1.7. Механізм керування товарними запасами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Загальний обсяг роздрібного товарообігу в країні досяг у 2001 р. 34,05 млрд грн, у якому тільки 3,3 % становить продаж товарів за безготівковими розрахунками. Роздрібний товаро-обіг підприємств, що є юридичними особами, зріс у 2001 р. на 18,2 % порівняно з 2000 р. Ще вищі темпи нарощування роздрібного товарообігу спостерігалися в 2002 р. У сільській місцевості роздрібний товарообіг розвивався більш інтенсив-но, ніж у містах. На жаль, його частка продовжує залишатися протягом останніх двох років дуже низькою – на рівні 12 % від загального обсягу товарообігу по підприємствах, що є юридич-ними особами, у той час як частка сільського населення Ук-раїни складала на кінець 2001 р. понад третину всієї чисель-ності населення країни.

Висока динаміка товарообігу в країні, на жаль, не супрово-джувалася істотним нарощуванням на підприємствах цієї сфе-ри товарних запасів. Відомо, що стабільне положення на рин-ку може бути за умови наявності товарних запасів на 150 днів безперебійної торгівлі, тоді як їхній фактичний рівень ос-танніми роками досягав лише третини цього показника. Не на-були прискорення ці процеси і в 2000 – 2001 рр. Проблема не-достатнього рівня товарних запасів у сфері споживчого ринку створює визначену загрозу національній безпеці країни. За-безпеченість товарними запасами менше як на 40 днів може стати причиною “товарного голоду” з усіма його негативними соціальними і політичними наслідками. Разом з тим у чверті областей України цей показник ледь-ледь перевищує цю кри-тичну межу. Якщо рівень споживання товарів залишався б на межі 1990 р., наявних запасів товарів вистачило б лише на 15–18 днів торгівлі.

З переходом до ринкових відносин зростає значення оп-тимізації обсягів і структури товарних запасів у торгівлі з ура-хуванням форм власності, специфіки регіонів, ланок руху то-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

варів, типів підприємств. Керування товарними запасами включає планування їхнього обсягу й структури відповідно до поставлених підприємством цілей, контроль, для того щоб за-безпечити їхню постійну відповідність установленим кри-теріям, а також аналіз товарооборотності й забезпеченості то-варами, їхнє нормування, формування й розміщення.

Відповідно до вказівок статистичних органів у товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, що належать торговельному підприємству або торговельній організації й значаться на їхньому балансі: 1) поточного зберігання, що забезпечують повсякденні потреби торгівлі; 2) сезонного зберігання (картопля, овочі, фрукти), створювані для забезпечення торгівлі за сезонами року; 3) дострокового завезення у важкодоступні райони для забезпечення торгівлі протягом усього періоду між поставками. До товарних запасів роздрібної торгівлі включаються товари, які є в наявності у роздрібній мережі, на дрібнооптових базах, розподільних складах і базах, овоче-, картопле-, фруктосховищах; товари, які знаходяться на базах і складах, що належать роздрібним підприємствам і організаціям; товари, закуплені й оплачені торговельною організацією й залишені на відповідальному зберіганні у постачальників; товари, які здані на перероблення і звітну дату знаходяться на підприємствах як власних, так і інших організацій, сільськогосподарська продукція, закуплена за цінами домовленості.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі показуються у звітності в роздрібних цінах, а в картопле-, овоче-, фруктосхо-вищах – у тих цінах, за якими вони враховуються на балансі цих підприємств.

До статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній торгівлі не включаються: товари, що перебувають у дорозі, го-това продукція на підсобних виробничих підприємствах тор-говельних організацій, товари постачальника, прийняті торго-вельною організацією на відповідальне зберігання під охорон-ну розписку; товари, прийняті від населення й кооперативів на комісію; вільна тара всіх видів (м’яка, тверда, скляна); товари матеріально-технічного постачання; товари заготівель, що проходять по балансу заготівельної діяльності; сировина й до-поміжні матеріали, отримані для промислового перероблення; товари відвантажені, по яких розрахункові документи здані на інкасо в установи банків.

У ході аналізу товарних запасів необхідно визначити, чи відповідають фактичні запаси товарів установленим нормам у порівнянному вираженні і в днях товарообігу, виявити причини, що вплинули на відхилення від нормативу; з’ясу-вати, наскільки товарні запаси задовольняють попит насе-лення й забезпечують виконання планового завдання по роздрібному товарообігу, чи правильно розміщені товарні запаси за структурними підрозділами; уточнити причини за-товарення або перебоїв у продажі окремих товарів, наяв-ності товарів низької якості. Важливим моментом в аналізі товарних запасів є встановлення впливу ефективності вико-ристання товарних запасів на розмір витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням, а тим самим і на обсяг прибутку торго-вельного підприємства.

Завдання аналізу товарних запасів:

•          визначення рівня забезпеченості підприємства не-обхідними товарними ресурсами; факторів, що обумо-вили їхній розмір, структуру, зміну;

•          виявлення наднормативних або дефіцитних видів то-варних запасів;

•          установлення ступеня ритмічності поставок, а також їхнього обсягу, комплектності, якості, сортності;

•          з’ясування своєчасності висновку господарських дого-ворів на поставку товарів;

•          вивчення показників ефективності їхнього використан-ня й впливу на фінансові результати;

•          визначення   витрат,   пов’язаних   із   закупівлею   й

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

зберіганням запасів, і їхнього впливу на прибуток тор-говельного підприємства;

•  підготовка вихідної бази для нормування й оптималь-ного керування ними й т. ін.

Аналіз товарних запасів включає аналіз загального стану товарних запасів і товарообіговості, розміщення товарних за-пасів, структури й складу. Найбільш достовірні результати дає потижневий, оперативний і повний аналіз за підсумками міся-ця. Такий період для аналізу рекомендується, виходячи із за-кордонного досвіду й досвіду роботи вітчизняних роздрібних підприємств, що функціонують на умовах спільного підприємництва. Аналіз за такий період дозволяє почати певні результативні дії по прискоренню товарообіговості, що й відповідає ідеї керованості товарними запасами.

А це означає, що в складі товарних запасів є вироби, які користуються обмеженим попитом потенційних покупців. У звітному місяці зменшилася частка в товарообігу товарів, за-куплених за ВКВ, і відповідно збільшилася в товарних запа-сах. У зв’язку з тим, що в даний період вони приймаються на продаж в основному на умовах консигнації, підприємство, як правило, не має прямих збитків від уповільнення їхньої ре-алізації. Однак ці товари займають значну торговельну площу, і якщо ця тенденція збережеться в майбутньому, при аналізі ефективності роботи підприємства може бути виявлений факт нераціонального використання торговельних площ, трудових ресурсів, що і являє собою загублений доход.

Співвідношення часток товарних запасів, які є в торго-вельному залі й на складі, свідчить про те, що по деяких товар-них групах (культурно-побутові, господарські, продовольчі товари) мають значні резерви збільшення ефективності.

Товарооборотність (швидкість обігу товару) – час, не-обхідний для повного відновлення запасу, або кількість днів, за які обертається середній товарний запас. Вона вимірюється двома показниками: тривалістю одного оборо-

ту й кількістю оборотів, зроблених товарними запасами за досліджуваний період.

Час обігу товарів у днях товарообігу визначається за таки-ми формулами:

3*360  3

До _       > або   Д0 =

т          от

у кількості оборотів (швидкість обігу);

Т      ,   П

Ко = =   > а0°  Ко =      >

3          Д0

де    До - тривалість одного обороту, дн.;

Ко - швидкість обігу (кількість оборотів);

3  - середні товарні запаси, які визначаються за фор-

мулами середнього хронологічного або середнього

арифметичного   (за   даними   поточного   обліку   й

звітності);

Т - обсяг реалізації;

ОТ - одноденний товарообіг;

П - кількість днів у періоді. Основними факторами, що визначають ефективність ви-користання товарних запасів, є: структура товарообігу; зміна часу обігу окремих товарних груп і товарів; ефективність ро-боти комерційних служб по закупівлі товарів; виконання дого-ворів постачальниками, ритмічність поставок; обґрунто-ваність замовлень, заявок; кон’юнктура ринку; знання обсягу й структури попиту споживачів; платоспроможність торго-вельних підприємств і населення.

Вплив структури товарообігу на товарооборотність обчис-люється за допомогою прийому ланцюгових підстановок як різниця між умовною оборотністю (при фактичній структурі товарообігу й плановому часі обігу окремих товарів і товарних

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

груп) і плановою. Якщо віднімемо з фактичної товаро-обіговості умовну, то розрахуємо вплив зміни часу обігу окре-мих товарних груп і товарів.

У свою чергу, вповільнення (прискорення) оборотності ок-ремих товарів і товарних груп обумовлено зниженням (підвищенням) обсягу товарообігу й середніх товарних запасів.

Для оцінки впливу зміни обсягу товарообігу в порівнянні із планом на товарооборотність необхідно від фактичної обо-ротності відняти умовну (при фактичних середніх залишках і плановому товарообігу) .

Вплив середніх товарних запасів визначається шляхом ви-рахування з умовної оборотності планової.

Залежність середньої товарооборотності від структурних зрушень розраховується за формулою

-      (d *Д    V(d *Д    ) 100

де   Д0    - загальна середньозважена товарооборотність;

dn - частка товарів у загальних запасах по товарній

групі (наприклад продовольчих), %;

Дш     - середня оборотність цього товару або першої

групи товарів, дн.;

dH - частка інших товарів, груп товарів у загальних за-

пасах товарів у групі товарів (наприклад, непродо-вольчих), %;

Дш    - середня оборотність по другій групі товарів, дн.

Ефективність використання товарних запасів може бути обчислена й за допомогою показника, який характеризує рен-табельність, що визначається як відношення річної (кварталь-ної) суми прибутку до середньорічного (середньоквартально-го) запасу.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності вико-

ристання товарних запасів може бути інтегральний показник, обчислений за даними про темпи зміни товарооборотності (ІД0) і рентабельності (1^):

Åîá   = д/IÄî *Ip .

Зростання інтегрального показника свідчить про поліпшення використання товарних запасів.

Економія або перевитрата коштів, обумовлені вповільнен-ням або прискоренням оборотності, визначаються як добуток суми одноденної реалізації й різниці в днях товарооборотності звітних і базисного (планового) періодів:

 

Å = Ò1ô

 

—        —

ï

Ç1ô*Ï    Ç1*Ï

Ò1ô     Ò1ï

 

де    Е – додаткове залучення (надлишок) товарних за-пасів;

Т’ф1 – фактичний товарообіг за звітний період, грн; Зф1 – фактичні середні залишки за звітний період, грн; П – тривалість періоду, дн.;

Ç1ï  – планові середні запаси у звітному періоді, грн;

Т’п1 – плановий товарообіг за звітний період, грн.

Наступним етапом аналізу є виявлення товарів з відступа-ми від якості і з уповільненою реалізацією. Його важливість обумовлена серйозними фінансовими наслідками, що загро-жують підприємству у випадку збільшення надходження на реалізацію низькоякісних виробів.

Після такого аналізу варто вивчити ефективність ко-мерційної роботи, з тим щоб виявити оптимальну партію за-купівель, постачальників, які допускають порушення до-

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

говірної дисципліни, конкретних осіб, що уклали договори на поставку товарів, які користуються обмеженим попитом.

За результатами проведеного аналізу розробляються захо-ди, спрямовані на підвищення ефективності керування товар-ними запасами й усунення виявлених недоліків.

Нормативну (оптимальну) величину товарних запасів, які необхідно мати в магазині, можна визначити декількома спо-собами:

1.         Як відношення товарного запасу на певну дату до обся-гу реалізації на ту саму дату за деякий попередній період. За-звичай це відношення розраховують на початок місяця, а деякі роздрібні підприємства на кінець місяця.

2.         Як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запа-су. Вихідними даними служить відома (або намічувана) това-рооборотність. Наприклад, на майбутній квартал (12 торго-вельних тижнів) планується трикратна оборотність товарних запасів. Звідси запас розраховують шляхом розподілу 12:3. Отже, необхідно постійно мати запас, якого вистачить на 4 тижні торгівлі. Використовуючи дані про одноденний прогно-зований роздрібний товарообіг на планований квартал, можна визначити розмір необхідних товарних запасів до початку періоду. У сучасній практиці господарювання з урахуванням проблем розвитку роздрібного товарообігу й товарних запасів норматив товарооборотності приймається на рівні 27-30, але не більше 30 днів.

3.         3 урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням обсягу реалізації. Це так званий метод про-порційного відхилення. Товарні запаси з урахуванням дії ме-тоду пропорційного відхилення визначаються за формулою

-   _п±(л Jл ,Тм Зн _ ^>*иР   1 + ^Г  ' 1

де     Зн   - запаси на початок місяця;

-J   - середній запас, реалізований за місяць;

Тм - реалізація за місяць;

Т - середньомісячний обсяг реалізації. В основі цього методу лежить принцип, по якому відхилен-ня фактичного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (становити 50 %), ніж відхилення обсягу ре-алізації від середньомісячного. Наприклад, якщо обсяг ре-алізації в березні на 50 % більший, ніж середньомісячний това-рообіг за рік або за перший квартал, або за інший плановий період та товарні запаси в магазині, наявні на 1 березня, повинні бути на 25 % більшими, ніж середні запаси на початок місяця.

4.         За базовим (мінімальним) товарним запасом. Цей

спосіб застосовний для магазинів (або для укрупнених товар-

них груп), у яких оборотність товарних запасів становить 6 раз

за рік або менше. Товарні запаси, які необхідно мати на поча-

ток місяця, визначають шляхом підсумовування базового то-

варного запасу й намічуваного обсягу реалізації на місяць:

Зн = Тп + 3 ~ТМ   .

5.         Нормування товарних запасів з урахуванням їхньої се-

редньорічної зміни. Цей метод застосовується у випадку по-

ступального розвитку економіки торговельного підприємства.

У динамічний ряд товарних запасів включають показники середніх товарних запасів IV кварталу за 3-5 років, що пере-дують плановому, і згладжують його шляхом розрахунків дворічних ковзних середніх простих. Середньорічну зміну то-

варних запасів ( A ) визначають за формулою

~  _ Уп _ Уі

Д _      ї—'

п-\

де:   Уп - завершальний показник (рівень) згладженого динамічного ряду;

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

yt -  перший показник  (рівень) згладженого ди-

намічного ряду;

п - кількість показників (рівнів) динамічного ряду. Норматив товарних запасів на планований рік визна-чається шляхом  підсумовування завершального показника (рівня) згладженого динамічного ряду й середньорічної зміни товарних запасів.

6. Нормування товарних запасів з використанням їхньої еластичності. Нормування по даному методу здійснює в такій послідовності:

а)         розрахунок коефіцієнтів еластичності запасів товарів

г-тої групи:

^ _ ДЗг*Т;

дт,-*з,-

де      A3; , - приріст запасів товарів г-тої групи в базисно-

му періоді, тис. грн. (дн.);

АТг-   - приріст обсягу продажу товарів г-тої групи в

період, що передує базисному, тис. грн;

3,- - запаси товарів г-тої групи в період, що передує ба-

зисному, тис. грн (дн.);

б)         визначення приросту обсягу продажу товарів г'-тій гру-

пи в планованому періоді ( АТШ' ), %;

в)         визначення приросту запасів товарів г-тої групи в пла-

нованому періоді, %:

ДЗш = Ег*ДТш

г)         визначення нормативу запасів товарів г-тої груп:

тт     _ ^б.ш'V    "     Д^ш'/

Нзг'     5

100

де: Збш- - запаси товарів і-й групи в базисному періоді, тис. грн (дн.).

Загальний норматив товарних запасів дорівнює сумі пото-варних нормативів, нормативному запасу товарів у дорозі й неоформлених відвантаженнях.

7. Нормування товарних запасів методом техніко-еко-номічних розрахунків (див.: Методичні рекомендації з визна-чення раціональних товарних запасів на підприємствах роздрібної торгівлі. - К., 1990).

Загальний норматив товарних запасів, прогнозований ме-тодом техніко-економічних розрахунків, складається з пото-варних нормативів, що включають робочий запас, запас поточ-ного поповнення й страховий запас, і з нормативу запасу то-варів у дорозі:

д — Зас "■" Зсеред "■" Зпр "■" Зт "■" Зстр,

де    Нд - потоварній норматив запасів на планований

квартал, дн.;

Зас - представницький асортиментний набір, дн.;

Осеред — запас товарів на середньоденну реалізацію, дн.;

ЗпР - запас на час приймання й підготовки товарів до

продажу, дн.;

Зтп - запас поточного поповнення, дн.;

Зстр - страховий запас, дн. Потоварний норматив запасів у сумі на планований квар-тал (місяць) (Нс) визначається як добуток потоварного норма-тиву   запасів   у   днях   на   середньоденний,   що   кредитує роздрібний товарообіг за квартал:

яс - Нд н *квп, 90

де Ндн - потоварний норматив запасів на планований квартал, дн.;

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Тквп – що кредитує роздрібний товарообіг на планова-ний період, у сумі;

90 – кількість днів у планованому періоді. Розрахунок робочого запасу:

а)         представницький асортиментний набір у сумі по то-

варній групі дорівнює вартості представлених у торговельно-

му залі асортиментних різновидів, а в днях обороту розрахо-

вується розподілом його розміру в сумі на середньоденний, що

кредитує роздрібний товарообіг товарної групи в планованому

періоді;

б)         запас товарів у торговельному залі в розмірі середньо-

денної реалізації визначається шляхом розподілу, що креди-

тує роздрібний товарообіг планованого періоду, на кількість

днів у періоді;

в)         запас на час приймання, підготовки товарів до продажу

в днях установлюється шляхом хронометрування часу, затра-

чуваного на окремі операції. Час на приймання складається із

часу на зовнішній огляд тари, пломб, на розвантаження, пе-

ревірку за кількістю і якістю, переміщення товару до місця

продажу й зберігання.

