3.2.4 Діагностика ліквідності й платоспроможності підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

Загрузка...

Провідними характеристиками фінансового стану підприємства є ліквідність, платоспроможність і фінансова стабільність. У ході їхнього аналізу прийнято акцентувати увагу на періоді діяльності підприємства, у рамках якого вико-нується оцінка.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінан-сового стану підприємства виступає його ліквідність і платос-проможність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в засоби платежу. Чим менше час, не-обхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства — це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов'язань.

Платоспроможність відображає можливість підприємства відповідати (платити) за своїми обов'язками в конкретний період часу. У міжнародній практиці вважається, якщо підприємство не може відповідати за своїми обов'язками на конкретний термін, то воно неплатоспроможне. У цьому зв'яз-ку виконується оцінка його потенційної платоспроможності, тобто погашення зобов'язань. У протилежному випадку підприємство визнається в судовому порядку банкрутом. Під платоспроможністю прийнято розуміти наявність і достатність грошових коштів та їх еквівалентів для своєчасного погашення зобов'язань у міру настання строку їхньої оплати. Оцінка пла-тоспроможності проводиться на конкретну дату.

Поняття ліквідності більш широке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. У той же час, ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний.

Для діагностики ліквідності й платоспроможності підприємства використовують як кількісну, так й якісну оцінку. При цьому, якісні оцінки розглядаються як необхідні умови гарантованих ліквідності й платоспроможності. Під якісною оцінкою ліквідності розуміють аналіз ліквідності ба-лансу підприємства, що дозволяє зафіксувати ліквідність або неліквідність балансу розглянутого підприємства. Кількісна оцінка виконується на базі аналізу системи фінансових ко-ефіцієнтів.

Якісна оцінка ліквідності, що носить попередній характер, виконується у вигляді аналізу ліквідності балансу. Під

Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства

ліквідністю балансу розуміється ступінь забезпеченості зо-бов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у засоби платежу відповідають строку погашення зо-бов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів за активами, згрупованих за ступенем їхньої ліквідності й розта-шованих у порядку убування їхньої ліквідності, із зобов'язан-нями по пасивах, згрупованими по строках їхнього погашення й розташовані в порядку зростання строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто строків перетворення в грошові кошти, активи підприємства в ході аналізу ліквідності балансу розділяються на наступні групи:

А 1) найбільш ліквідні активи — кошти та їх еквіваленти, а також короткострокові фінансові інвестиції;

А 2) швидко реалізовані активи — дебіторська заборго-ваність та інші поточні активи;

А 3) повільно реалізовані активи — товароматеріальні запа-си, а також довгострокові фінансові вкладення;

А 4) важко реалізовані активи – статті І розділу активу балансу за винятком статей, що ввійшли в попередню групу.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їхньої оплати. При проведенні зовнішнього аналізу, у ході яко-го використовуються тільки дані балансу підприємства, зо-бов'язання групуються відповідно до передбачуваних строків погашення. При проведенні внутрішнього аналізу таке угру-повання можна зробити більш точним. Зобов'язання підприємства можуть бути згруповані в такий спосіб:

П 1) найбільш термінові зобов'язання — кредиторська за-боргованість, а також кредити й позики, не погашені в строк;

П 2) короткострокові пасиви — короткострокові кредити й позикові кошти. Також до цієї групи належить частина па-сивів, представлених у розділі «Забезпечення майбутніх вит-рат і платежів» (суми, плановані до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу, або протягом одного опе-раційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців), а також

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

доходи майбутніх періодів, що належать до поточних зо-бов'язань;

П 3) довгострокові пасиви — довгострокові кредити й по-зикові кошти, а також забезпечення майбутніх витрат і пла-тежів і доходи майбутніх періодів, що не належать до поточних зобов'язань;

П 4) постійні пасиви — статті I розділу пасиву. Для збере-ження балансу активу й пасиву підсумок даної групи варто зменшити на суму витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу зіставляються підсумки наведених груп за активами й пасивами. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідно-шення:

А 1 ^П 1 А 2 ^ П 2 А 3 ^ П 3 А 4 ^ П 4

Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю веде до виконання четвертої нерівності, тому практично істотним є зпівставлення підсумків перших трьох груп за активами й па-сивами. Четверта нерівність носить «балансуючий» характер й у той же час має глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стабільності — наявності в підприємства власних оборотних коштів.

