до розрахункової формули:

 

0

0 'РБ

2^q0 ■ p0 2ІЧ0 'РБ

Б РБ

 

           

 

(1.24)

 

 

           

Y^T«

= V7P

Вплив факторів на узагальнюючий показник визначається різницею чисельника й знаменника відповідного індексу:

AQq =^10-РБ-^1Б-РБ ,

AQP =^Я0-Р0-^Я0-РБ(1.25)

Розглянемо конкретний приклад застосування індексного методу. Вихідні дані наведені в таблиці 1.11

Таблиця 1.11 — Вихідні дані для аналізу обсягу реалізації

продукції

 

Період (квартал)        Базисний рік  Звітний рік

 

            Кількість продук-ції, шт. (qБ)           Ціна одиниці продук-ції, грн.

(pБ)     Вартість реалізо-ваної про-дукції, тис. грн. (QБ)  Кількість продук-ції, шт. (q0)           Ціна одиниці продук-ції, грн.

(p0)     Вартість реалізо-ваної про-дукції, тис. грн. (Q0)

1          2          3          4=2•3  5          6          7=5•6

1 кв.    1000    340      340,0   1250    370      462,5

2 кв.    1200    350      420,0   1400    375      525

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

 

1          2          3          4=2-3  5          6          7=5-6

3 кв.    1300    365      474,5   1300    380      494

4 кв.    1280    370      473,6   1450    400      580

Усього за рік  4780    357,3   1708,1 5400    381,6   2061,5

За формулою (1.21) визначимо загальний індекс зміни об-сягу реалізації продукції:

7е =

 

(1250 • 370) + (1400 • 375) + (1300 • 380) + (1450 • 400)

(1000 • 340) + (1200 • 350) + (1300 • 365) + (1280 • 370)

2061,5

 

= 1,2069(або120,69%)

1708,1

           

За формулою (1.22) визначимо агрегатний індекс обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні:

 

h =

 

(1250 • 340) + (1400 • 350) + (1300 • 365) + (1450 • 370)

(1000 • 340) + (1200 • 350) + (1300 • 365) + (1280 • 370)

1926

 

= 1,1276(або112,76%)

1708,1

 

           

 

За формулою (1.23) визначимо агрегатний індекс середньоквартальної ціни одиниці продукції:

 

h =

 

(1250 • 370) + (1400 • 375) + (1300 • 380) + (1450 • 400)

(1250 • 340) + (1400 • 350) + (1300 • 365) + (1450 • 370)

2061.5

 

1926

= 1,0704(або107,04%)

 

 &Q = Q0-QE =Л,9ОР0-Л,9БРБ =2061,5-1708,1 = 353,4

тис.грн. або на 20,69% (120,69-100).

У тому числі за рахунок зростання кількості реалізованої продукції на:

AQq =^q0-pE-^qE-pE =1926-1708,1 = 217,9

тис.грн. або на 12,76% (112,76-100).

За рахунок зростання ціни одиниці продукції на: ^QP =^Ч0-Р0-^Ч0-РБ =2061,5-1926 = 135,5 тис.грн. або на 7,04% (107,04-100).

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

217,9 + 135,5 = 353,4 тис.грн.

Розрахунок виконаний вірно, тому що 353,4 тис.грн.= 353,4 тис.грн.

Прийоми участі на паях і пропорційного розподілу

Використовуються, в основному, для змішаних типів мо-делей. Застосування цього прийому не вимагає побудови до-даткових моделей для вивчення впливу факторів 2-го й на-ступних рівнів.

Алгоритм розрахунку прийому участі на паях має такий вигляд:

Ô1

АУ7 = АУ7 ,

A0j (%) + АФ2 (%) + АФ3 (%)

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

_          АФ2 (%)

Ф2 ~ &(!>,(%) + АФ2(%) + АФ3(%) ' , (1.26)

» гт      АФ3(%)          . „

АУ7ФЗ =        А/7

АФ1 (%) + АФ2 (%) + АФ3 (%)

У прийомі участі на паях спочатку визначається частка відхилення кожного фактору у величині відхилення результу-ючого показника. Для визначення впливу факторів на зміну результуючого показника частка кожного фактору множиться на загальну зміну результуючого показника.

Прийом пропорційного розподілу має наступний алго-ритм розрахунку:

АЯФ1 =          ^          АФ,(%)

АФ1 (%) + АФ2 (%) + АФ3 (%)

^Пф2= ЛФгС/0) , (1.27)

АФ1 (%) + АФ2 (%) + АФ3 (%)

АЯФЗ =          ^          АФ3(%)

АФ1 (%) + АФ2 (%) + АФ3 (%)

У прийомі пропорційного розподілу спочатку визначається скільки одиниць абсолютного відхилення результуючого показни-ка доводиться на 1% його відносного відхилення. Для визначення впливу кожного фактору на узагальнюючий показник множать от-риману величину «вартості» 1% на зміну відповідного фактору.

Прийоми участі на паях і пропорційного розподілу можна застосувати для розглянутого вище приклада аналізу обсягу випуску продукції (таблиця 1.8).

 

Вихідні дані для аналізу обсягу випуску із застосуванням прийому участі на паях наведені в таблиці 1.12. Обчислення проводимо за схемою:

1. Визначається частка відхилення (Д) кожного фактору до величини відхилення результуючого показника:

АЧ(%)

ДЧ

АЧ(%) + АД(%) + ДТ(%) + АП(%)

Д

            АД(%)

 

АЧ(%) + ДД(%) + АТ(%) + АП(%)

Д

АТ(%)

                       

АЧ(%) + АД(%) + АТ(%) + АП(%)

 

Д

 

П

 

АП(%)

АЧ(%) + АД(%) + АТ(%) + АП(%)

 

2. Визначається вплив кожного фактору на зміну резуль-туючого показника:

АОЧ = АО ■ ДЧ ^-ОД = ^-О' ДД , АОТ =АО-ДТ АОП =АО-ДП

Частка відхилення факторів у відхиленні результуючого показника:

- 1Д     -1,2

ДЧ =   =          = -0,44 ,

-1,2-0,9-1,3 + 6,1 2,7

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

 

0,9

0,9

Ä

 

 

           

- 1,2 - 0,9 - 1,3 + 6,1 2,7

 

-0,33

 

 

-1,3

           

ÄÒ

 

 

-1,3

- 1,2 - 0,9 - 1,3 + 6,1 2,7

 

-0,48

 

 

6,1

6,1

ÄÏ

 

 

           

- 1,2 - 0,9 -1,3 + 6,1 2,7

 

2,25

 

Таблиця 1.12 — Вихідні дані для аналізу обсягу випуску

продукції методом участі на паях і пропорційного

розподілу

 

Показники     Базові  Звітні  Абсолют-не відхи-лення від бази (+/-)      Відносне відхилен-ня від бази, %            Частка відхилення факторів у відхиленні резуль-туючого показника

1          2          3          4          5          6

1. Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (ПРО)           76800  78800  +2000            

2. Середня чи-сельність робіт-ників (Ч), чіл.        900      890      -10      -1,2     -0,44

3. Середня кіль-кість робочих днів, відпрацьо-ваних одним робітником за рік (Д), день.      227      225      -2            -0,9     -0,33

 

1          2          3          4          5          6

4. Середнє число годин, відпра-цьованих за день одним робітником (Т), година.     7,6       7,5       -0,1     -1,3            -0,48

5. Средньогодин-на продуктив-ність одного робітника (П), грн. /чол. 49,46   52,46   3          6,1       2,25

6. Загальна зміна результуючого показника

АЧ(%) + АД(%) + АТ(%) + АП(%)                                     +2,7    

Вплив факторів на зміну результуючого показника: АОЧ = АО-ДЧ = 2000 • (-0,44) = -880 тис.грн.

АОД = АО-ДД = 2000• (-0,33) = -660 тис.грн.

АОТ =АО-ДТ= 2000 • (-0,48) = -960 тис.грн.

АОП =АО-ДП= 2000 • 2,25 = 4500 тис.грн.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

(-880) + (-660) + (-960) + 4500 = 2000 тис.грн.

Розрахунок виконаний вірно, тому що 2000 тис.грн.= 2000 тис.грн.

Для прийому пропорційного розподілу визначимо вартість 1% відносного відхилення узагальнюючого показника:

            Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

= 740 7 тис.грн. 2,7

Розрахуємо вплив факторів на зміну результуючого по-казника:

АОч = 740,7 • (-1,2) = -888,8 тис.грн. АОд = 740,7 • (-0,9) = -666,6 тисгрн.

АОТ = 740,7 • (-1,3) = -962,9 тис.грн. АОп = 740,7 • 6,1 = 4518,3 тис.грн.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

(-888,8) + (-666,6) + (-962,9) + 4518,3 = 2000 тис.грн.

