2.3.1. Деякі види бюджетів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Для     деталізації     процесу     складання     бюджету передбачається безліч окремих бюджетів:

•          бюджет реалізації продукції;

•          бюджет перехідних запасів;

•          бюджет потреб у матеріалах;

•          бюджет прямих витрат на оплату праці;

•          бюджет загальних виробничих витрат;

•          бюджет комерційних витрат;

•          бюджет загальногосподарських витрат;

•          бюджет прибутків і збитків;

•          бюджет капіталовкладень;

•          план грошових потоків;

•          прогнозний баланс.

Бюджет реалізації продукції

Для прикладу розглянемо кілька характерних бюджетів. У бюджеті реалізації продукції вказується прогноз збуту за ви-дами продукції в натуральному й вартісному вираженні. Цей бюджет являє собою прогноз майбутніх доходів й є основою для всіх інших бюджетів: у залишковому підсумку витрати за-лежать від обсягу випуску, а обсяг випуску встановлюється на підставі обсягу реалізації.

Прогноз кількості реалізованої продукції різного виду, а також цін на неї розробляється у відділі маркетингу підприємства. Обсяг реалізації залежить від попиту на про-дукцію і від потужності підприємства. Оскільки прогноз ре-алізації завжди містить у собі деякий елемент невизначеності,

корисно вказати максимально можливе, мінімально можливе й найбільш імовірне значення.

Таблиця 9

Бюджет перехідних запасів готової продукції

 

Необхідний запас готової продукції розраховують за фор-мулою

ГПкi = Siti : Т,

де:   ГПкi – запас готової продукції i-того виду на кінець періоду;

Si – обсяг реалізації i-того виду продукції в майбутнь-ому періоді;

ti – середній строк зберігання готової продукції i-того виду на складі (у днях);

Т – тривалість майбутнього періоду (у днях). Неважко помітити (табл. 9), що запас готової продукції, залежить ti – середнього строку зберігання готової продукції. Але не завжди варто орієнтуватися на ту ситуацію, що склала-ся на підприємстві у певний час.

У бюджеті виробництва визначається кількість продукції, яку передбачається виробити, виходячи з наміченого обсягу продаж і потреб у запасах готової продукції. Виробничий бюд-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

жет складається за видами продукції на основі співвідношення ТПi = РПi + ГПкi – ГПHi,

де    ТПi – обсяг товарної продукції і-того виду, що пови-нен бути зроблений у планованому періоді; РПi – передбачуваний обсяг реалізації продукції і-того виду;

ГПHi – запаси готової продукції і-того виду на поча-ток періоду. Але для забезпечення безперервності виробничого проце-су підприємству необхідно мати деякий запас незавершеної продукції. Запаси незавершеної продукції розраховують ана-логічно запасам готової продукції, але замість строку зберіган-ня враховують довгостроковий виробничий цикл:

НЗПкi = Вiti Кг : Т,

де    НЗПкi – запас незавершеної продукції i-того виду на кінець періоду;

Вi – обсяг випуску i-того виду продукції за майбутній період;

ti – тривалість виробничого циклу, (днів); Кг – коефіцієнт готовності незавершеного вироб-ництва (зазвичай приймають рівним 50%). Отже, обсяг випуску валової продукції (ВП) i-того виду

дорівнює обсягу випуску товарної продукції, скоригованому

на зміну запасів незавершеного виробництва:

ВПi = ТПi + НЗПкi – НЗПнi.

Бюджет потреб у матеріалах

Бюджет потреб у матеріалах складають у натуральному й вартісному вираженні. Його мета – визначити кількість ма-теріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції, й кількості матеріалів, які необхідно закупити про-тягом планованого періоду (табл. 10).

Витрати на матеріали здебільшого змінні, тому потребу в матеріалах у натуральному вираженні М можна розрахувати за формулою

М = Н*Q + Мк ,

де    Н – норма витрати на одиницю продукції; Q – обсяг виробництва; Мк – запас матеріалів на кінець періоду. Однак існують матеріали, витрата яких залежить не від обсягу випуску, а від тривалості планованого періоду Т (на-приклад, допоміжні матеріали, каталізатори й ін.). У цьому ви-падку застосовується формула

М = Н*Т.

Обсяг закупівель дорівнює різниці між потребою в ма-теріалах і запасом, наявним на підприємстві до початку плано-вого періоду:

З = М – Мнi;

Вартість закупівель С = 3*Ц,

де    3 – обсяг закупівель (у натуральному вираженні); Ц – ціна.

Виходячи зі стандартного розміру партії, періодичності за-купівель і середнього строку оплати складається графік опла-ти кредиторської заборгованості перед постачальниками ма-теріалів (це важливо для прогнозування грошових потоків і складання фінансового плану). При цьому доцільно впровад-жувати безпаперові технології, завдяки чому зменшуються ви-трати при роботі з матеріальними запасами. Це виконується за допомогою інформаційних технологій, використовуючи радіочастотні ідентифікаційні чіпи (radio frequency identifica¬tion chips – RFID), які можуть контролювати наявність за-пасів на складах.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Таблиця 10

Потреба в матеріалах

 

Бюджет прямих витрат на оплату праці

Бюджет прямих витрат на оплату праці (табл.11) скла-дається за виробничою програмою.

Таблиця 11

Бюджет прямих витрат на оплату праці

 

Для визначення планових витрат на оплату праці очікува-ний обсяг виробництва кожного виду продукції множать на трудомісткість одиниці продукції, а потім отриману тру-домісткість випуску множать на вартість 1 люд.-год (тобто се-редню годинну тарифну ставку). Витрати на оплату праці та-кож розраховують по центрах витрат (видах робіт, ділянках), а

потім зводять у єдину форму. Важливо, щоб при цьому зберігся поділ на постійні й змінні витрати.

Таблиця 12

Бюджет загальних виробничих витрат

 

Загальні виробничі витрати містять у собі цехові витрати й витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Ці ви-трати можуть бути як змінними, так і постійними (табл. 12).

Бюджет цехової собівартості продукції зводить воєдино витрати на матеріали, зарплату, організацію й підготовку діля-нок і цехів з урахуванням зміни запасів незавершеного вироб-ництва. Структура бюджету цехової собівартості продукції за-лежить від методу управлінського обліку собівартості, засто-совуваного на підприємстві, тобто від того, чи включаються постійні витрати в собівартість продукції. У кожному разі не-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

обхідно зберегти поділ на постійні й змінні витрати, причому змінні витрати необхідно вказати окремо для кожного виду продукції.

Витрати на матеріали – це добуток норм витрати ма-теріалів на ціну цих матеріалів. Вихідні дані беруть із бюдже-ту потреби в матеріалах. Витрати на оплату праці визначають із бюджету прямих витрат на оплату праці. Загальні виробничі витрати переносять із відповідного бюджету, причому якщо на підприємстві застосовується директ-костинг, то на види про-дукції ці витрати не розподіляють, а включають загальною су-мою в собівартість продукції, реалізованої за даний період.

Бюджет комерційних витрат

У бюджет комерційних витрат включають витрати потоко-вого характеру, пов’язані з реалізацією продукції, маркетинго-вою діяльністю (дослідження ринку, заходи щодо стимулюван-ня збуту, реклама, висновок договорів зі споживачами й т.п.). Ці витрати поділяються на постійні й змінні. Наприклад, вит-рати на комісійні є змінними, їх розраховують за формулою Комісійні = Відсоток комісійних х Обсяг реалізації

Витрати на рекламу є постійними; їх розраховують за фор-мулою

Витрати на рекламу = X.

Бюджет загальногосподарських витрат

Бюджет загальногосподарських витрат складають за тим самим принципом, що й бюджет загальних виробничих вит-рат.

Бюджет прибутків і збитків

Являє собою прогноз звіту про прибутки й збитки. Він акумулює інформацію з усіх інших бюджетів (відомості про виторг, змінні й постійні витрати), тому можна проаналізува-ти, який прибуток підприємство одержить у планованому періоді.

На підставі бюджету прибутків і збитків роблять аналіз і висновки про оптимальність представленої системи бюджетів і необхідність коригувань.