1.9. Оптовий товарообіг і методика його прогнозування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Реальність прогнозів роздрібного товарообігу багато в чо-

му   зумовлена   розвинутістю   оптового   ринку            ринку

проміжних продавців. Ними можуть бути особи, підприємства й організації, що закуповують товари у виробників або інших продавців для їхнього перепродажу або здачі в оренду іншим споживачам з вигодою для себе. Проміжною торгівлею мо-жуть займатися промислові, оптові і роздрібні підприємства, посередницькі фірми. Основним же суб’єктом ринку проміжних продавців є оптова торгівля. Необхідність оптової торгівлі зумовлюється суспільним поділом праці, вузькою спеціалізацією промислових підприємств, потребою в регіональному збалансуванні попиту і споживання, а також швидкою реалізацією виготовленого товару для процесу роз-ширеного відтворення і доведення його до кінцевого спожива-ча. Наявність оптової торгівлі зумовлена й причинами фінан-сового характеру.

Дрібному виробнику і роздрібному торговцю з обмежени-ми фінансовими ресурсами не під силу створити і держати ор-ганізацію розгалуженого маркетингу. Крім того, у зв’язку з поділом і спеціалізацією праці, навіть володіючи капіталом, ви-робник направить кошти в розвиток виробництва, а не в ор-ганізацію оптової торгівлі. А роздрібному продавцю вигідніше різноманітний асортимент товарів купувати в одного продавця.

Оптові продавці відрізняються від роздрібних певними характеристиками:

•          оптові угоди, як правило, великі, торгова зона широка;

•          оптовий торговець мало приділяє уваги стимулюванню збуту, місцю розташування свого підприємства, тому що має справу з професійними клієнтами, а не з кінце-вим споживачем;

•          розходження в правовому забезпеченні і податковому законодавстві, що діє в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Оптову торгівлю здійснюють спеціалізовані великі підприємства з повним циклом обслуговування. Існують підприємства з неповним циклом обслуговування, що торгу-ють широким або вузьким асортиментом товарів. Маються по-середники (фірми, засновані на різних формах власності, оп-товики-комівояжери, оптовики-організатори, оптовики-кон-сигнанти, брокери, агенти й ін.). Існують оптово-роздрібні об’єднання, створені на базі спеціалізованих оптових підприємств, складів колишніх торгів, трестів, що одержали юридичну самостійність, склади великих роздрібних і промис-лових підприємств, підприємства типу “кеш-енд-керрі” (опла-ти і забирай).

Ріст оптової торгівлі, як свідчить світовий досвід, визна-чається такими значними тенденціями в економіці: зростан-ням масового виробництва на великих підприємствах, відда-лених від основних користувачів готової продукції; збільшен-ням обсягів виробництва в запас, а не для виконання конкрет-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

них договорів; загостренням необхідності пристосовувати то-вари до потреб проміжних і кінцевих користувачів з погляду кількості, упакування і різновидів.

Основними функціями оптового підприємства є:

•          закупівлі і формування товарного асортименту;

•          розбивка великих партій товарів на дрібні;

•          складування, транспортування, фінансування (при на-данні в окремих випадках права оплати після його ре-алізації або оплаті до його постачання, а іноді до його виготовлення).

Оптовому підприємству доводиться приймати на себе ри-зик, інформування про ринок, конкурентів, нові товари, ди-наміку цін, послуги по керуванню і консультуванню.

Головним кількісним показником, за яким оцінюють обсяг роботи оптового підприємства, є оптовий товарообіг – продаж товарів великими партіями роздрібній торгівлі, підприємствам для промислового перероблення. Розрізняють три види оптового товарообігу по реалізації:

•          продаж товарів роздрібним і промисловим підприєм-ствам;

•          міждержавний (продаж за межі держави на основі ук-ладених міжурядових угод);

•          внутрішньосистемний (усередині держави одним опто-вим продавцем іншому).

Оптовий товарообіг залежно від форм організації това-роруху поділяється на складський (продаж оптовим покуп-цям зі складів) і транзитний, тобто форма продажу, за учас-тю в розрахунках, тобто продаж зі складів підприємств без-посередньо покупцям, минаючи склади оптової бази. При такій формі розрахунки з відправником вантажу здійснює база. Виписується рахунок-фактура на партію відвантаже-них товарів на ім’я оптової бази. Остання у свою чергу випи-сує накладну або рахунок на ім’я покупця із включенням у суму рахунку оптової надбавки, визначеної за згодою сторін

для того, щоб покрити свої витрати з організації продажу транзитом і отримати прибуток.

