Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.3. Профілактика і страхування господарських ризиків : Економіка торгівлі : Бібліотека для студентів

8.3. Профілактика і страхування господарських ризиків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

У системі превентивних заходів для керування госпо-дарськими ризиками основна роль належить їхній профілак-тиці. Розглянемо форми профілактики ризиків.

1. Запобігання господарських ризиків, що являє собою найбільш ефективний спосіб їхньої профілактики. Він полягає у розробленні таких заходів, що цілком виключають конкрет-ний вид господарського ризику. До основних заходів у цьому випадку відносяться:

а)         відмова від здійснення господарських операцій, рівень ри-

зику по яких надмірно високий і не відповідає критеріям фінан-

сової політики. Незважаючи на високу ефективність цієї міри,

її використання обмежене, тому що більшість господарських

операцій пов’язане зі здійсненням прямої торгово-виробничої

діяльності підприємства, що забезпечує регулярне надходжен-

ня доходів і формування його прибутку;

б)         зниження частки в господарському обороті позикових

засобів. Відмова від надмірного використання позикового

капіталу дає можливість уникнути одного з найбільш істотних

господарських ризиків – утрати фінансової стійкості торгово-

го підприємства;

в)         забезпечення необхідного рівня ліквідності активів доз-

воляє уникнути ризику неплатоспроможності підприємства;

г)         здійснення операцій “хеджування”. Завдяки такій опе-

рації можна уникнути цінового й інфляційного ризиків при

здійсненні угод на товарних чи фондових біржах. Принцип

операції “хеджування” полягає в тому, що, здобуваючи товар

(цінні папери) з постачанням у майбутньому періоді, одночас-

но здійснюється продаж ф’ючерсних контрактів на аналогічну

кількість товарів (цінних паперів). Якщо підприємство зазнає

фінансовиих втрат через зміну ринкових (біржових) цін як по-

купець реального товару (конкретних видів цінних паперів),

то воно одержить виграш у таких самих розмірах, як прода-вець ф’ючерсних контрактів на нього;

д) здійснення операції “своп”. У її основі лежить паритет-ний обмін різними видами валют в обумовленому співвідно-шенні на початку господарських операцій із зобов’язанням сторін обміняти валюту в такому самому співвідношенні при завершенні операції. Така операція необхідна у випадку здійснення зовнішньоекономічної діяльності, що дає можливість цілком уникнути валютного ризику.

2. Мінімізація господарських ризиків здійснюється в то-му випадку, якщо їх не можна уникнути цілком. У цьому ви-падку можна використовувати наступне:

а)         одержання від покупців певних гарантій (у формі стра-

хування, поруки і т. д.) при наданні їм споживчого кредиту.

При здійсненні оптової торгівлі аналогічні гарантії можуть

бути отримані від контрагентів при наданні їм товарного

кредиту;

б)         продаж товарів при наданні споживчого кредиту по до-

рогих виробах на умовах фінансового лізингу. При цій формі

споживчого кредиту товар відразу ж надходить у користуван-

ня покупця, однак стає його власністю тільки після повного

завершення розрахунків за нього. Така операція дозволяє зни-

зити ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгова-

ності, тобто найбільш масової форми прояву комерційного ри-

зику торгового підприємства;

в)         скорочення переліку форсмажорних обставин у кон-

трактах з контрагентами. У сучасній українській практиці

цей перелік необґрунтовано розширюється проти загально-

прийнятого положення в міжнародній комерційній практиці;

г)         використання опціонних угод при біржових операціях. Ці

угоди передбачають покупку права або продаж зобов’язання ук-

ласти біржовий контракт на обумовлену кількість конкретного

товару за заздалегідь установленою ціною в межах взаємно по-

годженого періоду. За покупку такого права покупець опціону

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

сплачує премію. При відмові премія залишається в продавця. Ризик, таким чином, мінімізується до розмірів премії.

3.         Диверсифікованість господарських ризиків. Ця фор-ма профілактики господарських ризиків реалізує відомий принцип: “ніколи не тримайте всі яйця в одному кошику”. Здійснюється за видами господарської діяльності, за поста-чальниками товарів, за портфелем цінних паперів, за депозит-ним портфелем.

4.         Установлення ліміту господарських ризиків шляхом відповідних економічних і фінансових нормативів. Це може включати максимальний обсяг угоди з одним контрагентом, максимальний розмір сукупних товарів, максимальний розмір споживчого кредиту, а також граничний розмір використання позикових засобів, мінімальний розмір оборотних активів у високоліквідній формі.

Система профілактики господарських ризиків, знижуючи імовірність їхнього виникнення, не може нейтралізувати всі пов’язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль може взяти на себе внутрішнє страхування господарсь-ких ризиків (самострахування), яке здійснюється в рамках са-мого торгового підприємства. Здійснюється це за допомогою забезпечення:

1.         Компенсації можливих фінансових втрат за рахунок відповідної “премії за ризик”, що полягає у вимозі від контра-гентів додаткового доходу по ризикових операціях понад той рівень, що може забезпечити господарські операції без ризику.

