1.4.2. Комерційний ризик


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Комерційний ризик — це ризик, що виникає в процесі ре-алізації товарів і послуг, зроблених чи куплених підприємцем. Основні причини комерційного ризику:

•          зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту (потреб) на товар, реалізований підприємством, витис-нення його конкуруючими товарами, введення обме-жень на продаж;

•          підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;

•          непередбачене зниження обсягів закупівель порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об’єму реалізованого то-вару (за рахунок умовно постійних витрат);

•          втрати товару;

•          втрати якості товару в процесі обертання (транспорту-вання, зберігання), що приводить до зниження його ціни;

•          підвищення витрат обертання порівняно з наміченими в результаті виплати штрафів, непередбачених відраху-вань, що призводить до зниження прибутку підприємства.

Комерційний ризик містить у собі такі різновиди:

•          ризики, пов’язані з реалізацією товару (послуг) на ринку;

•          ризики, пов’язані з транспортуванням товару (транс-портний);

•          ризики, пов’язані з прийманням товару (послуг) покуп-цем;

•          ризики, пов’язані з платоспроможністю покупця;

•          ризики, пов’язані з форс-мажорними обставинами.

За структурною ознакою комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі і торгові.

Майнові ризики — це ризики, пов’язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжку, диверсію, перенапруження технічної й технологічної систем і т. п.

Виробничі ризики — це ризики, пов’язані зі збитком від зу-пинки виробництва внаслідок впливу різних факторів і, на-самперед, із втратою чи пошкодженням основних і оборотних фондів (устаткування, сировини, транспорту і т.п. ), а також ризики, пов’язані із впровадженням у виробництво нової техніки і технології.

Торгові ризики являють собою ризики, пов’язані зі збитком через затримку платежів, відмовлення від платежу в період транспортування товару, непостачання товару і т.п.

Окремо варто виділити транспортні ризики. Транспортні ризики класифікуються залежно від міри відповідальності в чотири групи: Е, F, С, D.

Група Е включає ситуацію, коли постачальник (прода-вець) тримає товар на власних складах (ЕхWorks). Ризик приймає на себе постачальник до моменту прийняття товару

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

покупцем. Ризик транспортування від приміщення продавця до кінцевого пункту вже приймається покупцем.

Група F містить три конкретні ситуації передачі відповідальності і ризиків:

•          FCA означає, що ризик і відповідальність продавця пе-реносяться на покупця в момент передачі товару в до-мовленому місці;

•          FAS означає, що відповідальність ризику за товар пере-ходить від постачальника до покупця у визначеному договором порту;

•          FOB означає, що продавець знімає із себе відповідальність після відвантаження товару.

Група С включає ситуації, коли експортер, продавець ук-ладають з покупцем договір на транспортування, але не прий-мають на себе ніякого ризику. Це такі конкретні ситуації:

•          CFK — продавець оплачує вартість транспортування до місця перебування, але ризик і відповідальність за схо-ронність товару і додаткові витрати бере на себе поку-пець;

•          СІ крім обов’язків, як у випадку СРК, продавець за-безпечує й оплачує страховку ризиків під час транспор-тування;

•          СРТ — продавець і покупець поділяють між собою ри-зики й відповідальність. У визначений момент (якийсь проміжний пункт транспортування) ризики цілком пе-реходять від продавця до покупця;

•          СІР — ризики переходять від продавця до покупця у визначеному проміжному пункті транспортування, але, крім того, продавець забезпечує й оплачує вартість страховки товару.

Група D означає, що всі, транспортні ризики лягають на продавця. До цієї групи відносяться такі конкретні ситуації:

•          DA — продавець приймає на себе ризики до певного

державного кордону, а далі ризики приймає на себе по-

купець;

•          DЕ передача ризиків продавцем покупцеві прохо-дить на борті судна;

•          DЕ передача ризиків відбувається в момент перебу-вання товару в порту.