11.3. Стратегія економічного управління прибутком підприємств


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 

Загрузка...

Стратегія управління прибутком підприємства пов'язана з ви-значенням головної мети його діяльності. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і одержання бажаної маси чистого прибутку.

Послідовність етапів обґрунтування стратегії економічного управління прибутком підприємства представлена на рис. 11.3.

 

1

 

Обгрунтування цільової суми прибутку

 

2

 

Визначення обсягів реалізації турпродукту

(агентської винагороди),

які забезпечать отримання цільового прибутку

Рис. 11.3. Етапи обтрунтування стратегіїуправління прибутком туристичного підприємства

На першому етапі визначається цільова сума прибутку підпри-ємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприєм-ства, стратегічних завдань і тактики їхнього вирішення. При визна-

ченні обсягу цільового прибутку виходять з того, що він повинен за-безпечити заплановане самофінансування розвитку підприємства.

На другому етапі для туроператора визначаються обсяги реа-лізації турпродукту і послуг, а для турагента - обсяги агентської винагороди, які забезпечать одержання цільового прибутку при за-даних розмірах витрат.

Розрахований обсяг реалізації турпродукту (послуг) узгод-жують з ринковим попитом на основі результатів маркетингових досліджень і розробляють асортиментну структуру турпродукту (послуг). Маркетинговий підхід до вивчення ринкового попиту охоп-лює і систему цін (тарифів), яка використовується як основа розроб-ки цінової політики. Метою цінової політики є визначення опти-мальних цін реалізації турпродукту і послуг на основі маркетингу. На цих етапах розробки стратегії головна увага приділяється марке-тингу, оскільки величина прибутку залежить від:

-правильності вибору напрямів маршрутів і комплектування пакетів туристичних послуг;

-створення конкурентоздатних умов продажу своїх туристич-них послуг (ціна, якість обслуговування);

-системи надання знижок та ін.

Особливе місце в обґрунтуванні стратегії економічного управління прибутком посідає пошук резервів збільшення обсягів реалізації і зниження собівартості турпродукту. Це потребує враху-вання та прогнозування всіх факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що впливають на доход і витрати.

Формування ресурсної політики передбачає вибір ефектив-них джерел залучення всіх видів ресурсів для здійснення туристич-ної діяльності.

Управління доходом і поточними витратами здійснюється ві-дповідними методами. Стратегічний план досягнення цільового прибутку приймається на основі оцінки можливостей його одер-жання з урахуванням доходу і поточних витрат, особливо змінних.