2.         Компенсації можливих фінансових втрат за рахунок системи штрафних санкцій, що являє собою одну з найбільш розповсюджених форм внутрішнього страхування господарсь-ких ризиків. Воно передбачає розрахунок і включення в умови контрактів необхідних штрафів, пені, недоутримок та інших форм фінансових санкцій у випадку порушення контрагента-ми своїх зобов’язань. Рівень штрафних санкцій повинен по-вною мірою компенсувати фінансові втрати у зв’язку з неотри-манням доходу, інфляцією, зниженням майбутньої вартості грошей та інших негативних наслідків господарських ризиків. 3. Подолання негативних фінансових наслідків за раху-нок попереднього резервування частини фінансових засобів, завдяки чому можна забезпечити внутрішнє страхування гос-подарських ризиків по тих операціях торгового підприємства, по яких відшкодування негативних наслідків не може бути по-кладене на контрагентів. Таке резервування фінансових ре-сурсів здійснюється в наступних формах:

а)         формування резервного (страхового) фонду. Відповідно

до вимог законодавства і статуту підприємства цей фонд ство-

рюється за рахунок відрахування не менш ніж 5% суми при-

бутку, отриманої в звітному періоді;

б)         формування цільових резервних фондів (уцінка товарів).

Кількість таких фондів визначається статутом підприємства;

в)         формування резервних обсягів фінансових засобів у ви-

гляді спеціальних статей бюджету.

г)         нерозподілений залишок прибутку.

Найбільш серйозні господарські ризики страхуються за

допомогою зовнішнього страхування. Страховий захист таких ризиків забезпечують спеціальні страхові компанії, що залуча-ють засоби страхувальників і використовують їх для відшко-дування понесених ними збитків при виникненні обумовле-них обставин. Обов’язкове страхування охоплює основні ви-робничі фонди. Відповідно до законодавства платежі по цьому виду страхування відносяться на витрати обігу. Страхування це в обов’язковому порядку в межах балансової вартості стра-хованого майна. Мінімальна страхова сума встановлюється на рівні залишкової вартості об’єктів страхування. Добровільне страхування здійснюється в широкому діапазоні.

1. Страхування необоротних активів у всіх формах. На відміну від обов’язкового, цей вид добровільного страхування має такі особливості:

а) страхування цих активів, поряд з виробничими основ-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ними фондами, охоплює невиробничу їхню частину, незавер-шене будівництво, невстановлене устаткування, нематеріальні активи;

б)         страхування цих активів може бути здійснене в розмірі

реальної, а не балансової їхньої вартості при наявності екс-

пертної оцінки;

в)         страхування може бути здійснене в декількох страхо-

виків, що гарантує міцніший страховий захист;

г)         при страхуванні активів ризик може бути врахований

(як майно, так і інфляція).

2.         Страхування вантажів при їхньому транспортуванні.

Це найбільш масовий вид добровільного страхування.

Здійснюється в тому випадку, якщо оптовий постачальник

цей вид ризику не приймає на себе.

3.         Страхування реальних інвестицій.

4.         Страхування фінансових інвестицій.

5.         Страхування прибутку по торговій діяльності.

6.         Страхування інших господарських ризиків.

У процесі керування господарськими ризиками, пов’яза-ними з їхнім зовнішнім страхуванням, основна увага повинна бути приділена узгодженню розміру страхових платежів, що сплачуються. У страховому договорі повинний бути погодже-ний розмір франшизи, тобто мінімальної некомпенсованої страховиком частини збитку, понесеного страхувальником. Розрізняють умовну і безумовну франшизи. Умовна франшиза означає, що страховик не несе відповідальності за збиток, як-що його розмір не перевищує розміру франшизи. Безумовна франшиза означає, що страховик в усіх випадках виплачує страхувальнику відшкодування за мінусом розміру франшизи, залишаючи її суму в себе.

При здійсненні зовнішнього страхування необхідно виз-начити його ефективність. Розрахунок ефективності грунтується на зіставленні показників рівня господарського ризику, суми страхового відшкодування (за мінусом безумов-ної франшизи) і суми страхових платежів, що сплачуються. Економічна доцільність здійснення зовнішнього страхування господарських ризиків виправдана за умови:

СВ-ф

Р >      L '

ш

де    Р    рівень господарського ризику (формула наведена

раніше);

СВ - повна сума страхового відшкодування за дого-

вором страхування;

ФБ - розмір безумовної франшизи (якщо вона перед-

бачена договором страхування);

СП     сума страхових платежів за весь період страху-

вання. Використання різноманітних форм профілактики і стра-хування  господарських ризиків дозволяє істотно знизити розмір можливих фінансових втрат, особливо в умовах не-стабільної економіки і змін кон’юнктури споживчого ринку

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій