11.4. Економічне управління формуванням і розподілом прибутку підприємств


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 

Загрузка...

Планування прибутку - це найбільш відповідальний етап управління господарською діяльністю будь-якої підприємницької структури.

Система планових розрахунків прибутку охоплює визначення джерел його отримання та обґрунтування напрямів використання.

Основним джерелом прибутку в туризмі є виручка від реалі-зації турпродукту (послуг). Прибуток від реалізації планується різ-ними методами.

Перший метод грунтується на використанні двох уже розро-блених планів: плану доходів від реалізації турпродукту (послуг) і плану витрат, пов'язаних з його комплектуванням і реалізацією. Для розрахунків цим методом плану прибутку для туроператора можна використовувати таку формулу:

пш = Vпл _ щВ _вш, (11.16)

де nZ - планова сума прибутку туроператора від реалізації; V"" - планова сума виручки (доходу) від реалізації турпро-дукту (послуг) туроператора;

Вт - витрати на комплектування та реалізацію планового обсягу турпродукту (послуг).

При плануванні прибутку турагента необхідно враховувати специфіку утворення його доходу і витрат за формулою

Паг = KB -ПДВ-В ,   (11.17)

де Ппалг - планова сума прибутку від реалізації турпродукту та послуг турагента; КВПЛ - планова сума комісійної винагороди; вш_ ВИТрати турагента на просування на ринок і реаліза-

цію турпродукту (послуг).

Другий метод полягає у використанні середнього рівня рен-табельності діяльності підприємства, установленого на плановий період. При розрахунках плану прибутку цим методом використо-вуються такі формули:

для туроператора -

 

Дч х"вир

Поп =  ;           (11.18)

100

для тур агента -

Паг = КВ\1Ркв ,         (П.19)

100

де д™ - чистий доход туроператора на плановий період; Рвир - плановий рівень рентабельності виручки туропера-

тора; кв™ - чиста комісійна винагорода турагента на плановий

період; Ркв - плановий рівень рентабельності комісійної винаго-

роди турагента.

Плановий рівень рентабельності діяльності туристичних під-приємств визначається коригуванням фактичного рівня рентабель-ності на можливі зміни доходу і витрат.

Третій метод передбачає прямі розрахунки цільового прибут-ку. Основою такого планування є визначення потреби в прибутку для кожного напряму його використання:

1)         інвестування виробничого й соціального розвитку підпри-ємства;

2)         виплата доходів і дивідендів власникам капіталу не нижче процентної ставки за депозитними внесками;

3)         додаткове матеріальне стимулювання працівників;

4)         створення фінансових резервів і фондів ризику;

5)         сплата податків та інших обов'язкових платежів із прибутку.

Перераховані види потреб формують загальну потребу в чис-

тому прибутку. Для розрахунків оподатковуваного прибутку, що забезпечить одержання планового чистого прибутку, використову-ється формула

„и/7 ПиЛ • 100

Я™=^-           ,           (11.20)

100-Спод

де П™ - оподатковувана сума планового цільового прибутку;

п"л - планова сума чистого прибутку; Споь - ставка податку на прибуток, %.

Розрахований таким методом оподатковуваний прибуток є вихідним моментом програмно-цільового методу планування дохо-ду та інших показників господарської діяльності.

Планування прибутку з інших джерелах здійснюється мето-дом прямих розрахунків.

Завершальним етапом планування фінансово-господарської діяльності є складання прогнозу прибутку (збитку) за формою, на-веденою в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Прогноз прибутків (збитків) підприємства на      рік

№ п/п  Найменування показника    Значення

показника,

тьіс. грн.

1          Доход (виручка) від реалізації        

2          ПДВ, єдиний податок та інші податкові збори з доходу (р. 1 х Сп: 100)          

3          Чистий доход (р. 1 - р. 2)    

4          Собівартість реалізованої продукції           

5          Валовий        

5.1       прибуток(р. 3 -р. 4)  

5.2       збиток(р. 3 -р. 4)      

6          Інші операційні доходи       

7          Адміністративні витрати    

8          Витрати на збут       

9          Інші операційні витрати     

10        Фінансовий результат від операційної діяльності           

10.1     прибуток (р. 5.1 + р. 6 - р. 7 - р. 8 - р. 9)   

10.2     збиток (р. 3 - р. 4 + р. 6 - р. 7 - р. 8 - р. 9) 

11        Доход від фінансової діяльності     

12        Фінансові витрати   

13        Фінансові результати від звичайної діяльності до оподат-ковування(р.З-р. 4 + р.6 -р.7 -р. 8 -р. 9 + р. 11 -р.12) 

13.1     прибуток (+) 

13.2     збиток (-)      

14        Податок на прибуток (р. 13.1 х Сйод:100)

15        Чистий          

15.1     прибуток(р. 13.1 -р. 14)      

15.2     збиток(р. 13.2)          

Позначки: р. -рядок; СП01> - ставка податку на прибуток.

Схема прогнозування прибутків і збитків, представлена в таб-лиці, ґрунтується на використанні двох розроблених планів: плану доходів від усіх видів діяльності (рядки 1, 6, 11) і плану витрат (ряд-ки 4, 7, 8, 9, 12). На основі даних цих двох планів розраховуються такі планові показники:

-          валовий прибуток (р. 5.1) або валовий збиток (р. 5.2);

-          фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток від операційної діяльності (р. 10.1) або збиток (р. 10.2);

-          фінансовий результат від звичайної діяльності до оподат-ковування - це сума прибутку до оподатковування від звичайної ді-яльності (р. 13.1) або сума збитку (р. 13.2);

-          чистий прибуток підприємства (р. 15.1) або збиток (р. 15.2).

Система розподілу прибутку підприємства повинна врахову-

вати як інтереси суспільства, так і інтереси самого підприємства, йо-го власників і працівників. Це вимагає дотримання ряду принципів:

-          першочергового виконання фінансових зобов'язань перед суспільством в особі держави через сплату податку на прибуток;

-          забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного від-творення;

-          винагороди власників капіталу, авансованого в діяльність підприємства;

-          матеріального стимулювання працівників;

-          задоволення соціальних потреб трудового колективу.

Основою плану розподілу прибутку виступає базова еконо-

мічна стратегія діяльності підприємства. План розподілу прибутку повинен бути спрямованим на підвищення ринкової вартості підп-риємства, на формування інвестицій для забезпечення саморозвитку підприємства, на забезпечення матеріальної зацікавленості власни-ків капіталу та працівників підприємства, на формування резервно-го фонду.

Розподіл чистого прибутку здійснюється підприємством са-мостійно на основі його Статуту. Загальна сума чистого прибутку розподіляється за напрямами, зазначеними на рисунку 11.4.

Як показано на рисунку, метою розподілу прибутку виступає її капіталізація і споживання. Капіталізований прибуток використо-вується для реінвестування, тобто для розвитку діяльності підпри-ємства, для формування резервного фонду та для інших цілей роз-витку. Важливу роль у діяльності суб'єктів підприємництва відіграє резервний фонд. В економіці України відповідно до законодавства

про акціонерні товариства відрахування прибутку в резервний фонд носить першочерговий характер. Резервний капітал забезпечує збіль-шення акціонерної власності, характеризує готовність підприємства до економічного ризику, а також за відсутності прибутку поточного року забезпечує можливість виплати дивідендів на привілейовані акції. Резервний фонд зміцнює фінансову стійкість підприємств. Особливо важливим є використання засобів резервного фонду на розширення діяльності підприємства, приріст власного оборотного капіталу та покриття його нестачі.

Чистий прибуток

 

Капіталізація

                                  

                        Реінвестування        

                       

           

                                  

            ь          Резервний фонд       

                       

           

                                  

                        Інші напрями

капіталізації

прибутку       

                       

           

Споживання

                                  

            Виплата

винагороди влас-

никам

майна            

           

                       

                                  

            Матеріальне

стимулювання

працівників              

           

                       

                                  

            Соціальний

розвиток підприємства        *                     

                                  

            Інші напрями

використання

прибутку                   

           

                       

 

Рис. 11.4. Основні напрями розподілу прибутку підприємства

Прибуток, що використовується на споживання, виходить зі сфери діяльності підприємства, він «проїдається», а з розвитком

діяльності підприємства пов'язаний через стимулювання праці й капіталу. Прибуток, спрямований на соціальні потреби, витрачаєть-ся на утримання та експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, на фінансування будівництва об'єктів оздоровчого та культурно-масового характеру. Зі спожива-ної частини прибутку виплачуються премії за досягнення в праці, надається матеріальна допомога, одноразові виплати ветеранам праці, пенсіонерам і т.п. Особливе значення при плануванні розпо-ділу прибутку акціонерних товариств має дивідендна політика, ос-новними варіантами якої можуть бути такі:

-          незмінність рівня дивідендів протягом декількох років;

-неухильне збільшення рівня дивідендів, що виплачуються

акціонерам;

-виділення на виплату дивідендів установленої (норматив-ної) частини прибутку;

-гнучка система виплати дивідендів із залишку прибутку пі-сля капіталізації;

-          виплата дивідендів додатково випущеними акціями.

Для оцінювання ефективності розподілу чистого прибутку ви-користовується коефіцієнт капіталізації, що розраховується за фор-мулою

Пкап-100

ккп=    ,           (П-21)

11ч

де Кт - коефіцієнт капіталізації чистого прибутку; Пкап - прибуток, що капіталізується; Яч-чистийприбуток.

Розподіл чистого прибутку вважається раціональним, якщо коефіцієнт його капіталізації становить не менше ніж 25% (Кк„ > 25%).