8.1.1. Оцінювання ризиків і керування ними


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Внаслідок нестабільності й непередбачуваності сучасної економічної ситуації одним з найважливіших завдань є оцінювання й керування ризиками підприємства.

Ризик – можливість виникнення несприятливих ситуацій у ході реалізації планів і виконання бюджетів підприємства. В економіці існують дві найпоширеніші точки зору на сутність ризику :

• ризик як можливість втрат у формі фактичних збитків або упущеної вигоди;

• ризик як ступінь нестабільності, непередбачуваності результатів.

У першому випадку ризик можна оцінити обчисленням значення очікуваних втрат, а в другому – як міру ризику вико-ристати дисперсію результатів.

Дисперсія – міра мінливості випадкової величини, що дорівнює середньому квадрату відхилення випадкової вели-чини від її математичного очікування:

 

E (xrx2

In,

52

i=\

де x{ - випадкова величина;

x - її математичне очікування;

п - число можливих значень випадкової величини.

У цілому трактування ризику залежить від особистісних особливостей керівника й контролера, від обставин, у яких приймається рішення, від фінансових можливостей підприємства й ін.

Фактична цінність очікуваних результатів для підприємства залежить від ступеня ризику, тому з’являється необхідність у побудові графіка корисності ризику. По осі аб-сцис відкладається математичне очікування результатів, a no осі ординат - оцінка корисності такого результату з урахуван-ням ризику (указується особою, що приймає рішення). Оцінка може збігатися, а може й не збігатися з очікуваним результа-том. Якщо оцінка корисності ризику збігається з математич-ним очікуванням результату, особа, що приймає рішення, вва-жається нейтральною до ризику. Якщо корисність результату в очах особи, що приймає рішення, вища від математичного очікування, то явна схильність до ризику: така позиція гравця, що ставить на карту весь свій статок у надії на виграш. Якщо корисність результату виявляється нижчою за математичне очікування, то особа, що приймає рішення, не схильна до ри-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

зику й готова піти на ризик тільки в обмін на одержання до-даткових очікуваних доходів – така позиція більшості обереж-них людей.

Розуміння сутності ризику пов’язане з визначенням функцій, виконуваних при здійсненні господарської діяль-ності в умовах невизначеності. До таких функцій відносяться регулююча й захисна.

Регулююча функція ризику може виступати у двох фор-мах: конструктивній і деструктивній. Конструктивність ризику проявляється в тому, що при здійсненні економічних завдань він виконує роль своєрідного каталізатора, тому що стимулює активність, спрямованість у майбутнє, пошук новаторських рішень. Деструктивність ризику полягає в тому, що прийняття й реалізація рішень із необґрунтовано високим ризиком є аван-тюризмом. У цьому випадку ризик виступає як дестабілізую-чий фактор, що заважає реалізації намічених цілей.

Захисна функція ризику має також два аспекти: історич-ний і соціально-правовий. Щодо історичного аспекту, то з по-чатку розвитку цивілізації люди шукають засоби й форми за-хисту від небажаних наслідків своєї або чужої діяльності: у су-часних умовах така передбачливість проявляється у формі ви-роблення заходів для керування ризиком (страхування, пере-розподіл ризиків). Соціально-правовий аспект захисної функції полягає у визнанні права новатора на ризик: ініціатив-ним, заповзятливим людям потрібні захист і гарантії, що ви-ключають у випадку невдачі покарання працівника, який має зробити крок на ризик. Крім гарантій, необхідне стимулюван-ня розумного ризику, підтримка новаторських ідей.

Ризики можуть бути чистими й спекулятивними. Спеку-лятивний ризик може призвести як до позитивних, так і до не-гативних наслідків (прикладом може бути попит на про-дукцію, він може виявитися вищим або нижчим за запланова-ну величину). Чистий ризик може привести тільки до втрат (наприклад, ризик втрати або збитку майна).

Використовуючи класифікацію ризиків, можна скласти перелік ризиків і визначити, якими факторами вони спричинені.

Причинами ризиків можуть бути:

•          відсутність повної інформації (у цьому випадку підприємець намагається одержати необхідні відомості, а якщо це неможливо – керується інтуїцією);

•          випадковість;

•          протидія.

Виявивши ризики, можна перейти до наступного етапу –

їхнього аналізу й оцінки.

Аналіз ризиків може бути якісним і кількісним. Якісний аналіз займається виявленням факторів, і видів ризиків. Кількісний аналіз ризику дозволяє в чисельній формі оцінити розміри окремих ризиків і ризик проекту в цілому. Найпоширеніші методи кількісного аналізу ризиків:

•          метод аналогій;

•          аналіз чутливості;

•          аналіз сценаріїв;

•          метод Монте-Карло;

•          експертні методи. Метод аналогій полягає у використанні інформації про

інші (раніше виконані) проекти, про діяльність конкурентів і т.п. Однак, якщо діяльність підприємства унікальна, то такої інформації може й не бути.

Для оцінювання ступеня стійкості планів до різних ри-зиків проводиться аналіз чутливості. Наприклад, як зміняться прибуток, грошові потоки, чиста поточна вартість проекту, як-що обсяг реалізації виявиться нижчим від запланованого на 10 або на 20%? Що відбудеться, якщо підвищаться ціни на ос-новні використовувані ресурси? Такий аналіз легко провести за допомогою електронних таблиць.

У ході аналізу чутливості можна “навпомацки” знайти гра-ничні значення факторів ризику, при яких результати ще за-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

лишаються прийнятними (наприклад, який обсяг продаж за-безпечить нульову чисту наведену вартість).

За допомогою аналізу чутливості визначають:

•          фактори, що найбільше впливають на результати діяль-ності підприємства (а отже, потребують найпильнішої уваги);

•          варіанти досягнення поставлених цілей, найбільш стійкі до ризиків.

Аналіз сценаріїв припускає складання повного переліку всіх можливих варіантів розвитку подій та оцінювання ймовірності здійснення кожного з них. Достоїнство методу -можливість обліку кореляції між різними ризиками й оцінювання одночасного впливу декількох факторів ризику на результати проекту (метод орієнтований на специфіку кон-кретного підприємства). Оскільки заздалегідь оцінити роз-поділ ймовірностей складно, використовують спрощений підхід: визначають для кожного ключового показника три зна-чення: оптимістичне (Х0), песимістичне (Хп) і найбільш імовірне (Х;). Математичне очікування в цьому випадку роз-раховують за формулою

р(у\- Хо + 4Хп + ХІ 6

Метод Монте-Карло - метод формалізованого опису ри-зику, що найбільш повно відбиває всю гаму невизначеностей, з якими може зіштовхнутися підприємство. В основі методу лежить аналіз великої кількості випадкових сценаріїв. Його найменування походить від міста, де розташовані численні ігорні заклади. На практиці для розрахунків за методом Мон-те-Карло використовують спеціальні комп’ютерні програми.

Алгоритм розрахунку за методом Монте-Карло такий:

•          побудова імітаційної моделі, що відбиває залежність результатів діяльності підприємства від вихідних умов;

•          виявлення ключових факторів ризику;

•          знаходження параметрів імовірнісного розподілу фак-торів ризику й виявлення кореляційної залежності між цими параметрами;

•          генерування безлічі випадкових сценаріїв (за допомо-гою комп’ютера) і розрахунок результатів для кожного сценарію;

•          статистичний аналіз результатів (знаходження матема-тичного очікування результату, середньоквадратичного відхилення й т.д.).

Експертні методи допускають використання думок фахівців-експертів для оцінювання імовірностей прояву ри-зиків, а також значущості кожного ризику для результатів проекту. На підставі експертних оцінок розраховують ком-плексний показник ризику (у балах), наприклад:

і

де R - ступінь ризикованості проекту; і - кількість ризиків;

W - значущість ризику для результатів проекту; р - імовірність прояву ризику. Чим більші показники R, тим ризикованіший проект. По закінченні аналізу ризику відділ розробляє заходи що-до керування ризиком.

Методи керування ризиком поділяють на такі групи:

•          одержання додаткової інформації:

•          розподіл ризику між учасниками проекту;

•          страхування ризику (майнове, від нещасних випадків);

•          резервування засобів (створення грошових резервів на покриття непередбачених витрат, створення резервних запасів матеріальних засобів та ін.);

•          диверсифікованість (вкладення засобів у різні проекти з різними характеристиками ризиків);

•          заходи активного впливу на фактори ризику (напри-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

клад, вхідний контроль якості, інвестиції в створення системи якості в постачальників та ін.).

Отже, метою аналізу й оцінки ризиків є вироблення опти-мальних управлінських рішень.

По сутності ризиків взагалі не склалося однозначного тлу-мачення. Це пояснюється складністю даного явища і його не-достатнім теоретичним вивченням. Сутність ризику полягає в можливості відхилення отриманого результату від заздалегідь запланованого рішення. При цьому отриманий результат мо-же відхилятися як у позитивну, так і негативну сторону. Отже, можна говорити не тільки про ризик втрат, а й ризик вигоди. Таким чином, можна виділити дві позиції щодо сутності ризи-ку. Перша полягає в тому, що ризик розглядається у вигляді можливого збитку від реалізації того чи іншого рішення, у ви-гляді фінансових, матеріальних та інших утрат. Друга позиція виражається в тому, що ризик розглядається з погляду можли-вої удачі, одержання доходів або прибутку в результаті ре-алізації рішення. Ризик у даному визначенні розглядається як ситуація або як сукупність обставин, положень, обстановки. Ситуація включає як сукупність подій, що призвели до даного результату в результаті діяльності людини, так і об’єктивно діючих факторів.

Функціонування і розвиток усіх процесів економічного характеру неминуче відбуваються з елементами невизначе-ності. Це зумовлює появу ситуацій, що не мають однозначно-го результату. Тому поняття “ситуація ризику” можна визна-чити як поєднання, сукупність різних обставин і умов, що створюють певну для того чи іншого виду діяльності ситуацію. Якщо існує імовірність кількісно і якісно визначити ступінь імовірності того чи іншого варіанта, то це й буде ситуація ри-зику. Ситуації ризику супроводжують три умови:

1)         наявність невизначеності;

2)         необхідність вибору альтернативи (у тому числі й

відмова від вибору);

3) можливість оцінити ймовірність здійснення обраних альтернатив.

Ситуацію ризику варто відрізняти від ситуації невизначе-ності. Остання характеризується тим, що імовірність настання результатів рішень або подій у принципі не встановлювана. Ситуацію ризику можна характеризувати як різновид невиз-наченості, коли настання подій імовірне і може бути визначе-не, тобто об’єктивно існує можливість оцінити імовірність подій, що виникають внаслідок здійснення господарської діяльності.

Під господарськими ризиками, зокрема, розуміється імовірність виникнення непередбачених майнових чи фінан-сових втрат у ситуації невизначеності, умов господарської діяльності торгового підприємства. Господарські ризики є об’єктивним явищем у діяльності будь-якого торгового підприємства і виявляються як сукупність окремих видів ри-зиків. Види господарських ризиків торгового підприємства дуже різноманітні. Розглянемо основні ризики:

1.         Ризик випадкової загибелі або псування майна. Цей ри-зик пов’язаний з можливою втратою матеріальних активів у всьому їхньому різноманітті будь-яким торговим підприєм-ством від стихійних лих, техногенних катастроф, а також недо-тримання належних умов зберігання матеріальних активів і т. ін. Масштабність втрат активів торгового підприєм-ства в про-цесі реалізації цього ризику визначає його високу значущість у загальному портфелі господарських ризиків.

2.         Комерційний ризик. Цей ризик визначається не-сумлінністю комерційних партнерів торгового підприємства або недотриманням ними узятих на себе зобов’язань, а також неповерненням активів у вигляді авансових платежів за товар постачальником, депозитних внесків комерційними банками, товарів або грошей за споживчим кредитом і неплатоспро-можністю клієнтів. У сучасних умовах практично кожне торго-ве підприємство зіштовхується з проявами цього виду ризику.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

3.         Економічний ризик визначається порушенням ходу еко-номічної діяльності і не досягненням запланованих основних економічних показників. Цей ризик генерується як ситуацією на споживчому ринку у вигляді несприятливої кон’юнктури, так і економічними прорахунками менеджерів самого підприємства. Проявами цього виду ризику виступає невико-нання запланованого обсягу реалізації товарів, перевищення запланованої суми витрат обігу і т. ін. Цей вид ризику найбільш розповсюджений у сфері господарської діяльності торгового підприємства.

4.         Ціновий ризик – один з найбільш небезпечних видів ри-зику в діяльності підприємств торгівлі, тому що він впливає на можливість втрати доходів і прибутків від торгової діяльності. Він виявляється в підвищенні рівня цін закупівлі товарів при незмінному рівні ціни їхньої реалізації на споживчому ринку, тарифів на послуги сторонніх організацій, устаткування, ма-лоцінних і швидкозношуваних предметів і т. ін. Ціновий ризик постійно супроводжує господарську діяльність торгового підприємства.

5.         Валютний ризик властивий торговим операціям у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Він ви-являється в недоодержанні прибутку в результаті безпосеред-нього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, вико-ристовуваної в зовнішньоекономічних торгових операціях підприємств і на очікувані грошові потоки від цих операцій. Так, імпортуючи товари, торгове підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти стосовно національної. Зниження ж цього обмінного курсу визначає фінансовий програш торгового підприємства при ек-спорті товарів.

6.         Відсотковий ризик. Він складається в непередбаченій зміні відсоткової ставки на фінансовому ринку. Причиною ви-никнення цього виду господарського ризику торгового підприємства, що не залежить від його діяльності, є зміна

кон’юнктури грошового ринку під впливом державного регулю-вання дисконтної ставки, а також обсягу пропозиції вільних гро-шових ресурсів комерційними банками, зниженням попиту гос-подарюючих суб’єктів на ці ресурси і т. ін. Відсотковий ризик ви-являється у фінансових втратах від зниження надходження коштів, у процесі використання фінансових активів, в емісійній діяльності торгового підприємства і в ряді інших випадків.

7.         Інфляційний ризик. В умовах високих темпів інфляції він виділяється в самостійний вид господарських ризиків. Цей вид ризику характеризує можливість знецінення реальної вар-тості капіталу торгового підприємства у формі збережених гро-шових активів і формованих у грошовій формі амортизаційно-го фонду, фонду майбутньої уцінки товарів та ін. Цей вид ризи-ку на сучасному етапі має постійний характер і супроводжує практично всі фінансові операції торгового підприємства, тому йому повинна приділятися особлива увага.

8.         Інвестиційний ризик характеризує можливість виник-нення непередбачених фінансових втрат у процесі інвес-тиційної діяльності торгового підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності виділяють і види інвестиційного ризику. При реальному інвестуванні – це порушення календарного пла-ну робіт, низька якість здійснюваного виконання робіт, пору-шення проектної документації, що часто призводить до переви-щення розмірів запланованого бюджету капітальних вкладень. Ризик фінансового інвестування виявляється в зниженні кур-сової вартості акцій та інших фондових інструментів, зниженні ліквідності цих активів, банкрутстві або неплатоспроможності окремих емітентів. Тому що ці види інвестиційних ризиків пов’язані з можливою втратою частини капіталу, вони також входять до групи найбільш небезпечних господарських ризиків.

9.         Податковий ризик. У теорії керування ризиками він включається до групи політичних ризиків, але через його ви-нятково важливу роль у господарській діяльності торгових підприємств податковий ризик слід виділити в самостійний

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

вид господарських ризиків. Цей вид господарських ризиків має ряд характерних проявів: це імовірність уведення нових податкових платежів; можливість збільшення рівня ставок діючих податкових платежів; зміна умов і термінів сплати ок-ремих податкових платежів і надання податкового кредиту; імовірність скасування діючих податкових пільг. Будучи зовсім непередбачуваним, як свідчить вітчизняна фіскальна практика, він робить істотний негативний вплив на результа-ти господарської діяльності торгового підприємства.

10.       Ризик неплатоспроможності. Цей ризик генерується в основному діяльністю самого торгового підприємства. Причи-ною його виникнення є низький рівень ліквідності оборотних активів, нестикування термінів надходження і витрати коштів при плануванні їхніх потоків, перевищення планових обсягів інвестиційних ресурсів і т. п. За фінансовими наслідками цей вид господарського ризику може призвести до порушення справи про банкрутство торгового підприємства і тому відно-ситься до найбільш небезпечних.

11.       Ризик утрати фінансової стійкості. Цей вид госпо-дарського ризику генерується недосконалою структурою капіталу торгового підприємства, найчастіше надмірною част-кою позикових коштів, через що має занадто високий ко-ефіцієнт фінансового левериджу. Його небезпека полягає в тому, що він формує умови неплатоспроможності й одночасно перекриває шлях до кредитних ресурсів, необхідних для вихо-ду зі стану неплатоспроможності. За рівнем загрози банкрут-ства цей вид господарського ризику необхідно віднести до найбільш небезпечних для діяльності торгового підприємства.

12.       Інші види ризиків. Група інших господарських ризиків досить велика. Однак за своїми фінансовими наслідками інші види ризиків не настільки значні для торгового підприємства, як розглянуті вище. До них відносяться ризик утрати товарів у магазинах, що пов’язано з розкраданням покупцями, особливо у відділах самообслуговування; ризик фінансових утрат через не-своєчасне здійснення розрахунково-касових операцій у зв’язку з невдало обраним комерційним банком; ризик підробки фінан-сових документів співробітниками, емісійний ризик та ін.

За джерелами виникнення ризики можуть бути поділені на дві основні групи: це ризики, що залежать і не залежать від гос-подарської діяльності торгового підприємства.Це можуть бути:

1.         Систематичний або ринковий ризик виникає для всіх учасників споживчого, фінансового й іншого видів ринків. Ця форма ризику визначена окремими сторонами економічного розвитку країни, прийняттям політичних рішень з окремих пи-тань економіки, змінами кон’юнктури цих ринків та інших ана-логічних факторів, на які торгове підприємство вплинути не мо-же. До цієї групи господарських ризиків можуть бути віднесені валютний ризик, відсотковий ризик, інфляційний ризик, подат-ковий ризик і частково інвестиційний ризик у частині зміни ма-кроекономічних показників.

2.         Несистематичний або специфічний ризик властивий господарській діяльності конкретного торгового підприємства і визначається рівнем його торгового менеджменту. Він може бути пов’язаний з недосконалістю функціонального поділу праці менеджерів, низькою кваліфікацією окремих з них, надмірною прихильністю власників і головних менеджерів до агресивних ризикових операцій, неоптимальною структурою активів чи підприємства, недооцінюванням комерційних парт-нерів і конкурентів та ін.