4.2. Види рентабельності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Щоб оцінити ефективність роботи торгового підприємства, використання показника прибутку недостатньо. За абсолютною сумою прибутку не можна судити про ступінь прибутковості того чи іншого підприємства, угоди, ідеї. Багато торгових підприємств, які одержали однакову суму прибутку, мають різні витрати. Тому для визначення ефективності зроб-лених витрат необхідно використовувати відносний показник – рівень рентабельності. Рентабельність доцільно розглядати з двох позицій – як об’єктивну економічну категорію і як кількісний та показник. Як об’єктивна економічна категорія рентабельність характеризує прибутковість, фінансовий ре-зультат господарської діяльності підприємства і має кілька визначень, але в будь-якому випадку означає відсоткове відно-шення суми отриманого прибутку по одному з показників: об-сягу товарообігу, витратах обігу, середній вартості основних і оборотних фондів, фонду оплати праці і т. п.

Значущість рівня рентабельності в умовах орієнтації на ринкові відносини визначається інтересом до нього не тільки працівників даного підприємства, а й інтересом держави, кон-трагентів, власників, кредиторів, інвесторів. Якщо рівень рен-табельності зростає, то зростає інтерес до даного підприємства інших потенційних акціонерів, ціна акцій у цьому випадку зростає, з’являються нові можливості для зростання підприємства. Динаміку рентабельності торгового підприємства вивчають також податкові служби, фондові біржі, професійні асоціації. У світовій практиці досить широ-ко використовується система показників рентабельності для оцінювання ефективності роботи фірми, її поточного станови-ща, для порівняльного аналізу привабливості різних сфер бізнесу, для цього використовують систему коефіцієнтів рен-табельності. Розглянемо їх.

1.   Рентабельність товарообігу визначають: а) для роздрібної торгівлі

 П Р ,

РР =    * 100,

Т

де    П      балансовий, чистий прибуток або від реалізації

роздрібного торгового підприємства;

Т - обсяг роздрібного товарообігу; Для підприємства оптової торгівлі:

 ,

РО = ПО*100,

ОТС

де   ОТС        оптовий   товарообіг   за   участю   оптового

підприємства в розрахунках; в) для підприємств харчування:

Р          П       ,   10

П =П*0, ВТП

де ВТП - валовий товарообіг підприємства харчування.

Рентабельність продажу показує, який прибуток отрима-ний у розрахунку на 1 грошову одиницю обороту або скільки відсотків займає прибуток у товарообігу. Переваги цього мето-ду розрахунку рентабельності полягають у його простоті, яс-ності, зручності в користуванні, але за цим показником не можна судити про ефективність наявних ресурсів. Показник рівня рентабельності стосовно обсягу продажу орієнтує підприємство на реалізацію товарів з високими торговими надбавками, що в умовах ненасиченого ринку призводить до звуження асортименту і погіршення задоволення попиту насе-лення. Додатково для характеристики рентабельності прода-жу в закордонній практиці розраховується коефіцієнт вартості проданих товарів, що показує, яка частина кожної грошової одиниці товарообігу пішла на оплату вартості товару. Для цьо-го необхідно розділити вартість закуплених для реалізації то-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

варів на обсяг реалізації і помножити результат на 100. Оскільки рентабельність продажу значною мірою залежить від структури товарообігу, слід розраховувати паралельно і рентабельність реалізації конкретних товарів. Для цього вико-ристовують формулу індивідуальної рентабельності

т™    ТН-ІІО

IP =     * 100,

тн

де    ТН - сума торгової надбавки; ІІО - витрати товару.

Аналіз індивідуальної рентабельності на практиці не ро-биться, тому що немає відповідної первинної і зведеної інфор-мації, необхідної для таких розрахунків. Однак надалі він мо-же стати основою для формування асортиментної політики торгового підприємства і керованості процесом реалізації.

2. Коефіцієнт поточних витрат дозволяє визначити ефек-тивність зроблених витрат і їхню окупність. Для його визна-чення використовують формулу

п ио

де ИО - сума поточних витрат.

Цей коефіцієнт характеризує величину прибутку на 1 гро-шову одиницю поточних витрат. Чим вища ця величина, тим вища ефективність діяльності торгового підприємства. Ко-ефіцієнт ефективності поточних витрат можна розрахувати також розподілом суми поточних витрат на суму валових до-ходів. Отриманий показник означає ту частину торгової над-бавки, яка спрямована на покриття поточних витрат. Однак і показник рентабельності поточних витрат не позбавлений не-доліків. Він відбиває ефективність тільки поточних витрат і не показує, як використовувалися основні й оборотні фонди підприємства, який внесок вони вклали в прибуток.

3. Рентабельність сукупних витрат визначається як відношення балансового (чистого) прибутку до вартості ос-новних і оборотних фондів, заробітної плати працівників:

БП(ЧП)

РС =    * 100,

ОФ+ОС+ФОП

де    БП(НП) - балансовий (чистий) прибуток; ОФ - основні фонди; ОС - оборотні фонди; ФОП - фонд оплати праці. Цей коефіцієнт показує розмір прибутку, що приходиться на одиницю вартості сукупних ресурсів. Рівень рентабельності виробничих фондів залежить від зміни фондовіддачі, оборот-ності  оборотних коштів, рентабельності товарообігу.  їхній взаємозв’язок у формалізованому вигляді можна подати так:

 ОФОС           РО

РС = БП/Т/     1          =              ,    або

ТТ       1     j

ФОФ   ООС

РС = БП(        1          ),

ФОФ   ООС

де    ФОФ - коефіцієнт фондовіддачі;

Оос - коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

Для поглиблення аналізу рентабельності виробничих фондів можна розрахувати за аналогічною методикою й інші приватні коефіцієнти: окремо рентабельність основних фондів, рентабельність оборотних коштів, показник прибутку в розрахунку на 1 м2 торгової площі, на 1 м3 складського приміщення. Торгове підприємство для організації торгового процесу залучає значне число працівників. На витрати на оп-лату їхньої праці припадає велика частка в загальній сумі по-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

точних витрат. Тому для підприємства важливо визначити ефективність використання трудових ресурсів. Показник рен-табельності трудових ресурсів характеризується двома при-ватними показниками: прибутком у розрахунку на одного тор-гового (торгово-оперативного) працівника, прибутком до се-редньоденної (середньорічної) чисельності і в розрахунку на 1 грошову одиницю витрат, пов’язаних з їхнім змістом (фонд оплати праці, включаючи витрати на підготовку кадрів і охо-рону праці працівників).

4. У країнах з розвинутою ринковою економікою як по-казник рентабельності виступає норма прибутку на вкладений капітал. Його іноді називають коефіцієнтом прибутку на акти-ви. Він відповідає на запитання, наскільки добре працює підприємство, який прибуток приносять вкладені в бізнес фон-ди. У вітчизняній аналітичній практиці такі коефіцієнти раніше не розраховувалися. 3 переходом до ринкової еко-номіки показник рентабельності капіталу стає одним з найваж-ливіших коефіцієнтів, що характеризують ефективність основ-них елементів ресурсів підприємства. Окупність інвестицій (інвестиційних активів) складається з готівки, устаткування, запасів і вимірюється за допомогою ряду показників, зокрема:

а)         рентабельності усього (сукупного) капіталу:

БП

РК =    * 100 ,

ССИ

де ССМ - середньорічна сума майна;

б)         рентабельності всіх інвестицій

ЧП+ВП

РК =    * 100    ,

СК+ ДО

де    НП - чистий прибуток;

ВП - виплачені відсотки по позиках і кредитах;

ВК - власний капітал;

ДЗ - довгострокові зобов’язання.