У випадку, коли одна або кілька нерівностей мають знак, протилежний вищенаведеній умові, ліквідність балансу не є абсолютною.

Приклад оцінки ліквідності балансу наведений у таб-лиці 3.11.

Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства

Таблиця 3.11 — Аналіз ліквідності балансу

 

Актив На по-чаток року      На кі-нець року         Пасив На по-чаток року      На кі-нець року         Платіжний

надлишок

або недолік    У відсотках

до величини

групи по

пасиві

 

           

           

           

           

           

            На по-чаток року      На кі-нець року         На по-чаток року      На кі-нець року

А1       7619,9 6620,6 П1       2994    4956    4625,9 1664,6 254,51 133,59

А2       8526,9 11434  П2       2683,3 4540,2 5843,6 6893,8 317,78 251,84

А3       25011  26766,4           П3       150      150      24861  26616,4           16674  17844,3

А4       67276,8           68333,6           П4       102607,3         103508,4         -5330,5           -35174,8         65,57   66,02

Баланс            108434,6         113154,6         Баланс            108434,6         113154,6                                           

Для даного підприємства співвідношення ранжируваних активів і пасивів відповідає оцінній умові, тобто його баланс абсолютно ліквідний (абсолютно ліквідні активи на кінець ро-ку в 1,34 рази перевищують найбільш термінові зобов'язання). Практично абсолютно ліквідний баланс не є оптимальною си-туацією, тому що говорить про недостатньо ефективне використання грошових коштів і недостатнє використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування діяль-ності. Таким чином, скорочення платіжного надлишку по першій групі в цьому випадку потрібно вважати позитивним явищем. По другій і третій групах також спостерігаються значні платіжні надлишки, сума яких виросла, що дозволяє зробити висновок про збереження нормального рівня ліквідності в середньостроковій перспективі.

Для завершальної оцінки ліквідності балансу розрахо-вується загальний показник ліквідності fл:

À1 + 0,5-À2 + 0,3-À3           321

fË =     ,           (.)

Ï1+0,5-Ï2+0,3-Ï3

де А1 — найбільш ліквідні активи;

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

А2 — швидко реалізовані активи; А3 — повільно реалізовані активи; П1 — найбільш термінові зобов'язання; П2 — короткострокові пасиви; П3 — довгострокові пасиви.

Загальний показник ліквідності балансу відображає відно-шення суми всіх ліквідних коштів підприємства до суми всіх платіжних зобов'язань за умови, що різні групи ліквідних коштів і платіжних зобов'язань входять у зазначені суми з ва-говими коефіцієнтами, що враховують їх значимість із погляду строків надходження коштів і погашення зобов'язань. Даний показник дозволяє порівнювати баланси підприємства, що на-лежить до різних звітних періодів, а також баланси різних підприємств і з'ясовувати, який баланс більш ліквідніший.

На початок року:

7619,9 + 0,5-8526,9 + 0,3-25011

f Ë —   — 4,43

2994 + 0,5-2683,3 + 0,3-150

На кінець року:

6620,6 + 0,5 • 11434 + 0,3 • 26766,4

f Ë —   — 2,8

4956 + 0,5-4540,2 + 0,3-150

Середньозважена вартість оборотних активів перевищує середньозважену суму зобов'язань підприємства й на кінець, і на початок року. Це говорить про реальні можливості забезпе-чити поточну ліквідність. Скорочення загального показника ліквідності при цьому можна оцінювати неоднозначно.

