8.4. Планування чисельності працівників


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 

Загрузка...

На основі окреслених цілей та напрямів діяльності підприєм-ство планує потребу в трудових ресурсах. Планування трудових ре-сурсів на діючому підприємстві починається з оцінки їхньої наяв-ності та складу.

Планування чисельності працівників залежить від специфіки діяльності підприємств і факторів впливу зовнішнього середовища (кон'юнктура ринку, сезонність попиту, державні програми, юри-дичні аспекти регулювання трудових відносин тощо).

При плануванні чисельності працівників будь-якого підпри-ємства слід виходити з руху кадрів, який описується балансовою формулою

Ч„ + Чпр = Чзв + Чк, (8-21)

де Ч„, Чпр, Чзв, Чк - чисельність працівників відповідно на по-чаток періоду, прийнятих, звільнених і на кі-нець періоду.

Загальними етапами планування кадрів підприємства будь-якої сфери діяльності є такі:

1)         визначення очікуваної чисельності працівників на початок планового періоду;

2)         розрахунок потреби в працівниках для виконання плано-вого обсягу робіт;

3)         обґрунтування (прогнозування) вибуття працівників у плановому періоді;

4)         розрахунок поповнення працівників, необхідного для за-безпечення планових обсягів діяльності.

Очікувана чисельність працівників на початок планового пе-ріоду визначається виходячи з наявної чисельності на момент ана-лізу з урахуванням можливих змін до початку планового періоду.

Найскладнішим етапом планування кадрів є визначення якіс-ного й кількісного складу персоналу як єдиного цілого.

Якісний склад персоналу визначається потребою в категоріях, професіях, спеціальностях різного рівня кваліфікації. 3 урахуван-ням якісних характеристик чисельність персоналу планується на основі таких передумов:

♦          штатного розпису підприємства, де наводиться перелік посад;

♦          вимог до посад і робочих місць, закріплених посадовими інструкціями або характеристиками робочих місць;

♦          документації, яка регламентує процеси діяльності з виді-ленням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців.

Розрахунки потреби в кадрах за професіями, спеціальностями і т. п. передбачають визначення кількості персоналу за кожним критерієм якості. Метод такого планування називається норматив-ним. Розрахунки ведуться окремо по кожній категорії працівників за видом діяльності. Загальна потреба в персоналі визначається під-сумовуванням кількісної потреби в кожній категорії працівників.

У сфері обслуговування туристів чисельність основних пра-цівників (обслуговуючого персоналу) визначається на основі роз-роблених кожним підприємством своїх нормативів. Установлені нормативи використовуються при розрахунку явочної чисельності працівників, що забезпечує безперервність роботи підприємства. Для кожної групи обслуговуючого персоналу, наприклад у готелях, установлюється зона (норма) обслуговування.

За наявності таких норм явочна чисельність працівників (Чяв) при однозмінній роботі розраховується за формулою

 

L7        ™ОМ

 Яв

тт '       (8.22)

Нп

 

де N0M - кількість обслуговуваних місць (зона обслуговуван-ня) підприємства; Я„ - норма обслуговування місць одним працівником.

При незмінному режимі роботи підприємства явочна чисель-ність працівників, які обслуговують робочі місця, може розрахову-ватися за даними одного тижня:

 

Ч

^рм ' ^зм ' *зм ' Дтпиж

яв        (8.23)

'■тиж

де NpM - кількість робочих місць на підприємстві; Кзм - кількість робочих змін; t3M - тривалість зміни в годинах; Дтиж - кількість робочих днів за тиждень; ^иж - тривалість робочого тижня одного явочного пра-цівника в годинах.

При безперервному режимі роботи, наприклад у готелі, на основі явочної чисельності визначається середньооблікова планова чисельність персоналу, в якій враховується потреба в заміні праців-ників на час святкових і вихідних днів, відпусток, днів хвороби і навіть прогнозних прогулів. Тому при розрахунку загальної потре-би в працівниках на плановий період враховується коефіцієнт збіль-шення явочної чисельності працівників на заміну відсутніх. При розрахунках використовується формула

^об

= чяв-кзб,       (8.24)

де 4Z - середньооблікова чисельність працівників на плано-вий період (рік, сезон); Кзб - коефіцієнт збільшення явочної чисельності праців-ників на тимчасову заміну відсутніх.

Коефіцієнт збільшення розраховується як відношення кількос-ті номінальних робочих днів (годин) у плановому періоді (Дном) до кількості планових днів (годин) роботи (Дш)

^зб=^^ •         (8.25)

Кількість номінальних днів (годин) роботи одного працівни-ка за період визначається за формулою

Дном =Дк~ Двих ~ Дсв,      (8.26)

де Дк, Двих, Дсв - відповідно календарні, вихідні та святкові дні в плановому періоді.

При розрахунках кількості планових робочих днів (Дш) номі-нальна кількість робочих днів коригується на дні відпусток (Деідп), се-редню кількість неробочих днів через хвороби (Дхв) та проіули

ІДпрогУ-

Дпл = Дном ~ Двідп ~ Дхв ~ Дпрог^        V°"^'J

Після розрахунків чисельності основних працівників на пла-новий період визначається середньооблікова чисельність адмініст-ративно-управлінського персоналу. При плануванні чисельності цього персоналу використовується метод прямих розрахунків. Най-частіше враховується доцільність кожного працівника апарату управління, рідше застосовуються коефіцієнти співвідношення кіль-кості адміністративно-управлінського персоналу до чисельності основних працівників.

При плануванні кількості фахівців (чфах) застосовуються нор-

мативні коефіцієнти насичення кадрів фахівцями. Потреба у фахів-цях при цьому розраховується за формулою

= ч об -Кн,     (8.28)

де Кн - нормативний коефіцієнт насичення персоналу фахів-цями.