2.2.9 Аналіз фонду заробітної плати


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

Загрузка...

Використання трудових ресурсів необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці.

В економічній літературі відсутнє загальноприйняте трак-тування заробітної плати. Приведемо кілька визначень за-робітної плати.

Заробітна плата — це частина національного доходу, при-значена для задоволення особистих потреб працівників, що видається в грошовій формі відповідно кількості і якості вико-наних робіт.

Заробітна плата – це грошове вираження вартості й ціни робочої сили, яка виступає у формі заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата — це винагорода за працю.

Заробітна плата — це частина витрат на виробництво й ре-алізацію продукції, що витрачається на оплату праці працівників підприємства.

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95 — ВР «Заробітна плата — це винагорода, розрахована, як правило, у грошовій формі, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або зроблену послугу.

Вся заробітна плата працівників ділиться на номінальну й реальну.

Номінальна заробітна плата — це сума коштів, отриманих працівником за його працю протягом розрахункового періоду (день, місяць, рік).

Реальна заробітна плата — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату. Інакше ка-жучи, реальна заробітна плата — купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Реальна заробітна плата тісно пов’язана з номінальною й цінами на товари й послуги.

Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці й кінцевих результатів господарської діяльності підприємства. Заробітна плата регулюється подат-ками й максимальним її розміром не обмежується.

За структурою заробітна плата включає наступні складові:

—        основна заробітна плата;

—        додаткова заробітна плата;

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

—        інші заохочувальні й компенсаційні виплати;

—        участь у прибутку й виплати акціями.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану ро-боту у відповідності до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов’язки). Основна зарплата встановлюється у вигляді тарифних ставок і відряд-них розцінок для робочих і посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців; процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках, коли вони є основою заробітної плати.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю по-над установлені норми, за трудові успіхи й особливі умови праці. Рівень додаткової оплати праці в більшості випадків за-лежить від кінцевих результатів роботи підприємства.

У фонд додаткової заробітної плати відносять:

1.         Надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових

окладів:

—        кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу майстерність;

—        бригадирам із числа робітників, не звільнених від ос-новної роботи, за керівництво бригадами;

—        персональні надбавки;

—        за сполучення професій (посад), розширення зон обслу-говування;

—        за роботу у важких, шкідливих умовах, за роботу в бага-тозмінному й безперервному режимі виробництва;

—        керівникам, фахівцям, технічним службовцям за високі досягнення в праці.

2.         Премії за виробничі результати:

—        виконання й перевиконання виробничих завдань;

—        виконання акордних завдань у встановлений термін;

—        підвищення продуктивності праці;

—        економія сировини, матеріалів, інструмента;

—        скорочення простоїв устаткування.

3.         Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років і стаж роботи.

4.         Оплата за роботу у вихідні, святкові дні й понад нор-мований час.

5.         Оплата щорічних відпусток, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат нале-жать:

—        Оплати простоїв не з вини працівника.

—        Винагороди за результатами роботи за рік.

—        Винагороди за відкриття, винаходи й раціоналіза-торські пропозиції.

—        Премії за створення, організацію виробництва й виго-товлення нових товарів.

—        Одноразові заохочення, наприклад, заохочення до ювілейних і пам’ятних дат у натуральній і грошовій формі.

—        Суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам:

—        одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію;

—        доплати й надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

—        вартість путівок на лікування й відпочинок.

Розмір додаткової заробітної плати повинен не перевищу-

вати 50% основної заробітної плати працівника.

Оплата праці кожного працівника регулюється податка-ми. Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 1 січня 2004 року введена єдина ставка опо-датковування фізичних осіб у розмірі — 13%.

Особливе місце в системі оплати праці займає мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір за-робітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче яко-го не може проводитися оплата за виконану працівниками місячну, годинну норму праці. Мінімальному рівню оплати

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

праці відповідає перший розряд тарифного плану. Більш кваліфікована праця (праця більш високих розрядів) опла-чується виходячи з наведених у тарифних планах тарифних коефіцієнтів, обумовлених з співвідношення рівнів оплати праці даного й першого розряду.

Фонд заробітної плати за діючою інструкцією органів ста-тистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, але й ви-плати за рахунок коштів соціального захисту й чистого при-бутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Найбільша питома вага в складі коштів, використаних на споживання, займає фонд оплати праці, що включається в собівартість продукції.

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, що включається в собівартість продукції, у першу чергу розраховуємо абсолютне й відносне відхилення фактичної його величини від планової.

У цьому зв’язку розрізняють абсолютну й відносну зміну фонду заробітної плати.

Абсолютна зміна фонду заробітної плати (АФЗПабс) виз-начається порівнянням фактично використаних коштів на оп-лату праці (ФЗПф) із плановим фондом заробітної плати (ФЗПпл) у цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників:

АФЗП = ФЗП , - ФЗП т        (2.25)

Оскільки абсолютне відхилення визначається без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції, то по ньому не можна судити про економію або перевитрату фонду заробітної плати.

Відносна зміна фонду заробітної плати (АФЗПотн) розра-ховується, як різниця між фактично нарахованою сумою зар-плати й плановим фондом, скорегованим на коефіцієнт вико-нання плану з виробництва продукції. При цьому варто мати на увазі, що корегується тільки змінна частина фонду заробітної плати. Змінна частина фонду заробітної плати

(ФЗПпер) — це та частина ФЗП, що змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. До ФЗПпер належать:

-          зарплата робітників за відрядними розцінками;

-          премії робітникам й управлінському персоналу за виробничі результати;

-          сума відпускних, що відповідають частці змінної зар-плати.

Постійна частина фонду заробітної плати (ФЗПпост) не змінюється при збільшенні або спаді обсягу виробництва. До ФЗПпост належать:

-          зарплата робітників по тарифних ставках;

-          зарплата керівників, фахівців, технічних службовців по ставках;

—        всі види доплат;

-          оплата праці працівників непромислових виробництв;

-          сума відпускних, що відповідає частці постійної зарплати.

Відносна зміна фонду заробітної плати з урахуванням ви-

конання плану з виробництва продукції, можна визначити за формулою:

АФЗПотн = ФЗП, - ФЗПСК =

.           v          (2.26)

= ФЗП, - \ФЗПШ зм ■ Квп + ФЗПт пост )

де ФЗПск — фонд зарплати плановий, скорегований на ко-ефіцієнт виконання плану з випуску продукції; ФЗПпл.зм, ФЗПпл.пост — відповідно змінна й постійна сума

планового фонду зарплати; Квп — коефіцієнт виконання плану з виробництва про-

дукції.

Факторна модель, що використовується для аналізу постійної

частини фонду заробітної плати робочих-погодинників, має

вигляд            „

ФЗП nep=Y, WI7 заг ■ УДі ■ УТЕІ' №І ,    (2.27)

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

де VВПзаг — загальний обсяг випуску продукції, шт.;

УДi — питома вага i-го виду продукції в обсязі вироб-

ництва (структура продукції); УТЕi — питома трудомісткість i-го виду продукції, нормо-

години; ОТ i- рівень годинної оплати праці, грн.

Факторна модель, використовувана для аналізу постійної ча-стини фонду заробітної плати робочих-погодинників, має вигляд:

ФЗП тт =Ч • Д -Т • ЧЗП ,     (2.28)

де Ч — средньосписочна чисельність робітників, чол.;

Д — середня кількість робочих днів, відпрацьованих од-

ним робітником за рік (кількість робочих днів у році),

день; Т — середнє число годин, відпрацьованих за день одним

робітником (тривалість робочого дня), година.; ЧЗП — середньогодинна заробітна плата, грн./година.

Найбільш значимим фактором у факторній моделі фонду заробітної плати є рівень годинної оплати праці (за 1 людино-годину) або середнього динна заробітна плата, яка залежить від:

—        рівня кваліфікації працівників;

—        інтенсивності праці (у процесі аналізу розглядається можливість зниження трудомісткості продукції);

—        перегляду норм продуктивності;

—        перегляду розцінок;

—        зміни розрядів робіт;

—        перегляду тарифних ставок;

—        обсягів різних доплат і премій (доплати за стаж роботи, наднормативні години, час простоїв з вини підприємства).

У процесі аналізу докладно розглянемо склад фонду опла-ти праці в розрізі категорій працівників і видів оплати праці.

Ці дані дозволяють судити про структуру фонду оплати праці по категоріях працівників і видам виплат. У таблиці 2.23 наве-дені вихідні дані для такого виду аналізу.

Таблиця 2.23 — Вихідні дані для аналізу фонду оплати

праці

 

Вид оплати    Сума зарплати, тис. грн.

 

            План   Факт   Відхилення

1. Змінна частина оплати праці робітників

1.1.      За відрядними розцінками

1.2.      Премії за виробничі результати      126588

112025 14563 139349

122236 17113 +12761

+10211 +2250

2. Постійна частина оплати праці робітників

2.1.      Погодинна оплата праці по

тарифних ставках

2.2.      Доплати         34379 29135 5244     40674 30814 9860     +6295 +1679 +4616

3. Усього оплата робітників без відпускних (п.1 + п.2)   160967            180023            +19056

4. Оплата відпусток робітників

4.1.      Стосовно до змінної частини

4.2.      Стосовно до постійної частини      14242 11140 3102     15699 11842 3857     +1457 +702

+755

5. Оплата праці технічних службовців      39991  39778  -213

6. Загальний фонд заробітної плати

(п.3+п.4+п.5) У тому числі:

6.1.      - змінна частина (п.1+п.4.1)

6.2.      - постійна частина

(п.2+п.4.2+п.5)          215200

137728 77472 235500

151191 84309 +20300

+13463 +6837

7. Питома вага в загальному фонді зарплати, %:

-          змінної частини

-          постійної частини     64 36   64,2 35,8         +0,2 -0,2

Визначимо абсолютне відхилення фонду заробітної плати:

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

АФЗП абс =235500- 215200= 20300 грн.

З розрахунків видно, що відбулося збільшення загального фонду заробітної плати.

Відносне відхилення фонду заробітної плати розрахо-вується з урахуванням зростання обсягу виробництва на 4,5%. На підставі даних таблиці визначимо відносне відхилення по фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану з ви-робництва продукції:

ЛФЗПвід =235500 - (137728 ■ 1,045 + 77472) = =235500 - 221398 =+14103 грн.

Отже, на підприємстві є відносна перевитрата фонду за-робітної плати в розмірі 14103 грн.

Розглянемо приклад аналізу погодинного фонду оплати праці за два суміжних роки.

Таблиця 2.24 — Вихідні дані для аналізу погодинного фонду заробітної плати

 

Показник        База     Звіт     Відхилення

1. Средньосписочна чисельність робочих-погодинників (Ч), чол.        103      105      -2

2. Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д), день.    205      206      +1

3. Середня тривалість робочої зміни (Т), год.       7,6       7,85     +0,25

4. Фонд погодинної оплати праці, грн.     361060            434250            +73190

5. Середньорічна заробітна плата робочого-погодинника (РЗП), грн. (п. 4 : п. 1)       3505    4136    +631

6. Середньоденна заробітна плата робочого- погодинника (ДЗП), грн. (п. 4 : (п. 1 • п.2))    17,1     20,1     +3,0

7. Середньогодинна заробітна плата робочого- погодинника (ГЗП), грн. (п. 4 : (п. 1 • п.2 • п.3))    2,25     2,56            +0,31

            Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць:

АФЗПЧ = (ЧБ -Ч0)- ДБ -ТБ -ЧЗПБ = (105 — 103) • 205 • 7,6 • 2,25= 7011 грн. — перевитрата ФЗП.

А.ФЗПД =Ч0 -{Д0 -ДБ)-ТБ ЧЗПБ= 105 • (206 — 205) • 7,6 • 2,25= 1795 грн. — перевитрата ФЗП.

АФЗП Т =Ч0- Д0 -(Т0 -ТБ)ЧЗП Б= 105 • 206 • (7,85 — 7,6) • 2,25= 12167 грн. — перевитрата ФЗП.

АФЗПщл =Ч0- Д0-Т0 (ЧЗП 0 -ЧЗП Б)= 105 • 206 • 7,85 • (2,56

—        2,25)= 52637 грн. — перевитрата ФЗП.

Балансова перевірка:

АФЗП = 434850 — 361060 = 73190 грн.

АФЗП = 7011+1795+12167+52637 = 73610 грн.

73190 грн. = 73610 грн. — розрахунок виконаний вірно.

Таким чином, ми бачимо, що перевитрата погодинного фонду заробітної плати відбулася у зв’язку зі зростанням всіх факторів.

При проведенні аналізу фонду заробітної плати одним з найбільш важливих етапів є аналіз співвідношення між темпом зростання середньої заробітної плати й темпами росту продуктивності праці. Для розширеного відтворення, одержання необхідного прибутку й рентабельності не-обхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджа-ли темпи зростання його оплати. Якщо цей принцип не до-тримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції й зменшення суми при-бутку.

Складемо таблицю 2.25, що відображає дані показники.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

 

Таблиця 2.25 — Аналіз співвідношення зростання продуктивності праці й заробітної плати

Показники     Попередній рік          Звітний рік     Абсолютне відхилення        Темп росту, %

1. Обсяг виробницт-ва продукції, тис. грн.          42335  57575  +25386,5        135,9

2. Чисельність робітників, чол.       202      208      +6        103,0

3. Фонд заробітної плати робітників, грн. 2610940          3393590          +782650         130,0

4. Середня заробітна плата робітника, грн. /міс.   1077,1 1359,6 +282,5 126,2

5. Середньорічний виробіток робітника, грн. /чол.          209580            276800            +109959         132,1

Згідно наведеним даним темп зростання середньої за-робітної плати щодо попереднього року склав:

Kзар.п л =1359,6/1077,1 = 1,262

Темпи росту продуктивності праці:

Kпр . пр. = 276800/209580 = 1,321.

Коефіцієнти співвідношення зростання продуктивності й зарплати:

Kспіввідн. = Кпр . пр ./Кзар . пл . = 1,321/1,262 = 1,04 .

Аналізуючи отримані показники, бачимо, що щодо попе-реднього року зростання продуктивності праці випереджає ріст

середньої заробітної плати в 1,04 рази, що в цілому задовольняє умові нарощування темпів розширеного виробництва.

На підставі дані таблиці 2.25 також можна провести аналіз абсолютної й відносної перевитрати (економії) фонду заробіт-ної плати.

Абсолютна перевитрата фонду заробітної плати:

ΔФЗПабс = ФЗПО — ФЗПБ = 3393590 — 2610940 = = +782650 грн.

Відносна перевитрата (економія) фонду заробітної плати:

ΔФЗПотн = ФЗПО — ФЗПБ • Кросту зарплати.

Кросту зарплати = Кросту обсягу • Квідставання,

де Кросту обсягу — коефіцієнт росту обсягу виробництва у звітному періоді в порівнянні з базовим; Квідставання — коефіцієнт відставання росту заробітної пла-ти від росту обсягу виробництва.

 

57575 42335

^^ ^=^ = 1,359

 

У нашому прикладі не заданий відсоток (коефіцієнт) зро-стання заробітної плати на 1% росту обсягу виробництва. То-му приймемо Квідставання = 1,0. Крім того, у прикладі немає розбивки фонду заробітної плати на постійну й змінну части-ни, тому умовно можна проводити розрахунок ФЗП без тако-го розподілу при обчисленнях.

ΔФЗПвідн = 3393590 — 2610940 • 1,359 = — 154677 грн.

Таким чином, маємо відносну економію ФЗП у розмірі 154677 грн.

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

Суму економії (-Е) або перевитрати (+Е) фонду за-робітної плати можна було б визначити трохи інакше по на-ступній формулі:

ЕФЗП = ФЗП О         .           (2.29)

Кзар.п л