Час на підготовку товарів до продажу складається із часу, затрачуваного на розпакування, прасування й викладення то-варів у торговельній залі.

Запас поточного поповнення займає найбільшу частку в потоварному нормативі запасів. Він створюється для забезпе-чення безперебійного продажу в період між надходженнями товарів. Для розрахунку запасу поточного поповнення на пла-нований період необхідно визначити середній інтервал по-ставки між надходженнями товару.

Середній інтервал поставки на планований період визна-чається за даними про кількість поставок та їхню вартість за асортиментними позиціями, що входить у товарну групу.

Середня вартість одного надходження по кожній асорти-ментній позиції (i ) розраховується за формулою: j

Sj

rij

де    Sj - вартість надходження за асортиментною по-зицією в планованому періоді, тис. грн; rij - кількість надходжень за асортиментною позицією в планованому періоді. Середній інтервал поставки в днях у цілому за товарною групою (2) визначають за формулою

т

2-І U   Кда

 /=1

2ZSj

7=1

m

де      Егї    - середня вартість одного надходження за то-

7=1

варною групою;

m

22 S І -"   вартість   всіх   надходжень   за   товарною

7=1

групою у планованому періоді;

Кдн - кількість днів у періоді (90 - квартал; 30 -

місяць).

Запас поточного поповнення в днях за товарною групою (Зпп) дорівнює половині середнього інтервалу поставки на планований період і розраховується за формулою:

_ I

Зш -—•

2

Якщо асортиментні різновиди товару не можна замінити іншими, запас поточного поповнення в днях приймається

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

рівним середньому інтервалу поставки за товарною групою:

Зтп = /. Середній інтервал поставки по продовольчих товарах, що має вузькі асортименти, розраховується в цілому за товарною групою на планований період без обліку асортиментних по-зицій за формулою

 К дн

I -—

n

де:   I - середній інтервал поставки за товарною групою на планований період, дн.; Кдн - кількість днів у періоді;

п - кількість поставок по товарній групі в плановано-

му періоді.

Запас поточного поповнення в сумі за товарною групою

(Нс) дорівнює добутку запасу поточного поповнення в днях на

середньоденний що кредитує роздрібний товарообіг планова-

ного періоду:

Íс = Íд * Îтп   ,

де: Отп - середньоденний обсяг що кредитує роздрібний товарообіг на планований рік (період).

Якщо не можна за даними договорів поставки й спе-цифікацій до них визначити середній інтервал поставки на планований період, можна використати звітні дані;

г) страховий запас створюється для гарантії безперебійно-го продажу товарів на випадок відхилень від установлених строків і обсягів поставки. Його розмір визначається як под-воєний квадратний корінь із запасу поточного поповнення за формулою

Зстр = 2-\/Зтп

д) до загального нормативу товарних запасів, визначеного за допомогою методу техніко-економічних розрахунків, не-обхідно окремим рядком додати запаси товарів, що перебувають у дорозі, й товарів, відвантажених за докумен-тами, не зданими на інкасо. Вони розраховуються на підставі балансових даних торговельного підприємства про залишки товарів й неоформлених відвантаженнях, перерахованих у роздрібні ціни як середня величина за відповідний період ря-ду звітного року (кварталів, місяців). В умовах насиченого ринку базову величину нормативу товарних запасів доцільно скоригувати на індекс прискорення товарооборотності.

При ненасиченому ринку норматив товарних запасів виз-начається множенням базової величини товарних запасів у сумі на індекс росту (зниження) товарних запасів.

Нормування товарних запасів методом техніко-еко-номічних розрахунків в оптовій торгівлі має ряд особливостей.

Робочий запас включає тільки запас на час розвантажен-ня, приймання й підготовки товарів до відвантаження; асорти-ментний норматив не передбачається; у потоварний норматив включаються запаси, що перебувають у дорозі, й неоформлені відвантаження. При цьому норматив товарів, перебувають у дорозі, визначається роздільно за товарами і товарними гру-пами облікової номенклатури; для розрахунку нормативу ви-користовується складський товарообіг.

Максимальна величина товарних запасів (Змах), що може бути розміщена в даному складському приміщенні, визна-чається за формулою

_ Kj * Ускл

Jmaa ~ ,

Кпр

де:   К{ - коефіцієнт використання обсягу складу, що є функція від типу складування товару; Ускл --  складський обсяг,  обчислений як добуток складської площі на висоту складського приміщення

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

 

за мінусом 0,5 м до виступаючих конструкцій стелі (відповідно до норм протипожежної безпеки); Кпр - коефіцієнт приведення величини у вартісному вираженні до об’ємних одиниць, м3:

1

di * mi

де    d{ - кількість одиниць г'-ro товару, які займають об’єм 1 м3; т{ - середня ціна однієї одиниці г-того товару, тис. грн.

Коефіцієнт використання складського об’єму (Kv) розра-ховується за формулою

Çn.C      Ê ПП

Kv =    ,

Êс * Vскл

де:   Зпс - норматив запасу поточного поповнення й стра-

хового запасу, тобто запаси, які перебувають у скла-

дах, тис. грн.

8. Розрахунок нормативу з використанням індексного ме-

тоду. Сутність цього методу полягає в тому, що він максималь-

но враховує тенденцію випереджального розвитку товарообігу

порівняно з товарними запасами. У формалізованому вигляді

розрахунок індексу такий:

I

3

т+з

 

 

де:   / - індекс взаємозв’язку товарних запасів і товаро-обігу; 3 - середні товарні запаси (місяць, квартал);

Т - роздрібний товарообіг (місяць, квартал).

 

Тому що на приватні показники індексу в окремі періоди істотно впливає співвідношення попиту та пропозиції, а також інші фактори, рекомендується за останні три роки обчислюва-

ти середню величину індексу ( 3 ) за середньою арифметич-ною:

I   =     ,

3

де   Іі, Ь, Із - величини порівнянних місячних або квар-тальних індексів, обчислені за 3 роки, що передують плановому періоду. Норматив товарних запасів за допомогою індексного ме-тоду розраховується за формулою

_          I

Зн -Т *—= 1-1

де    Зн - норматив товарних запасів на планований період (місяць, квартал);

I - середня величина індексу. 9. Раціональні нормативи товарних запасів у сумі і в днях обороту для торговельних підприємств на квартал або місяць можна розрахувати за допомогою моделей керування запаса-ми (модель Уілсона). Цей метод найбільше відповідає ринко-вій економіці, коли економія стає найважливішою передумо-вою фінансової стабільності підприємства:

 

"спг

 

\

 

^СгТі

С\

 

де:   qопт – оптимальна партія поставки по товарній групі на плановий рік (квартал), в одиницях; С1 – витрати по збереженню одиниці товару в плано-ваному кварталі, грн;

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

C2 - витрати на доставку однієї партії товару в плано-

ваному кварталі, грн;

Гпл - роздрібний оборот, що кредитується по товарній

групі на планований квартал, од. Оскільки в період завезення запаси одних різновидів товару будуть максимальними в день надходження чергової партії, а за-паси інших різновидів - мінімальними, норматив товарних за-пасів буде дорівнювати половині оптимальної партії поставки.

10. Норматив товарних запасів (Н3), необхідних для без-перебійної торгівлі ними в планованому році з урахуванням обсягу попиту населення на даний товар, визначається за формулою

_ і/тз * С         _ Нш * С

Нз -     , або   Н3 =    ,

Т0        п

де:   Нтз - норматив товарних запасів поточного року у вартісному або кількісному вираженні; С - обсяг попиту споживачів на товар даного виду в планованому році;

Т0 - величина обсягу продажу в поточномуо році (у вартісному або кількісному вираженні); Япл - плановий норматив товарних запасів у днях то-варообігу (розрахований будь-яким підходящим для даної групи методом); п - кількість робочих днів у році. Кожний з перерахованих методів має свої переваги й не-доліки, ними можна користуватися, виходячи з обставин, цілей і завдань,  що стоять перед фірмою з урахуванням кон’юнктури ринку. Із впровадженням науково обґрунтова-них потоварних нормативів запасів на підприємствах можна поліпшити   формування   асортиментів,   підвищити   ефек-тивність закупівлі товарів, збільшити розміри продажів і при-скорити товарооборотність, що сприятиме оптимальному ви-користанню фінансових ресурсів.

Система керування товарними запасами грунтується на їхній мінімізації, прискоренні товарооборотності й добре нала-годженому обліку й контролі за їхнім формуванням і викори-станням, а також на виявленні відхилень часу знаходження то-варів у магазині від реалізації.

Припустимий мінімальний рівень запасів означає рівень, до якого теоретично можна знизити запаси, перш ніж зробити замовлення на їхнє поповнення. Час виконання замовлення являє собою час, необхідний постачальникові для виконання замовлення. Наприклад, якщо за тиждень реалізується 100 пар чоловічого взуття (у середньому) і якщо потрібно два тижні для виконання нового замовлення, тo допустимий мінімальний рівень запасів буде дорівнює 200 одиницям (ПМРЗ=4ВЗРВ, де ПМРЗ – допустимий мінімальний рівень запасів; 4В3 – час виконання замовлення; РВ – рівень викори-стання товару протягом часу виконання замовлення).

Однак, якщо виріб має невисокі витрати на виробництво й реалізацію і його роздрібна ціна досить прийнятна й сприяє реалізації, можливий висщий страховий запас. Якщо ж час ви-конання замовлення продовжиться й перевищить рівень вико-ристання товару, страховий запас може бути скорочений, оскільки інтерес до товару значно зменшився.

При визначенні необхідного обсягу товарних запасів ви-никають дві проблеми, пов’язані з мінімізацією витрат на по-купку товару й витрат на зберігання товару. Перша група вит-рат включає витрати на пошук постачальника, оплату теле-фонних розмов, послуг зв’язку, виписку рахунків, документо-ване оформлення, контроль за надходженням товарів тощо. При цьому відомо, що чим більше замовлення, тим нижчі по-винні бути витрати на одиницю товару. Друга група витрат пов’язана із вкладенням фінансових ресурсів у товар; витрата-ми на складське обслуговування; витратами, що виникають у результаті псування товару або його старіння. Чим більше за-мовлення, тим вищі витрати на зберігання. Оптимальна вели-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

чина закуповуваної партії товару може бути визначена за універсальною формулою:

_.      І2т*0

и = J    ,

V К*ч    '

де    Q- оптимальна величина закуповуваної партії;

т - річний обсяг закуповуваних товарів у шт., кг або

інших кількісних показниках;

О - витрати по обслуговуванню закупівель, розрахо-

вуючи на одну партію;

К - ціна франко-склад покупця за одиницю товару

(ціна закупівлі);

ч - витрати по складуванню у відсотках від вартості

середньорічного товарного запасу, виражаються в

одиницях, наприклад 10 %=0,1. Запаси в будь-якій формі зв’язують капітал підприємства (фірми), тому завжди виникає питання, наскільки витрати на зберігання запасів більші за ефект від їхньої ліквідації або відмови від їхнього придбання. Оскільки торгівля недостатньо забезпечена власними оборотними коштами в умовах перехо-ду до ринку, закупівля товарів і формування запасів можливі тільки при одержанні на це кредитів. У зв’язку з цим підприємства повинні постійно стежити за товарообо-ротністю, прораховувати припустимий рівень відсотків за кре-дит при сформованій товарооборотності. Проілюструємо це на простому прикладі.

Кредит під товарні запаси в межах нормативу можна одер-жати під 250% річних, або 20,8% на місяць. Середня торговель-на надбавка по гривневому товарообігу за попередній місяць при товарооборотності в 30 днів становила 36%. З’ясуємо, чи зуміє підприємство покрити торговельною надбавкою запро-понований варіант відсотків по банківському кредиту й опла-тити інші витрати. Крім сплати відсотків за кредит для функціонування   підприємства,   необхідно   виплатити   за-

робітну плату працівникам (4% до обсягу товарообігу), зроби-ти всі відрахування, пов’язані з оплатою праці (3% до обсягу товарообігу), сплатити податок на додану вартість (2% до об-сягу товарообігу), здійснити витрати, пов’язані з утриманням будинків, устаткування, нарахуванням амортизації, у середньо-му становлять 2%, інші витрати – 4% до загального товарообігу. Загальна їхня сума дорівнює 35,8%, тобто запропоновані умови кредитування при незмінних інших витратах і товарооборот-ності покриють всі витрати, однак не забезпечать необхідного прибутку. Якщо одержати кредит на інших умовах не можна, тоді необхідно розпочати реальні дії по забезпеченню більше високого рівня товарооборотності; це здійснюється щоденним контролем за швидкістю реалізації товарів. Темп зростання то-варообігу повинен завжди, навіть в умовах ненасиченого ринку, перевищувати темп зростання товарних запасів.

Щоб визначити граничний строк реалізації товарів, із за-гального запасу вирахувується його частина, що не змінюється: страховий і робочий запас, розміри яких повинні підтримуватися постійними. Інша змінна за обсягом й часом частина загальної величини запасу, що дорівнює половині за-гального строку, поповнення всіх видів представницького на-бору, і буде вважатися граничним строком реалізації.

У групі продовольчих товарів граничним строком ре-алізації є той період, протягом якого підприємство гарантує їхню схоронність і якість. По продуктах, що швидко псуються, максимальні строки зберігання визначені діючими стандарта-ми, технічними умовами й іншими нормативними документа-ми. Вони встановлені з урахуванням кліматичних поясів, пори року й оснащення торговельних підприємств холодильним ус-таткуванням.

Граничний строк реалізації застосовується в якості серед-нього по кожній товарній групі. Він може бути диференційова-ний по окремих різновидах з урахуванням попиту, умов прода-жу або завезення. Зокрема, одяг і білизна можуть поділятися на товари літнього й зимового асортиментів і т. д.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Якщо час знаходження товару в магазині наближається до граничного терміну реалізації або перевищує його, необхідно вживати заходів до запобігання подальшого збільшення за-пасів цього товару, прискорення його реалізації. Якщо цього виявиться недостатньо, варто вирішити питання про пе-реміщення продукції в інші структурні підрозділи або про їхню реалізацію підприємствам інших регіонів чи на інших сегментах ринку.

Постійний контроль за станом товарних запасів – одна з найважливіших умов керування ними. Для його здійснення повинна бути використана електронно-обчислювальна техніка. За її допомогою можна щодня отримувати відомості про оборот і залишки товарів, звіт про реалізацію товарів кожним продавцем. При відсутності персонального комп’ютера рекомендується проводити оперативний аналіз і контроль за товарними запасами шляхом складання тижне-вої сигнальної інформації не по всіх товарних групах, а лише по тих, фактичні запаси яких відхиляються від оптимальних на 15–20 % і більше.

Передумовою керування товарними запасами є правиль-ний облік товарних запасів і реалізації не тільки в сумарному вираженні, а й у кількісному: у штуках, одиницях, кілограмах, тоннах, упаковках. Адже споживач купує певні фасони, мо-делі, оздоблення, упакування, штуки, маси й обсяги в зручно-му для нього вигляді. Облік фізичного руху товарів, збір інформації про продаж конкретних найменувань товарів ук-рай необхідний для керівника, тому що тільки завдяки деталь-ному обліку можна ефективно розмістити товарні ресурси й забезпечити прискорену реалізацію, а також підвищити обґрунтованість прийнятих щодо закупівлі товарів рішень.

Основними технічними коштами вирішення цього завдан-ня є застосування у вузлах розрахунків магазинів контрольно-касових машин, які можуть ураховувати й видавати не тільки загальні підсумки, а й підсумки по окремих позиціях. Напри-клад, при реалізації чоловічих штанів можна реєструвати, уза-гальнювати, аналізувати роздільно вид тканини, ціну, фасон, кольори й ін. Контроль за фізичним рухом товарів побудова-ний на визначенні обов’язкового (з погляду попиту й прибут-ковості) асортименту. Важливим розділом системи керування запасами є їхня стандартизація.

Основними напрямами вдосконалювання обліку товарних запасів, поряд з перерахованими вище, є: організація опера-тивного (щоденного, щотижневого) обліку; розширення но-менклатури товарів, які враховують у статистичній звітності; поліпшення порядку проведення інвентаризації; впроваджен-ня персональних комп’ютерів.

Контроль запасів за правилом “ABC”, якевикористову-ють за рубежем, може широко застосовуватися в практиці ке-рування товарними запасами й на вітчизняних торговельних підприємствах. Закон Парето, що грунтується на аналізі “ABC”, говорить, що на 20% всіх виробів, які перебувають у за-пасах, припадає 80% усіх витрат. Тривалі спостереження за за-пасами показують, що всі вироби (товари), що зберігаються на складі, поєднуються в три групи:

•          вироби “А” – найдорожчі. На їхню частку припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, що перебувають там;

•          вироби “В” – середні за цінами. Їхня частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але в кількісному вираженні ці запаси становлять 30–40% збереженої продукції. Такі запаси потребують постійного обліку й уваги;

•          вироби “С” – найдешевші. Вони становлять 5–10% від за-гальної вартості збережених виробів і 40–50% від загаль-ного обсягу зберігання, потребують звичайного контролю.

Правило 80/20 дає можливість систематизувати облік і контроль за запасами, а також приймати обґрунтовані рішен-Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ня по закупівлі товарів. Із цього правила випливає вимога про більш пильний контроль (контроль у цьому випадку не озна-чає схоронність, а рухливість товарів, що реалізуються) за до-рогими виробами. Особлива увага до дорогих виробів пояс-нюється тим, що значна частина капіталу фірми (підприємства) практично не “працює” при зберіганні на складі невеликої кількості товарів.

Постійний облік і контроль за такими запасами з часом виправдають вкладені в запаси гроші і принесуть прибуток.