1.5. Планування роздрібного товарообігу торговельного підприємства з використанням MS Excel Пошук рішення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Трансформаційні процеси, що відбувалися в економіці Ук-раїни за останнє десятиліття, кардинально змінили устояні в передкризові роки співвідношення за рівнем споживання по регіонах. В областях із традиційно високим рівнем споживання товарів (Донецький, Луганський, Одеський та ін.) обсяг прода-жу на одну особу істотно знизився щодо середнього значення по Україні. За питомими показниками споживання населен-ням платних послуг також великі розбіжності. Наприклад, рівень цього показника в Івано-Франківській області більш ніж у чотири рази нижчий, ніж цей показник по м. Києву.

Безумовно, зміцнення економічних позицій України і тен-денцій до стабільного зростання можливе в умовах забезпе-чення відносної рівномірності економічного розвитку її регіонів. Для досягнення цього необхідно перебороти негатив-ний вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів. Це зниження економічної активності населення і рівня його зайнятості; не-ефективне використання ресурсного потенціалу регіону і низька динаміка доходів домогосподарств, а також проблеми демографічного розвитку і торгової мережі, що є головним джерелом тіньового обороту товарів і грошей, мають демпінго-вий вплив на ціни споживчого ринку

Прогноз продаж включає як суб’єктивний (думка фахівців), так і об’єктивний (економіко-математичні розра-хунки) елементи. Процеси планування - визначення ключо-

вих факторів економічної ситуації (зовнішні й внутрішні фак-тори), підбір вихідної інформації, аналіз розвитку товарообігу (продаж) у минулому періоді. Складеними елементами плану продаж у свою чергу, є: концепція основного й альтернативно-го плану (на випадок непередбачених обставин), стратегія до-сягнення цілей, розроблення організаційних заходів щодо здійснення стратегії; розрахунок витрат, валових доходів і прибутку, доведення планових завдань до конкретних вико-навців, перевірка плану на реальність (контроль прогнозу).

У практичній діяльності поєднується довго-, середньо- і короткостроковий прогнози.

Довго- і середньостроковий прогноз стосується стра-тегічних рішень: виходу на новий ринок, інвестування, планів грошових потоків та ін.

Короткостроковий прогноз – це тактика фірми. Вона сто-сується плану товарообігу, фінансів, обсягу закупівлі товарів.

План роздрібного товарообігу торговельного підпри-ємства складається з таких розділів: реалізація (продаж) то-варів по загальному обсягу і окремих товарних групах, (струк-тура товарообігу); товарні запаси й товарообіговість; надход-ження товарів (товарне забезпечення).

Усі розділи плану товарообігу взаємозалежні, між ними існує балансовий зв’язок:

Пф = Т < Рт,

де:   Пф – купівельні фонди; Т – обсяг товарообігу; Рт – товарні ресурси. Обсяг і структура роздрібного товарообігу повинні забез-печити, з одного боку, задоволення потреб населення в това-рах відповідно до його попиту, а з іншого – необхідний для по-дальшого розвитку підприємства розмір прибутку.

Прогнози бувають двох видів: “від загального до частково-го” (від обсягу до структури) і “від часткового до загального”.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Підхід “від часткового до загального” більш ефективний для невеликих і середніх підприємств.

Методи прогнозування можуть бути розділені на три гру-пи: кількісні, якісні й комбінації із цих двох методів.

Вибір методу залежить від періоду, на який необхідно скласти прогноз, можливості одержати відповідні вихідні дані, вимог до точності прогнозу, досвіду й рекомендацій експертів, наявності комп’ютерної техніки, необхідних витрат.

При розробленні прогнозу використовується комплекс простих і складних методів прогнозування, щоб вирішувати завдання різного рівня складності й підвищити точність роз-рахунків, оскільки ніякий з методів не може повністю врахува-ти всі параметри й аспекти розвитку ринку.

Для планування роздрібного товарообігу можуть бути за-стосовані такі методики його розрахунку: з урахуванням одер-жання необхідних доходів, місця розташування торговельного підприємства; виходячи з передбачуваних ресурсів, включаю-чи товарні зміни в зоні обслуговування, нормативи, платос-проможний попит.

Одним з основних способів подолання невизначеності й досягнення високих економічних результатів є розроблення плану товарообігу на короткостроковий період (місяць, квар-тал), виходячи з потреби в прибутку. Закордонні фірми поряд зі стратегічним широко використовують короткострокове пла-нування продаж. При цьому детальні плани розробляються часто не тільки на місяць, а й на тиждень.

Методика планування товарообігу з урахуванням потреби в прибутку побудована на ідеї досягнення такого обсягу роздрібного товарообігу, який забезпечить необхідний для са-мофінансування розмір прибутку, що залишається в підприємства після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з його функціонуванням, сплати податків і здійснення інших обов’язкових платежів.

При такому підході до розрахунку прогнозного обсягу роздрібного товарообігу дотримується, як показує досвід країн з високорозвинутою ринковою економікою, еко-номічний інтерес і власника підприємства, і його господарюю-чого суб’єкта. При цьому основним показником роботи підприємства залишається маса одержуваного прибутку, що визначає розмір та рівень інших показників господарської діяльності (приріст основних й оборотних фондів, розмір по-зикових коштів і т. ін.), а в остаточному підсумку – кількісний показник його діяльності – обсяг товарообігу.

У такий спосіб порівнюються результати з витратами, підвищується ефективність роботи підприємства (підприємця).

Технологія розрахунку прогнозного розміру роздрібного товарообігу (обсягу продажів) включає три етапи.

На першому етапі визначається необхідна величина при-бутку, що залишається в розпорядженні підприємства й на-правляється для реалізації програми виробничого й соціаль-ного розвитку підприємства й задоволення інтересів власника. Відповідно до нині діючого порядку найважливішими на-прямами розподілу чистого прибутку є (прогнозний розраху-нок провадиться експертним шляхом з урахуванням реальної потреби підприємства в цих витратах):

•          фінансування приросту основного капіталу (розвиток матеріально-технічної бази);

•          фінансування приросту власного оборотного капіталу (при власних оборотних коштах, у тому числі вкладе-них у товарні запаси);

•          створення фінансових резервів;

•          погашення довгострокових і середньострокових кре-дитів банків та інших позикодавців і сплата відсотків по них;

•          придбання цінних паперів;

•          сплата податків та інших відрахувань з чистого при-бутку;

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

• здійснення соціального розвитку й заохочення трудо-вого колективу та ін.

На другому етапі здійснюється ув’язування розрахованої потреби в прибутку з можливостями її одержання при плано-ваному обсязі діяльності. У цих цілях визначається не-обхідний розмір валового доходу й допустимий рівень витрат обігу з використанням для розрахунків даних про сформовані розміри за попередній базовий період з урахуванням експерт-ної оцінки їхньої вірогідності й оптимальності. Крім того, ці розрахунки доцільно доповнити перевіркою отриманих ре-зультатів шляхом зіставлення їх із прогнозною величиною об-сягу продаж, іншими методами (на основі купівельних фондів населення, розміру попиту на реалізовані товари, товарних ре-сурсів та ін.).

При одержанні нереально високого для підприємства ре-зультату, що потребує різкого зростання товарообігу, збалан-сованість між обсягом продаж і валових доходів, між не-обхідним і можливим прибутком може бути забезпечена керу-ванням структурою товарообігу, розмірами торговельних над-бавок, витратами обігу, досягненням оптимальних відносин із власниками кредитних ресурсів, випуском і придбанням цінних паперів тощо.

Якщо ж розрахований обсяг товарообігу, виходячи з по-треби в прибутку, виявиться нижче від можливостей підприємства, то необхідно розпочати рішучі кроки по збільшенню обсягів реалізації, по диверсифікованості його діяльності. В іншому випадку може скластися ситуація, що ве-де до банкрутства, оскільки зацікавленість у розвитку підприємства, співробітництві з ним зменшується і в його кон-трагентів (банків, постачальників, працівників), і у власників.

На третьому етапі, після необхідних коригувань обсягу то-варообігу, приведення його структури у відповідність із купівельними фондами й попитом населення розраховуються всі   інші   показники   господарсько-фінансової   діяльності

підприємства (обсяг і структура товарного забезпечення, ва-лові доходи, витрати обігу, фінансовий план, необхідна кількість працівників, потреба в кредитах і т.ін.).

Планування обсягу і структури реалізації товарів являє собою найбільш відповідальний етап у системі економічного керування товарообігом. Це пояснюється високою роллю цих показників у системі планів економічного і фінансового роз-витку підприємства. Процес планування обсягу і структури реалізації товарів на підприємствах торгівлі здійснюється декількома етапами, основними з яких є:

1.Вибір пріоритетних цілей розвитку товарообігу на підприємстві, а саме:

а)         досягнення показників товарообігу, враховуючи мак-

симальні можливості даного сегмента споживчого ринку і

майбутніх змін його кон’юнктури. Це характерно для ринку,

де попит ще повністю не вдоволений. У цьому випадку

підприємства не передбачають у плановому періоді дивер-

сифікованості своєї діяльності. Природним обмеженням вис-

тупає попит і конкуренція;

б)         досягнення показників товарообігу, що забезпечують

максимальну ефективність використання наявного ресурсно-

го потенціалу підприємства. Така цільова настанова характер-

на для підприємств, що раніше обрали для своєї діяльності

безперспективні сегменти споживчого ринку. А негативні

кон’юнктурні зміни на них різко знизили обсяги реалізації то-

варів і, відповідно, ефективність використання торгових площ,

персоналу й інших ресурсів. Забезпечити розвиток товаро-

обігу на таких підприємствах можливо за умови асортимент-

ної диверсифікованості в плановому періоді;

в)         досягнення показників товарообігу, що забезпечують

формування заздалегідь обумовленого розміру прибутку, до-

статнього для реалізації стратегічних цілей його розвитку в

плановому періоді. Така цільова настанова характерна для

підприємств торгівлі на ранніх і середніх стадіях їхнього

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

життєвого циклу. Реалізація такої цільової настанови не обме-жує можливостей ні асортиментної, ні регіональної дивер-сифікованості торгової діяльності в процесі планування това-рообігу;

г) показники товарообігу можна збільшити за допомогою використання інформаційних технологій. Завдання, які вклю-чають складну взаємодію змінних, практично неможливо вирішити вручну, тому що дуже складно оцінити наслідки зміни однієї або більше змінних. Засіб Пошук рішення (табл. 5) здатний полегшити рішення складних завдань. Вони мають задовольняти таким критеріям:

1. Слід визначити мету завдання – максимізація, мінімізація або задоволення заданого значення.

Таблиця 5

 

52

Оптимальне замовлення

 

2.         Осередок з результуючим значенням повинен містити формулу, на яку можна впливати зміною вхідних осередків.

3.         На вміст деяких осередків має бути накладене обме-ження.

4.         Значення, які вводять, повинні прямо або побічно впли-вати на результуючі значення.

Максимізація прибутку при продажу товарів

1.         Увійти в програму Microsoft Excel.

2.         Сформувати на аркуші 1 таблицю замовлення в складі: номенклатури виробів (А), однакової кількості по кожному виробу номенклатури (В), середнього прибутку по кожному одиничному виробу (З), прибутку по кожному виробу (D). Номенклатура повинна складатися не більш ніж з 10 пунктів.

3.         В осередку підсумку графи (В) загальна кількість ви-робів, яку потрібно замовити, обчислюється за формулою СУМ (ВЗ:В7). Середній доход по кожному одиничному виро-бу задається в осередках графи (З).

4.         Увести формулу ПРОИЗВЕД (ВЗ:СЗ) в осередок (D3) через f, скопіювати потім в (D4 : D7) для визначення прибут-ку по кожному виробу номенклатури.

5.         В осередку підсумку графи (D) визначається загальний прибуток – СУМ (D3:D7).

6.         Завершивши складання робочого аркуша, запустити засіб Пошук рішення, вибравши команду Сервіс, Пошук рішення. У результаті з’явиться діалогове вікно Пошук рішення.

 

7.         У текстовому полі Установити цільовий осередок, ука-завши адресу осередку, в якій буде втримуватися рішення за-вдання.

8.         У розділі Рівної указати максимальне значення.

9.         У поле Змінюючи осередки, установити змінювані осе-редки.

10.       У списку Обмеження через команду Додати установи-

ти Обмеження по кожному виробу номенклатури, крім

підсумку, причому після першого обмеження для всіх осе-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

редків увести показник “Ціле”.

Принцип обмежень – це більша кількість найбільш при-буткових виробів, які розкуповують, але не виключаючи зі списку зовсім і менш прибуткові, щоб не відвернути взагалі покупця.

11.       Після цього натисніть кнопку Виконати. Засіб Пошук

рішення оцінить дані й коли відповідь буде знайдена (або не

знайдена), з’явиться вікно Результати пошуку рішення.

12.       Ініціювати Зберегти знайдене рішення й у Типі

звітів – Результати. ОК.

 

Рис.4. Результати після виконання програми Пошук рішення

54

13.       На аркуші 2 буде показане збільшення доходів і можна

буде вивести таблицю результатів на друк.

 

Результати, отримані за допомогою програми Пошук рішення, дали позитивну відповідь. При однаковій кількості замовлення прибуток становив би 10 800 грн, після виконання програми – 13 510 грн.;

д) так само можна скористатися багато разів. Наприклад, стимулювання маленькими подарунками.

Максимізація продаж методом стимулювання інтересу

Відомо, що кожен покупець, який відвідав магазин, витра-чає в середньому якусь суму грошей, що характерно для кожно-го магазину. Щоб підтримувати інтерес клієнтів до магазина, покупцеві надсилають листівку, по якій він може одержати приз – від магнітика до футболки. Чим кращий приз, тим імовірніше, що покупець іще раз відвідає магазин (але це обійдеться фірмі дорожче). Усі розрахунки проводять практич-но так, як і в першому прикладі, і досягають певного результату.

Дуже ефективно розрахувати мінімальні витрати по транспортуванню товарів до магазину або сформувати ефек-тивний кошик цінних паперів.