Оптовий товарообіг за участю в розрахунках – це сума складського і транзитного за участю в розрахунку оборотів. Усі якісні показники оцінки роботи оптового підприємства обчислюються до оптового обороту за участю в розрахунках. Складський оптовий товарообіг є основою для планування то-варних запасів, визначення потреби в оборотних коштах, у складських приміщеннях і ємкостях.

Функція керування збутом і розподілом пов’язана з оп-товою реалізацією товарів, плануванням оптового товаро-обігу в загальному обсязі й асортименті, установленням гос-подарських зв’язків, здійсненням договірних відносин, ма-невруванням товарними ресурсами, наданням додаткових послуг роздрібній торгівлі, транспортуванням товарів, здійсненням правової і претензійної роботи, підготовкою кон’юнктурних оглядів, веденням звітності, аналізом ре-алізації товарів, керуванням торговим персоналом, підготов-кою прогнозів товарообігу, вибором каналів реалізації, ор-ганізацією торгової комунікації.

Функція керування рекламою і стимулювання збуту включає проведення рекламних заходів, стимулювання працівників збуту, стимулювання попиту за допомогою на-дання знижок з ціни, вручення премій, купонів, проведення конкурсів покупців, надання покупцям кредитів, ор-ганізацію виставок, ярмарків, демонстрацію зразків, упаку-вання товарів, вивчення відгуків у пресі на проведені захо-ди. Ці елементи маркетингової діяльності є основними. За-гальна їхня кількість і зміст залежать від масштабів оптової діяльності, стану зовнішніх і внутрішніх умов функціону-вання оптових підприємств, характеру попиту і споживання, широти асортименту.

Основним розділом плану підприємницьких намірів є план оптового товарообігу, що включає план оптового обороту

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

по загальному обсягу, структурі, видах, нормативу товарних запасів, плану товарного забезпечення. План оптового товаро-обігу розробляється оптовим підприємством самостійно. Зни-ження обсягів виробництва, розрив господарських зв’язків не розв’язують проблем неплатежів за товари і послуги, вплива-ють на стан товарного ринку. Це диктує підприємству при роз-робці плану необхідність враховувати розроблені урядом за-ходи щодо державного регулювання виробництва і споживан-ня товарів.

План виробництва товарів народного споживання фор-мується в основному з урахуванням замовлень торгових підприємств і результатів ярмарків. Республіканські органи торгівлі виступають генеральним замовником на постачання товарів для державних потреб. На підставі пропозицій об-ласних управлінь торгівлі і неринкових споживачів рес-публіканські органи торгівлі визначають обсяги для погод-жених постачань. На підставі цих обсягів оптові підприємства представляють промисловим підприємствам свого району діяльності пропозиції на продаж товарів торгу-ючим організаціям на всіляких ярмарках – обласних, регіональних. Ця робота продовжується і в період між яр-марками. Товари, по яких державне регулювання не робить-ся, закуповуються у промислових підприємств та інших по-стачальників торгуючими організаціями, підприємствами або будь-якими юридичними особами, що мають право здійснювати торгову діяльність по прямих договорах або че-рез оптово-посередницькі фірми (бази).

Споживчий ринок забезпечується як за рахунок товарів, вироблених промисловими підприємствами державної й іншої форм власності, закуповуваних по міжурядових угодах, по то-варообмінних операціях із країнами СНД і далекого за-рубіжжя, так і на умовах консигнації.

Основні передумови для розроблення прогнозів оптового товарообігу:

1.         Прогноз розвитку роздрібного товарообігу в цілому по країні й у районі діяльності бази.

2.         Накопичена інформація про потенційних партнерів-ви-робників, номенклатуру вироблених товарів, їхні властивості, ціни, умови постачання, біржові котирування.

3.         Зведення про кон’юнктуру, товарні ринки, попит, по-купців.

 

4.         Замовлення-заявки на товари роздрібних торгових підприємств, що обслуговуються, й інших підприємств та ор-ганізацій.

5.         Прогнозовані розрахунки товарних ресурсів у розрізі джерел, що можуть бути залучені в товарообіг.

6.         Замовлення на постачання товарів для державних по-треб.

7.         Перспективи розвитку виробництва товарів у районі діяльності оптового підприємства.

8.         Орієнтація на забезпечення необхідної прибутковості.

9.         Аналіз динаміки обсягу і структури оптового товаро-обігу, стан товарних запасів і товарного забезпечення.

Функціонування оптового підприємства на ринку пов’яза-не з певними обмеженнями, що визначають межі його діяль-ності, зокрема, такими обмеженнями є:

•          ресурсні (матеріальні і трудові), тобто прогнози товаро-обігу не можуть бути більшими від наявних ресурсів;

•          фінансові (наявні грошові фонди, платоспроможність);

•          тимчасові,    зумовлені    інфляцією,    що    допускає уповільнення оборотності;

•          обсяг купівельного попиту (обсяг реалізації завжди дорівнює або менший від обсягу попиту).

Характер дії цих обмежень залежить від стану економіки країни, рівня самостійності підприємств, рівня ринкових пере-творень.

Вихідною базою для розроблення прогнозів оптового то-варообігу є аналіз його розвитку в поточному і попередньому

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

роках (очікуване виконання). Матеріалами для аналізу є дані бухгалтерського обліку і статистичної звітності по оптовому товарообігу. Аналіз оптового товарообігу по порівнянній базі виробляється в такій послідовності:

1.         Аналіз загального обсягу оптового товарообігу за видами і формами товароруху за поточний рік і в динаміці (мета – ви-явити тенденції і закономірності).

2.         Аналіз оптового товарообігу за поточний рік поквар-тально і щомісячно (для визначення ритмічності постачань і оптимальності їхнього розподілу протягом року).

3.         Аналіз оптового товарообігу в розрізі основних товарів, постачальників, покупців.

4.         Визначення частки участі оптового підприємства в за-безпеченні споживачів товарами своєї номенклатури.

5.         Дослідження взаємозв’язку динаміки оптового і

роздрібного товарообігу.

6.         Визначення рентабельності каналів постачання і збуту

продукції.

Складання прогнозованих розрахунків оптового товаро-обігу починається з визначення потреби в товарах у розрізі джерел їхнього надходження (перший обмежник). Потім об-числюється обсяг оптового товарообігу по реалізації (потре-ба оптової бази для задоволення замовлень і заявок її по-купців), що складається з двох частин: оптової реалізації то-варів роздрібним торговим підприємствам і оптової ре-алізації товарів промисловим підприємствам для їхнього промислового споживання і перероблення. При розробленні показників оптового товарообігу доцільно використовувати балансовий метод, щоб забезпечити необхідне ув’язування між окремими його розділами, ресурсами і потребами, опти-мальні пропорції в розвитку виробництва і торгівлі, раціональні співвідношення між обсягом обороту й інших показників оптової торгівлі. Взаємозв’язок між цими елемен-тами виражається в такий спосіб:

Зп + Пр + Пі + Пд + Пін - Ор + Во + Мп + Др + Зк,

де    Зп і Зк - запаси товарів в оптовій торгівлі на початок

і кінець планованого періоду (норматив);

Пр- закупівля (надходження) товарів у промислових

підприємств усередині країни або в інших оптових

підприємств;

Пін - покупка товарів в інших країнах ближнього за-

рубіжжя;

П; - надходження товарів по імпорту;

Пд - закупівля товарів по додаткових джерелах;

Ор - оптовий товарообіг по реалізації;

В0 - внутрішньосистемний оборот;

Мп - міждержавні постачання;

Др - документована витрата (власні потреби, втрати). Усі елементи наведеного рівняння являють собою величи-ни, що відрізняються своїми тенденціями розвитку і методами розрахунків, які необхідно враховувати при прогнозуванні оп-тового товарообігу за його видами і формами реалізації. Розра-хунок починається з визначення потреби в товарах у розрізі джерел їхнього надходження (перший обмежник). Потім роз-раховується обсяг оптового товарообігу за реалізацією:

Ор = Рр + Рв + Рвн

де    Рр - оптова реалізація товарів роздрібним торговим підприємствам;

Рв - оптова реалізація товарів промисловим підприєм-ствам і іншим споживачам для промислового спожи-вання або перероблення;

Рвн -- оптова реалізація товарів на експорт і на внутрішньодержавні потреби.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Прогнозована величина оптового товарообігу по ре-алізації роздрібним підприємствам визначається, виходячи з прогнозованого роздрібного товарообігу в межах діяльності оптового підприємства з урахуванням зміни товарних запасів у роздрібній торгівлі і надходження товарів, крім оптової бази (по прямих зв’язках і т. ін.)

Р„ =Тр±ЗНЗ-Ппі

де    Тр - прогнозований обсяг роздрібного товарообігу;

ЗНЗ - зміна нормативу товарних запасів;

Ппі - надходження товарів вроздріб крім оптової бази

(інші джерела). В умовах конкуренції, що розвивається, однією з найваж-ливіших проблем є збільшення частки ринку, на якому пра-цює те чи інше оптове підприємство. Частка ринку, що нале-жить оптовому підприємству, залежить від рівня цін, витрат на рекламу, доходу споживачів. Обсяг оптових продаж на да-ному ринку можна визначити, за рівнянням множинного рег-ресивного аналізу типу:

ОП = К* Цф * цк * В Рф * дс

де    ОП - обсяг продажу;

К - константа;

ЦАФ - ціна фірми;

Цвк - середня ціна конкурентів;

ВРСФ - витрати фірми на рекламу;

ДС - доход споживача;

А, В, С, D - коефіцієнти рівняння. Завоювати більшу частку ринку можливо лише при про-веденні підприємством правильної стратегії. Для цього можна використовувати як наступальну стратегію, так і стратегію оборони. При наступальній стратегії доцільно погоджувати свої дії з політикою конкурентів і пропонувати більш різно-

манітні товари або спеціалізуватися на іншому, ніж у конку-рентів, асортименті. Знижувати ціни на товари додаткового асортименту при одночасній підтримці збуту основних то-варів, переключатися на інший ринок, де конкурент не так сильний, і закріплюватися на ньому, постійно відвойовувати за допомогою стимулів (надання різних знижок з ціни) окремі ділянки ринку, що належать конкурентам.

Оборонна стратегія розглядається як доповнення до на-ступальної. Вона доцільна в разі посилення конкуренції утримати зайняте положення, постійно контролювати дії конкурентів, наводнювати ринок товарами за зниженими цінами під час виведення конкурентом на ринок нових то-варів. Глибше досліджувати ринок, виявляючи можливості розширення постачань у ті місця, де ці товари користуються більшим попитом.

Основні фактори, що визначають обсяг товарообігу:

1)         обсяг виробництва усередині країни;

2)         квоти для внутрішнього ринку;

3)         частка передоплати в сплаті за товар;

4)         середній розмір валового доходу;

5)         платоспроможність оптового покупця і продавця;

6)         обсяг попиту;

7)         завдання постачання на державні потреби;

8)         розмір складських площ, обсяг ринку, що належить конкурентам, і т. ін.

Оборот по внутрішньосистемному відпуску товарів визна-чається, виходячи зі сформованих договірних зв’язків між оп-товими підприємствами і укладання нових договорів. На-явність внутрішньосистемного обороту зумовлюється нерівномірністю розміщення і спеціалізацією виробництва ок-ремих видів товарів усередині країни. Крім того, можливі ви-падки, коли оптова база закупила значно більший обсяг то-варів, ніж може продати своїм постійним споживачам (це мо-жуть бути товари внутрішнього виробництва й імпортні). У

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

цьому випадку зайвий закуплений товар пропонується іншим

оптовим базам своєї системи. Необхідність міждержавних по-

стачань визначається потребою розширення асортименту то-

варів, які в країні не виробляються. Обсяг міждержавних по-

стачань дорівнює сумі укладених міжурядових угод. Для роз-

роблення прогнозної величини міждержавних постачань тре-

ба знати обсяг внутрішньодержавного виробництва і спожи-

вання, визначити, які товари можна вивезти і ввезти, виявити

бажаних постачальників і покупців, розрахувати ефективність

угод. Після визначення прогнозного значення оптового това-

рообігу необхідно визначити асортиментну структуру ре-

сурсів конкретних видів товарів,  необхідних споживачам

(контрагентам) оптової бази для забезпечення більш повного

задоволення попиту, безперебійної торгівлі, нормалізації то-

варних запасів.

Обсяг потреби в товарах складається з таких величин:

П = С-3П+Н3 ,

де    П     потреба в товарах конкретного виду на планова-ний період;

С - прогнозований обсяг попиту на даний товар; Зп - мобільні товарні запаси на початок планованого року на оптових підприємствах і  обслуговуючих підприємствах;

Н3 - норматив товарних запасів, необхідних для за-безпечення безперебійної торгівлі і нормалізації за-пасів.

С = Р/КС ,

де    Р    прогнозований обсяг продажу; Кс - коефіцієнт зміни попиту.

Зп = Зк + П-Рт ,

де    Зк - запаси на кінець минулого року (на початок по-точного);

П - обсяг постачань у поточному році; Рт - очікуваний продаж у поточному році (у сумі й одиницях).

НЗ=НТТ*С/РТ,   або   Нз = С*Нп*З/и,

де    Нтт - норматив товарних запасів поточного року у вартісному або кількісному вираженні; Нп - плановий норматив у днях обороту; п - число днів у році. Якість прогнозних розрахунків оптового обороту як за об-сягом, так і за структурою залежить від ступеня і точності оцінки ринкових умов. Для їхнього виміру використовують коефіцієнт поточних умов реалізації по різних товарах і товар-них групах з урахуванням організації товару і нормативної по-треби в товарних запасах, що розраховується за формулою

Kf  =    ,

Зп +П^

де    Pt - обсяг продажу товару в аналізованому періоді; nt - надходження товару на протязі аналізованого періоду;

Зп - товарні запаси на початок аналізованого періоду;

t - індекс періоду

Коефіцієнт поточних умов знаходиться в межах від 0 до 1.

Чим ближче до одиниці, тим простіший збут даного товару в

межах наявних ресурсів. Він використовується для коригуван-

ня прогнозованих значень товарообігу Однак за розрахунком

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

тільки цього показника без обліку співвідношення необхідних рівнів, що складається, товарних запасів не дозволяє правиль-но оцінити умови поточної реалізації. Для порівнянності ко-ефіцієнтів необхідно розрахувати скоригований коефіцієнт:

 

Kà * НЗЯ * 2

Кв * НЗВ * 2

; Âê

Àê

НЗ +НЗ           НЗв + НЗа

де    НЗа - норматив запасу товару “А”;

НЗВ - норматив запасу товару “У”;

Ка - коефіцієнт продажу товару “А” за досліджуваний

період;

Кв - коефіцієнт продажу товару “В” за досліджуваний

період. Наступним етапом у визначенні потреби в товарах є оцінювання поточного стану попиту, підсумків роботи з поста-чальниками і споживачами, тобто оцінювання реальності про-гнозних розрахунків. Одним з напрямів удосконалювання прогнозування обсягу товарообігу і його асортиментної струк-тури є використання відомого методу. Він грунтується на за-безпеченні вже в процесі планування бажаного для підприємства рівня валового доходу (метод беззбитковості). Суть методу полягає в попередньому визначенні розміру дохо-ду, який слід підприємству одержати з гривні (1000 грн) това-рообігу для здійснення нормальної господарської діяльності. Для цього для прогнозування обсягу і структури товарообігу можна скористатися системою декількох рівнянь:

^

і=1

ІЬеі= Е            /Г/*100;

100

 

Т j

 

           

 

І(!Ья*Рі*аі/100)іЬ8І*100;

і=1

 

 

 

 

T jo

 

і(іь

 

Pi* at

 

/100)-и]+фоп]

 

/juoj :100,

 

де    Ibg- - рівень валового доходу підприємства; hei ~ рівень валового доходу по ї-му товару; Р, - ціна і-того товару; щ - фізична маса продажу і-того товару; Tj - товарообіг підприємства;

Тр - узагальнений товарообіг оптового підприємства, що відповідає одночасно декільком вимогам: одер-жанню підприємством необхідного розміру прибутку, оптимізації структури товарообігу за рівнем цін, вало-вого доходу і фізичної маси продажу товарів; Пу - планований (мінімальний) розмір прибутку від оптового продажу товарів по підприємству, що по-винен задовольняти вимозі ( Пш ^ Пф ) ; ФОП     фонд оплати праці; Juoj~ розмір планованих витрат обігу. Прибуток оптового, як і роздрібного підприємства - це комплексний, якісний показник, що складається з безлічі елементів, а не тільки з доходів від оптового продажу товарів, що й повинно бути враховане при остаточному розробленні плану фінансових результатів. Усі комерційні функції, з по-гляду участі у формуванні доходів, умовно поділяються на дві групи:

