5.5. Загальна схема процесу управління ризиком


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Організацію ризику-менеджменту можна розглядати як єдину технологію процесу управління ризиком (рис. 5.4).

Перший крок — визначення мети ризику і мети ризикова-них вкладень капіталу. Мета ризику — це результат, який не-обхідно одержати. Ним може бути виграш, прибуток, дохід і т.п. Мета ризикованих вкладень капіталу — одержання макси-мального прибутку.

Другий крок — одержання інформації про навколишнє оточення, яка необхідна для прийняття рішення. Адже на кож-

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

ному кроці підприємця підстерігають ситуації, що можуть за-грожувати людям, майну, фінансовим результатам госпо-дарської діяльності. І підприємцю важливо знати відповідний дійсності ступінь ризику для прийняття рішення. На основі аналізу такої інформації і з урахуванням міри ризику можна правильно визначити імовірність настання ризикованої події, знайти ступінь ризику й оцінити його вартість.

 

Визначення цілей

ризикових

вкладень капіталу і

ризику

Аналіз і оцінювання

результатів обраного

ризику і його

вирішення

Контроль за

виконанням

наміченої програми

Аналіз варіантів

зіставлення

прибутку і ризику

по вкладеннях

Організація

виконання наміченої

програми

капіталу

Розробка програми

дій по зниженню

ризику

 

Отримання інформації

про господарську

ситуацію та її аналіз

Визначення

імовірності настання

подій

Виявлення ступеня ризику

Вибір стратегії управління ризиком

Урахування

психологічного

сприйняття

ризикових рішень

 

Вибір прийомів

зниження ступеня

ризиків

Рис. 5.4. Схема управління ризиком

Під вартістю ризику слід розуміти фактичні збитки підприємця, затрати на зниження величини цих збитків чи за-трати по відшкодуванню таких збитків та їх наслідків.

Третій крок — на основі наявної інформації про навко-лишнє середовище, імовірність, ступінь і величину ризику розробляються різні варіанти ризикованого вкладення капіта-

лу і проводиться оцінка їх оптимальності шляхом зіставлення очікуваного прибутку і величини ризику.

Четвертий крок — дії, що дозволяють правильно обрати стратегію і прийоми управління ризиком, а також способи зниження ступеня ризику. Тут головна роль належить фінан-совому менеджеру, його психологічним якостям, схильності до ризику. Фінансовий менеджер, що займається питаннями ризику (менеджер по ризику), повинен мати право вибору прийняття рішення і право відповідальності за вибір.

П’ятий крок — розробка програми по зниженню ризику. Тут необхідно враховувати, що прийняття рішень в умовах ри-зику це психологічний процес. Тому поряд з математичною обґрунтованістю рішень слід враховувати психологічні особ-ливості людини: агресивність, нерішучість, сумніви, са-мостійність та ін. Адже зрозуміло, що та сама ризикована си-туація сприймається різними людьми по-різному. Тому оцінка ризику і вибір фінансового рішення багато в чому залежать від людини, що приймає рішення. Наприклад, керівники консер-вативного типу, не схильні до інновацій, не впевнені у своїй інтуїції й у своєму професіоналізмі, не впевнені у своїх працівниках, звичайно намагаються уникати ризику.

Шостий крок — організація заходів щодо виконання наміченої програми дії. Тобто визначення заходів, обсягів і джерел фінансування цих робіт, конкретних виконавців, термінів виконання і т.п.

Сьомий крок — контроль за виконанням наміченої програ-ми, аналіз і оцінювання результатів виконання обраного варіанта ризикованого рішення. Для цього створюються орга-ни управління ризиком на даному господарському суб’єкті. Органом управління ризиком може бути фінансовий менед-жер, менеджер з ризиків, відповідний апарат управління: сек-тор страхових операцій, сектор венчурних інвестицій, відділ ризикованих вкладень капіталу і т.п.

Наприклад, відділ ризикованих вкладень капіталу може здійснювати такі функції:

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

•          проведення венчурних і портфельних інвестицій, тобто ризикованих вкладень капіталів відповідно до чинного законодавства;

•          розробка програми ризикованої інвестиційної діяль-ності;

•          збір, оброблення, аналіз і збереження інформації про навколишнє оточення;

•          визначення ступеня і вартості ризиків, стратегії і прий-омів управління ризиком;

•          розробка програми ризикованих рішень та організація її виконання, включаючи контроль і аналіз результатів;

•          здійснення страхової діяльності, створення договорів страхування і перестрахування, проведення страхових і перестрахувальних операцій, розрахунків по страху-ванню;

•          розробка умов страхування і перестрахування, установ-лення розмірів тарифних ставок по страхових опе-раціях;

•          видача гарантії по поручительству вітчизняних та іно-земних страхових компаній, відшкодування збитків за їхній рахунок, доручення іншим особам виконання ана-логічних функцій за рубежем;

•          ведення відповідної бухгалтерської, статистичної й опе-ративної звітності по ризикованих вкладеннях капіталу.