Кількісну оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов'язань. До них належать:

Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства

—        коефіцієнт абсолютної ліквідності;

—        коефіцієнт термінової ліквідності;

—        коефіцієнт поточної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов'язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсо-лютної ліквідності визначається за формулою

К         Грошові активи

^^Поточні зобов'язання       (3"22)

Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2...0,3. На практиці ж значення бува-ють значно нижчі, і за цим показником не можна відразу роби-ти негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредито-ри підприємства одночасно пред'являли б йому свої вимоги. У той же час, занадто високе значення показника абсолютної ліквідності свідчить про нераціональне використання фінан-сових ресурсів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (проміжний ко-ефіцієнт покриття) відображає прогнозовані платіжні можли-вості підприємства за умови своєчасного проведення розра-хунків з дебіторами й характеризує очікувану платоспро-можність підприємства на період, рівний середньої тривалості обороту дебіторської заборгованості. Теоретичне значення ко-ефіцієнта оцінюється на рівні 0,7...1. Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується за формулою:

Горошові активи + дебіторська заборгованість

Поточні зобов'язання           • (3-23)

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) характеризує здатність підприємства забезпечити свої корот-кострокові зобов'язання з найбільш легко реалізованої частини активів — оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш за-гальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зо-бов'язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів переви-щувала суму поточних зобов'язань (ця вимога випливає також з «модифікованого золотого фінансового правила»). Нормаль-ним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5...2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгова-ності, тривалість виробничого циклу й інші фактори. Значення коефіцієнта, рівне 1, припускає рівність поточних активів і па-сивів. Однак якщо взяти до уваги, що ступінь ліквідності різних елементів поточних активів істотно відрізняється, мож-на допустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані або ж реалізовані по повній вартості, у результаті чого можлива за-гроза погіршення фінансового стану підприємства. Так, това-роматеріальні запаси в терміновому порядку часто реалізують-ся зі значною знижкою. Крім того, у підприємства повинен бу-ти деякий обсяг виробничих запасів для продовження вироб-ничо-господарської діяльності після погашення всіх поточних зобов'язань. Що стосується дебіторської заборгованості, то, по-перше, можлива наявність сумнівної й навіть безнадійної за-боргованості, по-друге, при необхідності термінової інкасації дебіторської заборгованості підприємство може вдатися до обліку векселів або факторингових операцій, що веде до втрати частини її суми як оплати відповідних послуг.

Якщо ж значення коефіцієнта значно перевищує 1, то мож-на зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одно-Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства

часно, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відхилення грошових коштів у дебіторську за-боргованість може бути пов'язане з неефективним уп-равлінням активами. У той же час підприємство, можливо, не повністю використовує свої можливості з одержання кредитів. Розрахунок коефіцієнта поточної ліквідності проводиться за формулою

К         Поточні активи

пл=Поточні зобов'язання .   (3.24)

Наведені фінансові коефіцієнти дозволяють виконати оцінку ліквідності підприємства на дату складання балансу, тобто оцінка носить статичний характер. Щоб перебороти це недолік і простежити динаміку ліквідності, необхідно викори-стати так називані «проміжні» баланси.

Для оцінки й прогнозу платоспроможності підприємства у вітчизняній практиці використовуються коефіцієнт поточ-ної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними оборот-ними коштами й коефіцієнт відновлення (втрати) платоспро-можності.

Підставою для визнання структури балансу неза-довільною, а підприємства — неплатоспроможним, є наявність однієї з наступних ситуацій:

1)коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 1,5;

2) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними кош-тами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1;

Рішення про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним, приймається з ураху-ванням наявності реальної можливості підприємства віднови-ти платоспроможність або реальної можливості втратити її протягом певного періоду часу. Тому в систему критеріїв оцінки структури балансу включений коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, що характеризує наявність у

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

підприємства можливості відновити (або втратити) через пев-ний період часу свою платоспроможність.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності Кв розрахо-вується, якщо хоча б один з вищевказаних коефіцієнтів має значення нижче нормативного. Він визначається за період, рівним шести місяцям, за формулою:

v К,дЛ+6/Т (Кп.дЛ-К,,0)

^ в_     гу         ,           (3.25)

де Кп л 1 — значення коефіцієнта поточної ліквідності на-прикінці звітного періоду; Кп.л..0 — значення коефіцієнта поточної ліквідності на по-

чатку звітного періоду; 6 — період відновлення платоспроможності в місяцях.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальної можли-вості в підприємства відновити свою платоспроможність про-тягом півроку. Значення коефіцієнта менше 1 свідчить про те, що в підприємства в найближчі шість місяців відсутня реаль-на можливість відновити платоспроможність.

