9.4. Політика оптимізації доходу туристичних підприємств


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 

Загрузка...

Центром розробки стратегії формування та розподілу доходу підприємницьких структур туристичного бізнесу виступає вироб-лення політики оптимізації всіх джерел утворення і напрямків ви-користання доходу.

Вихідним моментом оптимізації доходів є оцінка витратоміст-кості турпродукту та послуг.

В умовах збитковості туристичної діяльності першою проб-лемою оптимізації доходу стає ліквідація збитковості і перехід до стабілізації фінансової міцності.

Серед інших завдань оптимізації доходів туристичних підп-риємств виділяються такі:

♦          розрахунок потреби в доході для досягнення стратегічних цілей підприємницької діяльності;

♦          раціоналізація структури джерел утворення доходу на ос-нові пріоритетності й ефективності різних видів діяльності;

♦          розробка ефективної системи розподілу й використання доходу;

♦          визначення величини доходу, необхідної для одержання ці-льового прибутку від реалізації туристичних послуг (турпродукту);

♦          обґрунтування обсягів реалізації туристичного продукту (послуг), що забезпечать одержання цільового доходу і досягнення стратегічного рівня запасу фінансової міцності;

♦          максимізація інших джерел доходу туристичного підп-риємства.

Перераховані завдання можуть змінюватися залежно від стратегічних цілей, обсягів і видів діяльності підприємства, еконо-мічної ситуації в країні та інших внутрішніх і зовнішніх факторів.

Після визначення оптимізаційних завдань повинні розроб-лятися і впроваджуватися в практику найбільш ефективні способи їхнього вирішення, тобто оптимізаційні моделі. Політика впровад-ження таких моделей передбачає концентрацію зусиль на мобілі-зацію потенційних можливостей збільшення доходу і раціональ-ного його використання. Правильність та ефективність оптиміза-ційних моделей перевіряються практикою, в результаті чого полі-тика може коригуватися.

В узагальненому вигляді процес формування політики оптимі-зації доходу туристичних підприємств представлений на рис. 9.8.

Етапи розробки політики оптимізації доходу

Постановка оптимізаційних завдань

Вибір оптимізаційних моделей для розв’язання

            поставлених завдань           

Упровадження в практику оптимізаційних моделей

і

Перевірка практикою та коригування політики

Рис. 9.8. Процес розробки політики оптимізації доходу підприємств

Для успішного виконання функції відшкодування витрат і за-безпечення прибутку підприємствам доход повинен оптимізуватися насамперед за джерелами його утворення. Тому оптимізація доходу розпочинається з вибору найбільш ефективного турпродукту (пакета послуг за маршрутами) на поточний період і на перспективу. Неод-норідність турпродукту і системи його оподатковування викликає необхідність застосування різних підходів і моделей оптимізації доходу. Але вони повинні будуватися на загальних принципах об-ґрунтування політики оптимізації доходу (рис. 9.9).

Оскільки основним джерелом доходу в туризмі є реалізація турпродукту та послуг, то з виручки від реалізації слід починати оптимізацію доходу, але обов'язково у взаємозв'язку з витратами на закупівлю туристичних послуг і формування турпродукту.

Теорія і практика туристичної діяльності виробили систему методів планування й оптимізації реалізації турпродукту, а відтак і доходу від основної діяльності в туризмі.

Важливим методом оптимізації доходу від основної діяльності в туристичному бізнесі є орієнтація на цільовий прибуток, тобто оптимізація доходу на основі заздалегідь установленої суми цільо-вого прибутку. Початком оптимізації доходу на основі цільового прибутку є визначення порога рентабельності (беззбитковості) під-приємства на плановий період. Особлива увага в такій моделі повин-на приділятися оптимізації запасу фінансової стійкості, яка забезпе-чується сумою доходу від реалізації турпродукту понад суму реаліза-

ції так званої точки беззбитковості. Розроблена стратегія збільшен-ня доходу на основі оптимізації прибутку буде орієнтиром для роз-витку підприємства.

 

7. Виділення провідноїланки в оптимізаційній моделі

6. Забезпечення гнучкості системи цінових надбавок (знижок) на основі маркетингових та логістичних досліджень

 

1.Ув’язкаоптимізації

доходу з базовою

стратегією діяльності

підприємства

Принципи

формування

політики

оптимізацїї

доходу

 

2. Врахування

результатів марке-

тингових досліджень

кон’юнктури ринку та

особливостей

обраноїринкової

ніші

3. Відображення

пріоритетних цілей

розвитку

туристичної

діяльності

 

5. Вибір і застосування

ринкових механізмів фор-

мування цін на турпродукт і

комісійної

винагородитурагентів

 

4. Забезпечення

зв’язку обсягів ре-

алізації турпродукту

з цільовим рівнем

рентабельності

 

Рис. 9.9. Основні принципи формування політики оптимізацїї доходу в туризмі

Досягнення стратегічних цілей ефективного нарощування дохо-ду неможливе без підвищення ролі маркетиніу і логістики у форму-ванні доходів туристичних підприємств. Це пояснюється тим, що при формуванні доходів у ринкових умовах підприємствам необхідно зна-ти витрати насамперед на транспортування, розміщення, харчування; постійно володіти інформацією про ціни конкурентів; вивчати, за якою ціною туристи готові купувати турпродукт і послуги; знати реа-льну платоспроможність потенційних покупців туристичних послуг; порівнювати ціни на нові види турпродукту з цінами традиційних пос-луг та ін. Усе це потребує маркетингового підходу до обірунтування обсягу і структури реалізації туристичного продукту та послуг.