Розрахунок виконаний вірно, тому що 2000 тис.грн. = 2000 тис.грн.

Прийом перерахування показників (спосіб приведення показників у порівнянний вид)

Однією з основних умов порівнянності показників при порівнянні є єдність вартісних, якісних, структурних факторів і факторів обсягу.

В економічному аналізі розрізняють наступні види пере-рахування:

1.         Нейтралізація впливу кількісного фактору. Наприклад, обсяг виробництва попереднього періоду (базисного) перераховується на фактичний обсяг звітного періоду.

2.         Нейтралізація впливу цінового фактору. На розмір вартісних показників впливає зростання цін у зв'язку з інфляцією. Для нейтралізації впливу цінового фактору порівнювані показники розраховуються в тих самих цінах.

 3.        Нейтралізація впливу якісного фактору (сортність про-дукції). Обсяг продукції доводиться (перераховується) до стандартного рівня якості.

4.         Облік впливу структурних зрушень на обсяг виготовле-ної й реалізованої продукції. Нейтралізація впливу структури відбувається шляхом перерахування фактич-ного обсягу виробництва продукції на структуру базово-го періоду.

5.         Забезпечення однаковості тривалості порівнюваних періодів.

6.         Забезпечення однаковості методик розрахунку порівнюваних величин.

7.         Облік соціально-економічних умов, розвитку досліджу-ваних об'єктів.

Часто прийом перерахування використовується для виз-начення абсолютного й відносного надлишку (недостачі) ро-бочих, абсолютного й відносної змін фонду оплати праці при аналізі трудових ресурсів. Розглянемо приклад аналізу абсо-лютного й відносного надлишку (недостачі) робітників, вихідні дані дані в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13 — Дані для аналізу абсолютного й відносного надлишку (недостачі) робітників

 

Показник        База     Звіт

1. Обсяг виробництва продукції (О), тис. грн.     323      335

2. Число робітників (Ч), чол.           182      185

Абсолютний надлишок (недостача) робітників визна-чається при простому порівнянні значень кількості робітників за звітним й попереднім роком. Фактично маємо абсолютний надлишок робітників:

ΔЧабс = Чо — ЧБ = 185 — 182 = 3 чол.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

При розрахунку абсолютного надлишку не враховується зміна обсягу виробництва продукції у звітному періоді в порівнянні з базовим.

Відносний надлишок визначається перерахуванням кількості робітників у базовому році на відсоток росту обсягу виробництва у звітному році.

Перерахуємо чисельність робітників з урахуванням зміни обсягу виробництва у звітному році, тобто визначимо - базове значення чисельності робітників, скореговане з урахуванням коефіцієнту зростання обсягу виробництва.

 

ЧБ =ЧБ К

 

зростання _ обсягу

 

Розрахуємо коефіцієнт зростання обсягу виробництва продукції:

К         =          = 1,037

335 323

Ц"'" =182-1,037 =189 ЧОЛ.

Визначимо відносний надлишок (недостачу) робітників:

Д¥™. = ¥0-¥Г=185-189 = -4ЧОл.,

тобто має місце відносна недостача робітників.

Ряди динаміки

Для аналізу змін економічних явищ і процесів за певний період використовуються ряди динаміки.

Рядом динаміки називають ряд абсолютних, відносних, се-редніх величин, що характеризують стан економічного явища в часі.

За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:

-          інтенсивність зміни досліджуваних показників (зрос-тання, зниження, стабільність);

-          середній рівень показника й середню інтенсивність змін;

 — тенденцію зміни показників.

Ряд динаміки характеризують наступні величини:

1)         момент часу (дати);

2)         рівень ряду — окремі значення ряду;

3)         абсолютний приріст, який визначається за формулою:

A = хі+1 -х,.;   (1.28)

4)         середній абсолютний приріст ряду, який визначається

за формулою:

A = — ;          (1.29)

п-\

5) темп (індекс) росту, який визначається за формулою:

Т _ ХМ

v ;        (1.30)

6)         середньорічний темп росту, який визначається за фор-

мулою:

Г(%) = n-jJTx -Т2-...-Тп ;      (1.31)

7)         темп приросту, який визначається за формулою:

A

X

P          ;           (1.32)

i

8) абсолютне значення 1% приросту. Розглянемо приклад таблиці 1.14.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Таблиця 1.14 — Динаміка обсягу випуску продукції за ряд

років

 

Рік       Обсяг випуску продук

ції, тис.грн.    Абсолютний приріст, тис.грн.        Темп

зростання,

%         Темп приросту, %     Абсолютне значення 1%

приросту

(зниження),

тис.грн.

 

           

            ба-зис-ний     лан-цюго-вий           ба-зис-ний     лан-цюго-вий           ба-зис-ний     лан-цюго-вий            ба-зис-ний     лан-цюго-вий

1-й (ба за)      6000    -          -          -          -          -          -          -          -

2-й      6500    +500    +500    108,3   108,3   +8,3     +8,3     60,2     60,2

3-й      6300    +300    -200    105      96,9     +5        -3,1     60        64,5

4-й      6750    +750    +450    112,5   107,1   +12,5   +7,1     105,6   63,3

5-й      6900    +900    +150    115      102,2   +15      +2,2     60        68,2

Визначимо середній абсолютний приріст ряду за форму-лою (1.29): 4 (6500 - 6000) + (6300 - 6500) + (6750 - 6300) + (6900 - 6750)

/\ =        =

4

500-200 + 450 + 150

=          = 225тис.грн

4

Визначимо середньорічний темп зростання за формулою (1.31):

Г(%) = 008,3- 96,9 -107,1 -102,2 = 103,5%

Графічні методи

В економічному аналізі широко використовуються різні умовні позначки виявлення взаємозалежності одних показ-ників від інших, порівняння складу й змісту економічних по-

 казників за допомогою просторових зображень: фігур, ліній, діаграм, графіків.

Найбільше поширення одержали наступні види графіків:

—        гістограми;

—        стовбчикові діаграми;

—        лінійні графіки;

—        секторні діаграми.

Гістограма — це діаграма, яка використовується для відоб-раження даних з таблиці частот, у вигляді окремих стовбців. Кожен стовбець гістограми відображає значення частот для визначення інтервалу угрупування.

Стовбчикові діаграми часто використовуються для відоб-раження якісних (нечислових) даних. Стовбчикові діаграми мають кілька різновидів, наприклад, нашаровані й складні.

Лінійні графіки використовуються для відображення да-них за певний часовий період або в аналізі двох і більше на-борів даних. У цілому, при відображенні даних тільки однієї таблиці частот, найкраще використовувати гістограми. Однак при наявності декількох наборів даних (більше одного) лінійні графіки більш показові.

Використання секторних діаграм являє собою альтерна-тивний метод відображення даних. Основне значення цього виду графіків полягає у відображенні окремих значень щодо загальної кількості.

Економіко-математичні методи

Завдання ЕА можуть бути вирішені одним з перерахо-ваних економіко-математичних методів:

1.         Методи елементарної математики: диференціальне й інтегральне обчислення, варіаційне обчислення.

2.         Методи математичного аналізу: вивчення одномірних статистичних сукупностей, вивчення багатомірних ста-тистичних сукупностей.

3.         Методи математичної статистики: оптимізаційні методи аналізу, кореляційно-регресійний аналіз.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

4.         Економетричні методи: виробничі функції, методи “вит-рати — випуск” (міжгалузевий баланс).

5.         Методи математичного програмування: лінійне програ-мування, блокове програмування, нелінійне програму-вання, динамічне програмування.

6.         Методи дослідження операцій: управління запасами, зношування й заміна устаткування, теорія ігор, теорія розкладів, мережні методи планування й управління, те-орія масового обслуговування.

7.         Методи економічної кібернетики: системний аналіз, ме-тоди імітації, методи моделювання, ділові ігри, методи розпізнавання образів.

Контрольні питання

1.         Метод економічного аналізу і його основні характеристики.

2.         Основні прийоми економічного аналізу.

3.         Прийом порівняння і його використання в аналізі.

4.         Поняття й використання прийому виділення «вузьких місць» й «провідних ланок».

5.         Прийом угрупування при аналізі зв'язку між досліджуваними показниками

6.         Прийом і типи деталізації в економічному аналізі.

7.         Використання балансового вв'язування в аналізі обсягу реалізації продукції.

8.         Методи елімінування і їхнє використання в аналізі.

9.         Інтегральний метод в економічному аналізі.

 

10.       Особливості застосування індексного методу.

11.       Прийом участі на паях і пропорційного розподілу.

12.       Застосування прийому перерахування показників.

13.       Використання рядів динаміки в аналізі господарських про-цесів.

14.       Різновиди графічних методів аналізу даних.

15.       Особливості використання економіко-математичних ме-тодів в аналізі виробничих процесів.