•          ті, що безпосередньо беруть участь у формуванні дохо-

ду підприємства, - оптова реалізація товарів, надання

додаткових послуг своїм покупцям, здійснення екс-

портно-імпортних операцій, маневрування товарними

ресурсами, а також рекламування товарів і послуг,

здійснення правової і претензійної роботи;

•          ті, що побічно формують прибутковість підприємства.

До цього відноситься вивчення ринку і його кон’юнктури,

формування та надання заявок і замовлень, формування тор-гового асортименту, а також вплив на постачальників з метою підвищення якості товарів і оптимізації асортименту, установ-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

лення господарських зв’язків. Не менш важливі здійснення договірних відносин, організація і проведення оптових яр-марків, вишукування додаткових товарних ресурсів.

У процесі розроблення асортиментної політики підприємства варто враховувати реальні можливості підприємства в реалізації товарної маси (попит, потужність підприємства, ресурси, норматив прибутку, наявність грошей для оплати постачальникові за товар та ін.), а також те, що структура товарообігу не може бути строго фіксованою вели-чиною. Комерційне регулювання структури товарообігу дає можливість гнучко реагувати на коливання кон’юнктури ринку і тим самим забезпечувати одержання необхідного розміру прибутку. При виборі товару для продажу завжди слід дотри-муватися двох основних умов:

1.         Покупна ціна товару повинна бути істотно нижчою за ціну, по якій можна продати товар на ринку.

2.         Платоспроможний попит на даний товар повинен бути достатнім для того, щоб продати весь закуповуваний товар за ціною, що перевищує ціну його придбання.

Будь-якій торговій угоді повинен передувати ретельний розрахунок, в основі якого лежить зіставлення виторгу і вит-рат (на закупівлю товарів, додаткових витрат, витрат на транс-портування, зберігання, обслуговування покупців, інші витра-ти, включаючи оплату праці торгових працівників).

Після розрахунку прогнозних значень обсягу і структури товарообігу по реалізації й інших його видах приступають до визначення величини складського і транзитного обороту за участю в розрахунках. Розмір і структура складського товаро-обігу залежать від забезпеченості оптової бази складськими площами й ємкостями, плану введення їх у дію або вибуття, сезонності виробництва і споживання окремих видів товарів. По товарах сезонного призначення планується тільки складсь-кий товарообіг. Враховуються складність асортименту і не-обхідність його підсортування, розміщення і спеціалізації про-мислових, оптових і роздрібних підприємств, норми транзит-них відвантажень, що склалися, частка складського товаро-обігу, зміни в умовах постачання. Складний асортимент - це складський товарообіг, а транзитний асортимент - це простий або великогабаритний товарообіг.

Прогнозування оптового товарообігу не може бути закінченим без розрахунку нормативу товарних запасів. Мето-дика аналізу і розрахунку нормативу товарних запасів в опто-вому товарообігу аналогічна методиці, яка застосовується у роздрібній торгівлі, за винятком того, що для розрахунку за-безпеченості нормативу в днях використовується складський оптовий товарообіг. Доцільно передбачити прискорення това-рооборотності. Завершальним етапом прогнозування оптово-го товарообігу є розрахунок його товарного забезпечення і визначення джерел надходження товарів на базу. Загальний обсяг закупівлі товарів визначається за формулою

ОЗ = От уч + Н3 - Зс,

де    ОЗ - обсяг закупівлі товарів;

От.уч - оптовий товарообіг за участю бази в розрахун-ках;

Н3 - норматив товарних запасів на кінець плановано-го періоду на складі й у дорозі;

Зс - запаси на складі й у дорозі на початок плановано-го періоду. Надходження товарів на склади розраховується так само (без товарів у дорозі):

П = ТсЮІ + Н3 + ЗП,

де Тскл - складський товарообіг.

Завершується прогноз складанням балансу оптового това-рообігу з ув’язуванням усіх показників за видами, формами товароруху, обсягами, структурою закупівель і надходжень на склад.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій