Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_83e07ed1a16812a4fd4f1f1224a2d014, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.2.  Оцінка рівня господарських ризиків : Економіка торгівлі : Бібліотека для студентів

8.2.  Оцінка рівня господарських ризиків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

В економічній системі ризики виконують подвійну роль – позитивну і негативну. У першому випадку вони є сигналами, що звертають увагу на необхідність конструктивної реакції або дій, спрямованих на погашення сигналу тривоги. В друго-му, якщо відсутня своєчасна реакція, вони здатні накопичува-тися і перетворюватись у потенційні загрози економічній без-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

пеці самої системи. У сформованих умовах визначення меж імовірності виникнення ризиків їхня правильна оцінка і попе-редження являють собою тяжко розв’язуване завдання через їхнє різноманіття і неясність походження. Їх вирішення, про-те, є нагальною потребою і може бути здійснене на основі ак-туальної економічної теорії, здатної створити передумови успішного аналізу і визначення загальної природи ризиків, їхньої структури, специфіки кожного з них, діапазону поши-рення і тих противаг, що можуть їх нейтралізувати.

Найбільш оптимальною для рішення зазначених за-вдань є сучасна інституціональна теорія, що містить не-обхідний для цього науковий інструментарій. Спочатку інституціоналізм виник як один з напрямів західного держа-вознавства і правознавства. Основою розгляду проблем суспільства, держави і права інституціоналізм вважає “інституцію” або будь-яке стійке об’єднання людей для ре-алізації тих чи інших цілей. Це може бути родина, партія, церква, профспілка, держава. У цій якості інституціоналізм протиставляє свої підходи як марксистській теорії класів, так і західному лібералізму.

Держава, з погляду інституціоналістів, є впливовим, але не єдиним політичним інститутом, як і право, яке вона ство-рює, є одним з безлічі прав, тому що кожна інституція має свої права. Ідеї інституціоналізму мали відношення в основному до політичної структури суспільства. Під його впливом і на ос-нові його ідей почав розвиватися “економічний інсти-туціоналізм”, що переборює вузькі рамки неокласичної теорії. Як відомо, у період кризи початку 30-х років ХХ ст. витрати ринкового саморегулювання, або трансакційні витрати, вик-ликали необхідність введення в економічні системи формаль-них і неформальних обмежників, тобто інститутів.

Інститути – це правила, механізми, норми поводження людей в економіці. Це структурні форми людського спілку-вання, зумовлені взаємодією політичних і економічних інсти-тутів. Інститути, що розуміються як соціальні норми і правові встановлення, а також відповідні установи й організації, що забезпечують їхню реалізацію, визначають структуру сучас-ного суспільства і його найважливіший компонент чи підси-стему – економіку.

Таким чином, інституціональний підхід виявляється тісно пов’язаним зі структурним, системним підходом. Поняття суспільства як системи, економіки – як малої системи, чи підсистеми, є вихідними, від яких закономірним є перехід до змішаних систем, інституціонально організованим за принци-пом взаємодії економіки і права, регулювання і саморегулю-вання. Тому реалізація інституціонального підходу для з’ясу-вання і визначення природи ризиків у сучасній економіці спи-рається на всебічний аналіз взаємодії формальних і нефор-мальних інститутів. Інституціональний аналіз дає можливість максимально близько підійти до визначення природи ризику на основі обліку взаємодії безлічі факторів, що впливають на поводження людей як ринкового, так і неринкового походжен-ня. І це на відміну від стандартної класичної теорії, що обме-жується аналізом попиту та пропозиції, хоча й у ринковій еко-номіці, узятій в ретроспективі, діють неринкові інститути, на-приклад релігія.

Проблема політичних, економічних і, насамперед, фінан-сових ризиків набула особливої актуальності з ряду причин, головна з яких – нестабільність сучасного світу в умовах гло-балізації. У цих умовах конфлікти і кризи в окремій країні або в регіоні впливають на інші країни і регіони, причому відбу-вається це в режимі реального часу, з тією швидкістю, яку за-безпечують сучасні комунікації. Пов’язані з цим ризики роз-носяться по усьому світу, і збиток від них часто оплачується далекими від джерел їхнього походження фізичними, юридич-ними особами і цілими країнами.

Тому варто ретельно розглянути різні етапи оцінки рівня господарських ризиків на підприємстві.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Оцінка рівня господарських ризиків являє собою найбільш відповідальний і методично складний етап керуван-ня ризиками. Від якості такої оцінки залежить доцільність здійснення тієї чи іншої господарської операції; визначення рівня необхідного доходу по ній, що відповідає даному рівню ризику; формування адекватних витрат по страхуванню гос-подарських ризиків. Рівень господарських ризиків оцінюється за формулою

Р = ІР*РВ,

де    Р    рівень відповідного господарського ризику; IP - імовірність виникнення даного ризику; РВ - розмір можливих фінансових втрат по даному ризику. Незважаючи на відносну простоту цієї формули, обчислен-ня рівня господарських ризиків - це досить складний процес, що послідовно здійснюється за такими етапами.

1.         Ідентифікація окремих видів господарських ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства. Основним завданням цього етапу оцінювання є встановлення переліку основних видів господарських ризиків, властивих діяльності конкретно-го торгового підприємства. На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напряму господарської діяльності і основних господарських операцій визначаються властиві їм види госпо-дарських ризиків і на цій основі складається перелік можли-вих несистематичних ризиків торгового підприємства. На другій стадії ідентифікації визначається перелік систематич-них ризиків, пов’язаних з господарською діяльністю торгового підприємства в цілому. На третьому етапі ідентифікації фор-мується загальний портфель господарських ризиків, пов’яза-них з майбутньою діяльністю торгового підприємства.

2.         Оцінювання ступеня імовірності окремих видів госпо-дарських ризиків. Використовується велика система методів оцінювання імовірності виникнення окремих ризиків. Вони поділяються на чотири групи:

1)         економіко-статистичні методи оцінювання дають можливість одержати найбільш точне кількісне уявлення про ступінь імовірності господарських ризиків і є найчастіше ужи-ваними в цих цілях на практиці. Однак ці методи можуть бути використані тільки за наявності досить великої статистичної інформації. Основою цих методів оцінювання є математичний апарат теорії ймовірності;

2)         розрахунково-аналітичні методи оцінювання дають можливість одержати відносно точне кількісне уявлення про ступінь імовірності господарських ризиків на основі викорис-тання внутрішньої інформативної бази самого торгового підприємства. Вони встановлюють ступінь імовірності виник-нення окремих ризиків залежно від значень планових показ-ників господарської діяльності. Ці методи найбільше використовуються при оцінюванні економічного ризику, ри-зику неплатоспроможності і ризику утрати фінансової стійкості;

3)         аналогові методи оцінювання дають можливість визна-

чити ступінь імовірності господарських ризиків за окремими

найбільш масовими операціями торгового підприємства. Най-

частіше ці методи використовуються в процесі оцінювання

ступеня імовірності комерційного ризику, економічного ризи-

ку, цінового ризику;

4)         експертні методи оцінювання ступеня імовірності ок-

ремих господарських ризиків застосовуються в тому випадку,

якщо торгове підприємство не має необхідних інформативних

і статистичних даних для здійснення розрахунків і порівнянь.

Ці методи грунтуються на опитуванні кваліфікованих

фахівців з наступним математичним обробленям результатів

цього опитування. Щоб одержати більш розгорнуту характе-

ристику ступеня імовірності ризику по розглянутій госпо-

дарській операції, опитування варто орієнтувати на окремі ви-

ди ризиків, ідентифіковані по даній операції. Експертні мето-

ди оцінювання широко використовуються при визначенні сту-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

пеня імовірності цінового, інфляційного, відсоткового, валют-ного, податкового, інвестиційного і деяких інших видів госпо-дарських ризиків.

3. Визначення можливих фінансових втрат, пов’язаних з окремими господарськими ризиками. Обсяг можливих фінан-сових втрат визначається особливостями здійснюваних госпо-дарських операцій, сумою задіяних у них активів або капіталу, ступенем імовірності настання відповідних господарських ри-зиків. За рівнем можливих фінансових втрат, пов’язаних з госпо-дарською діяльністю, виділяють чотири групи операцій:

1)         господарські операції без ризику. У зв’язку з безризиковим характером таких операцій можливі фінансові втрати по них не прогнозуються. До таких господарських операцій може бути віднесене хеджирування (один з видів біржових операцій з попе-редження цінового ризику), придбання державних короткостро-кових облігацій (при низьких темпах інфляції) і деякі інші;

2)         господарські операції з допустимим рівнем фінансових втрат. Критерієм такого рівня є можливість фінансових втрат по розглянутій господарській операції в розмірі розрахункової суми прибутку;

3)         господарські операції з критичним рівнем фінансових

втрат. Критерієм такого рівня є можливість фінансових втрат

по розглянутій господарській операції в розмірі розрахункової

суми доходу. У цьому випадку збиток торгового підприємства

буде обчислюватися сумою понесених витрат обігу;

4)         господарські операції з катастрофічним рівнем фінансо-

вих втрат. Критерієм такого рівня виступає можливість

фінансових втрат по розглянутій господарській операції в

розмірі усього власного капіталу або його істотної частини.

Такі господарські операції при невдалому результаті най-

частіше призводять торгове підприємство до банкрутства.

На основі визначення рівня можливих фінансових втрат за окремими господарськими операціями виробляється їхнє угру-повання по відповідних зонах ризику.За таким угрупованням

можна визначити, які господарські операції торгового підприємства перебувають за межами допустимого ризику, для того щоб ще раз зважити доцільність їхнього проведення. Це допоможе оцінити також рівень концентрації ризиків за окре-мими господарськими операціями. Для цього визначають, яку частку в кожній із зон ризику займають окремі господарські операції з високим рівнем концентрації ризиків у всіх зонах з можливими фінансовими втратами, завдяки чому в процесі по-дальших етапів керування ризиками можна зробити необхідну їхню диверсифікованість і додаткове страхування.

4. Установлення граничного значення рівня ризиків за ок-ремими господарськими операціями. Такий рівень ризиків установлюється в розрізі окремих видів господарських операцій з урахуванням відповідного фінансового менталітету власників і менеджерів торгового підприємства, тобто їхньої прихильності до здійснення консервативної, помірної, агресивної або фінансо-вої політики за окремими видами господарських операцій.

При здійсненні помірної фінансової політики граничними значеннями рівня ризиків за окремими господарськими опе-раціями, за оцінкою фахівців, є:

•          по господарських операціях із допустимим рівнем ри-зику – 0,1;

•          по господарських операціях із критичним рівнем ризи-ку – 0,01;

•          по господарських операціях із катастрофічним рівнем ризику – 0,001.

Це означає, що намічувана господарська операція торгово-го підприємства повинна бути відхилена, якщо:

•          в одному випадку з десяти по ній може бути втрачений весь прибуток;

•          в одному випадку зі ста втрачений весь доход;

•          в одному випадку із тисячі втрачений весь власний капітал або його істотна частина, а підприємство може бути оголошене банкрутом.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_83e07ed1a16812a4fd4f1f1224a2d014, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0