4.2. Місце реалізації туристичного продукту (послуг) в економіці суб'єктів туристичного бізнесу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 

Загрузка...

Взаємозв'язок туристів (мандрівників різної цільової спрямо-ваності) зі сферою задоволення їхніх потреб, а саме, з придбанням послуг та організацією подорожей, характеризує туристичний бізнес як особливий вид підприємницької діяльності. Туристична діяль-ність охоплює організацію подорожей та надання послуг, необхід-них для задоволення різноманітних потреб туристів, через систему ринкових відносин, тобто через купівлю-продаж, з метою одержання прибутку або іншої вигоди. Взаємозв’язок потоків туристичних пос-луг і фінансових потоків здійснюється через ринок туристичного продукту, який являє собою сферу економічних відносин між вироб-никами і споживачами туристичних послуг. Суб’єктами туристично-го ринку виступають юридичні та фізичні особи, що є виробниками і покупцями туристичного продукту, який виступає об’єктом ринко-вих відносин, тобто відносин купівлі-продажу туристичних послуг.

До основоположних функцій туристичного ринку належать:

1)         просування туристичного продукту від виробника до тури-ста (споживача);

2)         реалізація вартості та споживної вартості туристичних пос-луг, що входять до складу туристичного продукту;

3)         інвестування грошових коштів у забезпечення діяльності та розвиток туристичної індустрії й формування нових видів турис-тичного продукту.

Туристичний продукт як комплекс туристичних послуг, необ-

хідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі, ви-ступає основним товаром на туристичному ринку.

Оскільки туристичний продукт являє собою комплекс турис-тичних послуг, то існують різні структури, які забезпечують прий-мання та обслуговування туристів (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, установи культури, розваг, спорту, оздоровлення, рекреації і т.п.). Сукупність таких структур є туристичною індустрією.

Усі підприємства туристичної індустрії, реалізуючи свої пос-луги туристам безпосередньо або через туристичних операторів (агентів), одержують доход як джерело відшкодування витрат та отримання прибутку.

У ринковій економіці діяльність підприємств туристичної ін-дустрії аналогічно іншим сферам діяльності орієнтується на попит потенційних туристів. Виготовляти туристичні послуги, не знаючи споживчого попиту, означає марнувати ресурси. Тому планування обсягів реалізації туристичного продукту (окремих туристичних послуг) виступає вихідним моментом процесу економічного управ-ління суб'єктом підприємництва в туризмі. Це означає, що плану-ванню виробничо-обслуговуючої та фінансової діяльності підпри-ємства туристичної індустрії має передувати вивчення ринку й обґрунтування планів реалізації туристичного продукту (послуг).

Основою розробки плану реалізації виступають дані моніто-рингу та маркетингових досліджень відповідних сегментів турис-тичного ринку. Моніторинг при цьому розглядається як спостере-ження за діяльністю, збирання інформації, її оброблення, узагаль-нення, аналіз і підготовка даних для використання в процесі плану-вання.

Маркетингові дослідження повинні визначити рівень впливу зовнішнього макро- і мікросередовища на обсяги реалізації пропо-нованого туристичного продукту (послуги) на конкретному ринку в плановому періоді.

Прогнозовані маркетингом обсяги попиту на конкретний вид послуг стають основою для розробки планів комплектування тур-продукту і всієї фінансово-господарської діяльності підприємств туристичного бізнесу.

Варто пам'ятати: не комплектування туристичного продукту, а потім організація його збуту повинні бути законом при плануван-ні туристичної діяльності, а навпаки, оцінка можливостей вигідного

продажу кожного конкретного туристичного продукту, а потім ор-ганізація його виробництва відповідно до попиту кожного сегмента ринку і кожного покупця. Іншими словами, планування виробництва туристичного продукту або окремих послуг має здійснюватися з урахуванням того, скільки, чого, де, коли, кому і на яких умовах можна продати, щоб отримати прибуток або іншу вигоду. Тому ос-новою розробки плану реалізації суб'єктів підприємництва в туризмі виступають дані моніторингу і маркетингових прогнозів ринкового попиту на окремі види туристичних послуг і турпродукт в цілому.

Обсяг реалізації турпродукту характеризує соціально-еконо-мічний розвиток країни (регіону), виступає індикатором рівня до-ходів та якості життя населення, а для підприємницьких структур є умовою одержання прибутку і внутрішнім джерелом інвестиційних ресурсів, тобто фактором забезпечення саморозвитку.

Виручка від реалізації турпродукту по-іншому називається доходом від основної діяльності в туризмі. Вона визначається обся-гом проданого туристичного продукту в грошовому (вартісному) вираженні.

За підрахунками відповідно до рекомендацій Всесвітньої ту-ристичної організації (ВТО), обсяг туристичного споживання това-рів і послуг в Україні у 2004 р. становив 6,56 млрд дол. США, що на 66% більше ніж у 2001 р.