3 огляду на взаємозв’язок рентабельності капіталу з рен-табельністю оборотів рентабельність капіталу можна розраху-вати й у такий спосіб:

Т     П  ґ

РК =    * — *100   , аоо

ВК  Т

РК = РР*СОК*100  ,

де    ВК - вкладений капітал;

СОК - швидкість обігу капіталу; Р - рентабельність товарообігу.;

в)         рентабельності функціонуючого (реально бере участь у

формуванні прибутку) капіталу

ПР

РФК=^*100  '

СBК

де    ПР    прибуток від реалізації;

СВК - середньорічна вартість капіталу (мінус інвес-тиції плюс незавершене будівництво);

г)         рентабельності власного капіталу

ЧП

РСК = *100    , або

СССК

ЧП     Т Т    СBBК ЧП

РСК =        *100' АК

де    СВВК - середньорічна вартість власного капіталу; АК - акціонерний капітал.

5. Ефективність прибутку -- показник, що дозволяє оцінити частку чистого прибутку у валових доходах, тобто

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ефективність використання наявних ресурсів, застосовуваної практики, тактики і стратегії ведення бізнесу, обраної мети:

ЧП

Еп =    *100.

ВД

Для оцінювання рівня рентабельності, як свідчить закор-донний досвід, можуть застосовуватися й інші показники, але застосовувана у вітчизняній практиці методика обчислення прибутку відрізняється від закордонної, облік і звітність не дозволяють використовувати їх для аналітичних цілей. Показ-ник рівня рентабельності (відношення прибутку до обсягу продажу), застосовуваний в основному в практиці роботи вітчизняних торгових підприємств, склався за 1995 р. У ціло-му по галузі “торгівлі” рентабельність становила 0,2%. Близь-ко половини підприємств торгівлі і громадського харчування формально збиткові.

Прибуток торгового підприємства

Механізм формування суми балансового прибутку зале-жить від реалізації товарів у тісному зв’язку з обсягами това-рообігу, доходів і витрат обігу торгового підприємства. Систе-ма цього взаємозв’язку, що одержала назву “взаємозв’язок ви-трат, обсягу реалізації і прибутку” (Cost - Volume - Profit Relationships чи CVP), дає можливість виявити роль окремих факторів у формуванні прибутку від реалізації товарів. У про-цесі формування прибутку від реалізації товарів з використан-ням системи CVP торгове підприємство має вирішити ряд за-вдань:

1. Визначити обсяг реалізації товарів, що забезпечує беззбиткову торгову діяльність. Точку беззбитковості або поріг рентабельності можна представити у вигляді графіка (рис. 9).

 

Сума чистого доходу, Д      витрати обігу, прибутку

 

ІОпост

 

 

Рис. 9. Знаходження точки беззбитковості

 

3 графіка видно, що для досягнення точки беззбитковості торгове підприємство має забезпечити такий обсяг реалізації товарів (Рт.б), при якому сума чистого доходу (валовий доход за мінусом податкових платежів, здійснюваних з нього) зрівняється із сумою витрат обігу як постійних, так і змінних. Цей обсяг реалізації товарів визначають за формулою

Рт.б

IОпост *100

Pч.д_Pзм

де    Рт.б – обсяг реалізації товарів, що забезпечує досяг-нення точки беззбитковості; ІОпост – сума постійних витрат обігу; Рч.д – рівень чистого доходу від реалізації товарів до товарообігу, %;

Рзм – рівень перемінних витрат до товарообігу, %. 2.  Визначити планову суму балансового прибутку від ре-алізації товарів при заданих планових значеннях обсягу това-рообігу, доходів і витрат обігу (рис.10).

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

 

Витрати обігу,

прибуток

цільовий

Сума доходу, чистого прибутку

Обсяг реалізації

Ртб    ПБ         Ртцп

Рис.10. Знаходження точки визначеної суми прибутку

3 графіка видно, що при запланованому обсягу реалізації товарів (Рт.ц.п) підприємство може одержати визначену суму прибутку (ТЦП-ТБ), на розмір якої сума чистого доходу буде перевищувати суму витрат обігу як постійних, так і змінних. Обсяг реалізації Ртцп можна визначити за формулою:

 

Рт.ц.п

 

(IОпост + Пц) * 100

Pч.д~Pзм

 

де    Рт.ц.п – обсяг реалізації товарів, що забезпечує одер-жання планової (цільової) суми балансового прибут-ку від торгової діяльності; ІОпост – сума постійних витрат обігу; Пц – сума планового (цільового) балансового прибут-ку;

Рч.д – рівень чистого доходу від реалізації товарів до товарообігу, %;

Рзм – рівень змінних витрат обігу до товарообігу, %. За цим графіком можна визначити також “межу безпеки (МБ)” або “запас фінансової міцності” підприємства, тобто розмір можливого зниження обсягу товарообігу при неспри-

ятливій кон’юнктурі споживчого ринку, що дозволяє йому здійснювати прибуткову діяльність. Його можна визначити за формулою

MБ — Рт ц п — Рт б   •

Рівень безпеки або фінансової міцності є відносною величи-ною - коефіцієнтом безпеки (коефіцієнтом фінансової міцнос-ті), забезпечуваної запланованою (цільовою) сумою прибутку:

 MБ

КБ =    >

Рт.ц.п

де КБ - коефіцієнт безпеки (фінансової міцності).

3. Визначити можливі результати зростання суми балан-сового прибутку від реалізації товарів при оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат обігу. Співвідно-шення постійних і змінних витрат обігу підприємства називає операційний леверидж. При зіставленні двох графіків з різни-ми величинами витрат, однаковою їхньою сумою, однаковою сумою реалізації товарів і однаковою сумою чистого доходу очевидні й істотні розходження.

Шдприємство А має співвідношення постійних і змінних ви-трат обігу 2:1, а підприємство Б відповідно 1:2. 3 даних графіків (див. рис. 9, 10)видно, що в силу сформованого операційного ле-вериджу (високої частки постійних витрат обігу в загальній їхній сумі) підприємство А значно пізніше досягне точки беззбитковості, ніж підприємство Б, тому що йому необхідно ре-алізувати набагато більший обсяг товарів для цієї мети.

Разом з тим, при подальшому нарощуванні обсягу ре-алізації товарів (після подолання точки беззбитковості) підприємство А буде одержувати більшу суму прибутку на одиницю приросту товарообігу, ніж підприємство Б. Це пов’язано з тим, що за рахунок постійних витрат обігу загаль-ний   їхній   рівень   до   товарообігу   і   чистого   доходу   на

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

підприємстві А буде знижуватися більше (збільшуючи тим са-мим за інших рівних умов суму балансового прибутку; рис.11).

 

П

>- Обсяг реалізації

^ ЧД

 

'ЧД

ОЗМ

Підприємство À

 

 

 

à

 

ПБ

 

 

 

^- Обсяг реалізації

П-

 

АЧД

 

ЧД

ІОЗМ

Підприємство Б

 

 

 

á

 

ПБ

 

Рис.11. Співвідношення постійних і перемінних витрат

Міру цієї залежності можна визначити за формулою

ДБ

О.Л     т-ггт т-г

Д4Д

де:   Ео.л - ефект операційного левериджа;

АБп - приріст суми балансового прибутку, %; АЧД - приріст обсягу чистого доходу, %. Таким чином, механізм формування суми прибутку торго-вого підприємства з використанням системи CVP побудова-ний на залежності таких основних показників:

а)         обсягу реалізації товарів;

б)         суми і рівня чистого доходу (валового доходу за міну-

сом податкових платежів, здійснюваних з нього);

в)         суми і рівня змінних витрат обігу;

г)         суми постійних витрат обігу;

д)         співвідношення постійних і змінних витрат обігу