2.6.2 Ціноутворення за методом «витрати плюс»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

Загрузка...

Суть методу «витрати плюс» полягає в тому, що величина ціни товару визначається на основі операційних витрат на ви-

Собівар-тість про-дукції       Прибуток підпри-ємства     Акциз (за підакцизн

ими товарами)          ПДВ    Постачальн о-сбутові надбавки      Торгова над-бавка

Оптова ціна підприємства без ПДВ                                             

Відпускна ціна підприємства без ПДВ                             

Відпускна ціна підприємства із ПДВ (покупна ціна оптового посередника)               

Продажна ціна оптового посередника (покупна ціна підприємства торгівлі) 

Роздрібна ціна

Рис. 2.1. Склад і структура ціни

робництво й реалізацію конкретного виду продукції, до яких додається відповідна сума прибутку.

Формула ціни, визначена на основі методу «витрати плюс» має вигляд:

Ц = Зтр + П ,  (2.82)

Зопер — операційні витрати підприємства на виробництво

й реалізацію конкретного виду продукції, грн.; П — прибуток підприємства на виробництво конкретного виду продукції, грн.

Метод «витрати плюс» найбільш прийнятний для підприємств, положення яких близько до монопольного й збут продукції гарантований, а також для встановлення ціни на зовсім нові товари.

Метод «витрати плюс» простий і зручний, але має ряд не-доліків:

1. Метод не забезпечує повного вирішення проблеми ціно-утворення, тому що для того, щоб визначити витрати,

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

треба знати ціни факторів, витрачених на виробництво й продаж товару.

2.         Метод слабко пов’язаний з рівнем попиту. Може виник-нути ситуація, коли ціна товару буде нижче його спо-живчих властивостей, і за товар споживач може запла-тити більше, і, навпаки, ціна завищена в порівнянні із цінами конкурентів.

3.         Метод перекручує дійсний внесок продукту у дохід підприємства. Наприклад, на продукцію накладаються витрати за операційною орендою, які не пов’язані безпо-середньо з виробництвом цього виду продукції

Для розрахунку ціни за методом «витрати плюс» викори-стовують операційні витрати на виробництво конкретного ви-ду продукції (таблиця 2.57).

Таблиця 2.57 — Операційні витрати на виробництво конкретного виду продукції, тис.грн.

 

Найменування статей витрат         Сума витрат, грн.

1          2

1.         Сировина й матеріали

2.         Напівфабрикати власного виробництва

3.         Термообробка

4.         Транспортно-заготівельні витрати

5.         Відходи          52 5778 502

4

28

Разом витрати на матеріали            6308

6.         Основна заробітна плата основних виробничих

робітників

7.         Додаткова заробітна плата основних виробничих

робітників

8.         Відрахування на соціальні потреби

9.         Витрати на утримання й експлуатацію

встаткування

10.       Загальвиробничі витрати

11.       Спеціальний інструмент й оснащення механічне

12.       Витрати на освоєння           1196

119 494

785 970 54 32

 

1          2

13.       Адміністративні витрати з виробництва

14.       Адміністративні витрати за іншими

структурними підрозділами

15.       Витрати на збут        728

644 637

Разом операційні витрати   11967

16.       Норматив рентабельності

17.       Прибуток       20,0% 2393

Оптова ціна підприємства  14360