Якщо коефіцієнт покриття має значення не менше 1,5, а ко-ефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами — не мен-ше 0,1, розраховується коефіцієнт втрати платоспроможності Квт за період, рівним трьом місяцям. Формула розрахунку аналогічна коефіцієнту відновлення платоспроможності. Коефіцієнт втрати платоспроможності, що приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства не втратити плато-спроможність у найближчі три місяці. Коефіцієнт втрати платос-проможності, що приймає значення менше 1, характеризує на-явність реальної загрози втрати платоспроможності.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу, здатної в перспективі призвести до неплато-

Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства

 

спроможності, для прибутково працюючого підприємства вико-ристовується коефіцієнт Бівера. Цей коефіцієнт характеризує здатність підприємства генерувати надходження коштів у до-статньому обсязі для погашення зобов'язань й являє собою відношення припливу коштів до загальної суми заборгованості:

КБ

Чистий прибуток + амортизація

(3.26)

Позичковий капітал

Відповідно до «Методичних рекомендацій з виявлення оз-нак неплатоспроможності підприємства й ознак дій з прихову-вання банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства», затвердженими наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. №10, якщо значення цього показника протя-гом тривалого часу (1,5-2 року) не перевищує 0,2, це свідчить про формування незадовільної структури балансу. Рекомен-доване значення коефіцієнта Бівера за міжнародними стан-дартами перебуває в інтервалі 0,17...0,4.

Виконаємо оцінку ліквідності умовного підприємства за да-ними додатка А. Показники ліквідності наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 — Показники ліквідності підприємства

 

Показник        На початок року        На кінець року           Відхилення

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  7619,9=1,41

5405    6620,6

            = 0,72

9180    -0,69

Коефіцієнт

термінової

ліквідності      16148 =2,99

5405    17749,9 9180  -1,06

Коефіцієнт

поточної

ліквідності      41157,8

            = 7,61

5405    44821 =4,88 9180      -2,73

Значення коефіцієнтів ліквідності, незважаючи на їхнє скоро-чення, перебувають на істотно перевищеному рекомендованому рівні. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності, хоча й скоротився за

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

рік практично вдвічі, свідчить про надвисокий рівень платоспро-можності підприємства (на дату балансу воно здатно погасити 72% поточних зобов'язань). У цьому випадку зниження — скоріше позитивне явище, що свідчить про більш раціональне ви-користання коштів. Високий рівень абсолютної ліквідності вик-ликаний підтримкою значної торби залишків коштів, достатній не тільки для оплати поточних витрат підприємства й забезпечення страхового резерву на випадок затримки погашення дебіторської заборгованості й виникнення незапланованих витрат, але й для проведення операцій на ринку поточних фінансових інвестицій або товарів з метою одержання короткострокового прибутку. Низька сума кредиторської заборгованості по товарних операціях підтверджує думку про те, що підприємство воліє користуватися надаваними постачальниками знижками за дострокову оплату то-вару й практично не використовує товарний кредит.

Рівень коефіцієнта термінової ліквідності також оціню-ється як високий, тому що значно перевищує рекомендований.

Коефіцієнти поточної ліквідності показують багаторазо-вий запас даного показника в порівнянні з рекомендованим рівнем. Він скоротився через більш інтенсивне залучення кре-диторської заборгованості. На кінець року поточні активи практично в п'ять разів перевищують поточні зобов'язання, що свідчить про зайве нагромадження запасів і відволіканні коштів у дебіторську заборгованість. Така ситуація викликана зниженням обсягів продажів, що збільшує раніше відзначену непрогресивність структури оборотних активів.

Таким чином, рівень коефіцієнтів ліквідності перевищує рекомендований, що безумовно, відіб'ється на фінансовому стані підприємства в майбутніх періодах його діяльності.

Показники поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними коштами, що виходить з раніше виконаних розра-хунків, істотно перевищують рекомендований рівень, що свідчить про нормальну структуру балансу й платоспроможність підприємства. Тобто, необхідності в розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності й коефіцієнта Бівера немає.

Розділ 3. Діагностика фінансового стану підприємства