1.8. Монополія, її види


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 

Загрузка...

Монополія - виключне право на здійснення якого-небудь виду діяльності (виробництва, застосування, використання ви-значених об'єктів, продуктів), надане тільки визначеній особі, групі, державі. В ряді випадків монопольне право не надається, а виникає чи природно встановлюється економічними суб'єк-тами за допомогою заняття пануючого положення на ринку то-варів і послуг.

Прийнято розрізняти три види монополії:

-          Закриту - захищену від конкуренції за допомогою юридич-них заборон і обмежень (найчастіше це державна монопо-лія);

-          Природну - необхідну в зв'язку з тим, що без такої монопо-лії не можна досягти ефективного використання ресурсів ; офіційно визнана неминуча монополія на виробництво і продаж товарів і послуг, стосовно до яких монополізм обу-мовлений або природним правом монополіста, або розумін-нями економічної вигоди для всієї держави і населення. Так, природна монополія виникає в тих галузях, де діє авторське право, тому що автор є монополістом за законом. 3 іншого боку, в інтересах держави вигідно мати єдині трубопровідні, енергетичні мережі, залізничні магістралі. Державна моно-полія виникає також в тих сферах, де її наявність обумовле-на розумінням суспільної безпеки.

-          Відкриту - при ній одна фірма через збіг обставин стала

єдиним виробником і постачальником товару.

Основні риси чистої монополії. Ринок чистої монополії хара-ктеризується такими критеріями:

1)         на ринку функціонує лише один виробник якоїсь продукції (фірма - монополіст). Для монопольного ринку поняття «пропо-зиція окремої фірми» і «ринкова пропозиція» є синонімами;

2)         у товару, що виробляє монополіст, немає близького замін-ника. Тобто в поводженні споживача можливі лише два варіанти: чи відмовитися від споживання цього товару, чи ж придбати його в монополіста.

3)         чистий монополіст сам установлює ціну на свій товар. Як-що конкурентна фірма погоджується з ринковою ціною, то моно-поліст диктує ціну. Оскільки для монополіста попит на його про-дукцію збігається з ринковим попитом, то ціну рівноваги він мо-же установити через маневрування пропозицією: збільшення пропозиції зменшує ціну і навпаки;

4)         вступ в галузь інших виробників заблоковано. Кожен ви-робник бажає стати монополістом. Монополізація ринку може досягатися декількома шляхами:

а)         зростання фірми за рахунок капіталізації прибутків, банк-

рутства конкурентів;

б)         об'єднання капіталів на добровільній основі. Основні фор-

ми монополістичних об'єднань:

-          синдикат: учасники зберігають виробничу самостійність, але створюють загальний підрозділ, що здійснює поставки та збут для всіх членів об'єднання;

-          трест: поєднуються раніше самостійні підприємства однієї галузі, втрачаючи і комерційну і виробничу самостійність.

-          концерн: поєднуються раніше самостійні підприємства рі-зних технологічно пов'язаних галузей, при цьому підпри-ємства втрачають як юридичну, так і комерційну та вироб-ничу самостійність.

-          конгломерат: поєднуються раніше самостійні підприємства технологічно не зв'язаних між собою галузей (харчова про-мисловість, машинобудування, легка промисловість т. ін.).

-          холдинг: головна компанія контролює «дочірні» підприєм-ства, володіючи їх контрольним пакетом.

Блокування вступу в галузь - обов'язкова умова існування чистої монополії. Бар'єри для вступу в галузь мають відношення не тільки до чистої монополії, але і для олігополії чи монопольної конкуренції.

Ці бар'єри можуть набувати різних форм:

-          масштаби виробнщтва. Як правило, фірма-монополіст -

велике підприємство, а для гідної конкуренції необхідно вкладати великі кошти, що для потенційних конкурентів може бути не під силу та й недоцільно;

-          легальні бар'єри. Це законодавчі норми, що регламентують

вид діяльності. Найбільш поширеними є: патенти (виклю-чне право на виробництво продукту, чи використання тех-нологіір, ліцензії (право на заняття даним видом діяльності);

-          власність на найважливіші види ресурсів. Спрацьовує в то-

му випадку, якщо обмеженість ресурсів абсолютна і в них немає близького замінника;

-          несумлінна конкуренція. Методи боротьби з конкурентами

не відповідають не тільки кодексу честі підприємця, але і

заборонені законом (тиск на банки, постачальників сиро-

вини, переманювання персоналу, цінова війна).